Уламки літака "Embraer 190" "Азербайджанських авіаліній" біля аеропорту Актау, Казахстан. 25 грудня 2024 року. Фото: AP/Administration of the Mangystau Region
"Переплутати безпілотник і літак на радарах ППО дуже складно"
Пане Богдане, з обсягу інформації, яка є у відкритих джерелах, які висновки щодо авіатрощі літака "Азербайджанських авіаліній" ми можемо зробити? Одна з пасажирок літака розповідала в коментарі Reuters, що чула під час польоту два гучних удари. Окрім свідчень очевидців, які вижили під час цієї катастрофи, що ще може вказувати на причетність російської протиповітряної оборони?
Якщо говорити про даний випадок, то ми бачимо низку відкритих питань, які залишаються. Перша складова — це робота самої протиповітряної оборони РФ по цивільних літаках. Адже навіть версія з протидією безпілотнику виглядає не дуже реалістичною, враховуючи, що розмір пасажирського літака в десятки разів більший, ніж у безпілотника. В системах виявлення, радарах систем протиповітряної оборони ці об'єкти мають велику відмінність по відображенню. Тобто переплутати такі об'єкти дуже складно.
Ще важлива складова – даний літак не отримав дозволу ані на посадку безпосередньо в Грозному, ані в низці інших російських аеропортів.
По-третє, навіть після того, як вже було зрозуміло, що даний літак Росія вразила своїми системами протиповітряної оборони, вона не надала жодної допомоги і відправила фактично летіти абсолютно до іншого аеропорту, росіяни протягом більшої частини маршруту літака фактично глушили роботу його систем навігації та зв'язку, що так само ускладнювало можливості літака безпечно дістатися запасного аеродрому.
"Достатньо висока ймовірність", що Росія, заборонивши літаку сідати на свої аеродроми, сподівалася, що він не дотягне до Казахстану і впаде у Каспійському морі
Чи поділяєте ви думку, яка зараз досить часто лунає в нашому інформаційному просторі, що, фактично, заборонивши сідати на будь-яке летовище в Російській Федерації і перенаправивши цей борт у Казахстан, у Росії думали, що він просто не дотягне до Казахстану і впаде десь в Каспійському морі, що, практично, унеможливить розслідування цього інциденту?
Насправді, достатньо висока ймовірність саме такого розвитку подій, бо якщо літак падає на водну поверхню, то це набагато складніше, ніж, наприклад, падіння на землю. Справа в тому, що за рахунок швидкості, висоти падіння удар об воду є аналогічним до падіння на бетон, але при цьому для пасажирів на борту літака, крім ризику померти під час самого падіння, додається додатковий ризик потонути. Так само їм треба чекати від як мінімум декількох годин, поки хоча б перші рятувальні засоби зможуть дістатися до точки катастрофи на морі.
Крім того, треба враховувати, що під час польоту літака сигнали були заглушені. Тобто, він не міг коректно передати свої фактичні координати і так само не міг ні з ким зв'язатися, щоб передати, що відбувається безпосередньо на літаку. Інформація про те, що з літаком в принципі щось відбувається, також могла б стати відома через декілька годин або й днів після того, як стало зрозуміло, що цей літак не прилетів до відповідного російського аеропорту. І тоді б Росія сказала, що взагалі вони цей літак не бачили, він у них на радарах не з'являвся. Ми пам'ятаємо, що авіакатастрофи на морі були в світі й раніше, з 2000-х років уламки деяких літаків навіть до сьогодні не знайдені у зв'язку з тим, що невідомі точні координати, де ці літаки розбились.
Інша важлива складова цього питання — навіть якщо б було зрозуміло, де безпосередньо трапилася катастрофа літака на водній поверхні, то багато залежало б від глибини, на яку потонув би літак. Невелика кількість країн має технології, щоб туди дістатися, підняти уламки або навіть дістати "чорні скриньки". А над даним морем жодна інша країна, крім Росії, не змогла б це зробити швидко або й загалом зробити це без участі росіян.
