Майстер-клас Маріко Укійо з японської каліграфії. Фото: facebook/mariko.ukiyo
"Завдання ментальної допомоги – допомагати людям відновлюватися після пережитого"
Війна кардинально змінила життя мільйонів українців і психологічна підтримка стала такою ж важливою, як і фізична безпека. Японія – одна з країн, яка не лише прихистила українських біженців, а й активно допомагає їм відновити внутрішню рівновагу. Як саме відбувається ця підтримка? Що означає психологічна підтримка та витримка в складних умовах, наприклад, таких подій як війна або екологічні катаклізми?
Якщо ми кажемо про Японію, то, звичайно, не можна забувати про Другу світову війну, яка хоча закінчилася, як здається, дуже давно – 80 років тому, але ми і досі маємо наслідки цієї війни. А щодо стихійних лих, як ви зазначили, то в Японії періодично стаються землетруси, цунамі та інші катаклізми. І для нас, якщо сказати в короткому терміні, то останні 30 років ми пережили дуже багато великих землетрусів та цунамі, які забрали десятки тисяч життів. Але найбільше завдання саме ментальної допомоги, ментальної підтримки у тому, щоб допомагати людям відновлюватися після того, що вони пережили. Тобто відновлення та відбудова – це не тільки про будинки, не тільки про інфраструктуру, а й в першу чергу про те, щоб люди могли повертатися до нормального та щасливого життя.
Люди відчувають самотність і не розуміють, що відбувається навколо і з ними
Які методики, які створила Японія, ефективно працюють для того ж ментального відновлення?
Спочатку я хотіла би зазначити ті проблеми, з якими стикаються люди після того, що вони пережили. У першу чергу, люди відчувають самотність. Це стосується як українців, які евакуювалися до Японії під час повномасштабного вторгнення, так і всіх тих японці, які пережили стихійне лихо або військові дії, про що я вже зазначила. Люди відчувають самотність і люди відчувають нерозуміння того, що відбувається. Вони не розуміють, що відбувається навколо і не розуміють, що відбувається з ними. Вони не розуміють, чому вони перестали відчувати смак їжі, наприклад, або що з ними не так. Вони схиляються до того, щоб звинувачувати у всіх своїх проблемах самих себе, а не шукати цієї проблеми ззовні і як її вирішити. Тому важливо створити цю ком'юніті, громаду, яка могла би підтримати людину, ту спільноту, яка розуміла би її проблеми і допомагала би їй у вирішенні цих проблем.
"Усе, що зробиш – правильно"
То що зараз працює?
Дуже важливо, як я вже зазначала, знайти для людей таке місце, де вони могли би розказати про свої проблеми, про свої переживання. Дуже часто люди не можуть розказати про те, що вони відчувають. Отже, задача психологів, задача ментальної підтримки в тому, щоби створити таку атмосферу, обстановку, щоб люди могли прийти туди і розповісти про свої переживання і те, що вони відчувають. Дуже часто, коли стається якась велика біда, люди спочатку дуже під сильним впливом адреналіну намагаються кудись бігти, щось робити, щось терміново виконувати, а потім приходить хвиля абсолютного безсилля, коли людина перестає взагалі підніматися і робити щось для того, щоб якось налагодити своє навіть навколишнє середовище. І в будь-якому разі, або коли людина намагається дуже активно кудись бігти і щось робити, або коли приходить ця хвиля безсилля, поруч має бути ще така людина, яка може вислухати, яка може цій людині сказати: "Усе, що зробиш – це правильно. Ти абсолютно не маєш себе ні в чому звинувачувати".
"Спільне між нами те, що ми розуміємо біль"
Що найкраще працює і що найкраще об'єднує в цій спільній психологічній проблемі? Як її долати?
Ми дуже часто порівнюємо ситуацію Японії і України. Звичайно, можна почути і таке, що, мовляв, ну як ви можете порівнювати, адже в Японії немає війни, а українці пройшли саме через війну. Але все одно є дуже багато спільного. В тому, що люди втратили сім'ю, то так само можна втратити сім'ю і під час військових дій, і після стихійних лих. Або якщо повністю зруйновано місто, то в психологічному сенсі не важливо, що було причиною, а важливий результат того, що міста цього вже немає. Це може бути як для японців, якщо місто зруйновано землетрусом чи цунамі, чи у випадку українців, що місто зруйновано ворогом. Тому я вважаю, що спільне між нами – це те, що ми розуміємо біль. Ми розуміємо цей біль втрати, біль цього спустошення, біль якоїсь безнадії і це нас об'єднує і ми можемо разом рухатися далі.
"Важливо надавати допомогу українцям, які залишилися в Україні і саме тому я тут"
Як можна отримати психологічну допомогу в Японії для тих українців, які перебувають зараз у вашій країні? До кого потрібно звертатися, де знаходити цю допомогу?
