Ілон Маск і Дональд Трамп. Фото: AP/Alex Brandon
"Політика Трампа дуже часто спонтанна"
Дональд Трамп обмежив вплив Ілона Маска на урядові рішення США. Як пише Politico, 47-й президент США повідомив керівникам міністерств, що Маск може давати лише рекомендації, але не ухвалювати самостійні рішення щодо кадрових питань і політики.
Варто розуміти, що політика Дональда Трампа дуже часто сформульована якимись спонтанними ідеями, спонтанними рішеннями, які в сухому залишку виходять з якихось його особистих переконань, особистих мотивів. Це дуже банальна річ, мабуть. Але, на жаль, про неї доводиться нагадувати, оскільки досі є певний пласт осіб, які чомусь думають, що в Дональда Трампа є якась книжка з політичної теорії, він її відкриває і робить все згідно з якимось планом. У нього є така книжка, тільки вона не з теорії – це книжка, яка має назву "Проєкт 2025". Там справді є цей план, згідно з яким вони йдуть. І всі ці кадрові зміни і низка інших рішень насправді беруть своє коріння там. Тобто, коли ще влітку цей проєкт було оприлюднено, я ще тоді говорив про те, що якщо українська сторона хоче зрозуміти, як ефективно взаємодіяти надалі з Дональдом Трампом, то вона повинна взяти цей проєкт і просто розібрати його ледь не до останнього слова. Настільки це важливий взагалі елемент саме внутрішньої політики і всіх цих кадрових питань.
Насправді кадровий підхід не лише до формування Департаменту Ілона Маска, а й загалом до підбору кадрів, які працюють в низці інституцій екосистеми американської політики, змінився і доволі очікувано, але в доволі "темному" напрямку. Якщо коротко, то насправді критерій лояльності до Дональда Трампа став основним у цьому підборі. І ймовірно також, що ці зміни, наприклад, у кількості повноважень, які зараз має Ілон Маск на своїй посаді, також пов'язані з тим, що низка кадрових рішень, зокрема, звільнень, переформатувань деяких відомостей тощо, було оскаржено в судах. І, наприклад, останній значний прецедент – це те, що Верховний суд США ухвалив усне рішення про те, що допомогу іншим державам з боку США треба відновити. Це вже трошки інша розмова. Але це показує, що коли ці дії починають отримувати спротив, то тоді їх характер може змінюватися.
"У команді Трампа боротьба між технократами і старими бюрократами"
Зрозуміло, що в політиці, коли перемога досягнута, в команді можуть починатися певні тертя, бо починається кадрова політика. Наскільки це є типовим у світі і наскільки цю проблему зараз переживає команда Трампа? Чи є там суперництво?
Це дуже типова ситуація в світі. Це доволі стандартна схема для авторитарних режимів для того, щоб вислужитися перед основним лідером. Коли ми говоримо про ситуацію конкретно з командою Трампа і низкою цих внутрішніх процесів, то перший елемент, який формує зараз ці зміни – це зовнішній спротив. Якщо ж заглибитися в низку всіх цих звільнень, згортань проєктів тощо, то стає зрозуміло, що справа не в так званій ефективності, а справа просто в закритті якогось "особистого гештальту". Бо насправді були звільнені фахівці, які займалися доволі важливими речами, зокрема науковці. Відповідно, це все має дещо хаотичний характер, і саме тому це і викликає такий хаотичний ефект якоїсь внутрішньої переоцінки тих усіх процесів, які відбулися. А другий момент – це те, що в команді Трампа зараз є боротьба між технократами і старими бюрократами. Тут, наприклад, можна згадати ситуацію, яка була в січні одразу після інавгурації, коли у Маска та в голови адміністрації Трампа (Сьюзі Вайлс – ред.), тобто людини, яка відповідає за підбір кадрів та інституційну складову функціонування Білого дому, сталася суперечка щодо того, де повинен бути офіс Департаменту урядової ефективності Ілона Маска. Маск хотів будівлю безпосередньо біля Білого дому, а ця пані готова була йому надати офіс дещо подалі, зокрема, з розрахунку на певне обмеження впливу Маска на Трампа.
