Президент України Володимир Зеленський і президент Франції Еммануель Макрон. Фото: president.gov.ua
"Ядерний статус дає Парижу можливість диктувати свої умови"
Неймовірне за емоціями та безкомпромісністю звернення президента Франції Еммануеля Макрона до нації напередодні ввечері. Що ви передусім почули і щоб ви сказали з приводу "другої іпостасі" французького лідера, в якого пропали ілюзії щодо Путіна і російської агресії?
Я думаю, що Макрон показує традиційний підхід зовнішньої політики Франції – це дистанціювання від США, більше самостійний підхід до ведення міжнародних справ. Ясна річ, що це забезпечується наявністю в Франції ядерної зброї. Ядерний статус дає Парижу можливість диктувати свої умови. Але треба дивитися не на заяви, якими б вони емоційними і гарними не були, а треба дивитися на дії і те, яким чином Франція готова зараз замінити американську "ядерну парасольку" на свою для європейців. Бо навряд чи Франція готова замінити собою Сполучені Штати, які минулі 80 років були основним гарантом безпеки для Європи. Зараз Макрон хоче підштовхнути інших лідерів в Європі бути більш рішучими і більше допомагати Україні. І я би розглядав це скоріше в контексті того, що це прояв самостійницької позиції і спроба об'єднати Європу. Ясно, що Макрон себе бачить лідером Європи, через історичні обставини. Франція, як і Німеччина, в парі були лідерами в Євросоюзі. Зараз ситуація трохи змінилася, але все одно Франція залишається впливовою державою в Європі.
"Усі ідеї з переозброєння Європи в першу чергу зосереджені на зміцненні оборонної співпраці між європейськими державами"
На лідерство в Європі претендують також і британський прем'єр Стармер, і фактично "за 5 хвилин" новий канцлер Німеччини Мерц, і Генсек НАТО Рютте, і прем'єр-міністерка Італії. У всіх цих людей одна мета – вони чудово розуміють наслідки програшу чи капітуляції України на полі бою. Чим це може обернутися для світового правопорядку, для Європи?
Однозначно. Єдине, що в західних лідерів, у того ж Стармера та Макрона, ще є ілюзії, що треба якимось чином ще мати справу з Трампом. Плюс не варто забувати, що в Мелоні непогані відносини з Трампом. У них схожі політичні погляди і саме Мелоні може стати посередником у комунікації з Трампом. Але разом із тим, ми бачимо дійсно здорову конкуренцію, коли декілька лідерів кажуть, що треба покращити підтримку України. Але ці всі ідеї з переозброєння Європи в першу чергу зосереджені на зміцненні оборонної співпраці між європейськими державами. І тільки на другому місці стоїть питання підтримки України, тому що уявлення про безпекову загрозу з боку Росії є різним. Ясно, що для Італії, Іспанії чи Греції Росія не є такою загрозою, якою вона є, наприклад, для тієї ж Франції, Великої Британії чи Німеччини. Тому єдине питання тут полягає в тому, наскільки реально зараз лідери європейських держав можуть відкинути якусь свою попередню співпрацю з Росією і уявлення про Росію, які в них були і чітко сказати, що ми хочемо, щоб Росія програла в цій війні. Тому що вони не досить часто артикулювали це. Так, вони казали про те, що треба продовжувати підтримку України, продовжувати надавати зброю, але в будь-якому разі вони не досить часто артикулювали те, що Росія має програти у цій війні.
"Україна вже стала інтегрованою частиною Європи"
Макрон також заявив, що майбутнє Європи не вирішують у Вашингтоні чи Москві. Яке місце має зайняти Україна в Європі в новому світопорядку?
