Стів Віткофф. Фото:AP/Ben Curtis
"Вони вважають, що вони перемагають"
Розблокування військової допомоги для Києва і готовність до 30-денного перемир'я на фронті стали ключовими досягненнями переговорів між представниками України та США 11 березня в Саудівській Аравії. І тоді писали, що "м'яч на боці Росії". У вас були сподівання, що Росія піде на перемир'я без додаткових умов, що вона дійсно хоче миру?
В мене таких сподівань, чесно кажучи, не було, тому що в парадигмі Володимира Путіна і взагалі російської верхівки Москва поки що, на їхню думку, перемагає і має перевагу. Зокрема, найближчим часом існує ймовірність, що їм вдасться взяти під контроль території Курської області. У них є незначне, але просування на Сході України. Тому в цій парадигмі вони вважають, що вони перемагають, їм потрібно далі дотискати Україну і посилювати, в тому числі, тиск на полі бою. Відтак, ймовірність того, що Путін би погодився на якісь поступки без попередніх умов була дуже низькою. Відверто кажучи, заява Путіна про те, що Росія має ще певні додаткові умови, певні нюанси, не стало сюрпризом.
"Американська адміністрація поки зберігає поле для маневру"
Спецпосланець президента США Стів Віткофф 13 березня відвідав Москву і ймовірно зустрівся з Путіним. Кремль та Білий дім не робили офіційних заяв щодо деталей переговорів. У Вашингтоні зустріч оцінили з "обережним оптимізмом". Як би ви розшифрували це словосполучення?
Фактично американська адміністрація з певним оптимізмом сприймає той факт, що Російська Федерація не сказала прямого "ні" стосовно пропозиції про 30-денне перемир'я. На їхню думку, це дає певний простір для маневру і для подальшого обговорення вже якихось більших деталей припинення вогню. Тому вони сприймають заяву Путіна в не зовсім негативному ключі. Хоча поки що складно прогнозувати, які надалі будуть висувати умови представники РФ, які взагалі будуть умови самого 30-денного перемир'я, яким чином буде здійснюватися контроль над дотриманням припинення вогню і ще купа різних операційних процесів, які потрібно буде далі обговорювати і вирішувати. Тому, в принципі, американська адміністрація поки зберігає поле для маневру і буде продовжувати вести вже діалог з Україною.
"РФ намагатиметься з цього дипломатичного тупика викрутитися"
А чому саме 30-денне перемир'я і чому взагалі йдеться про перемир'я, для чого воно потрібно? У нас вже ж неодноразово запроваджували перемир'я і вони не мали ніякого ефекту.
Для України 30-денне перемир'я було необхідне для того, аби розблокувати допомогу з боку Сполучених Штатів і дати сигнал Вашингтону, що Київ справді готовий мирно врегульовувати російсько-українську війну. В принципі, ця ціль була досягнута. Військову допомогу розблокували, обмін розвідданими також відновився і з цієї точки зору Київ, в принципі, своїх цілей досяг. З іншого боку, постає питання, для чого це перемир'я потрібно Російській Федерації? Російська сторона раніше заявляла про те, що особливого сенсу в цьому перемир'ї без подальших умов вже постійного мирного врегулювання не бачить. Тому РФ фактично намагатиметься з цього дипломатичного тупика викрутитися, буде намагатися, напевно, тиснути на Штати, якимось чином їх вмовляти на те, аби Вашингтон вже здійснював певний тиск на Україну стосовно вимог, які буде пропонувати РФ. Щодо 30-денного перемир'я, то тут, мабуть, не варто шукати якоїсь логіки. Просто обрали 30 днів, як місяць, як певний перший етап для того, аби подивитися, чи взагалі може бути якесь врегулювання.
"Прийнятні умови для Москви абсолютно неприйнятні для Києва"
Путін заявив, що Москва згодна з пропозицією припинити бойові дії в Україні, однак висунув певні умови. Їх ми проаналізуємо трохи пізніше, але сам факт того, що він їх озвучив, означає, що він фактично відмовився від формату угоди про припинення вогню, запропонованого Україною та США. Так можна вважати?
В принципі, можна вважати таким чином, тому що Путін справді не погодився абсолютно, не пристав на всі умови, які пропонувала українська сторона і Сполучені Штати. Це вкотре демонструє, що Російська Федерація не готова до поступок. РФ готова до мирного врегулювання лише на тих умовах, які вони вважають прийнятними для себе. А прийнятні умови для Росії абсолютно неприйнятні для Києва. І Москва послідовно, починаючи ще з 23-го року, коли лише почали з'являтися чутки стосовно можливих рухів в напрямку мирного врегулювання, постійно педалювала тему, зокрема, "Стамбулу", певних вимог, які неприйнятні для України і які надзвичайно шкідливі для офіційного Києва. І я не здивований тому, що Росія продовжує це робити і впевнений, що вони будуть робити це надалі. Тому що мирне врегулювання, будь-яка домовленість, в принципі, можлива лише за умови взаємних поступок. А коли, як мінімум, одна сторона абсолютно не готова до них, то про ніякий мирний процес чи навіть адекватне перемир'я мова йти не може.
