Артур Герасимов у студії Українського Радіо
"Грошей немає і це ключова вада"
Доходи держбюджету–2026 заплановані на рівні 2,8 трлн грн, видатки – 4,8 трлн грн. Відповідно 2 трильйони – це міжнародна допомога, а фактично всі кошти зібрані в Україні йдуть на оборону. Яка ваша загальна оцінка цього проєкту кошторису, які його плюси і мінуси?
Якщо коротко, то непрофесійний, невійськовий, недержавний. І кожне це слово я можу аргументувати. Ключова вада цього бюджету… Ви чули неодноразово як і пан Зеленський, і представники Комітету з питань нацбезпеки і оборони, і міністр фінансів, і голова бюджетного Комітету Верховної Ради заявляли, що на фінансування армії нам потрібно 120 млрд доларів на рік. Ця цифра скрізь. Це десь 5 трлн грн. І питання в тому, що коли ми заглянули в бюджет, то ми знайшли там на армію тільки 57 млрд доларів. І, звичайно, це нас стурбувало, бо це, вибачте, не 1% і не 2% різниця. Це більш ніж у два рази. І коли ми почали ставити питання під час обговорення бюджету в Верховній Раді, то відповідь очільниці бюджетного комітету від Зеленського була дуже простою: "Так, дійсно, в нас половина є, а про половину ми домовляємося". Тобто грошей немає і це ключова вада.
"Проблема в тому, що внутрішні збори дійсно збираються далеко не всі"
Але ж тут важливо зауважити, що всі внутрішні збори йдуть саме на оборону. Наші партнери поки не погоджуються, щоб їхні кошти йшли напряму на фінансування армії.
Це не так. Якби всі внутрішні збори йшли тільки на оборону, то це було б ще пів біди. А є три проблеми, чому не вистачає грошей на армію. Перша проблема в тому, що внутрішні збори дійсно збираються далеко не всі. В нас багато говорять про тіньову економіку, але тіньова економіка тіньовії економіці – велика різниця. Якщо маленькі бізнеси змушені йти в "тінь" для того, щоб фізично вижити, навіть середні бізнеси, то це одна справа, це питання економістів. А якщо в "тіні", вибачте, в кооперації з владою знаходяться нелегальний тютюн, гральний бізнес, акцизні товари, маю на увазі митницю, і там десятки мільярдів доларів, то це вже інша історія. Таким чином, перша проблема в тому, що неефективно збираються кошти. А правильніше сказати, що вони корупційно не збираються.
Друга проблема – це неефективність використання коштів військового бюджету. Давайте будемо оперувати тільки тими кейсами, які вже є в правоохоронних органів. Наприклад, НАБУ вже відкрито заявило, що вони розслідують кримінальні справи відносно, якщо не помиляюся, 14 чи 15 млрд грн, які з їхньої точки зору були вкрадені. Це щодо Міністерства оборони.
І третя проблема, ключова – те, що всі військові кошти влада, на жаль, сьогодні збирає через Київ. Через Київ централізує і спрямовує у війська. "Європейська Солідарність" вже багато разів казала: "Відправте гроші напряму бригадам". Через механізми ПДФО, через інші механізми, бо бригади набагато ефективніше і чесно це використають. Ні. Чесно кажучи, влада сьогодні, як Янукович, все збирає до Києва, по кишенях розпихала, а якісь залишки починає віддавати. Це не єдина проблема бюджету, але ключова проблема – у нас не вистачає половини грошей на війну.
"Мінімум 100 млрд грн держава може збирати з азартних ігор"
Чи є шляхи для збільшення надходжень до держбюджету за рахунок саме внутрішніх ресурсів? Якщо так, то які?
Чесно кажучи, ці джерела… Пам'ятаєте, я сказав, що бюджет непрофесійний, невійськовий, недержавний, він корупційний. В принципі, це вам і чотири відповіді. Беремо конкретно. Не буду заглиблюватися в цифри, але хочу, щоб слухачі на простих прикладах відчули, що гроші є де взяти. Просто влада не хоче їх брати. Наприклад, є азартні ігри. Якщо не помиляюся, загальний обсяг ринку азартних ігор в Україні більше 200 млрд грн. Не мені вам розповідати, що відсоток виграшів там невеликий. Податки складають не більше 20 млрд грн. І тут просте питання: а що ж виробляє, які витрати у тих організаторів азартних ігор? Давайте відверто, вони майже "нульові". І це означає, що мінімальний податок тут має бути 50%. Це означає, що мінімум 100 млрд грн держава може збирати з азартних ігор.
Ефект для економіки від кешбеку складає 0,001%
Друга історія, теж дуже показова – кешбек (державна програма "Національний кешбек" – ред.) Дуже потужно заявили з усіх ефірів, що ось кешбек, зараз економіка.., витратили мільярди гривень на цю історію. А тепер увага. Пан Данило Гетманцев сказав, що, мабуть, він сумнівається, що кешбек сильно працює. Вже він каже це. Це представник команди Зеленського. Наступне. Керівник бюджетного комітету з команди Зеленського Роксолана Підласа заявляє, що, ви знаєте, кешбек, мабуть, потрібно дуже звузити, бо щось він не так працює. І Міністерство економіки, як то кажуть, забиває "останній цвях у кришку труни кешбеку" і заявляє, що ефект для економіки від кешбеку складає 0,001%. Чесно кажучи, це ні про що. Це я показую просто приклад того, як неефективно витрачаються кошти. А тепер увага, на кешбек вже витратили не менше 4 млрд грн. Для розуміння слухачів – це 200 тисяч FPV дронів. От уявіть собі. За рахунок неефективних програм, які "спалюють" гроші, які дуже важко платять українські бізнеси і громадяни, вони могли купити 200 тисяч FPV. Зараз просто треба все переводити в цю площину.