Передусім ми хотіли би, щоб всі зверталися до нашого центру в Хімаварі, розташованому в одному з центральних районів Токіо – Шібуя. Можливо, ви бачили кадри того перехрестя, де одночасно тисячі людей переходить. Ми перебуваємо буквально в кількох сотнях метрів від цього центру Токіо. Але я вважаю, що дуже важливо надавати допомогу не тільки тим українцям, що зараз в Японії, а й українцям, які залишилися в Україні. Адже саме тому я зараз тут в Україні, щоби налагодити ці зв'язки і допомагати українцям, які зараз тут під повітряними тривогами, а хтось і близько до воєнних дій, до постійних обстрілів перебуває і продовжує жити своє життя.
Маріко Укійо. Фото: facebook/mariko.ukiyo
Сеанс японської арттерапії
Ви будете обмінюватися досвідом? Яка мета вашого візиту в Україну?
Ми хотіли би поспілкуватися як з спеціалістами тут в Україні, так і з простими людьми, які хотіли би на собі відчути ефективність японських методик. Ми вже провели 3 майстер-класи – один майстер-клас із дітьми, з 5 класом, майстер-клас з людьми, які втратили рідних і майстер-клас з жінками, чоловіки яких або в полоні, або зараз на фронті. І протягом цих 3-ох майстер-класів ми зрозуміли, що саме цікаво українцям, як на них це впливає. І так, результати були дуже гарні. А якщо казати вже детально, що саме ми робили, то ми проводили сеанс японської арттерапії. Вона включає дуже багато різних заходів, але ми проводили саме елементи японської каліграфії. Не сенсі мистецтва, а в сенсі терапії. Люди вчилися працювати з пензликом як з продовженням своєї руки, як з продовженням свого тіла. Тобто завдяки пензлю, завдяки туші вони намагалися зрозуміти своє тіло і свої відчуття.
"Ми більше заохочуємо використовувати певні кольори"
Тобто арттерапія – це одна з методик. Які ще методики будуть корисними українцям?
Існує дуже багато різних методик саме арттерапії. Коли ми кажемо арт, то ясно, що це означає мистецтво. Але я хотіла розказати саме про більш японські або, скажемо так, загальносхідні методики. У нашому випадку ми не намагаємося заохочувати людей до того, щоб малювати щось конкретне. Ми більше заохочуємо їх до того, щоб використовувати певні кольори і за допомогою цих кольорів люди змогли би виплеснути свої емоції і зрозуміти, що саме вони відчувають. Дуже важливо, як людина під час цього сеансу не просто розуміє свої емоції, а як її емоції стають кращими, як вона потрохи починає відходити від того стресу або від тієї скутості, тих всіх негативних емоцій, які її сковували.
"Ви можете займатися арттерапією будь-де і будь-коли, але регулярно"
Скільки потрібно занять або сеансів, щоб відчути, що методика ефективна?
Найбільший плюс арттерапії у тому, що не потребує якогось певного часу і не треба кудись спеціально для цього йти. Ви можете займатися арттерапією будь-де і будь-коли, але важливо, щоб це було регулярно. Тобто, щоб ви знайшли в собі сили робити це постійно з певною регулярністю. Спочатку, звичайно, має спеціаліст вас навчити, як саме це робити. А далі ви можете робити це самі і зможете допомогти собі самостійно. В цьому найбільший плюс, напевно, арттерапії.
Які ще, крім цих майстер-класів із арттерапією, методики ви, можливо, запропонуєте або будете комунікувати з фахівцями в Україні?
Насправді, всі наші методики базуються на тому, щоб застосувати якомога більше рецепторів, щоб людина бачила, що вона малює, відчувала руками ті пензлі чи фарби, які вона тримає. А також всі інші рецептори. І тим самим, в першу чергу, зрозуміти своє тіло і зрозуміти те, що відбувається в душі. Щодо наших зустрічей зі спеціалістами. Так, ми плануємо не тільки проводити майстер-класи безпосередньо з людьми, а й спілкуватися з психологами в Україні. Як один із прикладів – це зустріч з представниками проєкту Олени Зеленської "Ти як?". Ми вже зустрічалися з ними минулого місяця в Японії і наразі приїхали саме з тим, щоб продовжити це спілкування і налагодити нашу співпрацю саме з спеціалістами.
"Маленькі особисті перемоги допомагають людині"
На що нам в Україні, кожному українцю і українці потрібно в першу чергу звертати увагу в плані ментального здоров'я?
Коли стається велике лихо, велика біда, не важливо – це війна чи стихійні лиха, як в Японії, людина починає себе відчувати дуже маленькою. Такою, яка не може впливати ні на що навколо і не може нічого зробити. Це дуже погано впливає на людину, людина перестає вважати себе якоюсь значущою. І саме тому ми намагаємося всім людям показати, що вони не маленькі, що вони також можуть щось зробити, можуть якось впливати на ситуацію. Якщо не можуть впливати глобально, то принаймні можуть впливати на своє особисте життя, на якісь маленькі перемоги. Я сьогодні дуже добро поспав, або я сьогодні з'їв щось таке смачненьке і воно мені дуже зайшло. Тобто ці маленькі особисті перемоги, можливо, навіть комусь будуть здаватися не важливі, але вони допомагають людині тримати цей стержень, на якому і тримається саме ментальне здоров'я.
