Ілюстративне фото з відкритих джерел
Реальними інвесторами можуть бути росіяни і німці
Чому раптом така увага до Північного потоку-2, яким ми вже вважали забутим і похованим?
Поки що так і є. Три труби цього потоку нефункціональні і навряд чи будуть функціонувати. Туди треба вкласти колосальні гроші з урахуванням того, що вони три роки розгерметизовані. Мова йде про можливість запуску однієї вцілілої нитки Північного потоку, яка не була запущена. Процедура сертифікації не була завершена і три роки від завершення будівництва вона не функціонує. Тому так чи інакше потрібні будуть комплекси технічних робіт. Звісно, що німецький регулятор так просто це не пропустить. Це один бік справи. Інший полягає в тому, що там не так просто буде передати його з рук в руки загадковому американському інвестору, який себе не називає і який можливо за формальною реєстрацією є американським, а реальні інвестори – росіяни і німці. Невипадково зараз промоцією займається не Трамп, а Матіас Варніг – близька людина і до Путіна по часам його служби в Східній Німеччині, і до німецького канцлера Герхарда Шредера, і який є керівником компанії "Nord Stream 2 AG", яка є суб’єктом господарювання Швейцарії, а не Німеччини. Ця компанія ще до підриву труб у 2022 році перебуває в процедурі банкрутства. Вона була утворена 50% плюс 1 акція "Газпром" і решта по 10% - європейські компанії. Кожна з цих компаній має свої претензії до "Газпрому", з огляду на те, що він не виконав свої контрактні зобов’язання з постачання газу. Одна компанія вже відсудила по арбітражу 13 мільярдів євро, які "Газпром" має повернути цій компанії.
Створити своєрідну сполучну ланку, якою є трубопровід в контексті гіпотези примирення Росії і Європи
Які шанси, що Газпром поверне цю суму?
Він не збирається її повертати. Навіть на порядок меншу суму (230 млн євро), які інша компанія відсудила також через арбітражну процедуру у "Газпрому" минулого року восени він не збирається повертати і навіть розірвав з цією компанією відносини. Ця австрійська компанія була найбільш відданою ще з радянських часів і служила вірою і правдою путінському режиму у частині закупівель газу, була одним з промоутерів російського газу на європейському ринку. То навіть їй не заплатили таку жалюгідну суму для "Газпрому". Тому європейські компанії спершу вимагатимуть від «Газпрому» своє, а вже потім все решта. Американські компанії ніколи жодного інтересу до газового бізнесу в Європі не мали. А зараз інтерес американських компаній у тому, щоб продавати на європейському ринку більше свого газу, який видобутий в США і скраплений. Тому якщо Північний потік-2 запрацює це означатиме мінус 27,5 млрд кубометрів газу від потенційних постачань американського газу на європейський ринок. Це майже 20 млн доларів. Логіка полягає в тому, щоб створити своєрідну сполучну ланку, якою є трубопровід в контексті гіпотези примирення Росії і Європи. Для Росії тут все зрозуміло. Вона з минулого року реалізовує стратегію прихованого повернення на європейський ринок. Але для того, щоб газ пішов у Європу мало контролювати цю трубу. "Газпром" має віддати американському інвестору ті родовища, які працюють на північні потоки на Ямалі. Це нелогічно, тому що в американців є свій газ. В цьому контексті виникає питання, з якого дива необхідно допомагати конкурентним потокам газу. Уся політика спрямована на те, щоб розширити нішу для американського скрапленого газу на європейському ринку. Тут вимальовуються якісь політичні конфігурації, за якими стоїть намір створити певний тиск на Європу. Проте цей конструкт виводить за дужки конкурентні інтереси тих американських компаній, які займаються видобутком і експортом газу.
Михайло Гончар. Фото: Уніан
Американські компанії навряд чи зацікавить цей конкурентний потік газу, адже він суттєво переполовинює постачання американського скрапленого газу
Який інтерес може бути в США в реанімації постачання російського газу в Європу?
Наміри перезавантажити відносини з Росією є повним невіглаством. Звісно, що в Москві із задоволенням сприймуть такий підхід. Американські компанії навряд чи зацікавить цей конкурентний потік газу, адже він суттєво переполовинює постачання американського скрапленого газу. Тому не випадково не звучить, хто цей американський інвестор. Хто буде щось інвестувати в трубу з незрозумілим зараз статусом, яка формально належить швейцарські компанії? Тут мова йде про спроби створити проекцію того, що адміністрація Трампа здатна вирішити усі питання. Перша адміністрація Трампа запроваджувала санкції проти Північного потоку-2. Відтак цей санкційний режим слід спочатку зняти.
