Грузинські силовики затримують людину під час мітингу прихильників опозиційних партій Грузії, які протестують проти рішення уряду призупинити переговори про вступ до Європейського Союзу, Тбілісі, Грузія, 3 грудня 2024 року. Фото: REUTERS/Irakli Gedenidze TPX IMAGES OF THE DAY
На мітинги вийшли жителі близько 15 міст Грузії
Що відбувається у Грузії на вулиці та у владних кабінетах?
Уже п’ятий день відбуваються мітинги в усіх містах Грузії. Це близько 15 міст. У Тбілісі звісно – наймасштабніший зараз мітинг. Він переміщується, проте відбувається вже цілодобово. Найбільша кількість людей звісно приходить увечері. Вони всі перебувають на проспекті Руставелі. Ближче до опівночі починається силовий розгін різного характеру. В різні дні розгін має різну інтенсивність. Вчора розгін почали значно раніше, ще до опівночі. Силовики почали використовувати водомети та сльозогінний газ. Стріляли кулями, які також розпиляють цей газ. Усі ці методи використовуються протягом п’яти останніх днів. Учора (2 грудня) мітингувальники вирішили не наражатися одразу на силовий розгін о 5-6 ранку, коли в хід ідуть усі брутальні методи, які тільки можна уявити. Вони перемістилися до Державного університету. Мітингувальників ще вчора відтіснили з проспекту Чавчавадзе на відстань понад 5 кілометрів. Тобто, їх гнали протягом 5 кілометрів.
Протести в Грузії відбуваються з літа, коли було ухвалено закон про іноагентів
Чи доречно проводити паралелі між Революцією Гідності і теперішніми подіями в Грузії?
Звісно, певні паралелі існують, оскільки ми маємо спільного сусіда, який створює нам колосальні проблеми. Корені цих проблем ростуть звідти. Проте, якщо брати контекст, то варто зазначити, що в Грузії мітинги тривають вже понад місяць, оскільки вони почалися після виборів. До виборів також були мітинги, які мали на меті показати європейський вибір грузинів. Ці мітинги були максимально мирного святкового характеру, де були виступи усіх політичних лідерів, громадських діячів, які хотіли затвердити, що Грузія має на меті вибрати владу, яка вестиме її до європейського майбутнього. Але після виборів, коли стало зрозуміло, що було багато порушень і вибори не можуть вважатися легітимними, почалися мітинги різної величини. Вони були щодня, але на тиждень їх було 4-5 і так вже триває понад місяць. Силовий розгін Євромайдану в Києві почався десь через тиждень після початку акції. Багато людей після цього вийшли на протести через те, що побили студентів. У Тбілісі зараз приблизно така сама ситуація. Варто зазначити, що в Грузії протести були ще влітку проти ухвалення закону про іноагентів. Тож протестні рухи в Грузії відбуваються з певною періодичністю останні пів року. Тому протести в Грузії мають трішки інший характер, ніж в Україні під час Революції Гідності. І стан мітингувальників, які виходять кілька разів на тиждень на протести, можна назвати виснаженим. Зараз усі мобілізувалися для того, щоб стояти до кінця.
Невідомо, коли ще можна буде активізувати такий ресурс Грузії
Наскільки грузини готові стояти до кінця? І чи розуміють вони, що це може бути останнім шансом встановити демократичний устрій в країні?
Оскільки це максимально масовий протест, який був у Грузії і він вже є в маленьких містах, це означає, що він не лише в Тбілісі. Якщо це дійшло до маленьких міст з населенням в 5-10 тисяч і вони так само виходять на мітинги цілодобово, це означає, що це стосується абсолютно всіх людей. Бізнеси максимально підтримують всіх протестувальників. Протести стосуються всіх, кому не байдужа ця країна, хто обирає для неї європейське майбутнє і розвиток. Усе, що відбувалося в політичному просторі Грузії мало аж ніяк не демократичний характер і це означає, якщо зараз не вдасться, то це буде мабуть фінальною точкою. Невідомо, коли ще можна буде активізувати такий ресурс країни, який зараз активізований.
