Павло Чубинський і Михайло Вербицький. Ілюстрація: uk.wikipedia.org
Чубинський "за пів години написав…"
10 березня відзначають День українського гімну. Цьогоріч виповнюється 160 років від дня його першого публічного виконання. Є інформація, що Павло Чубинський написав "Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля" за завданням київської громади. Мовляв, київська громада розуміла, що треба створювати символи, зокрема, пісенний гімн. Які зараз розглядаються найбільш вірогідні версії історії написання тексту українського гімну?
Олександр Кучерук: 19 століття – період встановлення сучасних націй. І подібні процеси виявлення свого національного єства через національні гімни, герби, прапори відбувалося в багатьох країнах, особливо тих, які проходили той самий шлях, що й українці. І, звичайно, Чубинський не мав такого наміру, як взяти і написати гімн України. На той час були інші пісні, які претендували на широке розповсюдження, тим самим стаючи загальновизнаною національною піснею — гімном.
Чубинський написав текст у помешканні, розташованому на сучасній вулиці Саксаганського, що в Києві. Там відбувалися інтелектуальні вечірки чи зустрічі. Туди приходили не тільки українці, а й іноземці, які вчилися, у Київському університеті. Там співали своїх пісень і говорили, що це наша улюблена пісня, що її народ знає, хоча тоді ще не йшлося, що це гімни. І Чубинський подумав, що українці повинні теж заспівати щось надзвичайне. І він дійсно пішов у сусідню кімнату і за пів години написав цей досить довгий текст. Зрозуміло, що він не був ще відшліфований літературно, це була своєрідна імпровізація. Вийшов зі своїм текстом і запропонував заспівати нашу пісню. Вона заспівалася, сподобалася. І про це стало так швидко відомо, що буквально через місяць Чубинський був звинувачений в антидержавних діях і його вислали з Києва.
Відтак саме в ці роки створювалися подібні пісні, які стали національними, а потім і державними гімнами. Тому що на той час на території Європи існували дві великих імперії – Австро-Угорська і Російська. І коли настав час і вони розпалися, то заготовки національних гімнів і стали де-факто гімнами тих чи інших народів. У багатьох змінювалися слова і музика. Але Чубинський "влучив у десятку", адже український гімн фактично не змінювався. Пробували варіанти музики, але закріпилася саме музика Михайла Вербицького.
"Текст написав наддніпрянець, а музику — наддністрянець і галичанин, в цьому була єдність України"
Павло Чубинський був у засланні до 1869 року. А чи були наслідки для Михайла Вербицького, який написав музику і він жив в тій частині України, яка була під Австро-Угорщиною? І як він сам оцінював свій внесок в історію України?
Олександр Кучерук: Найвищою, мабуть, в народі міркою і визнанням було те, що текст Чубинського приписували Шевченкові. Це свідчить про те, що воно лягло на народну душу. І протягом кількох місяців текст дійшов до Галичини. На той час вже існував своєрідний духовний міст і практичний міст обміном інформацією, книгами, людьми. І тому, що текст написав наддніпрянець, а музику — наддністрянець і галичанин – це був елемент соборності, єдності України попри те, що на той час вона була розділена державними кордонами двох імперій.
Михайло Вербицький був священником і знався на нотах. Для нього це було зрозуміло і він відчував мелодику цієї поезії. Цікаво, що перше виконання відбулося досить швидко, але з єдиною невеличкою зміною. Це сталося в Перемишлі 10 березня 1865 року. Відбулася вистава, в якій виконана була ця пісня, але співали "Ще не вмерло Запоріжжя", тому що цей мюзикл був про запорозьких козаків. Із такою невеличкою зміною, але абсолютно зрозумілою, гімн вперше прозвучав на сцені прилюдно для всіх. І з цього часу фактично почалося сучасне життя гімну "Ще не вмерла Україна". Всі розуміють, що для тогочасної Галичини Велика Україна — це і було те Велике Запоріжжя. Недарма на Галичині був поширений культ січових стрільців. Тобто це було відчуття, що це своє, рідне. Тому ця пісня і музика так легко стали тим, чим стали.
Треба сказати, що в цей час були інші подібні музичні твори, які претендували на те, щоб стати головними творами. Але і тексти Франка, й інших поетів зберігалися, існували, але виграв Вербицький і Чубинський зі "Ще не вмерла Україна". І це було настільки вже очевидно, що це є той самий національний гімн України, що коли постала Українська Народна Республіка, питання про вибір гімну вже не стояло. Він був. Це було, так само як і синьо-жовтий прапор.
.jpg)
Олександр Кучерук. Фото: Новинарня
Як музична версія гімну незалежної України вперше прозвучала в Польщі
Верховна Рада України все ж таки аж в 1992 році взялася за те, щоб законом затвердити слова і музику нашого державного гімну. Яку роль у цьому відіграв перший посол України в Польщі Теодозій Старак?
Оксана Старак-Пов'якель: Коли відбувся референдум 1 грудня 1991 року, після того відбувся і перший візит на міжнародному рівні. Це був візит міністра оборони України Костянтина Морозова до Варшави. І, зрозуміло, це була перша підготовка до візиту такого рівня. Ми були тоді біля батька у Варшаві, і добре пам'ятаю ту історію, коли йому надіслали дипломатичний протокол того, як має відбуватися візит такого рівня. Одним із найважливіших моментів було виконання гімну держави, яку зустрічала Польща. Варіант – надіслати ноти гімну Української Радянської Соціалістичної Республіки, який був перед тим. Батько сказав, що цього не буде, і через своїх друзів у Києві, у філармонії попросив, щоб йому надіслали ноти гімну. Це був січень 1992 року, і партитура для цілого президентського оркестру була передана фактом. Вранці ця партитура була передана в протокол Польщі, і польський президентський оркестр мав день чи два на те, щоб його підучити. Це не було погоджено з Києвом, бо він би ніколи не прозвучав. І вранці, коли з трапу літака зайшов Костянтин Морозов і раптом прозвучало "Ще це не вмерла Україна", я побачила очі цієї людини: він засвітився засвітилася зсередини, в нього розправилися плечі. І це, очевидно, і надало певного напрямку і всьому тому візиту. Ввечері у Верховній Раді був шум і гам. Леонід Кравчук зрозумів, що не можна викликати скандал цим, бо це буде прецедент. І тому швиденько на другий день була затверджена музична редакція гімну. Тож музична редакція гімну була затверджена внаслідок цієї події, яка відбулася тоді у Варшаві, у Польщі.
Оксана Старак-Пов'якель. Фото з відкритих джерел
"Щоб придумати щось нове, треба бути Чубинським чи Вербицьким"
Останнім часом точаться дискусії щодо можливої зміни слів гімну. Якою є ваша думка?
Олександр Кучерук: Змінювати нічого не потрібно. Щоб придумати щось нове, треба бути Чубинським чи Вербицьким. Немає тих, хто міг би запропонувати такий варіант, який був би сприйнятий, як слова, які належать Тарасу Шевченку.
