Ілюстративне фото: facebook/verkhovna.rada.ukraine
"Очікуємо внесення Кабміном чергових змін до бюджету–2025"
Проєкт державного бюджету на 2026 рік. Яка ваша загальна оцінка цього кошторису, умовно, за десятибальною шкалою?
Насправді, я не в школі, аби давати оцінки учням. Я вважаю, що уряд не учень, а ми з вами не вихователі. З іншого боку, якась шкала завжди дуже суб'єктивна. Тому я б зараз говорив про те, що в бюджеті однозначно є позитиви і до цих позитивів я б відніс абсолютний пріоритет бюджету на безпеку і оборону. Це стосується всіх бюджетів після початку Великої війни. Але цей бюджет безперечно відображає в повній мірі ті потреби, які є на зараз. Тобто ми можемо говорити, що, на жаль, в бюджеті на сьогодні закладається необхідність його перегляду в цій частині всередині наступного року, так само, як ми, на жаль, робили це 2 роки підряд. Зрозуміло, з одного боку це питання невизначеності, непередбачуваності, а з іншого – мені б хотілося, щоб Мінфін підходив більш відповідально до обрахунку і ми виходили із песимістичного сценарію, а не по ходу намагалися віднайти гроші на те, що потрібно. Ми розуміємо, що з урахуванням того підвищення видатків, яке ми очікуємо ще до кінця року, з внесенням Кабміном чергових змін до бюджету-2025, а там буде немале підвищення видатків на безпеку і оборону, тому ми менше закладаємо грошей на 26-й рік, ніж буде витрачено в 25-му. І зрозуміло, що це не зовсім виправдано.
"Війна – період найвищої невизначеності"
Тобто зараз об'єктивно не можна все прорахувати, щоб не переглядати кошторис десь всередині наступного року?
Я наполягаю на тому, щоб ми його відкоригували зараз, аби принаймні зараз таких передумов не було. Зрозуміло, що може щось трапитися в 26-му році, всі ми ходимо під Богом і, власне, війна – це період найвищої невизначеності, який тільки може бути. Але закладати заздалегідь необхідність перегляду, мені здається, не зовсім правильне бюджетне планування.
"Не треба йти шляхом найменшого спротиву"
Що саме може завадити зараз його одразу спланувати більш точно?
Наскільки я розумію, на сьогодні для того, аби збільшити видатки на оборону, необхідно забезпечити їх відповідними доходами. І, напевно, Мінфін розраховує, що отримає наступного року якісь доходи від детінізації, якісь можливості для акумулювання грошей через військові облігації і вже на середину року в нього будуть певні гарантовані цифри, які він зможе записати в бюджет. Зараз для нього це робити ризиково, легше "підігнати задачу під відповідь". Мені здається, що не треба йти шляхом найменшого спротиву, треба все-таки йти правильним шляхом. Тому ми зараз повинні подумати над збільшенням видаткової частини бюджету в частині оборони і дохідної в частині детінізації, наприклад.
"Є потужний крок у бік "соціалки", але цього точно недостатньо"
Але давайте повернемося до позитивів цього бюджету. Вони є. І безперечним позитивом є те, що ми врешті подивилися в бік вчителів. Збільшення зарплат на 50% – це абсолютно позитивне, правильне рішення. Воно несвоєчасне, запізніле і половинчасте. Я вважаю, що ми не вирішуємо проблему забезпечення вчителів, але точно робимо великий крок у цьому напрямку. Тому, власне, разом з головою Комітету з питань освіти Сергієм Бабаком ми подали поправки до держбюджету, де запропонували все ж таки забезпечити виконання статті 61 Закону про освіту для вчителів і зробити відповідний перерахунок заробітних плат шляхом відходу від тієї тарифної сітки, яка є зараз і заміни її на низку доплат вчителям за стаж, за кваліфікацію, за особливі умови роботи. Бо ця тарифна сітка абсолютно не відповідає дійсності. Тому є потужний крок у бік "соціалки", це стосується не тільки вчителів, а й лікарів, але цього точно недостатньо. Власне, соціальні видатки є другими за пріоритетом після безпеки і оборони. Але в бюджеті ми точно не відповідаємо системно на ті проблеми соціального забезпечення, які існують.
