Одна із експозицій виставки "Гривня. Більше ніж гроші" в Українському Домі. Фото: facebook/Національний банк України
Гривня – не лише маркер культурного коду, а й атрибут української державності
Національний банк України спільно з Українським Домом відкрили виставку "Гривня. Більше ніж гроші". Розкажіть про неї.
Андрій Пишний: Насамперед ми створили її для того, щоб розповісти історію. Історію, в центрі якої таке поняття, як довіра. На перший погляд, його важко виміряти. Але коли мова йде про такі речі, як національна валюта, розумієш, наскільки воно цінне. Ми запрошуємо в історичний екскурс. Ця історія веде нас через часи і обставини: від античності до сучасності. Ця історія розповідається мовою мистецтва. Вона розповідається не лише сухою експертизою. Ця історія про те, наскільки послідовними ми є в своєму прагненні здобути суверенітет і Незалежність. Про те, що гривня – це один із маркерів не лише нашого культурного коду, це один з атрибутів нашої української державності. І це дуже цікава оповідь. Мене дуже тішить, що цю розмову і цю історію розповідає не лише Національний банк. А ми справді знаємо про гроші все. Ми розповіли це молодій команді Українського Дому, і я дуже вдячний за те, що вони так відрефлексували. І я щиро радів і тішився від того, як вони знаходять нові змісти, нові сенси в доволі сухій матерії.
Менеджери точно думали про цільову аудиторію. На кого спрямована ця виставка?
Ольга Вієру: Всі наші проєкти ми спрямовуємо на максимально широку аудиторію різних соціальних і вікових груп. Ми прагнули створити виставку, цікаву і інтелектуалам, і пересічним громадянам, які тільки долучаються до мистецтва.
Історія не лише про гроші
Найчастіше про гривню ми говоримо у співвідношенні до курсу долара. Давайте поставимо в центр уваги гривню. Що важливо сказати про неї, як про символ державності?
Андрій Пишний: Потрапляючи в той простір, який створив Український Дім, я сам щоразу відкриваю щось нове. І це свідчення того, що нам вдалося розповісти історію не лише про гроші. Нам вдалося розповісти історію про нас. Про покоління. Про наші відчуття. Ми гривню часто наділяємо людськими якостями: слабка, сильна, стабільна, красива. Вона віддзеркалює те, що відчуваємо ми. Ще один важливий момент. Впродовж трьох років повномасштабного вторгнення українська валюта користується довірою. Внески українців в підтримку української економіки, вкладення в облігації внутрішнього державного боргу, коли українці позичають своїй державі, за період війни зросли в 4 рази.
Науково-творча експедиція життєвим циклом грошей
Андрій Пишний: Ми маємо стійку фінансову систему. Ми маємо постійний притік строкових депозитів. У нас є та довіра, на якій нам сьогодні вдається будувати стійкість і стабільність під час війни. А також думати про наступний день після того, як вдасться здобути стійкий і справедливий мир. Гривня – це історія про те, як ми здобули, як ми іноді втрачали на цьому шляху , як нас позбавляли, як нам заважали, як палили ескізи, як їх знищували. Ми не даремно назвали цю подію не просто виставкою, а виставкою-експедицією. Це науково-творча експедиція. Потрапляючи в хол Українського Дому, ви одразу потрапляєте ніби в саму серцевину цього поняття, про яке нам хочеться розповісти навіть більше, ніж може здатися на перший погляд.
Для того, щоб побачити всю ту величезну, фантастичну інсталяцію Даші Подольцевої, треба відійти на певну відстань, і тоді вам відкриється весь задум. Ви побачите не якісь окремі елементи на підлозі чи стіні. Піднявшись на другий поверх, ви побачите значно більше. Там все логічно і зрозуміло. Ви побачите не просто історію, а життєвий цикл грошей. Ми розповідаємо про гривню з моменту ідеї до моменту, коли вона завершує свій життєвий цикл. Ви можете доторкнутися до бавовни, з якої, до речі, виготовляють українську гривню.
