Ілюстративне фото Мінагрополітики України
"Українські аграрії декларують готовність засіяти відповідними культурами усі доступні площі"
Чим особлива цього року наша посівна?
На жаль, маємо констатувати, що вже четверта весняна посівна кампанія проходить в умовах повномасштабної війни. Виклики ніде не поділися. Це, перш за все, люди. Людей треба мати фізично, щоб виконати роботу, а у прифронтових регіонах їх треба відповідно екіпірувати бронежилетами та іншим захистом. Українські аграрії вже вчетверте декларують готовність засіяти відповідними культурами усі доступні площі, в тому числі 300 тис. га сільськогосподарських угідь, розмінованих торік. Цього року темп трохи повільніший за попередній, був ранній старт весни, а потім похолодання. Але навіть посів у квітні, при решті сприятливих факторів, за термінами не є критичним. Отже, у нас є готовність робити свою справу, вирощувати продукцію і гарантувати продовольчу безпеку ― внутрішню та міжнародну. Звісно, хотілося б скоріше перемоги, щоб займатися своєю справою без цих викликів.
Чи є якісь проблеми з озиминою? Як озимі культури пережили зиму?
Ще не в усіх регіонах озимі культури повністю відновили весняну вегетацію, отже, кінцевий підсумок зробити ще не можна. Проміжна оцінка ― в абсолютної більшості посівів стан задовільний і немає критичної потреби для масового пересіву. Коли температури дозволять повноцінну вегетацію, тоді можна буде остаточно оцінити, чи були якісь ризики в межах перезимівлі, чи є ослаблення рослин. З точки зору прогнозу погоди, на кінець березня вже можна буде точно мати зрозумілу ситуацію. Підстав для якихось катастрофічно негативних наслідків немає, питання лише в тому, який відсоток буде у задовільному стані, а який ― у доброму. Від цього залежатиме урожайність. Тобто ― урожай точно буде, але за тиждень можна буде чіткіше оцінити, якого рівня він буде по озимих культурах.
"За всіма базовими речами, готовність до посівної висока"
Яка ситуація з міндобривами і пальним ― усього достатньо?
Ситуація з паливом більш-менш стабільна, це не весна 2022 року. Є відповідні запаси і постійно діюче постачання. Насіннєвий матеріал ― аналогічно, є і вітчизняний, й імпортна селекція. Засоби захисту рослин ― понад 80% вже завезено і підготовлено, немає якогось дефіциту чи критичної відсутності. Мінеральні добрива є зараз навіть трохи доступнішими, ніж у 2022-23 роках, коли вони були значно дорожчими. У нас досить вільний ліберальний ринок, є конкуренція, що добре для аграрія, бо він має вибір. Тобто за всіма базовими речами готовність до посівної висока. Залишається важливим фактор безпеки, а також погодний фактор.
"В ідеалі ― чергування: 2-3 дні опадів, 7-10 днів відсутність опадів"
Яку погоду треба просити у небес, щоб допомогти нашій землі нормально народити новий врожай?
Хотілося б уникнути заморозків у квітні, а особливо у травні. Бо ми бачили прецедент, як заморозки торік вплинули на озимий ріпак. Відсутність заморозків у період активної вегетації ― це дуже важливо. В ідеалі було б добре чергування: 2-3 дні опадів і 7-10 днів ― відсутність опадів. У ці вікна можна встигати посіяти і було б достатньо вологи для сходу. Вікна для посіву мали б бути не коротші 5-7 днів. Цієї зими було менше опадів, тому запас вологи в ґрунті досить обмежений, тож важливо, щоб під час весняних місяців був супровід необхідною кількістю опадів для нормального розвитку та вегетації рослин.
"Ми можемо підвищити вплив Євросоюзу на продовольчу безпеку у різних регіонах"
Щодо нашої євроінтеграції ― чи є зацікавленість Євросоюзу в Україні як партнері?