"Офіційному Києву вдалося поставити в російську сторону в досить незручну позицію"
Однією з умов Путіна є те, щоб під час перемир'я Україна не проводила мобілізацію і не отримувала зброю від партнерів. Він свідомо провокує Трампа?
Я думаю, що він робить це абсолютно свідомо. І свідомо висуває умови, на які, в принципі, будь-який адекватний політик не погодиться. Це те саме, якби Росії зараз запропонували припинити виробництво зброї і залучення додаткових бійців за контрактами чи іншими способами. Тобто зрозуміло, що ніхто цього робити не збирається. Але, можливо, Путін має надію на те, що таким чином вдасться ці умови запропонувати Трампу, що він їх сприйме і почне тиснути на Україну. Україна відмовиться і знову ж таки Росії вдасться обернути все таким чином, що фактично це Україна не хоче миру і не готова домовлятися. Відтак зірвати будь-який навіть натяк на переговорний процес руками офіційного Києва. Хоча мені здається, що зараз РФ це буде робити складніше, ніж раніше. Офіційному Києву за результатами переговорів вдалося поставити російську сторону в досить незручну позицію, в якій вже росіянам доводиться придумувати яким чином "остаточно не розчарувати" Дональда Трампа, при тому якось зберегти свої позиції і досягти певного прогресу в контексті своїх вимог.
Павло Радь. Фото: facebook/PrismUA
"Україна буде намагатися зберегти свій "головний переговорний козир"
Путін також сказав, що Росія, принципі, підтримує припинення вогню на 30 діб, але є нюанси. Один із них – присутність української армії в Курській області. Чи можливий відхід ЗСУ з Курщини?
Як я вже згадував на початку, росіяни вважають, що вони перемагають. Тому висунуті Путіном вимоги, зокрема, стосуються того, що Російській Федерації, можливо, вдасться якимось чином затягнути процес консультацій стосовно 30-денного перемир'я, за цей час досягнути успіхів на Курському напрямку і взяти під контроль всі території Курської області. Хоча, я думаю, що українська сторона буде намагатися не допустити цього. Зокрема, Головком Сирський казав про те, що Збройні сили будуть продовжувати чинити опір на даному напрямку. І так Україна буде намагатися зберегти свій "головний переговорний козир", який досі залишається в наших руках. Попри те, що є певні ознаки того, що росіяни справді досягнули просування в напрямку, зокрема, Суджі. Стосовно того, що українська сторона готова виводити свої війська, зокрема після переговорів зі Сполученими Штатами, то поки що таких ознак немає. І поки немає ніякої інформації з інсайдерських чи інших джерел про те, що Вашингтон справді просив про таке.
"Відповіддю Трампа може бути продовження надання допомоги і санкційного тиску"
До якої міри таким заявами і умовами Путін може провокувати, чи готовий Трамп відповісти на них і що це може бути за відповідь?
Поки це складно прогнозувати, тому що не відбулося повноцінних прямих консультацій між американо-російською сторонами. Але я не думаю, що Путіну вдасться досягнути своїх максимальних вимог, проштовхнути абсолютно все, що він пропонував. Ймовірно, відповіддю Дональда Трампа може бути продовження надання допомоги і продовження санкційного тиску. Вчора, здається, Дональд Трамп продовжив санкції проти РФ, зокрема, які стосувалися нафтової сфери. Тому поки що Вашингтон таким чином демонструє, що допоки РФ не буде готова піти на якісь серйозні поступки, на реальний діалог, який призведе до реальних результатів, зняття санкцій і якихось позитивних моментів для РФ не буде. Тому, я думаю, нам варто почекати декілька днів, як далі розвиватимуться події і тоді можна буде вже більш предметно говорити про те, якою була реакція і яким чином Вашингтон відповість на пропозиції російського лідера.
"Трамп не цурається зустрічі з Путіним"
Чи можливо особиста зустріч Путіна і Трампа, і чого від неї можна чекати?
Певна ймовірність того, що особиста зустріч відбудеться існує. Але я думаю, що на початкових етапах це, мабуть, будуть телефонні розмови або консультації через довірених осіб. А коли вже буде напрацьований певний пакет пропозицій, які влаштовуватимуть обидві сторони, тоді вони вже можуть перейти до безпосередніх прямих контактів під час особистої зустрічі.
Чи не зіпсує така зустріч імідж Трампа і відносини США з іншими країнами, враховуючи статус Путіна у світі?
Відверто кажучи, я не впевнений, що тут може якось сильно похитнутися імідж Трампа, який, в принципі, вже зазнав певних ударів протягом останнього часу. Я думаю, що Трамп не цурається зустрічі з Путіним. Трамп діє в парадигмі того, що він миротворець, він намагається укласти якусь угоду і досягнути певного компромісу. Цим він керується і він фактично свій імідж підв'язує під це.
