Ілюстративне фото: facebook/kyivteploenergo
"У нас є інші ризики"
Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба повідомив, що стан підготовки до опалювального сезону на сьогодні перевищує 80%. До його початку залишається десь місяць і темп підготовки начебто непоганий. Але чи можна вважати це достатнім, враховуючи ризики, пов'язані з російською агресією та можливими обстрілами енергетичної інфраструктури? Яка ваша оцінка?
У першу чергу тут потрібно зазначити, що цифра, озвучена віцепрем'єром Олексієм Кулебою, свідчить виключно про підготовку безпосередньо об'єктів, які задіяні в наданні послуг теплопостачання та гарячого постачання в плані перевірки систем. Тобто всі гідравлічні випробування, які проводились, всі обстеження, які проводяться в об'єктах соціальної інфраструктури чи в житловому фонді – це все підготовка безпосередньо обладнання до опалювального сезону. І будемо говорити відверто, ці цифри щороку більш-менш однакові. Тобто за місяць-півтора до початку сезону залишається 70-80%, а перед початком опалювального сезону все-таки ця робота прискорюється і вже на початок сезону фактично всі готові. За виключенням, як в минулому році, наприклад, було в Кривому Розі, де були досить серйозні проблеми. Але в нас є інші ризики. У нас є ризики обстрілів, є ризики з постачанням природного газу. І це зовсім інша ситуація. Вона не вимірюється відсотками підготовки безпосередньо об'єктів, вона вимірюється в інших величинах.
"ОМС повинні забезпечити постачання базових комунальних послуг до осель споживачів"
Наша слухачка, пані Ольга, відреагувала на ситуацію щодо Кривого Рогу, про який ви згадали, і пише: "У Кривому Розі проблема з опаленням залишається невирішеною. Опалювальний сезон 2025-2026 буде таким же складним, як і попередній. Будемо мерзнути знову". Що вам відомо про ситуацію в Кривому Розі?
Проблема, на якій неодноразово наголошувала Асоціація міст України, полягає в наступному: органи місцевого самоврядування (ОМС) повинні забезпечити постачання базових комунальних послуг до осель споживачів. Мається на увазі теплопостачання, гаряче водопостачання, водопостачання та водовідведення. Але проблема в тому, що частково об'єкти генерації цих послуг не належать до повноважень ОМС. Це, наприклад, ТЕЦ і ТЕС. І ситуація в Кривому Розі – яскраве цьому підтвердження. Там приблизно половина послуг теплопостачання, тобто генерації об'ємів тепла, надається завдяки підприємству теплопостачання, яке належить до комунальної власності, а друга половина належить до ТЕЦ. І це не належить Криворізькій міській раді, тобто територіальній громаді. І якраз із цим були пов'язані минулорічні проблеми з тим, що багато багатоквартирних будинків з початком опалювального сезону не отримали своєчасно тепло і потім над вирішенням цієї проблеми працювала вся Україна. Той самий "Нафтогаз" залучав всі свої аварійні ресурси для того, щоб забезпечити теплопостачання в оселі Кривого Рогу тих громадян, які якраз забезпечували завдяки роботі ТЕЦ. Це була проблема. В цьому році на ній зосереджено увагу також. Там є спеціальний штаб, який займається підготовкою до опалювального сезону. Ситуація дійсно складна. Але це якраз через те, що в органів місцевого самоврядування, які повинні забезпечити надання послуг тепло-водопостачання, немає відповідних повноважень щодо управління тими об'єктами. Ще до початку ковіду і повномасштабного вторгнення Асоціація міст з подачі багатьох ОМС зверталася до уряду з тим, щоб вирішити цю проблему. Щоб передати ці ТЕЦ і ТЕС у власність громад, щоб вони могли повністю забезпечити надання послуг і відповідно бути відповідальними, якщо щось йде не так. Тому що орган місцевого самоврядування, повторюсь, повинен забезпечити, але в нього немає можливості, бо це не його майно.
"Готуються до всіх можливих сценаріїв"
Яка ситуація з підготовкою до опалювального сезону в прифронтових регіонах? Даруйте, жодним чином не хочу наврочити, але якщо сьогодні в якійсь громаді готовність складає умовно 90%, то не дай Боже, прилетить снаряд і ця готовність зводиться до "нуля". До таких ситуацій якось готуються?
Готуються максимально до таких ситуацій і органи місцевого самоврядування, і безпосередньо підприємства тепловодопостачання. Готуються максимально до різних ситуацій. Вони, наприклад, можуть бути пов'язані з тим, що зруйновані електромережі і тоді запускаються когенераційні установки, сонячні панелі тощо. Якщо руйнується газопостачання, то є варіанти мобільних котелень. Вони безпосередньо не зможуть забезпечити повністю весь об'єм теплопостачання, але частину можуть перекрити. У тому ж Харкові, коли були випадки руйнування, вони не повністю позбавляли теплопостачання. Тому план "Б" – це використання накопичених завдяки органам місцевого самоврядування і нашим міжнародним партнерам тих ресурсів і обладнання, яке дасть можливість хоча б частково підтримувати в належному стані роботу цих об'єктів критичної інфраструктури. Тобто подавати тепло і воду. План "С", звичайно, максимальний, до нього ми готувалися в 22-му році і там нічого нікуди не ділось – це і палатки відповідні, в яких стояли теплові пушки, генератори, чай для того, щоб люди могли погрітися, поки усуваються наслідки. Це і під'єднання якихось певних об'єктів до мінікотелень для того, щоб там масово могли люди просто перечекати той момент, поки відновлюються руйнування після атак. Тобто, в принципі, органи місцевого самоврядування і уряд готуються до всіх можливих сценаріїв, але сподіваються, звичайно, на те, що все-таки вдасться забезпечити, як і кілька минулих опалювальних сезонів, постачання тепла і води до осель для того, щоб в таких складних умовах населення себе комфортно почувало. Але готові, звичайно, до всіх сценаріїв.
