Фото надане артистом
Українська нація завжди відрізнялися своєю унікальністю. Ми мали неперевершений стиль. І якщо говорити про радянський час, то українці були ближче до західної культури, ніж до своїх північних сусідів
Артеме, привіт! Раді тебе чути в нашому етері!
Доброго ранку!
І ще більше будемо раді вітати тебе в студії – сподіваємось, скоро в тебе будуть такі новинки, що приведуть тебе до нас. Над чим ти зараз працюєш?
Дякую Радіо Промінь за безперервну підтримку! Я зараз працюю над багатьма проєктами одночасно – як і завжди. В мене багато ідей, багато перевтілень. Тому що проєкт The Вуса – це не тільки музичні експерименти і ретроспектива "вусатого фанку", але також і візуальна складова. І тут ми все подаємо в гумористично-сатиричній формі.
Ідей загалом дуже багато: я працюю і над своїм новим альбомом, який має вийти вже зовсім скоро і який продовжує історію "Стихій"... Не те щоб інші альбоми не мої (сміється) – я маю на увазі, альбом на мої вірші. Є і багато інших проєктів, де я популяризую нашу українську культуру і айдентику. Сподіваюсь, ще здивую вас – це моя мета і місія.
В тебе завжди виходить дивувати – ще з самого початку твоєї кар’єри! А скажи, в чому різниця між проєктами "Твої вірші – мої ноти" і The Вуса? Адже суть одна: пісні на вірші знакових поетів чи переспіви класичних пісень. Тільки вайб різний…
Якщо ви слухали першу й другу частину альбомів "Твої вірші – мої ноти", то можете спостерігати певні експерименти. Там є як пісня "Думи" на вірші Тараса Григоровича Шевченка, так і пісня "Барабан" на вірші Гео Шкурупія. Перша – лірична, друга – досить енергійна, потужна і драйвова. Тому я би не назвав "Твої вірші – мої ноти" просто ліричним проєктом. Скоріше, він більш драматичний і серйозний.
Тоді як в The Вуса більше гумористичної складової. У нас поки є дві пісні (хоча ми всім розповідаємо, що гурт існує з 1976 року)...
А чому з 1976-го? Тому що Павло Зібров цього року пішов у перший клас? (всі сміються).
Насправді, не знаю. Якось сама дата виникла (сміється).
Тобто, Зібров до The Вуса ніякого стосунку не має?
Павло Зібров є для нас ідейним натхненником. Він як муза цього проєкту. І він підтримує The Вуса. І, можливо, в майбутньому ми навіть зробимо з ним трек!
Але перш за все місія проєкту The Вуса – візуалізувати часи "вусатого фанку". Мені дуже подобається цей час. Звісно, я його не застав, але вивчав його: читав історію, дивився фільми і слухав пісні. І я розумію, що вже тоді ми, наша українська нація – як і завжди – відрізнялися своєю унікальністю. Ми мали неперевершений стиль. І якщо говорити про радянський час, ми були ближче до західної культури, ніж до своїх північних сусідів. Це прослідковувалось в наших уподобаннях, в стилістиці – і навіть в ментальності.
На кожному твоєму концерті до тебе на сцену піднімаються діти з числа глядачів. І ми також бачили у тебе в інстаграмі фото тебе 15-річного з підписом "У тебе нічого не вийде". Це також твоя місія – підтримувати юне покоління і говорити, що все у них вийде?
Це не вигадані спогади, для того щоб привернути увагу людей. Так і було, бо я виріс в маленькому місті Вовчанську Харківської області, де пробитися було дуже складно. Окрім того, в моєму місті було багато наративів саме російського формату, а в мене завжди з дитинства було тяжіння до української культури і зацікавленість нею. Тому що моя хрещена мати була вчителькою мови та літератури, і вона прививала мені любов до них. Я вже в 11-12 років писав перші вірші – і вони були українською. Це була ледь не єдина людина, яка вірила в мене. Тому що всі навколо – навіть найближчі мої люди – говорили мені про зворотнє. І ось завдячуючи цій людині я сьогодні спілкуюсь з вами!
Я зараз не сприймаю свою популярність як щось особисте. Я сприймаю себе як людину, яка може бути корисною в усіх напрямках: для країни, для суспільства, для Збройних Сил
Ми дуже вдячні цій людині, завдяки якій (зокрема) світ почув і побачив цей шалений талант! І ми пишаємося в тим, що в України є Артем Пивоваров. Як, мабуть, пишався ти, коли виконував Гімн України перед боксерським поєдинком Олександра Усика і Тайсона Ф’юрі у грудні минулого року. Які це були відчуття? Якби тобі в 15 років сказали би про це – повірив?
Буду з вами чесний: я все ще не вірю, що це відбувається зі мною. Не тільки цей виступ, а взагалі всю ситуацію: повномасштабне вторгення і те, що росіяни забрали в мене мій дім (це не просто один будинок зруйнований, а повністю знищене все місто!).
Я, мабуть, засейвився на початку повномасштабного вторгнення і все ще не хочу вірити в те, що відбувається з нами. Війна і всі ці втрати… Я зараз не сприймаю свою популярність як щось особисте. Тобто, це не егоцентричне – це щось більш місійне. Я сприймаю себе зараз як людину, яка може бути корисною в усіх напрямках: для країни, для суспільства, для Збройних Сил… Саме тому, можливо, я просто сприймаю це як черговий виклик для себе. А вже після того, як закінчиться війна, я напевне, дозволю собі сісти і сказати: "Так, Тьома, ти це зробив! У тебе все вийшло". А поки що для мене це чергові можливості для того, щоб популяризувати нашу культуру й нашу спадщину. Ми маємо багатовікову історію, а я – лише інструмент, який говорить.
І говориш гучно, якісно, круто – так, що хочеться бути до цього причетним. Ми долучаємось до твоєї мрії про щасливу й мирну Україну. І наостанок просимо звернутись до слухачів Радіо Промінь з тим, що в тебе зараз на серці.
На серці в мене дуже багато чого. Але я хочу побажати слухачам, щоб ви дозволяли собі перемикатися. Бо в ці складні й нелегкі часи ми маємо знаходити в собі сили, щоб рухатися далі. І для кожного – я впевнений – у цьому житті існують свої маленькі острівки: надії, сподівання, щастя, натхнення. Нехай вони будуть завжди чистими, наповненими найкращими спогадами й емоціями. А якщо ваш острів – це Радіо Промінь, залишайтесь на ньому, я і сам частенько слухаю цю радіостанцію, бо тут багато якісної, класної української музики.
Слухати пісню "Підманула" Артема Пивоварова, The Вуса і Kalush Orchestra, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
