Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom
59% валютної виручки Україна торік отримала завдяки агроекспорту
Україна офіційно приєдналась до міжнародної фітосанітарної електронної системи сертифікації ePhyto. Навіщо практично потрібна така система?
Якщо візьмемо з практичної точки зору, то це дуже суттєво полегшує відкриття ринків і спрощує міжнародну торгівлю. Це активізація диверсифікації українського експорту, унеможливлення підробки таких документів і своєю чергою попередження несанкціонованого імпорту продукції рослинного походження з України. Чому це настільки важливо? Тому, що Україна – аграрна країна, ми розуміємо скільки продукції в сфері агросектору та харчової продукції експортується з України. 59% валютної виручки в минулому році Україна отримала завдяки саме агроекспорту. Тому це надважлива подія. І можу сказати, ми неодноразово встановлюємо факти видачі підроблених сертифікатів. Тобто їх не видає компетентний орган, наша Служба, його підробляють недобросовісні експортери.
"2024 року ми підтвердили 482 фітосертифікати, які були підроблені експортерами"
А цей сертифікат, що засвідчує?
Він засвідчує якість продукції і цей документ є підставою для експорту рослинної продукції, бо вона пройшла всі необхідні етапи контролю, зокрема лабораторного, і вона відповідає вимогам країни, до якої експортується. Тому що в різних країнах різні вимоги в частині хімічного складу, в частині протеїнів чи інших показників нашої продукції в розрізі різних видів рослин (пшениця, ячмінь, соя). І цей факт підтверджує Україна, саме компетентний орган, що всі етапи контролю були дотримані і ми гарантуємо відповідність цієї продукції в сфері рослинництва, яка експортується з України в ту чи іншу країну. І цей документ є підставою для початку митних процедур у тій країні, куди прибув вантаж з України. Звичайно, в країнах є вхідний контроль – інколи вибірковий, інколи суцільний. Все залежить від авторитету і репутації експортера, а також від вимог країни. Десь передбачено умовами торгівлі з Україною 100% вхідного контролю. Ми, до речі, дуже багато, особливо в минулому році, отримуємо запитів про те, чи ми такі документи видавали. Якщо в 23-му році ми отримували запити і не підтвердили 42 сертифікати, тобто вони були підроблені, то в 24-му році ми підтвердили 482 фітосертифікати, які були підроблені експортерами. Тобто зростання за рік у 12 разів.
"Це спотворює і ставлення до України"
А підробляють для чого – щоб не платити за сертифікацію чи якісь інші причини?
Щоб не платити за сертифікацію, щоб не проходити відповідні процедури контролю і лабораторні дослідження. Там невелика офіційна плата і вона платиться не нам, а йде до спецфонду державного бюджету за відповідні адміністративні процедури та інші лабораторні дослідження. Але, можливо, експортер не впевнений в своїй продукції. Можливо, цз незрозумілих джерел походження ця продукція в нього.
Крадена?
По-різному може бути. Або отримана від суб'єктів, які не сплатили всі податки. Тобто факторів дуже багато. Для нас незрозуміло. Складності в цій процедурі не було і немає, але суб'єкти господарювання таким чином ведуть... Але це спотворює і ставлення до України. Чому? Тому що якщо безліч підроблених сертифікатів приходить в одну країну, то країна може закрити ринок для України, не для конкретного суб'єкта.
ePhyto – міжнародна система
Як так розумію, що система ePhyto працює вже давно і ми до неї тільки зараз дійшли. Як досі ми справлялися і як, наприклад, європейські ринки нас приймали, наскільки ця проблема була актуальною?
Це не європейська система. Ми в минулому році ще приєдналися повністю і видаємо ветеринарні сертифікати в TRACES NT. Це виключно європейська система. А ePhyto – це міжнародна система. В ній 127 країн приєднаних, в тому числі Україна з лютого цього року. Що це дозволяє? На всіх фітосертифікатах, які сьогодні видаються, є QR-код. І будь-яка особа, навіть якщо країна не приєднана до цієї системи, відсканувавши QR-код отримує доступ і бачить, чи такий сертифікат, чи не такий, виданий він чи не виданий. А в цьому сертифікаті зазначається, хто є експортер, тому що можуть бути маніпуляції, коли перепродають і складно встановити саме джерело походження цієї продукції, кому ця продукція належить. Її якісні характеристики, хто перевіряв, уповноважена чи не уповноважена особа, компетентний орган. Тому це дозволяє навіть країнам, які не приєднані до ePhyto, перевірити наші сертифікати.
Приєднання України до ePhyto повістю профінансували GIZ, FAO і Єврокомісія
А складно було приєднатися?
Це довготривалий процес, тому що проблема і розробки систему. Коштів із держбюджету чи інших коштів України ми не витратили на приєднання і створення цієї системи. Це завдяки міжнародній організації GIZ, FAO та Європейській комісії. Вони профінансували повністю і завершилась стадія розробки та приєднання технічне до цієї системи. Спочатку вона була в тестовому режимі, далі були внесені відповідні зміни в законодавство і з лютого в законодавчому полі передбачена видача електронних фітосертифікатів згідно з постановою Кабінету Міністрів. Звичайно, це і отримання ключів, і навчання наших фітоінспекторів, тобто посадових осіб, які видають по всій країні – це довготривалий процес. На моменті приєднання і поки запрацювали, ми два дні не оформляли експорт української продукції рослинного походження, про що був повідомлений ринок, всі суб'єкти господарювання.