Читайте також: Прожитковий мінімум треба збільшити до 4700 грн — Гетманцев
"Пріоритет №1 – вистояти і перемогти"
Але ж ці 4 млрд зрештою потрапляють людям і в нашу ж економіку.
Це не зовсім так. І ще раз, під час війни треба правильно розставляти пріоритети. Зараз пріоритет №1 – вистояти і перемогти. Це ключове. Навіщо вам буде той кешбек, якщо ваше місто захоплять росіяни? Це ж логіка, це просто здоровий глузд країни у війні. Але це не стосується влади. Вона живе в якомусь іншому паралельному світі. Ви кажете, де взяти гроші? Відповідаю. Про гральний бізнес ми поговорили. Нелегальний тютюн – мінімум 18 млрд. Митниця – це ще мінімум 20 млрд грн, попри те, що вони порахували вже 60 в бюджеті.
Тут давайте нагадаємо. У спецфонді бюджету закладено надходження в розмірі 60 млрд саме від детінізації митниці.
А є там набагато більше. І ті, хто має відношення до митниці, це знають. Далі. Майже 1 млрд – підвищення фінансування Державного бюро розслідувань, яке сидить в тилу. Скажіть, будь ласка, це в нас ключовий пріоритет? Телемарафон і стратегічні комунікації – 5,5 млрд. Наче невелика сума, але, вибачте, це теж 300 тисяч FPV дронів. Поясню, чому я про це кажу. Тому що 5 + 5 + 1 + 20 + 30 і ми отримуємо ті трильйони. І вони є в державі, просто треба ними користуватися. І "Європейська Солідарність" не просто каже про те, що гроші треба віддавати напряму в військові бригади, бо там чесніше і там корупція в рази менша.
Артур Герасимов і Юрій Табаченко в студії Українського Радіо
"Ключове – фінансування військових"
Із якими саме пропозиціями, правками до проєкту бюджету ваша фракція вийде в парламенті?
Ключове – це фінансування військових. Тому ми подали правки, які скасовують неефективне використання коштів. Неефективне фінансування ДБР, телемарафону, який вже не потрібен. Вже навіть Європейський парламент у своїй резолюції нам чітко каже, що телемарафон – це наразі зло, а не добро для країни. Ми подали правки, які значно підвищують рівень прямого фінансування бригад, які дають змогу отримати набагато більше грошей з митниці, з грального бізнесу. Тобто все, про що я вам говорив, все реалізовано в правках нашої фракції до бюджету. Чи будуть вони ухвалені? Зараз буде обговорення бюджету, ми будемо на цьому наполягати, будемо про це говорити.
"Тепер українці реально побачать, що коїться в парламенті"
І через те, що на вимогу і під жорстким тиском "Європейської Солідарності" – єдина фракція, яка боролася за це – тепер трансляції Верховної Ради є відкритими. Бо всі вже змирилися. Боролася "Європейська Солідарність". Звичайно, у перемоги, як то кажуть, багато батьків. Всі почали цю ковдру тягнути на себе, сором'язливо забуваючи, що до цього моменту боролася одна фракція. Тепер українці реально побачать, що коїться в парламенті. Бо влада, чесно кажучи, не хотіла відновлювати це, тому що їм було дуже зручно без трансляції, без повідомлення людям ухвалювати багато речей, які працюють не на державу, а проти держави.
"Під час війни не треба боротися зі звичайними людьми"
Чи доцільно зараз підвищувати податки, щоб забезпечити надходження? В урядовому проєкті бюджету закладені певні програми, наприклад, щодо оподаткування торгівлі на онлайн-майданчиках, податок на солодку воду. Яка позиція вашої фракції, ви будете підтримувати ці ініціативи?
Ми взагалі за цей бюджет у нинішньому його вигляді голосувати не будемо категорично. В тому стані, в якому він є зараз, ми будемо голосувати червоними кнопками. Тому що, вибачте, ДБР зарплати піднімають, а військовим зарплати не піднімають. Доблесно оголосили про підвищення зарплат вчителям, а грошей на це немає. І як вони збираються це робити? Щодо конкретно цих правок. Наприклад, OLX. Ну, давайте будемо відверті, це ж звичайні громадяни використовують цю та аналогічні платформи для того, щоб якось вижити, щось продати, щось купити дешевше. Але одночасно не підвищуються податки на гральний бізнес.
Але ж є також громадяни, які використовують такі платформи у бізнесових цілях.
Тут дещо про інше. Я просто хочу, щоб ви побачили інший ракурс – під час війни не треба боротися зі звичайними людьми. Боріться з тими, хто має надприбутки. Чи зачепили зараз газові свердловини? Ні. А там можна зібрати більше 5 млрд. Чи зачепили, наприклад, алкоголь? Ні, не зачепили. А тютюн нелегальний зачепили? Ой, ні. Розумієте, от про що я кажу. І до речі, якщо ми вже говоримо про ФОПів і що вони ухиляються від податків, то той же Данило Гетманцев каже, що досі деякі великі мережі продажу (електроніки, супермаркети) мінімізуються через ФОП і там десятки мільярдів гривень не надходять до державного бюджету. Тобто моя позиція дуже проста – спочатку починаєте з тих, хто має надприбутки і є сьогодні реальними мільярдерами в цій країні, маю на увазі фізичних і юридичних осіб, і тільки потім, другим етапом ви переходите до звичайних людей. Це важливо.
Читайте також: "Цей бюджет не можна назвати бюджетом воюючої країни". Кіра Рудик про проєкт держкошторису-2026
