Попри складну ситуацію, лінія оборони ЗСУ залишається відносно цілісною — Харук

Попри складну ситуацію, лінія оборони ЗСУ залишається відносно цілісною — Харук

Росія не припиняє свій наступ в Україні й ключовим завданням для окупантів залишається Покровський і Курахівський напрями, хоча ворожі пропагандисти постійно роблять вкиди про нібито наступ на ще одному напрямку – Запорізькому. Це констатує історик, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного Андрій Харук. В ефірі Українського Радіо він зазначив, що попри складну ситуацію, лінія оборони України залишається відносно цілісною. З боку росіян немає проривів,  їм і надалі бракує ресурсів. Уже звучать думки в РФ, що у них починає відчуватися брак артилерії, зауважує Харук. Він також прокоментував зволікання поки чинної влади Німеччини із наданням Україні далекобійних ракет Taurus. 

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото facebook.com/GeneralStaff.ua

На що має піти держава-агресорка Росія?

Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи напередодні (2 грудня) на запитання журналістів, на що має піти Росія, висловився недипломатично, проте його відповідь викликала оплески в залі. Чи знає історія подібні випадки, коли лідер держави вдається до різких недипломатичних закликів?

Є маса прикладів подібних висловів на межі обсценності у світовій дипломатії. Хоча це більш властиво для військових. Це завжди впливає позитивно на мораль суспільства і Збройних сил, підтверджуючи рішучість. Такі фрази спрямовані передусім на внутрішнє споживання, на своїх громадян.  

Наші фахівці здатні опанувати будь-яку західну техніку

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час учорашнього (2 грудня) візиту пообіцяв додаткові системи ППО IRIS-T та гвинтокрили Sea King для України. Також уже у грудні Україна отримає від ФРН чергові пускові установки для Patriot та чергові самохідні зенітні установки Gepard. З якими політичними сигналами приїхав канцлер Німеччини до України?

Можна припустити, що ця поїздка спрямована на внутрішню політику Німеччини, на їхню передвиборчу боротьбу, яка зараз триває. Шанси Шольца у ній виглядають доволі мізерними на тлі його опонентів із ХДС, який обіцяє надати Україні ракети Taurus. Мені здається, що Німеччина зволікає із наданням цих ракет не тому, що не хоче їх давати, а тому, що боїться, що реальна їхня бойова ефективність виявиться нижчою, ніж тих самих Storm Shadow. Щодо виправдань, що українці самі не здатні запускати Taurus, то це казочки для німецького електорату. Наші фахівці здатні опанувати будь-яку західну техніку. Це показала система Patriot, яка є на порядок складнішою за Taurus. Наші фахівці її опанували за кілька місяців у тій же Німеччині і успішно використовують. Тому це зовсім не означає, що в комплекті до Taurus обов’язково має йти німець.

Іншого способу забезпечити тривалу безпеку України, крім членства в НАТО, просто немає

Сьогодні має розпочатися дводенна зустріч міністрів закордонних справ НАТО. Чому попри чіткі сигнали від НАТО, що Україна найближчим часом не отримає запрошення до альянсу, президент Зеленський закликає ухвалити рішення про запрошення України до НАТО?

Тому що іншого способу забезпечити тривалу безпеку України, крім членства в НАТО, для нас просто немає. Ми мусимо за будь-яку ціну домагатися цих політичних рішень від НАТО і постійно про це нагадувати. Ми не можемо відмовлятися від цієї мети, якщо хочемо вижити.

У ворога спостерігається брак артилерії і броньованої техніки

Чи можуть зараз відбутися карколомні зміни на фронті?

Поки що жодних симптомів для якихось різких змін немає. Триває наша стратегічна оборонна операція. Звучать наполегливі сигнали про те, що Росія не відмовляється від ідей активізувати наступальні дії на ще одному напрямку – Запорізькому. Не виключена активізація і на Херсонському напрямку. Проте поки що в цих твердженнях набагато більше психологічного елементу, ніж реального, оскільки ключовим завданням для росіян залишається Покровський і Курахівський напрями. Зараз лінія оборони України залишається відносно цілісною. З боку росіян немає якихось проривів, щоб вивести війська на оперативний простір. Їм і надалі не вистачає ресурсів. Уже звучать думки росіян, що у них починає відчуватися брак артилерії. Питання вогневої підтримки вони дедалі частіше змушені вирішувати не дивізіонами чи батареями, а окремими гарматами. Проблема у виробництві не лише снарядів, а й самих систем. Північнокорейські "коксани" використовують абсолютно нестандартні для російської армії снаряди, що лише поглибить проблему з логістикою. Крім того, простежується ще одна цікава тенденція. В щоденних зведеннях про втрати російської бронетехніки дедалі більше трапляється не справжніх бойових машин піхоти, а автомобілів на кшталт "Урал" чи "Ахмат". Це звичайні броньовані вантажівки, які не призначені для дій на полі бою, а годяться для супроводу колон. Але росіяни кидають їх в штурми. Тобто їхня промисловість таки не наздоганяє втрати справжньої броньованої техніки.

Андрій Харук. Фото з особистого архіву Андрія Харука

Темпи знищення ворога мають бути суттєво вищими, ніж їхні темпи набору за контрактом

Reuters повідомляє, що протягом листопада російським військам вдалося захопити 600 квадратних кілометрів українських території. Чи вдасться ворогу зберегти такі темпи до інавгурації у США президента Трампа?

Росіяни докладатимуть максимум зусиль, щоб втримати цей темп, а можливо і підвищити. Єдиний варіант для нас – знищувати росіян швидше, ніж вони компенсують відповідні резерви. Якщо за місяць вони набирають 30-35 тисяч бійців за контрактом, відповідно темпи знищення їх повинні бути суттєво вищими. До життя своїх солдатів росіяни ставляться достатньо філософськи. Їм навіть роздають рекомендації, як краще закінчити життя самогубством, якщо є загроза полону.

Для християнської традиції бездумна готовність покласти своє життя не є характерною

Чи бували у світовій історії армії, де воїни ладні були би вбиватися, іти на м’ясні штурми, як це роблять росіяни?

Для християнської традиції бездумна готовність покласти своє життя не є характерною, оскільки життя це найбільша винагорода, яку дав Бог із точки зору християнства. Класти життя у м’ясних штурмах – це нехтування тим даром, який нам даний. Це ще раз демонструє, що Росія не є християнською державою, а більш азійсько-язичницькою.