Вокаліст гурту ТНМК Олександр "Фоззі" Сидоренко / Фото @danya.pryvit з інстаграм-сторінки metamorefozzey
"Ми вирішили, що 21 рік — це повноліття, тож будемо гуляти повноліття альбому"
Вітаємо! Як воно відчувається? Розкажи про підготовку, надії та сподівання.
Саме зараз і відчувається, тому що ми змогли зібратися на кілька днів, щоранку репетиції, згадуємо старі тексти, розбираємось, хто де що співає. Такий приємний момент, але й відповідальний, хочеться ж нормально зіграти навіть пісні, які 20 років не грали.
За весь цей час нічого схожого не відбувалось?
Та відбувалось. Це вже третій такий ювілейний концерт. Все почалось із того, що промоутер Євген Кібець загорівся цією ідеєю, запропонував нам зробити концерт до виходу альбому "Зроби мені хіп-хоп". Саме тому й з’явилась традиція грати на 21-ий рік, тому що на 20-ть років ми самі цього не робили. Він запропонував і ми вирішили, що 21-ин рік — це повноліття, тож будемо гуляти повноліття альбому. Й ті, хто народився водночас із тим альбомом, можуть вже купляти дещо.
В альбому дуже красива історія. Я дуже хочу, аби ми ще раз проговорили, як народилась назва "Пожежі міста Вавілон" і за яких умов це відбувалось.
Коли альбом уже більш-менш вимальовувався, ми почали обговорення назви й цю ідею запропонував Фагот. Ми тоді були під враженням від наукової роботи з історії музики хіп-хоп. І там згадувався один графітчик, культовий для Нью-Йорку у 70-их роках, коли все це починалось. І була його цитата, що коли Вавілон остаточно згорить, мають лишитись свідоцтва, не пам’ятаю дослівно, про те, що не всі грали під їхню дудку. І Фагот, згадавши цю історію, запропонував назвати "Пожежі міста Вавілон". Ми звернулись до слухачів, запропонували намалювати, як вони бачать "Пожежі міста Вавілон". Дмитро Гапчинський, художник, його скетч переміг. І потім дизайнер Євген Санніков зробив обкладинку, яка мені найбільше подобається з того, що ми випускали. Якраз вчора була автограф-сесія, присвячена виходу вінілу подвійного з цим альбомом, і от я розписувався на цих платівках і думаю: "Тут з дизайном ми вгадали".
Сто відсотків!
21 рік гарно виглядає!
Гурт ТНМК / Фото @danya.pryvit з інстаграм-сторінки metamorefozzey
"Через зрозумілі причини у нас поки не виходить реалізувати виступ у рідному місті — в Харкові, там із цим складно. Але декілька міст є і будемо пробувати, й це теж непросто, бо в нас декілька військових"
Вініл та інший мерч можна буде придбати під час концерту, так?
Так, ми готуємо, як завжди, дуже багато мерчу, оскільки весь прибуток з нього йде на тактичну медицину. І ми зазвичай його дуже багато продаємо. Я якраз вночі займався тим, що готував рекламні постери, будемо усіляко дивувати слухачів.
Аналізуючи 2004-ий рік і вихід альбому, ти зробив би все так само, чи, можливо, щось змінив би?
Не думаю, що цікаво робити все так само. Тоді було відчуття шухера, що насувається, з політичною ситуацією. Ми очікували президентських виборів і була якась тривога й відчуття, що нас намагатимуться підманути-підвести. Але повернутись назад неможливо. Добре, що той альбом є, плануємо його зіграти. Цього разу це буде не лише в Києві, буде ще кілька міст.
Які міста?
З того, що зараз уже анонсовано, Львів у квітні, Івано-Франківськ і Тернопіль у травні. Через зрозумілі причини у нас поки не виходить реалізувати виступ у рідному місті — в Харкові, там із цим складно. Але декілька міст є і будемо пробувати, й це теж непросто, бо в нас декілька військових. Останнім часом зрозуміло, що це танці з бубном, але, я сподіваюсь, у нас все вийде.
"З Іво Васильовичем Бобулом ми тоді ще не були знайомі. Коли ми почали грати пісню на якійсь збірній солянці в палаці "Україна", нам передали, що нас у такій-то гримерці чекає Іво Бобул. З’ясувалось, що він достатньо самоіронічний, чого я навряд чи зміг би передбачити. І тоді ж в лоб ми запропонували йому записати алюзію на жарт "My name is Бобул, Іво Бобул", тобто "My name is Bond, James Bond". Він радо погодився, тому в альбомі Іво Бобул оголошує пісню "Іво Бобул".
Ми сьогодні будемо слухати пісню "Іво Бобул" з цього альбому. Розкажи, як вона народжувалась, як знайшлась співпраця безпосередньо з Іво та як пісня стала частиною альбому?
Історія пісні наступна: ми грали в Мінську на фестивалі з назвою, яка зараз дуже дивно сприймається, "Хохлобуль", ага. Ми якраз представляли там Україну й це було дуже дивне відчуття. Я перед фестивалем ходив на аналог Променя, на білоруське радіо, "розеточне", як тоді казали. Це був 2003-ій або 2002-ий рік і мені довелось дати підписку, що в разі вживання мною слова "батька" в інтерв’ю я погоджуюсь нести відповідальність згідно з законами Республіки Білорусь. Тобто в них уже був культ особистості, вже була цензура. І нас поселили на якійсь дачі за містом біля дуже великого лісу, Білорусь же вона лісиста. Я сидів зранку на гойдалці й думав, що дуже хочеться додому, щось ця Білорусь тисне на голову. Подумав, що я б зараз отримав індивідуальну необхідну долю українства, навіть подивившись УТ-1. Відповідно після думки про УТ-1 в голові якось з’явився Іво Бобул і я якусь мелодію з приспівом зробив. Ми їхали додому тільки пізно ввечері наступного дня потягом, і поки весь цей день тривав, я намагався, поки воно палає, поки воно в пальцях, записати пісню. З Іво Васильовичем Бобулом ми тоді ще не були знайомі. Коли ми почали грати пісню на якійсь збірній солянці в палаці "Україна", нам передали, що нас у такій-то гримерці чекає Іво Бобул. З’ясувалось, що він достатньо самоіронічний, чого я навряд чи зміг би передбачити. І тоді ж в лоб ми запропонували йому записати алюзію на жарт "My name is Бобул, Іво Бобул", тобто "My name is Bond, James Bond". Він радо погодився, тому в альбомі Іво Бобул оголошує пісню "Іво Бобул".
Спасибі тобі за ці спогади! І ще раз нагадуємо, що 27 лютого в Жовтневому палаці відбудеться концерт ТНМК з нагоди 21 річниці випуску альбому "Пожежі міста Вавілон".