Пісочниця з утилізованої гривні й новий освітній тренд
Також ви можете погратися в пісочниці, яка наповнена не піском, а утилізованою гривнею. Коли молоде покоління художників робить панно, ми розуміємо, що вони просто надають друге життя подрібнений гривні, яка вже відпрацювала. І ми розуміємо, що ми розповідаємо не лише про технологічний процес, ми розповідаємо всю суть цього атрибуту української державності. І це точно робить нас сильнішими. Мати свою платоспроможну валюту під час війни – це дуже сильна перевага. І той рівень довіри, яким сьогодні користується гривня, вартий того, щоб про нього розказати.
Як ця виставка, окрім обізнаності, впливає на практичну фінансову поведінку і фінансову грамотність українців? І чи впливає взагалі?
Андрій Пишний: Безумовно! Ми хочемо розповісти і цю частину історії. Тому що фінансова грамотність, а НБУ зараз системно займається цими речами, це фактор, який дозволяє вам відчувати свою обізнаність і безпеку в дуже непростому світі фінансів. НБУ працює і з виставковим простором, і з загальноосвітніми школами, ми розробили підручник із фінансової грамотності. До речі, на минулому тижні відбувся фінал чемпіонату з фінансової грамотності. Ми приймали в стінах Національного банку 60 школярів з усієї України. Тож фінансова грамотність нині стає навчальною дисципліною. І це не лише український тренд. Це питання входить в глобальний порядок денний, наприклад, директорки-розпорядниці МВФ. Це питання, яким займається Світовий банк. Для того, щоб ухвалювати правильні економічні рішення, ми повинні знати про фінанси якнайбільше. Це питання добробуту, перспективи, майбутнього, планування, комфорту. В їхній основі лежить фундаментальна річ, яку ми в рамках нашої виставки хочемо розказати.
Андрій Пишний і Ольга Вієру на відкритті виставки про гривню в Українському Домі. Фото: facebook/Національний банк України
Довіру неможливо виміряти в цифрах
Подивившись на який експонат, людина купить ОВДП у гривнях, а не в доларах?
Андрій Пишний: На цю мету працює вся виставка. Ми хочемо, щоб гривневі активи залишалися привабливими і економічно, і емоційно. Довіру неможливо виміряти в цифрах. Але якщо вона є, цей ефект одразу видно. Якщо її втрачаєш, цей ефект також відчувається миттєво. Про це ми і розповідаємо на виставці. Ми нічого не вигадуємо. Команда Українського Дому дуже доречно вплела в цю канву українське мистецтво. А щодо експонатів, мені дуже резонує експонат Романа Чіза, таймлайн, яким розпочинається експозиція на другому поверсі. Він називається "Минуле і майбутнє гривні". Він відкриває і завершує експозицію. І ви проходите шлях від срібника князя Володимира і завершуєте огляд можливістю подивитися на українські банкноти, використовуючи сервіс доданої реальності. Хочу звернути увагу на останній експонат. Якщо завантажити додаток і прикласти до банкноти, вони почнуть із вами розмовляти.
"Коли на Московії жаби квакали, у нас уже був середньовічний Форекс"
Чи є плани у НБУ щодо постатей на майбутніх купюрах?
Андрій Пишний: Ця виставка має ще одну мету. Часто-густо бачу, як ми себе недооцінюємо через одвічний комплекс меншовартості. Тому ми хочемо розказати про речі, якими ми повинні пишатися. В той час, коли на Московії жаби квакали, у нас до певної міри працював валютної союз, такий собі середньовічний Форекс. Ми хочемо, щоб ця виставка спонукала нас до розмови про те, а чи має право нинішнє молоде покоління, яке переживає ці трагічні події, сказати своє слово, які постаті будуть на наступній банкноті? Яке повідомлення вона нестиме?
