Наслідки ворожих обстрілів. Костянтинівка, листопад 2025 року. Фото: facebook/UALandForces
"Ми тепер можемо росіянам відповідати"
Розпочалася вже четверта зима в умовах повномасштабної війни. Із чим ми входимо у неї, чи може вона стати останньою для активних бойових дій і які можливості ми маємо, щоби все-таки опиратися ворогові?
Ми це фактично зараз робимо. Я думаю, що ця зима буде другою за складністю, тому що все-таки в першу зиму 2022-2023 років росіяни змогли зробити нам фактично повний локдаун, коли в нас не було світла по багато годин, коли відкривалися пункти незламності. Зараз вся суть полягає в тому, що ворог наростив кількість ракетного і дронового озброєння. Якщо ми говоримо про дрони, то це приблизно 175 одиниць – це і "Шахеди", і "Гербери", які вони постійно вдосконалюють. А стосовно ракет, то як мінімум на середину року в них був приріст плюс 2 тисяч ракетного озброєння. Чому їм це вдалося? Тут відповідь проста і очевидна – це Китай, який допомагає, якщо не зброєю, то своїми технологіями, спеціалістами і відповідним обладнанням. А ми, відповідно, мали можливість будувати певні укріплення. Так, нам це вдалося, м'яко кажучи, не на 100%, але над окремими енергооб'єктами з'явилися натягнуті сітки, бетонні укріплення, плюс "Укренерго" також готувалося і створювало певні батареї для регенерації енергії у пікові періоди, щоб можна було втримати стабільне енергопостачання. Відповідно, за підсумками цієї зими ми будемо розуміти, хто в цій гонці засобів захисту і засобів нападу десь має першість. І ми тепер можемо росіянам відповідати. Наприклад, нещодавно в Казані був повний локдаун, до чого вони не звикли. Плюс наші темпи виробництва досягли таких показників, що ми можемо нарешті робити масовані нальоти і удари по території РФ із застосуванням наших ракет, тих же "Довгих Нептунів" та ракет "Фламінго", що для росіян також є певним додатковим стримуючим фактором. Вони ж теж слідкують за настроями свого населення. Тому, так, ця зима буде другою, як мінімум, по складності, але росіянам навряд чи вдасться повністю нас знеструмити і позбавити тепла. Їхня тактика зараз, і це головна проблема для нас, полягає в тому, що вони відсікають лівий і правий береги. Щоб на лівому березі створити дефіцит енергії, а на правому профіцит і таким чином розбалансувати нашу енергосистему.
"Зараз в Україні 712 тисяч окупантів"
Президент Володимир Зеленський після наради з міністром оборони Денисом Шмигалем заявив, що треба змінювати план оборони України. Про що йдеться і як саме має змінитися наша оборона, зважаючи, що військові дії відбуваються вже і на Дніпропетровщині, є просування ворога на Запоріжжі і на Харківщині?
Насправді, наше військо потребує дуже багато змін, бо угруповання в 150 тисяч, з якого починали росіяни і зараз – це абсолютно різний характер бойових дій. Зараз в Україні 712 тисяч окупантів. Лише на Покровському напрямку понад 200 тисяч – основні частини в 150 тисяч, а також в резервах морська піхота. І, знаєте, мені дуже часто закидають, що, мовляв, я дуже позитивні сценарії комунікує. Я скажу: "Ні, тому що наша армія – це відображення суспільства. І проблеми, які в нас були, вони ж не з'явилися одномоментно, вони тягнуться з 91-го року". Мені здається, що з тим багажем проблем Сили оборони все одно демонструють дуже ефективний результат, якщо ми задумаємося, якій орді ми протистоїмо.
"Люди – головна проблема українського війська"
Стосовно змін, які нам потрібні в першу чергу – це люди. Ми знаємо, що люди – це головна проблема українського війська. У нас вже навіть краща ситуація з технікою, зі зброєю. Є навіть підрозділи, які мають досить потужні ударні дрони і все інше, але просто немає людей. І це крок №1, який визначив президент і доручив, власне, зробити цей перерозподіл для того, щоб армія і підрозділи могли розраховувати на ротації, хоча б на цьому етапі. Щоб бригада знала, що вона щомісяця матиме таку-то кількість людей. У нас є більш-менш сталі цифри мобілізації. Так, вони недостатні, але єдиним критерієм провалу мобілізації може свідчити лише одне – провал лінії оборони і розбалансування лінії оборони через нестачу людей. Тому це в першу чергу те, що потрібно зробити.
Далі потрібно масштабувати ті ініціативи, які є. Зокрема, і стосовно того, що бригади тепер отримують кошти і можуть самостійно закуповувати певну техніку. Це стосується РЕБів, дронів, іншого необхідного для життя бригади обладнання, відповідно до того характеру бойових дій, які вони проводять. Є інші ініціативи, які потрібно зробити. Ми знаємо, що є проблема в речовому забезпеченні. Нещодавно було дослідження, що переважна більшість військових докуповують собі зброю і амуніцію. І це логічно, тому що нам потрібно відходити від старих підходів і неефективного витрачання коштів, коли штампується однотипна форма, яка потім просто пилиться на складах, а недобросовісні прапорщики старої генерації інколи ще й нею підторговують і на ринку можна зустріти форму, де написано "Не для продажу. ЗСУ". Тому пропонується відмовитися від цього підходу, натомість реформувати так, щоб кожен військовослужбовець, умовно кажучи, мав спеціальний рахунок, де в спеціалізованих магазинах міг би закупити сам собі необхідну форму і амуніцію. Бо ми ж розуміємо, що потреби діловода і штурмовика в обладнанні, в формі, в взутті дуже і дуже різні. Плюс є питання ТЦК, тобто питання комунікації з людьми, бо нам важливо вирішити питання з людьми. Після цього буде розуміння можливостей бригад, а далі вже можна буде змінити і загальний план оборони. Про це, власне, і говорить президент України.