Сергій Ткачук. Фото: facebook/TkachukSP
"До продукції в кожної країни вимоги різні"
Наскільки відповідають фітосанітарні вимоги різних країн? Маю на увазі, вони всі стандартизовані чи десь вимоги можуть бути жорсткіші?
Щодо вимог саме до міжнародного сертифікату, то ні. Його форма фактично встановлена. А до продукції в кожної країни вимоги різні. Наприклад, якщо брати Китай, то вимоги починається з обстеження поля, де продукція вирощується щодо шкідників. Тобто видачі сертифікату передує дуже довга процедура, починаючи з моменту походження насіння, вегетації поля тощо.
За 2024 рік підтверджених претензій до української продукції – 0,55% від всієї експортованої продукції
Я правильно розумію, фітосертифікат видається на конкретну продукцію на експорт до конкретної країни?
Звичайно. В кожному сертифікаті зазначається, хто експортує, хто імпортує, в яку країну. І коли робиться заявка суб'єктом господарювання при відборі зразків, то інспектор, який відбирає ці зразки, в лабораторію направляє на які показники потрібно перевірити, щоб на підставі цих показників він міг видати цей сертифікат. Тому що, якщо продукція не відповідає вимогам по показниках, то вона може не відповідати вимогам цієї країни, наприклад, Китаю, але може бути експортована в Індонезію, бо в неї слабші вимоги по тих чи інших показниках до рослинної продукції. Тому може бути відмова в видачі фітосертифіката і не можуть цю партію товару експортувати в одну країну, але це не значить, що її не можуть експортувати в іншу. Тоді переробляються заявки і фітосертифікат видається в іншу країну, де ми гарантуємо, що ця продукція відповідає вимогам.
Якщо взяти загалом для інформації, то з України експортовано десятки мільйонів тонн агропродукції. Ми отримали підтверджені претензії, інколи це звучить як "неякісна українська продукція", ми бачили на польському кордоні відповідні "закиди" були, але Україна за 2024 рік підтверджених претензій до української продукції отримала 0,55% від всієї експортованої продукції. Тобто менше 1%. Це дуже мало. Інші країни отримують значно більший відсоток підтверджених претензій в частині безпечності, якості продукції, яка ними експортується. Тому це підтверджує дійсно якість української продукції на світовому ринку.
"Із лютого наша служба вже видала понад 24 тисячі фітосертифікатів"
Ешелон зерна. Скільки з нього береться зразків?
Це залежить від того, як формується партія. Якщо це завантажується, наприклад, з одного елеватора, з одного складу, то є механізм, коли відбирається з елеватора і контролюється, що воно завантажується, наприклад, в 60 вагонів, йде ешелоном і тоді партія досліджується на елеваторі. Якщо відбір зразків здійснюється вже в завантажених вагонах, наприклад, на кордоні, то тоді відбір зразків береться з кожного вагона. Якщо це автомобільний транспорт, то береться з кожного транспортного засобу, який виїжджає за кордон. Тобто кожен автомобіль фактично супроводжується фітосертифікатом. Це щоб ви розуміли, обсяг роботи, яка здійснюється. З лютого наша служба в Україні вже видала понад 24 тисячі фітосертифікатів.
Чи означає це, що підробок більше не буде?
Це не означає, що підробок зовсім не буде. Якщо суб'єкти господарювання експортують в якісь "екзотичні" країни, які не можуть перевірити цей сертифікат цифровими інструментами або не володіють інформацією, що Україна приєдналася до ePhyto, то можливо десь і зроблять. Але якщо суб'єкти господарювання підроблять сертифікат і будуть експортувати продукцією в країну, де відповідний контроль є, то вона просто не буде розмитнена і вони втраплять у дуже неприємну ситуацію. І декілька суб'єктів господарювання в 2024 році втрапили в таку ситуацію, коли вони не могли розмитнитися, їхні кораблі стояли, вони платили і мали серйозні збитки через те, що вони з України поїхали з підробленими документами.
За певними аналізами можна встановити, чи це крадене з України зерно
Але ж якось на світовому ринку продається вкрадене Росією українське зерно. Хто його сертифікує?
Питання, як і з якої країни воно вивозиться. Ми точно не сертифікуємо і такі документи не видаємо. Але воно може працювати по-різному. Може вивозитись в кораблях у треті країни, далі через треті країни продаватись. Ми над цим працюємо спільно з урядом, і президент неодноразово наголошував, в рамках програми Grain Ukraine з Мінагро і з Балтійськими країнами. Є особливості зерна – яке російські, яке українське. Там є специфічні аналізи і ми пробуємо робити, щоб встановлювати походження цього зерна спільно. Але це мають робити треті країни, якщо таке зерно потрапляє через канали Росії або через треті країни. Тобто по певному аналізу, по певному спектру можна відрізнити українську продукцію від російської. І якщо ці аналізи роблять, то інша країна може підтвердити, що це крадене з України зерно, соя чи ячмінь. І, на жаль, таких фактів чимало.
"Це свідчить про якість української продукції і це знають в світі"
Якщо наш інспектор, наша лабораторія показала один результат, а країна-імпортер перевірила продукцію і встановила інший, то що тоді?
Про це ж ми і говорили. Таких реально підтверджених фактів по всьому світу від мільйонів тонн української продукції менше 1%. Таке трапляється тому, що відбір зразків може різнитися, десь методологія, є похибки обладнання, є людський і технічний фактори, але це претензії нижче середнього рівня, тобто менше 1% з мільйонів тонн продукції. Насправді, це свідчить про якість української продукції і це знають у світі.