"Трамп почав боятися, що Маск може перевершити політичну кар'єру 47-го президента США"
Я думаю, що для самого Трампа – це "палиця з двох кінців", бо без фінансової і медійної підтримки Маска він не виграв би вибори. Тобто ми бачимо певну олігархічну взаємодію, яка нам доволі знайома, на жаль. А з іншого боку, це все має настільки хаотичний характер і мені здається, що Ілон Маск трохи теж заразився цим "єрусалимським синдромом", коли людина починає мати "комплекс Бога" і думати, що вона є більш впливовою, ніж насправді. І навіть в останніх повідомленнях по темі "Старлінків" ми можемо побачити певну симптоматику цього. Тобто, як він спілкується з людьми, як він поводить себе. Це може розростися в певну загрозу навіть для кар'єри самого Трампа, в якого теж его чимале. І, зокрема, згідно з повідомленнями американських медіа, саме в цьому і полягає питання – Трамп почав боятися того, що Маск за своїми масштабами може перевершити політичну кар'єру Трампа.
Артур Колдомасов. Фото: facebook/arthur.koldomasov
"Влада концентрується в руках президента"
Чи можна сказати, що в США – в країні демократії – вже проглядається авторитарний режим?
Зрозуміло, що Сполучені Штати завжди намагалися представляти себе так званими Beacon of Light, тобто "світилом надії", головним експортером демократії. Але якщо навіть порівняти за низкою показників ситуацію в Сполучених Штатах і, наприклад, ситуацію в низці скандинавських країн, то я думаю, що в скандинавських країнах буде значна перевага в низці демократичних індикаторів. Наприклад, свобода слова, свобода зібрань, гендерний баланс, расовий баланс тощо. Якщо заглибитися в "Проєкт 2025", то його основною метою є формування політики, яка б максимально концентрувала владу в руках президента. І зараз ми фактично спостерігаємо за процесом того, що влада концентрується в руках президента. Однак усе залежатиме від того, наскільки ефективною буде реакція певних інституцій, які є запобіжниками на цьому шляху. Наприклад, багато хто очікував, що Верховний суд Сполучених Штатів буде більш прихильним до Трампа, оскільки він має дещо консервативний дисбаланс. І свого часу він на руку Трампу, зокрема, ухвалив рішення щодо скасування дії так званої справи Roe проти Wade, яка стосується легалізації абортів на федеральному рівні. А зараз ми побачили, що рішення Верховного суду не збіглося з Дональдом Трампом. І насправді дуже складно передбачити, що може стати останньою краплею, яка змусить ці всі інституції спробувати запобігти погіршенню демократичного становища в Сполучених Штатах.
"Такий підхід цілком суміжний з певними положеннями "Проєкту 2025"
Bloomberg із посиланням на власні джерела, повідомляє, команда Трампа при підборі кандидатів на роботу запитує, хто переміг на виборах 2020 року, який з указів Трампа їм найбільше подобається або з якою політикою Трампа вони не згодні тощо. Наскільки може бути правдою постановка таких питань?
Про такі питання і такий характер підбору кадрів повідомляє вже не одне американське медіа, ця інформація не є новою. Зокрема, такий підхід є цілком суміжним із певними положеннями "Проєкту 2025". Організація, яка його створила, теж просувала такий формат робочих анкет. Тобто навіть ще до офіційної перемоги Трампа, вони відкривали певні форми, в яких були точно такі ж питання. Тому це не є несподіванкою.
Трампа оточили люди, які не можуть йому сказати "Ні"
Складається враження, що Дональд Трамп, попри потужну команду, яку він формує, рішення все одно ухвалює сам. Сьогодні одне, завтра інше. Чи можливо все-таки хтось або щось впливає на його рішення і є якась для нього авторитетна думка?
Я думаю, що в тому випадку, в якому ми опинилися, а також на прикладі внутрішнього конфлікту між Кітом Келлогом, який є спецпредставником з питань України та іншими особами в адміністрації Трампа, видно, що насправді його рішення, його бачення є пріоритетними. І його оточили люди, які дають цьому максимальне підсилення і які не можуть сказати Трампу "Ні".