"Споживчий кошик треба осучаснити"
У нас досі в бюджеті ще зберігається цей дивний прожитковий мінімум – 3300, на який неможливо прожити навіть уявно. І ми навіть не розпочали дискусію, як це змінити. По-перше, я переконаний в тому, що його вже можна збільшити за рахунок джерела детінізації економіки. І я подав відповідні поправки про збільшення прожиткового мінімуму до 4700 грн і відповідного збільшення мінімальної пенсії. І збільшення, до речі, мінімальної заробітної плати теж. Тобто всі ці категорії ми маємо врешті нормально обрахувати. І той споживчий кошик, який є і за яким уряд вираховує прожитковий мінімум, ми маємо осучаснити, переглянути і врешті зробити реальним. Тобто відповідно порахувати, мати дороговказ і про нього сказати людям, що так, ми сьогодні не можемо забезпечити реальний прожитковий мінімум, не можемо його записати в бюджеті, але ось дорожня карта і в перспективі 3-5 років ми його точно досягнемо. Тому давайте будемо бути чесними один з одним.
"Треба припинити жити в ілюзії, бо реальність зовсім інша"
Це можливо зробити найближчим часом?
Відповідні законопроєкти вже лежать у Верховній Раді і рекомендовані до першого читання. Це пакет із 4-х законопроєктів про те, аби відв'язати прожитковий мінімум від усіх цих утримань. Дійсно, ми не можемо підняти прожитковий мінімум, бо відповідно від нього будуть обраховуватися інші виплати. Тому ухвалення цих законопроєктів також є необхідним для того, аби ми істотно переглянули цю політику. У цьому нічого страшного немає. Так, дійсно, цей механізм складається з кількох кроків, але їх просто треба зробити. І треба припинити жити в ілюзії, бо реальність зовсім інша. Ми не можемо далі стверджувати, що прожитковий мінімум 3 тисячі і на нього можна прожити. Тому я вважаю, що у війну захист саме соціально незахищених верств населення є пріоритетом і це, власне, другий пріоритет після безпеки та оборони. Саме тому відповідні правки я подав до бюджету. Вони стосуються не тільки підвищення прожиткового мінімуму до 4700 грн, а й спеціальних програм для людей з інвалідністю, програм для асистентів людей з інвалідністю і для сімей, де є діти з інвалідністю. Вони стосуються пенсій, безперечно. Пенсійне забезпечення ми маємо переглянути – це також завдання №1 і стосується також малозабезпечених сімей. Тому з одного боку – добре, що попри війну в цьому бюджеті набагато більше соціальних питань, ніж в попередніх, але з іншого – їх все-таки недостатньо і нам точно треба більше уваги приділяти саме соціальним питанням. Бо у війну люди бідніють – це факт. І те, що ми вкладаємо в підтримку малозабезпечених людей, воно ж тут же повертається в економіку. Причому не в якісь імпортні дорогі товари, а повертається в наші вітчизняні, які виробляють наші товаровиробники. Тому, крім підтримки людей, це ще й фактор стимулювання розвитку нашої економіки.
"Завдання №1 – це детінізація"
І третій пріоритет. Я дуже тішуся тим, що врешті уряд і, власне, суспільство визначило як пріоритет – детінізацію. І вперше за всю історію в нас рядок від детінізації з'явився в законі про державний бюджет. Це 60 млрд від детінізації митниці. І дуже хотілося б, щоб це стало трендом. Але вважаю, що цього недостатньо. Зі свого боку, я подав відповідні обґрунтовані, обраховані поправки на 200 млрд від детінізації. Проте, якщо чиновник своєю посадою, своєю відповідальністю не буде прив'язаний до тієї чи іншої програми, то такою буде і реалізація цієї програми. Тому я вважаю, що ми, по-перше, маємо збільшити на 200 млрд, а по-друге, прив'язати до конкретних бюджетних програм. Щоб чиновник розумів, він або дасть цю детінізацію, яка є обґрунтованою, яка повинна бути, або… Взагалі в нас у "тіні" в 2026-му році близько трильйона гривень податками. Тобто 260 із них – це лише чверть. Немає жодної проблеми детінізувати на цю суму і вивести хоча б частково з "тіні" те, що там зараз є і опиняється в кишенях злочинців. І це не якісь абстрактні гроші. Це все конкретні люди з конкретними прізвищами, які займаються цим "бізнесом" (контрабандна, нелегальна торгівля тютюном, горілкою), і гроші опиняються в кишенях у них і в тих правоохоронців та фіскалів, які супроводжують цю діяльність. Тому наше завдання №1 – це детінізація. І саме за рахунок детінізації ми зможемо значно змінити і осучаснити ті соціальні стандарти, які є.
