"Реальною метою цієї програми повинна була стати підтримка українського бізнесу"
Програму "Національний кешбек" започаткували восени минулого року. Вона діє кілька місяців, однак виплати за кошти, накопичені в грудні та січні, затрималися. Тиждень тому на прес-конференції прем’єр-міністр Денис Шмигаль, відповідаючи на запитання журналіста Українського Радіо, повідомив, що кошти надійдуть найближчим часом, і вони таки надійшли. В цілому прем’єр-міністр позитивно оцінив цю програму і зауважив, що вона в Україні працюватиме роками для того, щоб підтримати національного виробника. Протилежну оцінку роботи цієї програми дав голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, член фракції партії "Слуга народу" Данило Гетманцев, розкритикувавши її в своєму дописі. Він зауважив, що програма себе не виправдала, адже йдеться, мовляв, про мінімальні вливання в економіку, а динаміка її роботи складна. На скільки, на вашу думку, виправдовує себе ця програма? Як вважаєте, чому розбіглися думки глави уряду і голови податкового комітету ВР?
Від початку дії цієї програми загальний обсяг накопиченого кешбеку – 1,3 мільярда гривень. Ці кошти були фізично накопичені. Останні виплати в обсязі 742 мільйони були затримані. Нам із вами потрібно оцінювати фактичний внесок цієї програми у ВВП: він становить 0,001 відсотка, тобто в дійсності є надзвичайно маленьким. І це було підставою для критики, яку ми почули від пана Гетьманцева. Потрібно завжди виходити з реальних цифр і оцінювати, на скільки 1,3 мільярда гривень сприяли підвищенню ВВП України. Ці наслідки надзвичайно маленькі, і це стало предметом критики. Що, за великим рахунком, є метою цієї програми? Як її уявляють урядовці? Реальною метою цієї програми повинна була стати підтримка українського бізнесу.
Українець приходить у магазин, де є певна кількість різних товарів…
А також метою було спонукати українців купувати національні товари. Наприклад, у Німеччині купують 60 % товарів, вироблених німцями. А в Україні – лише 40%.
Давайте розберемося, як це виглядає технологічно. Українець приходить у магазин, де є певна кількість різних товарів – імпортних та вітчизняних. Вони однакової якості, однаково виглядають. Частина українських товарів є в програмі "Національний кешбек", інша частина до неї не приєдналася. Але це теж українські товари. Тобто, українець приходить в магазин і бачить, що ціна більш-менш однакова. Візьмемо до прикладу сири. Польські і українські. Наприклад, покупець купує товар українського виробництва, платить за нього на касі. І приблизно через 2-2,5 місяця йому повертається на карту приблизно 50 гривень. Скажіть, чисто з психологічної точки зору – це є активним стимулом для українців купувати українське?
А чому ви говорити саме про 50 гривень?
Умовно 10% від вартості купівлі – це є величина українського кешбеку. По даному конкретному виду покупки – сиру на 500 гривень – 50 гривень вам надійде. Але тільки, якщо ви потрапили в той товар, який входить до програми "Національний кешбек". Тому що поряд в магазині можуть лежати товари українського виробника, які не приєдналися до програми. Відповідно, за нього ви нічого не отримаєте.
Олег Пендзин. Фото: facebook
"Якщо ми маємо підтримати бізнес, то його можна підтримати фундаментальнішими речами – дешевими кредитами, зменшенням податків тощо"
Але тут потрібно зазначити, що, найімовірніше, протягом місяця людина придбає не тільки сир, отже кешбеку накопичиться 300-400 гривень. Водночас, люди, котрі навіть не користуються цією програмою, все одно звертають увагу на позначки і маркери, які свідчать про те, що товар – національного виробництва. І це спонукає їх купувати цей товар. Більше того, коли з’явилася програма "Національний кешбек", багато хто звернув увагу на те, що насправді на полицях є багато українських товарів, про які ми навіть не знали. Наприклад, косметика і шампуні. Цих позицій не багато, але вони є. Ймовірно, яскрава позначка про те, що це національний товар, стимулюватиме покупців не менше, ніж 10% від вартості товару, які будуть згодом повернуті.
Якщо ми маємо на меті підтримати бізнес, то справді його можна підтримати більш фундаментальними речами – дешевими кредитами, зменшенням податків тощо. Це однозначно бізнесу було б набагато цікавіше. Але якщо ми маємо на меті підтримати людей, то це абсолютно чітка, розумна і зрозуміла позиція уряду – дати людям якісь гроші. І це, напевно, краще робити не для всіх, а робити на якісь цільові аудиторії. Наприклад, для малозабезпечених верств населення, які потребують допомоги.
Тому, коли ми говоримо про якісь наявні кошти, ми повинні мати чітку мету: підтримати бізнес або допомогти людям. Бо ми, з одного боку, хочемо допомогти людям, з іншого думаємо про те, що від цієї програми бізнес дуже швидко здатен отримати підтримку для розвитку.
Як на мене, в тій формі, в якій ця програма втілена, вона не може мати жодного впливу на зростання ВВП. Ця програма має на меті багато цільових речей: і допомогти людям, і звільнити обсяг реалізації для тих чи інших бізнесів. Але коли гроші йдуть на різні цілі, не спрямовуючи ресурс на одну конкретну мету, однозначно не буде високого результату. Хоча добре те, що 1,3 мільярда було роздано людям. І це триватиме надалі. Не варто чекати від цієї програми якихось великих плюсів до ВВП. Але з точки зору допомоги людям і стимулу до купівлі українських товарів, то вона цілком хороша.
Реформа митниці
В Україні є багато магазинів, які торгують контрабандним товаром. І таким чином ставлять у невигідну конкурентну ситуацію наших виробників. Чи є успіхи в реформі української митниці?
Про це справді говорять дуже багато. Відповідні законодавчі акти також були ухвалені. Ми з вами маємо в якості прикладу реформу такої великої державної інституції, яка покликана боротися з економічними злочинами. Це Бюро економічної безпеки. Його перезавантажували і оновлювали багато разів, але чекати швидких змін на митниці, думаю, не варто. У реформі митниці започатковані певні речі, але практика показує, що питання вирішуються надзвичайно важко і довго. І добре, якби в результаті цієї реформи ми отримали якийсь позитивний результат. Тому що приклад Бюро економічної безпеки показує, що не завжди реформа свої результати приносить швидко.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. УКРАЇНСЬКІ УРЯДОВЦІ, ТАК САМО, ЯК І ЕКОНОМІСТ ОЛЕГ ПЕНДЗИН, МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ В ЕФІРІ СВОЮ ДУМКУ СТОСОВНО ПРОГРАМИ СТИМУЛЮВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА "НАЦІОНАЛЬНИЙ КЕШБЕК".
Читайте також: Програма "Національний кешбек" триватиме і в наступні роки — Шмигаль