Об’єктивно кажучи, ми вбачаємо в агросекторі не просто зацікавленість, а досить логічне і взаємовигідне партнерство. Глобально, є багато напрямів, де Євросоюз залишається імпортозалежним. Це протеїнова група ― соя, інші бобові продукти; частково зернова група ― насамперед, кукурудза; відбувається більший чи менший імпорт цукру, тваринницької продукції. Україна може підняти рівень забезпечення Євросоюзу майже до 100% за тими культурами, які у нас вирощуються. Це диференціація ризиків ― геополітичних, торгових та інших, коли ти впевнений, що все необхідне для забезпечення базовим продовольством понад пів мільярда населення є в межах твого політичного, економічного та безпекового союзу. Далі. Те, що виробляється з надлишком, якщо взяти сумарно з ЄС, можна спільно експортувати. Нагадаємо, що зараз 86% продукції експортується морем. Відтак якщо на цю продукцію попит на Близькому Сході чи в Північній Африці ― експортуємо туди. Але це можна вже позиціонувати як європейський експорт та як спільну європейську позицію щодо боротьби з голодом в Африці. Тобто ми можемо підвищити вплив Європейського Союзу на продовольчу безпеку і спокій у різних регіонах. Отже, бачимо взаємні переваги. Наступний момент ― у Євросоюзі фактично не залишилося майданчиків для збільшення виробництва, з точки зору їхніх регуляцій, густоти населення, санітарних норм тощо. Кошти є, розвиватися і рости для будь-якого виробництва ― це логічно, а Україна може стати тим майданчиком, де все буде гармонізовано. З мінімальними додатковими витратами можна мультиплікуватися, збільшуючи виробництво в Україні. Тут такі можливості є. Ми маємо зараз індустріальні парки з пільговим оподаткування, тобто це можливості для росту та отримання прибутків. І це взаємовигідно, бо у нас будуть нові робочі місця й додаткові податки, а для європейських підприємств ― також позитивний економічний ефект.
Тарас Висоцький у студії Українського Радіо
У співпраці з Італією "жодного бажання конкуренції та протидії немає"
Можливо, саме з таким настроєм завітали до нас гості з Італії, які зустрічалися з міністром та обговорювали розвиток аграрного бізнесу?
У спілкуванні із представниками агросектора усіх країн ЄС ми маємо конструктивний діалог. Тобто політично наш курс підтримується Євросоюзом, а деякі протестні речі, які ми іноді чуємо, часто мають замовний характер з боку певних груп. У нас абсолютно конструктивна дискусія, ніхто не вбачає, що ми є конкурентами. Італія має свої сильні сторони ― виноградарство, виноробство, сири, це зовсім інші умови, клімат, підходи до ведення бізнесу. Вони є великими імпортерами української продукції, реально потребують зернову групу, соєву групу, визнають якість нашої продукції, безпечність та добре поєднання ціна-якість. Тому жодного бажання конкуренції та протидії ― немає. В італійців є багато досвіду в технологіях, ми можемо робити обмін шляхом інвестицій. Італія є одним із найбільших у світі виробників обладнання для виробництва харчових продуктів та переробки. Тут є абсолютна налаштованість на позитив, до того ж конференція з відновлення України буде проходити влітку саме в Італії.
Законопроєктом № 8340 запроваджується паспорт рослини
Коли ми в наших магазинах будемо купувати картоплю не просто 1-го чи 2-го ґатунку, а зі справжньої назвою сорту?
Прогрес тут є. Майже п’ять років ми вели роботу, і в січні 2025 року президент підписав законопроєкт 8340 про захист рослин. Там запроваджується паспорт рослини. Тобто, коли ми говоримо про будь-яке насіння чи посадковий матеріал, цей документ має гарантувати стовідсоткову простежуваність і завжди супроводжувати рослину. Це не обов’язково папірець, а може бути QR-код, але важливо, що в будь-який момент можна зрозуміти, що це за сорт, звідки він, які його показники санітарні та карантинні тощо. Щоб це запустити, треба зробити багато копіткої роботи. Перехідний період ― три роки, тобто повноцінно це запрацює із січня 2028 року, але маємо вже зміну парадигми. Це абсолютно новий кодекс рослин, який не змінювався з 1990-х років. Зараз будуть подальші нормативні акти для регулювання, але незабаром кожен споживач зможе телефоном навести на QR-код ― і все розуміти. Це може бути не вигідно лише тим, хто займався якимось тіньовим готівковим бізнесом, але ми системно рухаємося в іншому напрямку ― системності та прозорості.
Цей законопроєкт проходив як євроінтеграційний, він є однією з обов’язкових передумов зміни правил гри для майбутнього повноцінного членства України в Євросоюзі. На цьому шляху заплановані скринінгові сесії на вересень поточного року. Є три аграрні розділи: сільське господарство ― перша декада вересня, безпечність продуктів та фітосанітарні заходи ― з 15 вересня і рибальство ― з 29 вересня. По цих трьох розділах відбудуться зустрічі у Брюсселі, буде детально обговорено наш поточний стан імплементації та зроблено оцінку. Зараз ми у процесі підготовки документів, які маємо подати у травні. А в четвертому кварталі 2025 року будемо чітко розуміти, що вже зроблено, а що ми повинні ще зробити, маючи відповідну дорожню карту по роках.
