Валерій Сушкевич. Фото: westsportcenter.com.ua
"Люди з інвалідністю зараз у паніці, бо не можуть розібратися"
Які об’єктивні передумови для появи цього законопроєкту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо формування комплексної та справедливої соціальної підтримки осіб з інвалідністю"?
Ситуації з корупційними схемами, які були у МСЕК, ситуації, коли сотні прокурорів, суддів, державних службовців незаконно отримали інвалідність й одержують відповідні пенсії, спонукали до термінового рішення зробити екстремально швидко ці реформи. Розібратися в тому, наскільки те, що написало Мінсоцполітики, корелюється та гармонізується із законопроєктом, який стосується реформи МСЕК, практично неможливо. Якщо уважно подивитися, то між цими двома-трьома законопроєктами від МОЗ та Мінсоцполітики є дуже багато суперечностей, неузгодженостей, проблемних чинників, що не зрозуміло як будуть адмініструватися. Люди з інвалідністю зараз у паніці, бо не можуть розібратися. Мінсоцполітики нікому не показав ці законопроєкти, терміново протиснув їх через Кабмін та кинув у Верховну Раду ― і миттєво у першому читанні були прийняті надзвичайно небезпечні з точки зору системності та ефективності законопроєкти. Якщо говорити про реформу МСЕК, прописану МОЗ, то у мене багато критики, але вони вчиняли гідно стосовно громадянського суспільства, експертного середовища, триває обговорення, опрацювання у Верховній Раді. Тобто це публічно й прозоро опрацьовувалося, хоча там є багато проблемних моментів та неузгоджень. Хочу подякувати Міністерству охорони здоров’я за те, що вони дають можливість експертному середовищу, яке знається на законодавстві щодо людей з інвалідністю, взяти участь у роботі. А Мінсоц ― вони все штовхають бігом.
Війна глобалізувала проблему людей з інвалідністю
Ви маєте на увазі, що ці швідкісні рішення були ухвалені з метою пригасити суспільний резонанс після оприлюднення інформації про "прокурорів-інвалідів" або просто щоб заплутати людей?
Я маю на увазі те, що використали цей бум, суспільний резонанс, щоб проштовхнути та мінімізувати кошти на те, що стосується людей з інвалідністю. Згадаймо, що рік тому було розгорнуто кампанію "А давайте приберемо взагалі поняття інвалідності. Єдина країна, де немає інвалідності, це буде Україна". І це під час війни! І для більшої аргументованості знищили департамент, який займався проблемами людей з інвалідністю. Вперше за роки незалежності, саме під час війни, Мінсоцполітики знищило підрозділ, який займається проблемами людей з інвалідністю. Але ж людей з інвалідністю більшає внаслідок війни. Війна глобалізувала проблему. На моє переконання, Мінсоцполітики знищить поняття інвалідності ІІІ групи. Я бачу, що на цьому хочуть зекономити державні кошти.
Чоловік з ампутаціями у вишиванці сидить в кріслі колісному та дивиться на військовий меморіал на Майдані Незалежності, Київ, Україна, 24 серпня 2024 року. Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images
У День людей з інвалідністю ― деякі факти
У День людей з інвалідністю скажу деякі факти. Яка сьогодні пенсія людини з інвалідністю? Реально це 2361 грн. А скільки витрачають щорічно на спецпенсії для прокурорів, суддів, силовиків? Вони отримують щомісяця 50-120 тис. грн пенсійних виплат. Держава витрачає на це 120 млрд грн щороку.
Ще один приклад. Із внутрішньо переміщеними особами ― біда. Торік Мінсоцполітики не використало 30 млрд грн на виплати ВПС, у тому числі людям з інвалідністю. А в цьому році мільярди коштів не використані на реабілітацію діток з інвалідністю та на протезування військових.
"Хоч і на візку, але я працездатний"
У новому законопроєкті фігурує термін "непрацездатність". Я як народний депутат, після розпаду СРСР, почав воювати з лікарсько-трудовими комісіями, які визначали інвалідність за ознакою непрацездатності. Тоді я заявив: "Хоч і на візку, але я працездатний". Держава мені платить пенсію по інвалідності, дає візок, допоміжні та реабілітаційні засоби, щоб компенсувати мої проблеми, пов’язані із втратою функціональності в результаті втрати тих чи інших функцій здоров’я. Ось за що держава платить, а не за непрацездатність.
Згадаймо особу, яка за критерієм Мінсоцполітики є непрацездатною. Це геній людства Стів Гопкінс. Він не бачив, не чув, не рухався зовсім, але він зробив неймовірні речі. Опустимось тепер на землю ― до звичайного нардепа Сушкевича. У мене не працює спина, не працюють ноги, кисті рук. Я маю І групу. В колишньому СРСР мене не пускали працювати математиком-програмістом за ознакою І групи інвалідності "стійка непрацездатність". Але я добився порушення радянського законодавства і почав працювати. При цьому мені потрібні були пенсія по інвалідності, автомобіль-мотоколяска, візок, санаторно-курортне лікування та реабілітація. Це все вкрай потрібне. Але сьогодні усе це хочуть знищити за ознакою працездатності-непрацездатності. І визначатиме це Мінекономіки та Служба зайнятості, відповідно до нового законопроєкту, а не Міністерство охорони здоров’я.
"Це може мінімізувати корупцію"
Чи є позитивні моменти у цих законодавчих нововведеннях, які зараз пропонуються?
У тому, що робить МОЗ, є дуже раціональні моменти щодо ідентифікації інвалідності, це може мінімізувати корупцію. Мені подобаються певні зусилля Мінекономіки із деяких напрямів плацевлаштування людей з інвалідністю. Я підтримую все, що робиться іншими відомствами, і вважаю, що в Офісі президента зараз проводять дуже серйозні наради. Маю сподівання, що відповідні рішення зможуть зупинити безпринципність та знищення усього, що стосується соціальної підтримки, допомоги, реабілітації та повносправної діяльності людей з інвалідністю в українському суспільстві. А таких людей стає дедалі більше, на жаль.
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ МАЄ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ЦИХ ТВЕРДЖЕНЬ ТА ОЦІНОК ГОЛОВИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ "НАЦІОНАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ" ВАЛЕРІЯ СУШКЕВИЧА В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО.
