Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь
Ми випускаємо музику, не думаючи про прослуховування й те, як вона сприйматиметься
Звідки ти береш сили й натхнення для творчості?
Зараз період, коли ми записуємо мініальбом, і активно над ним працюємо. Тому якраз музика й допомагає мені у цьому.
Спочатку ти називав себе не просто Лівінстон, а Jonathan Livingston. Ми знаємо твір письменника Річарда Баха "Чайка Джонатан Лівінгстон", мабуть, тобі подобається цей твір і ти любиш читати. Поділись своїми літературними вподобаннями.
Я побачив книжку "Чайка Джонатан Лівінгстон" у той час, коли ми шукали назву для колективу. Тоді я навіть не знав, що це оповідання досить відоме, і не мав на меті посилатися на нього. Але виявилося, що це популярний твір. Ми залишили цю назву, хоча згодом трохи її змінили — тепер гурт має назву Лівінстон і пишеться українською.
Ти не часто даєш концерти і випускаєш нові пісні. Як знаходиш шлях до тих, хто хоче почути твою творчість?
Я навіть не знаю, що саме на це вплинуло, але ми просто випускаємо музику, не думаючи про прослуховування й те, як вона сприйматиметься. Ми робимо це в першу чергу для себе.
Сьогодні ти презентуєш композицію "Темна вода". Ти написав її під час пандемії, чи вплинула вона якось на тебе і твій настрій?
Думаю, вплинула. Загалом під час написання будь-якої пісні я, як і кожен автор, на всі 100% не маю чіткого розуміння, звідки і з якого стану вона береться. Можливо, на створення цієї пісні вплинуло щось інше, але нитки зв’язку з тим станом точно є.
Назва цієї пісні — "Темна вода". Про що вона?
Насправді я не дуже люблю розповідати про свої пісні і так само не читаю, коли, наприклад, десь є інформація, про що написані інші пісні. На мою думку, це позбавляє слухача можливості знайти у композиції щось своє. Якщо перед прослуховуванням прочитати історію створення чи сенс пісні, змінюється її сприйняття. Коли цього немає, у слухача є можливість знайти в ній сенси для себе і зробити її "своєю". На мою думку, в цьому й полягає сенс музики — знайти в ній якісь символи та основу зі свого життя.
У тебе впізнаваний тембр голосу. Ти одразу так почав співати, чи це щось набуте?
Мені здається, що це було завжди, але мені треба було його віднайти, і я мав пройти довгий шлях, щоб повернутися до свого природного вокалу. У період моєї участі в "Голосі країни" я постійно був у пошуку свого вокалу і зробив на цьому багато помилок. Думаю, вони були необхідні, бо зараз розумію, що це точка, з якої я вийшов і повернувся.
Якими були твої помилки в пошуках свого вокалу?
Звук можна подавати по-різному і це був саме пошук подачі. На "Голосі країни" був період, коли мені здалося, що буде природно співати з хрипотою. На третьому відрізку цього шоу можна почути, як я це пробую робити. Але мені було необхідно пройти цей досвід.
У композиції "Темна вода" звучать скрипки Infinito String Quartet. Розкажи про те, як склалася ваша з ними співпраця?
Перед повномасштабною війною у нас був період, коли ми припинили діяльність і, мабуть, роки три я взагалі не займався музикою. Після початку повномасштабного вторгнення, коли ми відновили вже свою діяльність, так сталося, що колектив розпався, і я зрозумів, що мені потрібен квартет: музика має звучати саме з двома скрипками, альтом і віолончеллю.
Ти видаєшся делікатною і тонкою людиною. Але світ насправді трохи жорсткий. Як ти в ньому виживаєш?
Насправді я різний. Зараз такі часи, що доводиться шукати різні форми себе для того, щоб якось виживати.
Необ'єктивну критику я намагаюся оминати, її не треба брати близько до серця — це шкодить
Чи є у тебе якийсь лайфхак, як ставитися до критики?
Насправді мені пощастило, бо мене особливо ніколи не критикували аж настільки, щоб це зачіпало. Зазвичай, якщо критика і траплялася, я, можливо, просто її оминав. Але та, яка була об'єктивною, навпаки — допомагала, я прислухався до неї, і потім робив якісь висновки. А необ'єктивну критику я намагаюся оминати, мені здається, її не треба брати близько до серця — це шкодить.
Чи не думав ти взяти участь у Національному відборі на Євробачення?
Минулого і позаминулого року Дмитро Шуров запрошував мене на Нацвідбір, але мені здається, що наш час ще не настав. Тоді я не був готовий, але обов'язково, можливо через декілька років ми спробуємо свої сили у Нацвідборі.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
