Фото надане артистом
Хіп-хоп і реп – це класно, круто, але дуже вузько для мене. І я почав розвивати цей напрям, поєднуючи його десь із попмузикою, десь з електронікою – для того, щоб знайти щось таке своє поміж стилів
Привіт тобі, Артуре!
Привіт-привіт! Дякую, що запросили!
І нам приємно з тобою познайомитись! Не можем не зачепитись за тему твого академічного минулого. В який момент стався цей злам і ти вирішив піти у хіп-хоп?
Тут треба брати трішечки раніше, бо я з дитинства займався співом – і це був не академічний спів, а естрадний! І коли я пішов уже на академічний спів – ось це був перший переламний момент. Я розумів, що я не дуже його люблю, не розумію як це відбувається тощо. Але тоді була ситуація, що цей був мій єдиний вихід продовжувати навчання. І я вирішив: окей, я спробую. Навчуся чомусь новому, бо ж ніколи не співав у академічній манері. Тож – let’s go, let’s try it!
А вже згодом я зрозумів, що це ніби класно, ніби цікаво, багато чого новенького – але все ж таки це не те, чого я прагнув. Бо я хотів все ж таки більш сучасної музики – щоб це було на хвилі сучасності.
А чому саме хіп-хоп? Чому не повернувся до естрадного співу? Хто вплинув на твій вибір?
Так сталося, що спочатку це був поп. А потім воно мені приїлося і я захотів відійти від цього, відшукати щось альтернативне. Але на хвилі популярності хіп-хопу, американських реперів, десь у друзів я щось підхопив – і в мені загорілось це все. І ми почали ще в коледжі з моїм одногрупником почали писати такий ну дуже-дуже-дуже далекий від ринкового формату реп. А згодом я зрозумів, що просто хіп-хоп, просто реп – це класно, круто, але дуже вузько для мене. І я почав розвивати цей напрям, поєднуючи його десь із попмузикою, десь з електронікою – для того, щоб знайти щось таке своє поміж стилів.
Давай тоді копнемо ще глибше в твоє дитинство. Які твої перші музичні спогади? Можливо, у тебе хтось в родині займався музикою?
Не можу сказати, що моя родина займалась музикою, але десь там через покоління – дідусі й бабусі співали, брали участь у хорах. Але в мене все почалось з того, що моя старша сестричка (в нас три роки різниці) дуже-дуже хотіла співати. І вона пішла на спів – а я підтягнувся, бо вона ходила. Ми якось з мамою прийшли, я подивився як воно виглядає. Мені тобі було 4-5 років. І, як розповідає мама (я того не пам’ятаю, бо був ще малий), мені це дуже сподобалось і я теж захотів туди. І я тоді був маленькою зірочкою. Бо коли мала дитина виходить на сцену, це вже викликає захват, всі просто радіють, навіть якщо вона пару слів тільки зі сцени скаже.
Сьогодні ми презентуємо твій трек "Попіл". Перед тим як ми його послухаємо, простимо тебе звернутись до слухачів із тим, що тобі зараз важливо нам сказати.
"Попіл" – це пісня, яка передає внутрішні переживання. Переживання, які пов’язані з втратою. Звичайно, всі ми через це проходили. Можливо, хтось віднайде частину себе саме в цій пісні. Якщо так станеться, я буду дуже радий, що зміг це передати саме на тому резонансі, який ви зможете відчути.
Слухати пісню "Попіл" LAO-D, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
