Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"170 млн посилок за 2022-24 рік і 14 млрд гривень недоотриманих податків за 2023 рік"
Для бізнесу українського посилки з-за кордону є проблемою? Потрібно все ж таки втручатися і якимось чином регулювати, змінювати нинішню ситуацію?
Коли на початку 2000-х це все починалося, як нова послуга маркетплейс або торговий інтернет-майданчик, де можна купити дешевше товари і вибір більший, бо можна розмістити мільйони зразків товарів і можна було купити товар на 20, 30, 50% дешевше, ніж, скажімо, в магазині. То коли це починалося, це була нормальна історія, коли невисокого рівня доходів люди могли собі купити непоганий товар. Але якщо взяти зараз статистику за 2022-24 рік, то 170 млн посилок зайшло в Україну. Близько 14 млрд гривень за 2023 рік недоотриманих податків. Суму тут складніше встановити. Там не завжди декларується товар, бо не треба платити мито за це.
На сьогоднішній день з бізнесової точки зору заробляє на цьому той, хто доставляє пошту. Українська пошта заробляє і Нова пошта. А вигідно це громадянам України? В принципі вигідно. Це дає можливість той же товар – якийсь одяг, дитячий, побутові прилади, чи, скажімо, ті самі невеликі гаджети недорогі купити. Це нормально для населення. Воно в цьому зацікавлено. Хто проти? Хто ж виступив ініціатором? Виступає держава, яка вже бачить на сьогоднішній день, що це стало не тільки можливістю людям поліпшити свій матеріальний добробут, враховуючи можливості, які дають торгові майданчики, а у боротьбі із чорною і сірою контрабандою – це вже стає одним із основних моментів, коли контрабандний товар, щоб не платити податки, б'ється на посилки і через посилки просто-напросто приходить.
Можете навести приклад, який саме товар у такий спосіб може надходити?
Будь-який. Ви пам'ятаєте скандал був, по-моєму, торік, коли Бюро економічної безпеки арештувало партію айфонів, які йшли через пошту. Уявляєте, що таке партія останніх айфонів?! Формально вони пішли через пошту. І закінчуючи одягом, взуттям – все, що хочете.
"Ми тут не піонери. Державі треба гроші на війну"
Саме задля того, аби уникнути оподаткування?
Так. "Добрими намірами вимощена дорога до пекла". Саме цей майданчик є хорошим варіантом заробити, скупити недорогий дешевий товар, але її достоїнства стають її недоліком – починають використовувати контрабандисти. І це не тільки українська проблема. Це така сама проблема в Європі, в Сполучених Штатах. Ми тут не піонери, ми нічого нового не придумали. Державі треба гроші на війну. 14 млрд гривень ненадходження податків.
Другий момент – український виробник страждає, тому що він у гірших умовах, коли не може продати той же конкурентний товар по тому ж одягу, по тих же ж дрібничках, по речах, які купуються там. Він тут працює, він змушений заплатити ПДВ, він несе витрати і він не конкурує. І це така сама проблема не тільки українського бізнесу – це бізнес в європейській спільноті, в Сполучених Штатах. Тому запроваджують податки обмежені не тільки ми. Це загальносвітовий тренд. Тому європейці внесли пропозицію, що повинен платити ПДВ обов'язково торговий майданчик. Тоді нема проблем. Ви нічого не платите, ви не є податковий агент, а платить за вас торговий майданчик маркетплейс, коли ви купуєте там речі.
А що зараз законопроєкт пропонує?
Пропонує теж йти таким шляхом. Там зараз тривають жорсткі дискусії. На сьогодні до 150 євро ви не декларуєте, ви нічого не платите. Зараз пропонують зменшити до 45 євро, деякі експерти говорять і до 23 євро зменшити. Тобто, коли ви отримаєте посилку, ви повинні показати її. І якщо у вас товар буде дорожчий, ніж 45 євро, то ви повинні заплатити ПДВ, заплатити податки. 45 євро – у нас зараз 1935 грн приблизно. Якщо ви хочете купити для себе, скажімо, чохол на телефон, підзарядне, дитячий одяг – вийде тоді одна річ. Тому що одяг, в принципі, дорогувато, але там вийде в межах двох-трьох тисяч – можна десь щось уже купити. Ті, хто працює з Китаєм, дуже активно виступають проти. Зрозуміло, що це їхній бізнес. Проти виступають поштарі. І тут йде такий конфлікт можливостей корпоративного бізнесу з одного боку, який на цьому заробляє. З іншого боку, держава, яка недоотримує податків. І це вже стало не поодиноким, а масовим явищем. І бізнес національний, який страждає від цього. От традиційна боротьба інтересів трьох груп.
.jpg)
Михайло Непран. Фото: gmk.center
Запитання від слухача: придбав у 2021 році електроскутер китайського виробництва, який, найімовірніше, був ввезений на територію України окремими блоками вартістю 30 000 грн на той час. Зараз не може зареєструвати покупку через те, що податкова інспекція пред'являє претензію, що він не розмитнив товар.
