Фото: Пресслужба Ivan NAVI
Коли людина починає боротися з внутрішніми конфліктами й приймати їх, тоді все стає просто і легко
Пісня "Гріхи", яку ти сьогодні презентуєш, звучить інакше, аніж попередні твої треки. Розкажи про неї.
Тут треба віддати належне саундпродюсеру RUNSTAR. Я прийшов до нього з конкретною метою: кажу, я хочу, щоб Ivan NAVI, тобто я, зазвучав по-новому, з іншим баченням, але не сильно відходив від танцювальної стилістики, в якій раніше працював. Бо дуже багато людей, знайомих і не тільки, говорили: "У тебе ліричні пісні виходять непогано, але ти ж все-таки про денс". Тобто Ivan NAVI — це асоціація з танцювальною музикою. Казали: "Давай вертайся, ми скучили за тим старим тобою". І зараз я прийняв таку політику, що кожні два місяці буде новий трек. Принаймні я робитиму все можливе для цього.
Ти казав, що це буде танцювальна музика, але з глибокими сенсами. Що для тебе означають ці сенси?
Це, напевно, вже вік, тому такі сенси прийшли. Коли я тільки починав кар'єру, це був юнацький максималізм, коли крім дівчат більше нікого не бачив, і тебе більше нічого не турбувало: поїсти, поспати й потусити. Зараз уже не той час і не той вік. І плюс сім'я. Я вже навіть за собою помічаю, що раніше на концертах дуже не любив говорити. Тобто відспівав, подякував і пішли далі. А зараз я між піснями хочу поспілкуватися з людьми, донести їм якусь свою позицію чи бачення, поговорити про пісні, про життя. Пісня "Гріхи" — в першу чергу про те, що в стосунках є темні сторони. От саме ці спокуси, ці гріхи. Пари якраз і розпадаються через те, що немає спілкування та визнання своїх внутрішніх конфліктів і помилок. І коли людина починає з ними боротися та приймати їх, тоді все стає просто і легко, але не кожен має сміливість це зробити.
Ти кажеш, що на концертах більше розмовляєш з людьми. Ти вже сімейна людина, є дитина. Очевидно, хочеш показувати дитині гарний приклад. І тут — пісня "Гріхи". Що для тебе гріхи?
Гріхи — це про темні сторони кожної людини. Особисто я за собою помічаю, що в мене найбільше з тих семи смертних гріхів, які ми з Ксенією Мішиною відобразили у відеороботі, — це лінь. Напевно, на сьогодні це найбільший гріх, який я не можу викоренити зі свого життя.
Ти вибрав найбільш такий "лайтовий" гріх…
Ну, дивись, стосовно похоті — це коли був юнацький максималізм, там це найбільш було присутнє. Гординя — теж. Думаю, час від часу вона проявляється в певних якихось ситуаціях, наприклад, у стосунках. Я говорю в першу чергу за себе. Це коли треба мати сміливість зробити перший крок і поспілкуватися зі своїм партнером, а не задерти носа й ходити чекати, коли людина до тебе підійде й проявить ініціативу.
Ця композиція має дуже сильний внутрішній нерв. Вона про пристрасть, яка захоплює і нищить. Як взагалі народилася ця тема з твого досить сімейного і спокійного життя?
Відверто скажу, це не секрет, мені надзвичайно складно писати пісні. Тому я звертаюся до професіоналів. Розповім усю хронологію. Так співпало, що я почав дотримуватися посту. Це другий піст, якого я повноцінно дотримуюсь. Водночас з'явилась пісня, але вона мала лише робочу назву — "Запам'ятай". Але аналізуючи всю пісню, ми зрозуміли, що "Гріхи" найбільш концептуально підійдуть для цієї композиції. Тобто піст, гріхи, і вимальовується наступне: приходить до мене режисер Даня Дємєхін і каже: "У мене є крута ідея. Давай покажемо сім смертних гріхів?". Тобто це така незапланована концепція, тому що це проявлялося поступово. І зараз ми маємо пісню "Гріхи" під час посту. Випускаємо її перед Страсним тижнем і відображаємо в ній сім смертних гріхів.
Найважливіше — тримати біля себе людей, які "горять"
Кліп відзнятий так, що гріхи в ньому — це кімнати. Чия це була ідея?
Задум та сама ідея кліпу належить Дані Дємєхіну — молодому талановитому режисеру. Я його всюди зараз рекламую, тому що це мій хороший товариш, який є дуже крутим режисером-постановником різноманітних шоу чи концертів. Він і мені неодноразово ставив шоу. І це його перша така масштабна робота. Ми йому довірилися. Було страшно. Тому що, коли ти не бачиш попередніх його відеоробіт, нема як оцінити — дуже складно довіритися людині. Але ми довірилися, бо я знав, що в нього в очах був вогонь. Я з віком зрозумів: найважливіше — тримати біля себе людей, які "горять". Він марив ідеєю — зняти мені цей кліп — і я йому повністю довірився. А потім ми вже командою сідали й обговорювали різноманітні моменти: стосовно кімнат і того, що буде Ксенія, а не хтось інший.
А як ви дійшли до висновку, що актриса Ксенія Мішина має бути тією фатальною жінкою, яка з'являється в цьому кліпі?
