Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Поняття екстреного гальмування продукції є по суті тим самим квотуванням"
Новий механізм експорту агропродукції до ЄС передбачає, що Україна постачатиме її за графіком, що має зробити експорт більш прогнозованим і зменшить можливості для маніпуляцій і протестів із розсипання зерна у деяких державах ЄС. Що ви про це думаєте?
Принцип без квот був запроваджений в червні 2022 року після повномасштабного вторгнення, що суттєво допомогло з експортом тієї продукції, яка перебувала на території України і не мала можливості бути експортованою через блокаду морських портів. Це був серйозний інструмент, який допоміг Україні. Але вже в 2023 році через різноманітні акції протестів ми бачили поступові певні обмеження, які застосовуються по низці інших продуктів. У 2024 році ми отримали певне квотування. Поняття екстреного гальмування продукції є по суті тим самим квотуванням. Якщо перевищується той показник, на який розраховував ЄС з того чи іншого продукту, застосовується екстрене гальмування і ми вже не маємо можливості продавати достатню кількість продукції. Тому щоб мати прогнозовані варіанти з експортом на 2025 рік і щоб бізнес міг рівномірно розподіляти продукцію, пропонується новий механізм експорту за графіком. Ця пропозиція може влаштувати дві сторони і забезпечить певну прогнозованість, а також створить прозорі умови для українського бізнесу. Це не має бути гра лише в одні ворота, де ми на все згодні. Так чи інакше ми будемо членами ЄС, це вже визначено політично. Ми сьогодні, інтегруючись до європейського ринку, пропонуємо свій товар. Але ж європейський ринок ми від себе також не закриваємо. Вони так само продають на територію України. Якщо говорити про сільське господарство, це велика кількість насіння, добрива, аграрна техніка, молочна продукція тощо. Тому сказати, що лише ЄС потерпає від нібито нашестя української продукції – це перебільшення і міф.
По збіжжю зернової групи європейський ринок не є традиційно важливим напрямком для української сировини
У червні 2024-го режим екстреного гальмування було запроваджено щодо певних груп товарів: курятина, цукор, мед, крупи, пшениця, яйця. Діятиме він до червня 2025 року. Як Україна і ЄС співіснуватимуть після червня 2025 року? Про що домовляться Київ та Брюссель?
Зараз ідуть технічні перемовини. Якщо ми орієнтуємося по збіжжю зернової групи, то європейський ринок не є традиційно важливим напрямком для української сировини. Ми багато зерна реалізуємо на інші континенти. В цьому контексті ЄС є сам топекспортером аграрної продукції в зерновій групі. Щодо продукції з доданою вартістю, то це ті процеси, які на сьогодні є в технічних перемовинах. На думку ЄС, ці продукти виготовляються в достатній кількості, щоб забезпечити потреби самостійно і не потребують імпорту з інших країн. Водночас Україна продала на територію ЄС певну кількість цукру і їй сказали, що вона занадто перевищила цю кількість. Хоча додатково ЄС імпортує з Бразилії близько 2 млн тонн цукрової тростини. Коли поруч є якісний цукор і логістика, і доступна ціна, ЄС все одно покладається на бразильський. Тому в цьому контексті нам також потрібно чітко відстоювати свою позицію. Тому наперед ворожити дуже складно. Кожного дня в процесі перемовин щось може бути видозмінено.
.jpg)
Денис Марчук. Скриншот із відео
"Ми маємо їздити і пропонувати свою продукцію і не зосереджуватися лише на європейському ринку"
За підсумками 2024 року частка експорту аграрної продукції до ЄС скоротилася з 61 до 52%. В планах профільного міністерства поступово зменшувати цей показник до 40%. Чому ми скорочуємо експорт до ЄС?
Проголосувавши за екстрені гальмування, Єврокомісія почала їх застосовувати. Спочатку по цукру, потім по яйцях, потім по просу. Відповідно протягом року ми бачимо зниження кількості присутності української продукції. Нам потрібно вести перемовини з ЄС і розвивати альтернативні ринки. Коли умовна квота на цукор до червня 2025 року складатиме трішки більше 100 тисяч тонн – це дуже малі обсяги. Ми виробляємо 1,8 млн тонн, з яких для внутрішніх потреб використовуємо до 1 млн тонн. Відтак 800 тисяч тонн нам потрібно продавати. Так само й з іншими продуктами. Ми маємо їздити і пропонувати свою продукцію і не зосереджуватися лише на європейському ринку.
"Нам потрібно збільшувати торговельні місії"
Що відбувається на ринку аграрної продукції? Чи продовжується зростання попиту і на які позиції?
Попит існує на продовольчі групи товарів, оскільки населення у світі зростає, а кліматичні умови призводять до втрат врожаїв. Минулого сезону влітку була посуха не лише на європейському континенті, а й на інших континентах. Відповідно іде зростання цін на ту продукцію, яка постраждала. Нам потрібно збільшувати торговельні місії. Потрібно говорити про торговельні посади при посольствах, умовні аграрні аташе, які просуватимуть українську продукцію. Таким чином ми демонструватимемо світу якість і доступність нашої продукції.
За 2024 рік Росія заробила 2 млрд євро на експорті мінеральних добрив до ЄС
Європейська комісія схвалила 15% мита на сільськогосподарську продукцію та азотні добрива Росії і Білорусі. Раніше ці мита становили 6,5%. Наскільки ЄС є залежним від добрив і сільськогосподарської продукції Росії та Білорусі?
По мінеральних добривах присутність є досить чисельною. За 2024 рік близько 6 млн тонн добрив було реалізовано Росією на територію ЄС, що дало їй можливість заробити понад 2 млрд євро. Це великі кошти, які Росія може спрямовувати на війну. Якщо ці квоти будуть зростати (на сьогодні це 40 євро, а наступні три роки вони мають вийти на 100%, що складатиме понад 300 євро), це буде дієво в контексті тих речей, які ЄС застосовує щодо країни-агресора.