Типовий приклад, як дешеве повертається потім проблемою. Завезли скутер цей окремими частинами. Його зібрали тут, в Україні, виставили і продали. Я розумію, чому він купив, бо він був набагато дешевшим, ніж піти і купити офіційно в магазині. Зараз ніхто йому не дасть документа, що цей скутер був завезений, як єдиний виріб, бо його так ніхто не завозив. Завозилися запчастинами, а потім в гаражах тут, в Україні, складаються. Дешеве на сьогодні може повернутися проблемами. Діватися нікуди – доведеться платити.
"Нічого трагічного не буде. На завтра не будемо ходити голі та босі"
Якщо зараз знизять поріг зі 150 євро на 45 євро, чи не означає це, що завозитимуть іще дрібнішими кавалками, чи це уже неможливо?
Є певна межа. От той самий скутер на чотири, п'ять частин можна поділити, а на менше ти не зможеш. З моєї точки зору, звичайно, я розумію – мільярдні обороти. Є що втрачати поштарям, які найактивніше виступають проти цього. Є ті самі маркетплейси українські, які активно працюють і платять податки. Один із українських маркетплейсів заплатив 4,6 млрд грн за минулий рік. Є ті, які можна купити у нас. Це просто приведе до переорієнтації – будуть трошки дорожчі певні речі. Але можна буде купити їх тут, в Україні. Нічого трагічного не буде. На завтра не будемо ходити голі та босі. Все буде нормально. Просто у всьому світі переживають і борються не тільки за можливість заробити певній частині бізнесу, а врахувати інтереси і держави, і інших частин бізнесу. Тому був знайдений компроміс – інших варіантів тут просто-напросто немає. Доведеться якось домовлятися. Може буде не 45 євро. Може в результаті дискусії підвищать до 60, 70 євро. Тому що зі 150 до 45 різкувато трошки – майже втричі. Сполучені Штати в 1000 разів могутніша, ніж ми, держава і теж захищаються, бо для них це проблема. Європейська спільнота в 1000 разів економічно сильніші, ніж ми, і теж захищається від цього. Так що це загальносвітова проблема.
"Ціна буде дорожча на 10-15% в залежності від виду"
Цей податок, якщо його буде встановлено на менший поріг вартості товару, на чиї плечі він лягатиме? На плечі постачальника, тобто оператора поштового? Але чи це якось так само відбуватиметься і на кінцевій вартості?
Платить покупець. Ми з вами йдемо в магазин, який включить генератор, який треба заправити дизелем або бензином. Чи це буде електричний акумулятор. Година роботи генератора – 5 000 грн. Хто їх компенсує? Компенсуємо ми, бо потім на вартість товару оце все розкидається. Так і тут. Так само будуть платити. Ціна буде дорожча на 10-15% в залежності від виду.
Якщо ми говоримо про європейські країни, США навіть зі сплатою податків. Але чомусь інколи такі схожі позиції з тим, що виробляється в Україні, дешевше все ж таки замовити, ніж придбати в українського виробника. Чому так відбувається?
Це цілий комплекс економічних проблем, чому так відбувається. У Польщі аграрій може взяти кредит під 2%. Є спеціальні програми підтримки. А в Україні у нас зараз ставка 13% тільки Національного банку. Чому європейські фермери криком кричать і бояться українських виробників агропродукції? Хоча у нас набагато складніше, ризикованіше і немає таких можливостей, як у них. Бо вартість грошей, яка прямо впливає. У них є програми підтримки експорту молочної продукції в треті країни, які фінансує ЄС. Тому в них є можливість продукцію пропонувати на наші полиці і конкурувати. Бо аграрний сектор в Європі – чого у них проблеми і час від часу протестують фермери, беруть Париж в облогу, розливають гній по вулицях? Тому що фермерство і сільське господарство субсидійовано. Сидить на грошах, на допомозі. І якщо цю допомогу зняти… Українські великі агропромислові господарства можуть конкурувати з європейськими. Воно навіть у таких жорстких економічних умовах є конкурентом.
НА РЕЄСТРАЦІЮ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ПОДАНІ ЗАКОНОПРОЄКТИ ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ПОСИЛОК З-ЗА КОРДОНУ. ВОНИ, ЗОКРЕМА, ПРОПОНУЮТЬ ЗАПРОВАДИТИ ПДВ НА ВСІ ЗАМОВЛЕННЯ В ЗАКОРДОННИХ МАГАЗИНАХ І НОВИЙ ПОРІГ ДЛЯ ПОСИЛОК БЕЗ ПОДАТКІВ.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. І МИ НАДАЄМО ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ РІЗНІ ТОЧКИ ЗОРУ СТОСОВНО ОПОДАТКУВАННЯ ПОСИЛОК З-ЗА КОРДОНУ.
