0:00 / 0:00

Промінь рекомендує: ULYA з треком "Давай не будем поспішати"

Промінь рекомендує: ULYA з треком "Давай не будем поспішати"

Співачка Уляна Онищенко (вона ж ULYA) не вперше потрапляє до плейліста "Промінь рекомендує". А цього разу стрибнула ще вище: нова її пісня "Давай не будем поспішати" увійшла до 20-ки кращих пісень за березень. 

Уляна родом з міста Кам’янське Дніпропетровської області. Їй 25 років. З дитинства мріяла займатись музикою, хоча на шляху до цього їй довелось проявити неабиякий характер: її батьки наполягали, щоби дівчина обрала більш "серйозну" професію – наприклад, в сфері юриспруденції. Та Уляну було не переконати. Вона закінчила музичну школу, а потім і Київський інститут музики імені Р.М. Глієра, в процесі навчання у якому остаточно сформулювала свою творчу місію: зробити джаз більш зрозумілим для сприйняття. За словами ULYA, її музика, яка поєднує лаунж, соул і джаз, – "не кричить, а шепоче". 

Останнім часом Уляна вийшла на пристойний творчий рівень – видає нові пісні щокілька місяців. Чуттєва композиція з елементами інді "Давай не будем поспішати" вчергове доводить статус Уляни як однієї з  найаутентичніших виконавиць попсоулу в сучасній Україні. В інтерв’ю на Радіо Промінь співачка розказала Анні Заклецькій і Денису Денисенку про важливість тиші, творчість як терапію, а також необхідність брати відповідальність за своє життя на себе.

 

Фото надані артисткою

Я зрозуміла, що вся відповідальність про моє майбутнє – суто на мені. І я маю навчитись сама підтримувати – для того щоб моє майбутнє було таким, як я хочу

Привіт, Уляно!

Привіт-привіт! Боже, як ви мене представили! Дуже приємно!

А нам як приємно! Особливо коли не треба нічого вигадувати, а просто констатувати: прекрасна виконавиця, прекрасний стиль.Насправді, така музика формує смаки і рівень суспільства. І дуже приємно, що ти взяла на себе таку серйозну місію – зробити джаз зрозумілішим. Колись ми піднімали у цій студії тему нейропсихології людини. Про те, що якщо змалечку ставити дитині певний вид музики, то нейрони утворюю синаптичні зв’язки – і людям з віком ця музика видається улюбленою. І тому дійсно дуже важливо робити цю музику зрозумілішою. Дай Боже, рівень естетики, культури буде підійматись. 

А ти ж іще позиціонуєш себе як вокального тренера і психотерапевтку. Яким чином поєднуються ці напрямки. Відколи це почалося і що ти в це вкладаєш?

Психотерапію я давно вивчаю чисто для себе. І взагалі вважаю, що вокал – це така психотерапія, бо у нас дуже багато емоцій і почуттів, які ми звикли пригнічувати. І вокал – екологічний спосіб це все виражати назовні. Щоб це не залишалось у нас всередині. Я вірю в психосоматику. І те, що коли емоції залишаються всередині, вони можуть впливати деструктивно на наше тіло. Тому вокал і взагалі будь-яка творчість – це крута можливість позбутись всіх цих негативних емоцій та почуттів.

Ти себе зараз більше позиціонуєш як терапевтку й викладачку вокалу – чи все-таки як виконавицю в першу чергу? Бо ми тут навіть бачити, що ти розробила покрокову інструкцію для учнів щодо написання пісні. Це пов’язане саме з терапевтичним спектом – чи це методологічний аспект твоєї діяльності? 

Як вважаю, що взагалі треба ділитись своїми знаннями, тому що хочеться бачити плоди своїх досягнень не тільки у творчості, але й у викладанні. Хочеться, щоби за тобою йшли люди, учні. Але наразі я позиціоную себе як артистку і маю творчі амбіції. А викладання – це просто як спосіб ділитись досвідом. Бо колись я дуже багатьох речей не знала. Наприклад, як писати пресреліз, тощо. І тому зараз я також навчаю молодих артистів, які мають амбіції стати відомими музикантами, як проложити цей шлях і популяризувати свою творчість.

Скажи, а чому ти робиш ставку саме на таку тиху, інтимну музику? Якщо повертатись до терапії, то навпаки – часто треба "викричати" свої емоції.

Я думаю, що саме в цій тиші ми здатні почути всі відповіді, бо вони всередині нас. Але насправді у мене різні методи. І гучні також. Але саме пісня "Давай не будем поспішати" – це рефлексія тиші. Коли ти можеш почути все-все-все, що тебе турбує.

Згодні, що співати тихо і красиво важче, ніж просто прокричати. Тут без сумнівів. Щодо "Давай не будем поспішати". Це про те, що у поспіху можна втратити щось важливе? Розкажи, будь ласка, більше про пісню.

"Давай не будем поспішати" – це для мене пісня про закоханість, яка так і не переросла в любов через кілометрову відстань. Це про те, як я закохалась у свою фантазію і наділила людину тими якостями, якими вона не володіє. Ми дуже довго спілкувались телефоном. Я закохалась і чекала на зустріч. А людина сказала саме так: "Давай не будем поспішати". Мене це вразило. І як творча людина я написала пісню, де прожила всі ці емоції. Можливо, я не могла їх напряму сказати – і сказала через творчість. Тепер ця людина залишає коментарі під відео (сміється). 

Іноді такі речі дійсно мотивують нас до важливих змін у житті. А в тебе є у житті якась людина, постать, яку ти можеш відзначити особливо? Яка в певний якийсь дуже важливий момент дала тобі зрозуміти, що в себе потрібно вірити? 

Ну, мене дуже підтримують друзі. І я колись стала сама для себе такою людиною, тому що зрозуміла "хто як не ти спалить мости" (сміється). Я розумію, що вся відповідальність про моє майбутнє – суто на мені. І я маю навчитись сама себе терапевтувати, підтримувати – для того щоб моє майбутнє було таким, як я хочу. 

Ми слухаємо тебе і в нас плечі розправляються, крила з’являються! Дісно, опору знайти, не втрачати її і за допомогою кращих людей навколо себе відновити її, якщо раптом вона зникає – дуже важливо. Дякуємо тобі за розмову! Натхнення, творчості – і до нових нагод! 

Слухати пісню "Давай не будем поспішати" ULYA, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.