Переможці акторських номінацій "Оскара-2025" (зліва направо) Едрієн Броуді, Майкі Медісон, Зої Салдана, Кіран Калкін, 3 березня 2025 року. Фото: Arturo Holmes/WireImage/Getty Images
"Оскар" очікувано отримала "Анора"
Наскільки справдилися ваші прогнози щодо переможців?
Мої прогнози збулися частково. Я до останнього сподівався, що номінацію "найкращий фільм" виграє "Конклав" або "Бруталіст". Проте "Оскар" дістався "Анорі", як це й прогнозувала більшість людей з індустрії. Щодо нашого фільму, то я не очікував, що вона отримає нагороду за найкращу документальну стрічку, оскільки найвищі шанси були у стрічки, яка й отримала цю нагороду: "Немає іншої землі".
Є фестивальні нагороди, в яких більше важить момент суто естетичний. І є індустріальні нагороди, наприклад "Золотий глобус" або "Оскар", в яких важливий соціальний момент, тобто теми, які здаються Кіноакадемії важливими. В "Оскарі" дуже важлива тема фільму. Зрозуміло, що до номінації доходять найкращі, але далі вибір іде за тематикою. "Анора" – це така собі історія Попелюшки, тільки нещаслива, історія про секс-робітницю. Ані про секс-робітниць, ані про таких Попелюшок навиворіт на "Оскарі" вже давно фільмів не було. Історія про нещасну дівчину, яку використовує розпещений панич. Усі були дуже розчулені. А те, що там грають російські актори-путіністи – нікого не обходило. Вони дійшли до фіналу номінації, отримали "Золоту пальмову гілку" (на Каннському кінофестивалі – ред.) і цей фільм зняв Том Бейкер, який на дуже хорошому рахунку в американському кіно. Усі компоненти зійшлися в одній точці, тому цей фільм отримав нагороду.
Обов’язкова умова участі в "Оскарі" – наявність у стрічки прокату
Чи можна сказати, що результати завжди наперед визначені і не буває сюрпризу?
Ні, регулярно бувають сюрпризи. Хоча "Оскар" у цьому сенсі більш передбачуваний, ніж той самий Каннський кінофестиваль. Там бувають дуже несподівані і навіть революційні рішення. Обов’язкова умова для участі в "Оскарі" – це наявність прокату у фільмів. Тому, дійсно, до нагородження вже більш-менш зрозуміло, хто переможе. Хоча й на "Оскарі" бувають сюрпризи, наприклад, коли корейські "Паразити" зібрали майже всі статуетки. Це було революційне рішення, це був прорив.
Політичні заяви зі сцени "Оскара" заборонені
Сценарист фільму "Конклав" прийшов на церемонію з синьо-жовтою стрічкою на своєму піджаку. Також акторка Деріл Ганна вийшла на сцену зі словами: "Слава Україні". Наскільки відіграють роль різні символи в одязі і слова зі сцени на підтримку якоїсь країни?
Політичні заяви зі сцени "Оскара" заборонені. Майже кожного року здіймається галас, що людям не дали висловитися на підтримку чи на захист в тих чи інших питаннях. Проте не заборонено вдягати якісь символи чи непрямо підтримувати ту країну чи людей, яких ти вважаєш несправедливо ображеними. На минулому "Оскарі", коли український фільм отримав статуетку, багато зірок прийшли з символами на підтримку Палестини. Це особисте право зірок обирати собі знаки символи. Тобто це не якась політика Кіноакадемії.
Фільм "20 днів у Маріуполі" залишиться в історії
Чи завжди оскароносні фільми популярні й набирають найбільше переглядів?
Отримання "Оскара" обов’язково приводить до повторного прокату. Фільм збирає повні зали, люди йдуть подивитися, що ж це за стрічка, яка отримала таку круту нагороду. Інша річ, чи лишається цей фільм в історії, чи згадають про нього років через десять, як про велику подію в світовому кінематографі. То вже більш суворий суд, на який вже не впливає жодна кіноакадемія. Український фільм "20 днів у Маріуполі" залишиться в історії. А от щодо "Анори" не впевнений. Навіть без російського компоненту це доволі посередня мелодрама.
Творці українського фільму "20 днів у Маріуполі" на церемонії премії вручення "Оскара"-2024. Фото: REUTERS/Mike Blake
Кіноакадемія стала розмаїтішою
Хто голосує за переможців "Оскара"?
Це все професіонали і невипадкові люди. Їх відбирають і це люди, які розуміються на своїй справі. Це і продюсери, і режисери, і актори, і кінокритики. Кіноакадемія стала розмаїтішою. Там засідають не лише білі англосаксонські чоловіки. Більшість людей співчувають Україні, але не настільки, щоб відсіювати класний фільм, в якому грають російські актори. Цей фактор для них є несуттєвим.
Кіноакадемія – це тисячі професійних кіноакадеміків
Наскільки премія "Оскар" не піддається впливам ззовні? Наскільки гнучкий чи негнучкий там комітет?
Кіноакадемія – це не комітет. Це тисячі людей кіноакадеміків. Це такий собі великий кінопарламент. Певні тенденції звісно важать. Це і політичні, і соціальні тенденції. Кіноакадеміки – це також люди, частина суспільства. Тому фільм "Немає іншої землі" переміг у номінації найкращої документальної стрічки. Він про нещасних палестинців, знятий палестинцями та ізраїльтянами.
.jpg)
Дмитро Десятерик. Фото: сommons.wikimedia.org
КОНТЕКСТ
Документальна стрічка українського режисера Слави Леонтьєва і американця Брендана Белломо "Порцелянова війна" була номінована на "Оскар". Фільм розповідає історію трьох художників-керамістів у Харкові під час війни. Митці залишаються в місті та борються з ворогом не тільки зброєю, створюючи порцелянові вироби та прикрашаючи ними зруйновані будинки. "Порцелянова війна" була раніше відзначена багатьма престижними кінематографічними призами, зокрема, премією Гільдії режисерів США.
Слава Леонтьєв – український художник-графік, який працює у порцеляні, режисер і колишній військовослужбовець ЗСУ. Він народився 20 червня 1967 року в Харкові в сім'ї біологів, навчався у Харківському художньо-промисловому інституті. Разом із дружиною мисткинею Анною Стасенко створює порцелянові скульптури у стилі, який вони називають "пластика з точки зору графіка". Їхні роботи поєднують складні форми, фантастичних персонажів та тонку деталізацію, а тематика творчості охоплює сюжети, натхненні природою, міфологією, фольклором і повсякденням, зазначає Суспільне Культура.
Після анексії Криму Леонтьєв повернувся до Харкова, а з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році долучився до війська. У 2023 році, після звільнення з лав ЗСУ, продовжив навчати стрільбі на волонтерських засадах.
Герой Слави промовляє головну тезу "Порцелянової війни" про те, що "Україна – як порцеляна, яку легко розбити та неможливо знищити".