Олег Гарник. Фото: facebook/oleg.garnik.7
"Це системна проблема галузі"
У коментарі "Укрінформу" прес-служба НЕК "Укренерго" повідомила про те, що за умов відсутності системних атак на енергосистему України наша держава може пройти опалювальний сезон без обмежень споживання електроенергії. На жаль, такі удари можуть бути і вочевидь ми до них готуємося. Наскільки ці виклики цього сезону можуть бути серйозними і чи прогнозуєте ви, що відключення потенційно можливі та наскільки вони будуть тривалими?
Давайте я скажу дещо інше. Воно стосується також важливої теми, на яку звернула увагу Асоціація міст України і яка стосується відключень підприємств водопостачання. У нас на сьогоднішній день складається така ситуація, що забезпечення ефективної діяльності постачальників електроенергії здійснюється за рахунок підприємств водопостачання, теплопостачання. Якщо ми говоримо про природний газ, то там більш страждають підприємства теплопостачання. У нас зараз є попередньо схвалений проєкт постанови НКРЕКП, який передбачає можливість відключення підприємства водопостачання у випадку наявності заборгованості за електричну енергію, навіть у тому випадку, коли справа про це розглядається в суді. Я хочу сказати про те, що незважаючи на те, що в нас є зовнішній ворог – Російська Федерація, в нас є багато проблем між різними галузями житлово-комунального господарства. В нас на сьогоднішній день заборгованість підприємств теплопостачання за природний газ більше 110 млрд грн. При цьому заборгованість держави з різниці в тарифах тим самим підприємствам теплопостачання складає близько 65 млрд грн, плюс ще 2,5 млрд – водоканалам. У нас заборгованість споживачів за послуги тепло-гарячого водопостачання складає близько 35 млрд грн. Це дуже складна ситуація. Сфера житлово-комунального господарства працює на межі фолу, на межі вже певних проблемних зупинок тощо. Тому Асоціація міст наполягає на тому, що потрібно балансувати інтереси всіх надавачів послуг. Не балансувати за рахунок водоканалів забезпечення нормального функціонування електроенергетики, за рахунок теплопостачання не витягувати підприємства нафтогазового комплексу. Тому що ми розуміємо ті загрози, які в нас є перед зовнішнім ворогом, ми їх не можемо спрогнозувати і ми, звичайно, готуємося до гіршого сценарію, хоча сподіваємося на кращий, але ми повинні все-таки більш збалансовано врегулювати свої внутрішні проблеми. Ці проблеми існували і до повномасштабного вторгнення. Це системна проблема галузі. Але зараз виходить так, що в нас в пріоритеті електроенергетика, постачальники природного газу, а підприємства водопостачання, теплопостачання, які витягуються на сьогоднішній день за рахунок виключно підтримки органів місцевого самоврядування… От почуєте цифри. Підприємства водопостачання працюють за тарифом, який лише на 70% окупає надані ними послуги. Для підприємств теплопостачання заморожений тариф, починаючи з 21-го року. В нас змінилося все: паливно-мастильні матеріали, обладнання, змінилась заробітна плата тощо. Але ці підприємства, відповідальність за діяльність яких безпосередньо лежить на органах місцевого самоврядування, на сьогоднішній день дуже збиткові. І витягуються вони виключно за рахунок органів місцевого самоврядування. Тому, крім того, що ми маємо зовнішні загрози, нам потрібно не забувати про вирішення внутрішніх проблем і більше збалансувати інтереси різних галузей житлово-комунального господарства для того, щоб, незважаючи ні на що, ми могли забезпечувати надання послуг мешканцям протягом опалювального сезону і поза його межами.
"Ключовим викликом є зовнішня загроза"
Який ключовий виклик буде в цей опалювальний період?
Зрозуміло, що ключовим викликом є зовнішня загроза – це ракетно-дронові удари. Але четвертий рік війни уже дав нам досвід, як з цим боротися. Він дав час для підготовки, тому як би там не було, ми готові. Наприклад, завжди вважалося, що якщо при мінусовій температурі пропадає теплопостачання, то замерзають батареї і відновити його неможливо. Досвід міста Харкова показав, що це можливо. Вони навіть в умовах обстрілів ще в 22-23 році відновлювали теплопостачання. Тому наші фахівці підприємств житлово-комунального господарства будуть докладати максимальних зусиль для того, щоб наші споживачі в умовах війни мали базові комунальні послуги.