Дизайн банкнот, якими ми користуємося, затверджений в 1992 році. На них історичні постаті, зрозумілі для нас цінності. Але за цей час в Європейському Союзі тричі оновили дизайн банкнот. Чому це відбувається? Тому що кожне наступне покоління повинно мати можливість сказати щось своє. Ми не збираємося вже зараз щось змінювати. Але ми хочемо, щоб ця виставка зацікавила вас, і зокрема молодь. Щоб ця дискусія отримала фундаментальну основу. А це і є розповідь про гривню, яка більша, ніж гроші.
Церемоніальна Конституція, на якій присягають наші президенти
Чи є у вас, пані Олю, улюблений експонат?
Ольга Вієру: На виставці представлені понад 50 митців. В кожній залі, в кожному сегменті є улюблений експонат. Є у нас дуже важливий експонат. В залі, яка представляє атрибути, знаки, символи є церемоніальна Конституція, на якій присягають наші президенти. Верховна Рада довірила нам цей експонат, і він викликає неабияку зацікавленість у відвідувачів. Один експонат ніколи не можу виділити. Це, безперечно, твори сучасного мистецтва Даші Подольцевої, Романа Чіза, Терези Барабаш. Це і прекрасні твори наших класиків Нарбута та Кричевського.
Культура донатів існувала ще за часів Гетьманщини
Як війна вплинула на гривню, і як це показано на виставці?
Андрій Пишний: Для цього є окрема зала. Це не просто дотичний аспект. Це окрема зала, тому що для українців це питання є одним із потужних проявів, про які ми хочемо розповісти. Він напряму пов'язаний з національною валютою. Зала називається "Донати. Єдність. Суспільство". Вона розповідає, що культура донатів, підтримки своїх існувала ще за часів Гетьманщини. Окремий стенд присвячений тому, що зараз з нами відбувається. Ви побачите там QR-коди благодійних проєктів. Зазвичай це підтримка наших Сил оборони. Це супроводжується творчим проєктом, в якому історичні постаті одягають форму ЗСУ. Це дуже цікава творча рефлексія. Роблячи донат, ви отримуєте брекет, в якому 30 тисяч утилізованих гривень. І це теж цікава історія. Здавалося б, гривня вже своє відпрацювала, але нам вдалося знайти для неї вже після того, як вона була утилізована, ще одну дуже важливу роль. І ця роль пов'язана з нашою здатністю об'єднуватися, підтримувати своїх.
Ольга Вієру: Ми бачимо потенціал культури і мистецтва створювати простір, де люди можуть думати, ставити собі питання і знаходити дуже важливі відповіді. В проекті "Гривня. Більше ніж гроші" ми показуємо міцну лінію українства, яка формувалася століттями, відроджувалася в будь-які історичні періоди. Наша основна експозиція – саме про формування нашої ідентичності.
Україна пройшла сьомий успішний перегляд програми з МВФ
Гривня – срібна, наші резерви – золоті. А що в майбутньому? Українська криптовалюта?
Андрій Пишний: Наші резерви золотовалютні. Вони насправді складаються з різних активів, і Національний банк дуже ретельно управляє ними. Для того, щоб залишати їх в безпеці і робити так, щоб вони себе примножували. Навколишній світ наповнюється значною невизначеністю. І ми повинні бути дуже глибоко обізнані в суті тих процесів, для того, щоб правильно вибудовувати перспективну траєкторію. Оця ідентичність, про яку сказала пані Ольга, це дуже важливий елемент. Ця історична ретроспектива вказує на те, як багато було зроблено, і як важливо втримати цей результат.
Ми повинні долати комплекс меншовартості. Нам сьогодні аплодують з точки зору економічного врядування. Ми пройшли сьомий успішний перегляд програми з МВФ. Ми раніше далі третього перегляду ніколи не заходили. Сьомий перегляд дозволяє Україні отримувати додаткові ресурси і є свідченням того, що нам вдається.