Це було моє рішення і моє бачення, тому що я в першу чергу запропонував Ксенію. Спочатку про сім смертних гріхів не йшлося. Були різні варіанти. Ми розглядали різних дівчат, моделей, які могли б знятися в кліпі. Коли з'явилася ідея семи смертних гріхів, я зрозумів, що будь-яка дівчина без навичок акторської майстерності не зможе це передати — настільки круто відіграти. Я чітко знав, який має бути типаж, і розглядав наших українських акторок — вони всі великі молодці, але за типажем нам найбільше підійшла Ксенія. Вона дуже органічно й професійно підійшла до роботи й дуже людяно поставилася до цього.
Уяви собі: звучать "Гріхи" і те, що ти написав. Що в цей момент має відбуватися на картинці? Під неї танцюють, обіймаються, можливо, кудись їдуть?
Мені чомусь присутня дорога — напевно, це такий трек, який ти слухаєш у дорозі, особливо коли їдеш сам. Я люблю музику вмикати на повну. І це якраз той трек, який би звучав у мене під час поїздки. Я думаю, він може цілком підійти, коли займаєшся коханням з коханою людиною. Це не означає, якщо тематика — гріхи, то при якихось любовних сценах ти її не можеш слухати.
Ти озвучував думку, що "Гріхи" — це про внутрішні конфлікти. Чи є в тебе якісь внутрішні конфлікти?
Зараз їх, як таких, немає. Можливо на початку повномасштабного вторгнення були навіть не конфлікти, а певні непорозуміння і недовіра до самого себе. Бо коли це все розпочалося, я до кінця не розумів, чим я займаюся, що я роблю і куди це все рухається. І чи потрібно це робити. Я маю на увазі музику. Але зараз, коли їжджу до хлопців у госпіталі виступати й бачу, як змінюється їхній настрій — стає позитивнішим — я розумію, що хоча б заради них або тих людей, які приходять на різноманітні благодійні заходи, треба це робити. Я завжди кажу: давайте хоча б на мить відволічемося від нашої непростої буденності, але пам'ятаймо, що війна ще не завершилась і потрібно завжди допомагати нашим Збройним силам України. Я завжди про це нагадую.
Чи доводилося тобі у житті щиро каятися за щось?
Я б сказав про той момент, коли я найбільше увірував в Бога. Це був період часу, коли у пожежі згорів мій дідусь, і було також три смерті. От тоді, напевно, було якраз таке найбільше навернення. Це якщо говорити про духовний і душевний стан, то це саме ця ситуація.
Зараз моя музика — це поєднання юнацького максималізму і періоду альбому "Пишу тобі листа"
Я слухала пісню "Гріхи" не один раз. І мені здалося, що в ній йдеться й про внутрішні слабкості, які нас часто затягують. Як ти в реальному житті виходиш з цього кола? Що допомагає тобі почуватися сильним?
Якщо говорити про те, що мене мотивує не впасти і не розбитися, — це, напевно, у першу чергу моя сім'я. Людині, в принципі, дуже важливо мати підтримку. Це не стосується тільки коханої людини — це можуть бути близькі, рідні. Тому що в моєму колі оточення є дуже багато людей, які зараз отримали різноманітні депресії й пригнічений душевний стан. І найкраще, що виводить з цього стану, — це спілкування. Не треба мовчати, закриватися в собі, сидіти в чотирьох стінах. Треба виходити до людей, шукати спілкування, заповнювати свій час — елементарно: тренажерний зал, волонтерський хаб, щоби максимально долучатися. Якщо не маєш коханої половинки, яка може тебе розрадити, — іди серед людей, і рано чи пізно знайдеш ту саму людину, яка зможе тебе підтримувати по життю. Тому що моя сім'я — це є моя опора. Це мій син. У якому б настрої я не приходив додому, він завжди зустрічає словами: "Татусь! Татусь!". Бо коли він почав розмовляти, спочатку було "мама", і я так нервувався: ну коли ж він скаже "тато"? А він зразу — "татусь". І ти приходиш — і таке враження, що ззаду крила виростають, і ти готовий гори зрушити. Це найважливіше, що може бути в житті.
Ти відчуваєш, що твоя музика змінюється разом з тобою? Що ти шукаєш зараз у творчості?
Я шукаю сенси. Мені хочеться людям доносити більш глибше це непросте життя. Як і тему кохання. Можливо, наступні пісні будуть більш соціальні теми піднімати. Хоча пісня "Гріхи" — вона також про соціальне, про внутрішнє переживання і, як я казав, про ці темні сторони. Я думаю, кожен вік дає своє. Був період юнацької безтурботності, життя на максимум, коли ти не цінуєш час, який тобі дається. Потім був період, коли з’явився альбом "Пишу тобі листа" — це лірика, прийняття ситуації, себе в країні, трохи пригнічений стан. А зараз ми набираємо обертів і повертаємось до тверезого мислення. Зараз моя музика — це поєднання юнацького максималізму і періоду альбому "Пишу тобі листа". Відбулося таке схрещення — і от маємо пісню "Гріхи".
Що чекати від тебе після "Гріхів"?
Однозначно, що далі це буде денсовий, танцювальний трек із сенсами. Не знаю, чи з глибокими, але із сенсами.
Можливо, тебе десь можна буде побачити або почути найближчим часом?
Ми в червні розпочинаємо невеличкий тур великими містами країни. Точно знаю, що буде Дніпро, Харків, Одеса, Київ, Львів. Розглядаємо ще Івано-Франківськ, Тернопіль. І плюс ще міста будуть додаватися. Думаю, можливо, це буде Вінниця, Луцьк.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