Я думаю, Україна вже стала інтегрованою частиною Європи. Це показали події російсько-української війни і те, що ми хочемо стати членом Євросоюзу і НАТО. І ми є європейцями. Без нас важко собі уявити європейську архітектуру безпеки. Нам треба просто більше пропонувати своє бачення, як ми далі бачимо майбутнє Європи. Так, ми отримуємо допомогу, дякуємо за все партнерам, але разом з тим ми маємо пропонувати і своє бачення. Ті ж рішення і по дронах, і багато чого, що застосовується на війні з протидії російській агресії Силами оборони України – змінює саме бачення ведення сучасної війни. І це той досвід, який однозначно необхідно буде вивчати нашим партнерам в Європі. Але Європа змінюється. Зараз це не та Європа, яка була навіть 5 чи 10 років тому. Змінюється також і політичний ландшафт. І зрозуміло, що наш вступ до ЄС і НАТО буде означати зникнення цих "сірих зон", коли по суті нейтральний статус держави призводить до окупації частини території. І це стосується не лише України, але і Республіки Молдова, і Сакартвело (Грузії).
Єгор Брайлян. Фото: facebook/yehor.brailian
"Навіть вся об'єднана Європа навряд чи може замінити американську військову допомогу"
Макрон сказав, що французькі збройні сили – найефективніша армія в Європі. Це викликало жваву дискусію, бо вони ж наче не воюють. Як ви це прокоментуєте?
У французів є досвід ведення бойових дій. Більшою мірою це певні спецоперації в Африці, це колишні колонії в Західній Африці, але це треба враховувати щодо боєздатності армії. У Франції також є іноземний легіон, відомий, в якому теж воюють і українці. Але в них не було досвіду ведення бойових дій, який був у Збройних сил України минулі 11 років. Тому вони це все знають, можливо, суто теоретично, оскільки зрозуміло, що ми співпрацюємо з Францією в плані обміну досвідом. І вже були заяви міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню про те, що Франція може ділитися даними розвідки з Україною на тлі тих новин, що США призупиняють, перестають ділитися розвідданими зі Збройними Силами України. Це може частково замінити розвіддані США, але в будь-якому разі навряд чи навіть вся об'єднана Європа може замінити американську військову допомогу. Для цього треба, щоб вони підвищили свої видатки на оборону десь на пів відсотка. Хоча деякі технології ми все одно не зможемо отримати від Європи. Можна сказати, що норвезький NASAMS – це аналог американського Patriot, але в будь-якому разі Patriot ми можемо отримати тільки від американців.
"Трамп діє по ситуації"
Спецпредставник Трампа по Україні і Росії, генерал Кіт Келлог сказав, що методом такого тиску в різних сферах на Україну адміністрація США намагається примусити українське керівництво до більших поступок в частині схилення до мирних перемовин. Що можете сказати про таке схиляння?
У Трампа є свої підходи до комунікації, такої бізнес-комунікації. І ми можемо сказати, що в адміністрації Трампа немає ніякої зовнішньополітичної доктрини, яка була в попередніх американських президентів. Наприклад, Джордж Вокер Буш два терміни був президентом і в нього була концепція, що США – це світовий шериф, що всі питання вирішувалися жорсткою силою. Це початок війни в Афганістані, в Іраку. А в Трампа такої доктрини немає. Трамп діє по ситуації. Багато хто очікував, що в нього буде жорстка антикитайська позиція. Але ми бачимо, що він оголосив торговельні війни Канаді та Мексиці, а щодо Китаю не проявив якоїсь жорсткості. Щодо європейських союзників Трамп також відверто заявив, що нам це НАТО не потрібно. До речі, щодо призупинення військової допомоги Україні немає якихось офіційних новин на сайті Пентагону, наприклад. Але в будь-якому разі ми бачимо, що США хочуть використати це в якості шантажу, мовляв, ми вам не даємо озброєння, а ви йдіть на поступки росіянам. І Трамп пропонує таку схему, яку, в принципі, малюють в Кремлі. Тобто спочатку припинення бойових дій, далі вибори в Україні і далі підписання перемир'я чи мирної угоди. Ми ж розуміємо, що Російська Федерація спить і бачить, щоб в Україні змінилося політичне керівництво. Ми зі свого боку теж хочемо припинення бойових дій, але в будь-якому разі вибори можливі лише після підписання перемир'я. Тому для нас важливо бути об'єднаними всередині країни. Я думаю, що ми маємо сподіватися передусім на себе, нарощувати власний військово-промисловий комплекс і більше співпрацювати з європейськими партнерами, які потроху прокидаються.