Хто входитиме в комісію, яка розслідуватиме інцидент?
Міністр цифрового розвитку і транспорту Азербайджану Рашад Набієв заявив, що свідчення очевидців та пробоїни у фюзеляжі літака "Азербайджанських авіаліній" свідчать про зовнішнє втручання, а тип зброї, з якої було скоєне втручання, встановить слідство. Давайте поговоримо зараз про етапи розслідування: на якому етапі нині воно перебуває і хто бере в ньому участь? З огляду на те, що літак розбився на території Казахстану, то Казахстан та Азербайджан. Росія теж бере участь?
За організацію роботи комісії несе відповідальність та країна, на території якої стався відповідний авіаінцидент. Тобто, в першу чергу, комісія створюється під керівництвом Казахстану, який її очолює та формує склад комісії. Міжнародне законодавство говорить про те, що до комісії мають входити представники тих країн або сторін, які є пов'язаними. Тобто, це представники авіавлади країни-виробника літака або представники самого заводу-виробника даного літака. Друга важлива складова — це представники авіавлади і авіакомпанії, яка здійснювала політ. Це Азербайджан. Та, відповідно, представники тих країн, чиї громадяни були на борту. В даній ситуації на борту була певна кількість громадян Російської Федерації, що, в принципі, так само дозволяє Росії відрядити своїх представників для роботи в даній комісії.
Враховуючи, що цей літак потрапив у повітряний простір Російської Федерації, і якраз саме на території РФ, як на сьогоднішній день обговорюється, відбулось ураження літака, це одна з підстав, чому Росія мала б увійти до роботи цієї комісії.
У літаків і безпілотників різні швидкості, висота польоту і маршрути
У Кремлі та й загалом в російській пропаганді вже неодноразово намагалися звинуватити Україну, що, мовляв, це все відбулося через українські дрони. Проте ви зауважили, що дрон і літак відрізняються на радарах ППО. Розкажіть детальніше про те, як фіксуються повітряні цілі. Чи може бачити, наприклад, не тільки Російська Федерація, що відбувається в їхньому повітряному просторі? Й невже настільки складно сплутати дрон із літаком?
Якщо говорити про дрон і літак, то вони мають різне відображення в системах протиповітряної оборони. Російські безпілотники, наприклад, регулярно використовують спеціальні кутові відбивачі для того, щоб збільшити відображення площі такого безпілотного засобу. Як правило, вони це роблять на безпілотниках-"обманках", задача яких, маючи менший розмір, ніж "шахед", виглядати на радарах фактично такого ж розміру, як він. Таким чином вони відтягують на себе ресурси і сили протиповітряної оборони, а в найкращому для них випадку — змушують нас витрачати зенітні ракети для враження таких цілей.
Богдан Долінце. Фото: facebook/ Bogdan Dolintse
Крім того, якщо говорити про безпілотник і літак, то на ешелонній або крейсерській швидкості вони мають суттєво різну швидкість. Пасажирський літак, як правило, летить на швидкості 700-800 км на годину, коли більшість безпілотників, як правило, летять на значно меншій швидкості, яка не перевищує 150-200-250 км на годину. І висота польоту цивільного літака, як правило, складає близько 10-12 км і лише в зоні аеродрому або аеропорту вона знижується. Але і диспетчери, і відповідні органи управління повітряним рухом ці літаки бачать, знають їх маршрути, знають схеми заходу на посадку, тому плутати політ безпілотника, який, як правило, летить на значно меншій висоті, на меншій швидкості і по інших маршрутах, ніж цивільні літаки, дуже і дуже складно. Тут треба або сильно постаратися, або фактично допустити до керування зенітним комплексом непідготовлений, непрофесійний і ненавчений персонал.
Розслідування може тривати роками
Можете, будь ласка, розповісти, як довго триватиме саме розслідування і від чого це залежатиме? Тому що розслідування тих чи інших авіакатастроф інколи затягувалося на роки. Можемо згадати навіть про MH17, який росіяни збили на окупованій ними Донеччині у липні 2024 року.