Данило Гетманцев. Фото: facebook/danil.getmantsev
"Для грального ринку така ситуація, на жаль, є типовою"
Сюди ж, напевно, можна додати і гральний бізнес, де не один рік уже тривають спроби його детінізації. Наскільки цей процес успішний зараз і що ще можна зробити в цій сфері?
Ми зараз перебуваємо в стадії загострення конфлікту з найбільшим оператором грального ринку. Цей кейс розглядався в Верховній Раді на тимчасовій слідчій комісії з питань економічної безпеки. І відповідно до повідомлень Державної податкової служби, Нацбанку, інших органів, було виявлено невідповідність між сумами декларування зазначеним оператором своїх податкових зобов'язань і реальними податковими зобов'язаннями. На це ми відкрито звернули увагу. Я звернувся до Генерального прокурора, до Служби безпеки України щодо припинення зазначених правопорушень і притягнення осіб до відповідальності.
Хочу нагадати, що для грального ринку така ситуація, на жаль, є типовою. Ми можемо згадати 2022-й рік, коли держава отримала від всього грального ринку аж 730 млн грн за рік. А в 2024-му році, коли це питання мною і моїми колегами було порушено в Верховній Раді, коли ми зробили велике розслідування з цього приводу і вивели їх з "тіні", два банки, які допомагали їм ухилятися від оподаткування, були позбавлені ліцензії, і в 2024-му році держава отримала вже 17 млрд грн. Уявіть собі, 730 млн і 17 млрд – у 20 разів збільшились відрахування, і це тільки від податків, не рахуючи плату за ліцензії. Це великі гроші. І чому, власне, зараз конфлікт загострився? Тому що на сьогодні ми не бачимо повної детінізації. Так, ми бачимо потужний крок, істотне збільшення відрахувань, але за нашими підрахунками в "тіні" перебуває 20 млрд грн. І це велика проблема, яку ми маємо вирішувати також.
"Простих людей це жодним чином не зачепить"
На розгляді в парламенті є законопроєкт №14025 щодо оподаткування користувачів інтернет-платформ із продажу різних товарів. Нагадайте, що саме він передбачає, наскільки ймовірно, що він буде ухвалений, і наскільки це може зачепити людей, які раз чи два в рік щось на цих майданчиках продають?
Як голова фінансового комітету хочу запевнити всіх, що якщо мова йде про продаж вживаних товарів, якісь особисті разові продажі, тобто не підприємництво, не систематична діяльність з метою отримання прибутку, то це буде виведено з-під оподаткування. До речі, цей урядовий законопроєкт, який зараз розглядається в нашому комітеті, не про оподаткування зазначених операцій. Так якось псевдоексперти подають його, але він не про це, бо зазначені операції з продажу товарів на сьогодні вже оподатковуються за загальною ставкою – 18% + 5% військового збору. Тобто мова йде якраз не про оподаткування зазначених операцій, а про знижену ставку. Бо Мінфін замість 18% пропонує 5%. Але я повністю погоджуюся з людьми, тут ми точно станемо на захист споживачів, що ми не можемо оподатковувати той товар чи речі, які були у використанні, чи просто людина купила, не підійшло і продає зараз. Тобто якщо ці операції здійснюються разово, не в межах підприємницької діяльності. Мова йде про підприємців. І давайте будемо відверті, такі особи також є, вони мають обороти на десятки мільйонів гривень і здійснюють торгівлю в особливо великих розмірах без реєстрації. І це в той час, коли поряд підприємець реєструється, встановлює РРО, видає чек. А ці люди просто ховаються від будь-якого оподаткування. Для них ця діяльність надалі буде неможливою без відповідної реєстрації і сплати податків з цих операцій. Простих людей це жодним чином не зачепить.
Читайте також: "Цей бюджет не можна назвати бюджетом воюючої країни". Кіра Рудик про проєкт держкошторису-2026
