Фото @lora_molodets з інстаграм-сторінки janeuary.official
"У деяких людей тече кров, а в мене тече музика"
Жанно, привіт. Твоя музика дуже вишукана, академічна й можна сказати, аристократична. Власне, свій перший альбом "No news but muse" ти навіть позиціонуєш як альбом сучасної класичної музики. Яким чином ти дотична до класичної академічної музики? З якого часу це з’явилось у твоєму житті?
Питаю себе кожен день, яким чином ти взагалі дотична? Просто існує така штука: у деяких людей тече кров, а в мене тече музика. І кожен день — це дуже різна музика. Це може бути якась класична дисципліна типу Шопена, Равеля, Дебюссі, я обожнюю таких не дуже класичних хлопців. Таких, як Бах і Бетховен можу іноді, але зрідка. А такі більш сучасні, початку 20-ст в будь-якому мистецтві — чи то музичне, чи то художнє, чи то навіть кіно — дуже люблю. Але це може бути й Елла Фіцджеральд, наприклад, і це може бути Майлз Девіс під настрій, під прогулянку під дощем. Так само може бути Christian Löffler, я можу послухати і таку музику, вона мене дуже розслабляє і дуже радує.
А де ці смаки беруть свій початок, хто їх прищепив?
Мої батьки — музиканти і, мабуть, цей вірус передається по крові, по ДНК. Мої батьки навіть познайомились у консерваторії, тому, мені здається, в мене не було жодного іншого вибору.
Як воно, жити в сім’ї, коли з дитинства скрізь витає мистецтво?
Весело! [Сміється — ред.]
Звучить достатньо травматично.
А хто з нас цілісний? Покажіть мені цілісну людину й давайте жбурнемо в неї камінь. Я жартую. [Сміється — ред.] Ні, в мене було прекрасне дитинство і я слухала прекрасну музику: від платівок до перших дисків. В мене був касетник, звичайно, я була дуже модною дівчинкою з касетником. Потім був плеєр для дисків, а потім, о диво, стався мій перший Samsung без жодних дисків і касет, і можна було всю музику, весь світ, що в тебе в голові, закачати в цю маленьку штучку й слухати будь-де, аби вистачало заряду. І це було прекрасно.
"Ця пісня народилась з такого маленького бутона вночі й потім почала обростати величезною кількістю інструментів. Я зненацька почула кларнет, не вперше, тому що в мене є попередній трек, який дуже сподобався, до речі, європейській публіці, — "Black into white". Там я вперше почула кларнет. А тут він, як то кажуть, вже з ноги відкрив двері. Й одну з основних партій я віддала саме йому"
Трек "Із підліткових снів" — перший україномовний у тебе. Розкажи, як він створювався.
Він створювався вночі, як зазвичай, на дуже теплій емоції, я навіть не знаю, як пояснити. Я дивлюсь зараз на дуже красиві тюльпани, і дивлюсь на них вже третій ранок, коли тепло діє на квітку й вона так ніжно-ніжно розквітає кожен день: ніжно й непомітно, й у той же час дуже яскраво. І ця пісня народилась з такого маленького бутона вночі й потім почала обростати величезною кількістю інструментів. Я зненацька почула кларнет, не вперше, тому що в мене є попередній трек, який дуже сподобався, до речі, європейській публіці, — "Black into white". Там я вперше почула кларнет. А тут він, як то кажуть, вже з ноги відкрив двері. Й одну з основних партій я віддала саме йому. Ось цей ніжний духовий звук, — він неймовірний! Почуєте самі, чого я буду робити рекламу. Комусь взагалі не подобається, кажуть: "Нудота! Чого так нудно?! Чого так довго?!"
Поклавши руку на серце, можеш сказати, яку музику хочеш створювати в подальшому? Тебе, скажімо, порівнюють з Ланою Дель Рей. Я розумію, що порівняння невдячна справа, і все ж.
Я не знаю, любий друже, дійсно не знаю. Я не знаю, що буде сьогодні ввечері, не знаю, чи ми прокинемось вранці, ось так трошки по-джармушевськи, хто знає, той знає. В мене влітку був період, коли я зненацька вирішила випустити міні електронний EP. Цього не те що ніхто від мене не чекав, цього навіть я сама від себе не чекала. А тепер мені хочеться не хардкорної класики, але класики у моєму всесвіті. Тобто зараз вектор змістився до найбільш класичного стилю. А, можливо, завтра мені захочеться щось написати в дусі Майлза Девіса або Луїса Армстронга. Взяти свого улюбленого, з найкращих моїх музикантів взагалі на світі, саксофоніста Назара й сказати йому: "А давай зробимо альбомчик якийсь, епішку якусь джазово-саксофонічну?!" Взяти ще трьох бек-вокалісток афроамериканських з такими неймовірними велюровими голосами й сказати: "Давайте встряхнемо цю діру!" Пам'ятаєте, як у фільмі "Маска"? Тобто я не знаю, що буде далі, чесно, це не піар-хід. В мене немає жодних агентів, продюсерів, менеджерів, які мені кажуть: "Зараз ми зробимо те. Це публіка з'їсть, а це ні". Ні, такого немає. Всі ці продюсери живуть у мене в голові.
Удачі їм, а тобі натхнення!
Слухати пісню "Із підліткових снів" від Janeuary, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