Як правило, протягом одного-двох днів створюється комісія, яка буде розслідувати авіаційну подію. Протягом перших двох тижнів ця комісія озвучує основні версії, які призвели до авіакатастрофи, але, як правило, подальше детальне розслідування, встановлення всіх фактів, всього ланцюжка причинно-наслідкових зв'язків, які призвели до катастрофи, може займати від одного до декількох років. Якщо ж така катастрофа призвела ще й до загибелі людей, то деякі катастрофи розслідувалися навіть більше двох років, а звіти могли публікуватися й через 4-5 років.
Якщо ми подивимось на розслідування, наприклад, катастрофи літака в тому ж Донецьку ще в 2000-х роках або навіть розслідування знищення українського пасажирського літака МАУ в Ірані 2020 року, то розслідування тривало майже два роки, і навіть із результатами розслідування не всі сторони, передусім, Україна, погодилися і визнали, що розслідування було необ'єктивним.
"РФ приховувала від авіакомпаній, які літають до її міст, реальний стан безпеки польотів"
Поговорімо наостанок про наслідки, які можуть настати для Російської Федерації, коли комісія зробить відповідні висновки? Які санкції можуть чекати на Росію?
Від результатів роботи комісії залежатиме достатньо багато. Передусім — чи отримають пасажири, які зазнали поранень або загинули на борту літака, та їхні родичі якісь компенсації у звʼязку з цією авіакатастрофою. Так само — чи отримає компенсації сама авіакомпанія або власники літака, якщо він був у лізингу.
Друга важлива складова — чи будуть винесені уроки з цієї катастрофи. Адже Російська Федерація фактично приховувала від авіакомпаній, які літають до її окремих міст, реальний стан безпеки польотів у Росії або принаймні в окремих її регіонах. І, звісно, це є порушенням міжнародного законодавства, адже це ставить під загрозу не тільки безпеку польотів, а в цілому безпеку життя і здоров'я авіапасажирів.
КОНТЕКСТ
25 грудня 2024 року в Казахстані поблизу Актау розбився пасажирський літак "Азербайджанських авіаліній". На борту було 62 пасажири та 5 членів екіпажу. Внаслідок трощі загинуло 38 людей, 29 — вижили.
За даними МЗС України, на борту літака українців не було. На місці падіння працювали 150 співробітників та 45 одиниць техніки МНС та інших екстрених служб Казахстану.
На розміщених у мережі знімках та відео з місця аварії в обшивці літака було видно отвори. Поліція Казахстану порушила кримінальну справу за фактом аварії літака.
26 грудня президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив, що за фактом катастрофи літака Генпрокуратура країни відкрила кримінальне провадження.
28 грудня президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та висловив співчуття йому та азербайджанському народу через трощу літака у Казахстані. Про це Зеленський повідомив у Telegram. Президент України відзначив героїзм екіпажу літака. Зеленський наголосив, що ключовим пріоритетом зараз є ретельне розслідування катастрофи, "яке дасть відповіді на всі питання про те, що сталося насправді".
Росія має надати чіткі пояснення та припинити поширювати дезінформацію. На фото й відео чітко видно пошкодження фюзеляжу літака, зокрема пробоїни та вм’ятини, які дуже нагадують удар ракетою ППО, зазначив президент України.
Зеленський запевнив, що Україна готова підтримати Азербайджан усіма необхідними засобами та закликав міжнародну спільноту приєднатися до зусиль з надання допомоги. Крім того, сторони домовились "активізувати двосторонні контакти найближчим часом".
Напередодні, 28 грудня очільник Росії Путін під час телефонної розмови з Ільхамом Алієвим попросив вибачення за те, що "трагічний інцидент із літаком Azerbaijan Airlines стався в повітряному просторі Росії", але провини росіян не визнав.
