У Лондоні 23 квітня українська делегація провела зустріч із радниками з питань національної безпеки та зовнішньої політики країн-учасниць "Коаліції охочих". Фото: Х/Andriy Yermak
Визнання Штатами Криму російським відкриє скриньку Пандори
Що думаєте ви про мирні перемовини? Чи можна говорити про те, що вони приречені на фіаско і прориву не буде?
Я думаю, що ще не варто ставити хрест на переговорах. Справді це ще хід переговорів. Щодо раунду, який відбувся зараз, варто дочекатися офіційних позицій. Але з того, що вже є зрозуміло, Україні зробили таку пропозицію, на яку Україна погодитись не могла.
Було дуже багато абстрактних заяв — як з боку Трампа (президента США – ред), так і з боку Венса (віцепрезидента США – ред). Ми чули про те, що дві сторони мають піти на поступки, дві сторони мають втратити. А що в такій формулі Росія має втратити? Вона має відмовитись від того, що їй і так не належить. Те, що зараз Росія захопила силовим методом, це вважається апріорі, що це вже російська позиція, і нею вона може торгувати. Це насправді є само по собі вже невигідною позицією для України і прирівнює Україну до Росії.
Наразі виглядає все так, що якщо віддати Крим і змусити Україну це визнати, тоді Росія може умовно поступитися по інших пунктах. Наприклад, не визнавати юридично ті території, які Росією окуповані. Така собі історія. Але очевидно, що у формулі не враховується найважливіше — на цьому документі, який рано чи пізно буде підписаний, не закінчується українсько-російська війна й українсько-російські відносини. Підписання документа, що не буде сприйматися суспільством, яке буде сильно радикалізувати, може призвести до заворушень всередині країни і дуже важких соціально-політичних наслідків. Можливо, і на це є розрахунок Путіна. Тому потрібно дивитися в продовження, а не думати, що підписання цього документу апріорі вирішує якісь проблеми. А виглядає так, що принаймні частина перемовників із боку Трампа десь так це для себе розуміють: "от ви сіли, комерційну угоду уклали, відступили тут і все вирішили". Президент України не має повноваження, щоб одноосібно купу питань вирішувати, і ніхто не буде покірно слухати те, що він вирішить, якщо це буде шкодити національним інтересам або, на думку певних політиків, шкодити Україні. Ми все-таки демократична держава, і це будуть збурення внутрішніх процесів. Ми – не Росія, де можна це придушити. І то, там також можна буде знайти багато цікавих моментів, якщо будуть угоди, які можуть не сприйматися якимись частинами еліт Росії. Тому ключова особливість в тому, що потрібно розуміти, що далі. Це насторожує та змушує українську владу до останнього шукати варіанти, як не втягнутися у здачу територій. Якщо буде визнана територія Криму російською із боку Сполучених Штатів навіть без участі України, тоді Росія, напевно, закриє очі на те, що Америка хоче взяти Гренландію. Тут відкривається скринька Пандори, де сильніший може захоплювати те, що він хоче, і інший сильний буде казати, що він молодець, нехай продовжує.
Ще рано ставити хрест на переговорах
Брутально порушується статут Організації Об’єднаних Націй, а також домовленість за підсумками Другої світової війни, зафіксована в тому числі на Ялтинській мирній конференції про те, що жодна країна не має права приєднувати іншу територію силою.
Є меседжі, що позицію України підтримують європейські країни, зокрема Британія. Є сподівання, що вони в тому щирі й будуть теж відстоювати. Тому ми не одні в тому процесі, але це важко і складно, коли на тебе тиснуть. Окрім Росії, яка тисне зброєю, ще починають тиснути вчорашні, здавалося, союзники та партнери, а саме — Сполучені Штати. Це виглядає так, що Трамп і частина його оточення переслідують дві мети. Перша — політична, яка полягає в тому, щоб встановити так званий мир, який він обіцяв, а якою ціною — це не важливо. Тобто не виходить на Росію вплинути по-серйозному, тиснімо на слабшого. Головне, щоб на папері був мир і як Трамп це намалює для американців. Друга мета — це фінансове завдання. Росія — велика ресурсна держава, де є чим торгувати і що американцям пропонувати. Очевидно, частина оточення вже рахує гроші. А коли гроші попереду всього, то можна говорити все, що завгодно, а далі не вникати в деталі. Але частина команди точно так не думає і намагається діяти по-іншому і переконувати. Тому це процес, який ще триватиме. Я думаю, ще рано ставити хрест на цих переговорах, щоб там не озвучували вже американські джерела чи навіть офіційні особи.
.jpg)
Ярослав Макітра. Фото: facebook
Зараз ми бачимо прямий тиск США на Україну
Для Дональда Трампа треба з чимось виходити на люди й демонструвати якісь підсумки.
Так, Трампу потрібно щось показувати. І зараз ми бачимо прямий тиск на Україну. З одного боку, Трамп каже: якщо ви не домовляєтесь, домовляйтесь без нас. І тут же Росія каже, що ми готові домовлятись без вас, без посередників. Путін каже про те, що Зеленський має скасувати рішення РНБО україни, яким заборонено вести переговори з Путіним. Водночас парадоксальність ситуації в тому, що Путін уже язик, напевно, стер говорити про "нелегітимність" Зеленського, а тут уже виявляється, що все легітимно і все можна, коли змінюється ситуація десь в чомусь. Але знову ж таки це намагання схилити, залякати Україну, натиснути, тому що, звичайно, Росія не буде визнавати посередником таких переговорів Європу, вони це вже відкрито кажуть, що посередник один — Сполучені Штати. Вони виходять, тоді — напряму. А якщо Україна і так не хоче, то буде спроба запакувати все так, що це нібито Україна відмовилася від будь-якого формату переговорів.
Росія не готова просто зараз зупинитися, хоча стверджує, що зриває процес начебто Україна
Чи може Трамп заявити, що це Україна винна у зриві перемовин, а Путін і Росія – "хороші"? Мовляв, ідея "великоднього перемир’я" належить Росії, а тепер Україна все зірвала.
Звичайно, така ситуація може бути. Це загрожує Україні припиненням військової підтримки і, можливо, навіть за критично негативного сценарію негласною підтримкою чи сприянням через треті сторони росіянам. Все може бути в цій ситуації. Втім я думаю, що є ще варіанти виходу з тої ситуації, які не настільки критичні для нас. І тут питання, про що і говорить президент України, зупинення бойових дій на тій лінії, що ми є, а далі ведемо переговори, хто, куди і як. А Росія вимагає зараз, і тільки після цього "ми перестаємо стріляти". І зване неіснуюче "великоднє перемир'я" та інші — це просто був спосіб замаскувати той факт, що Росія не готова просто зараз зупинитися і прагне замаскувати такими заявами, що вони начебто готові, але це, мовляв, Україна вагається. Тому в такій диспозиції ми й перебуватимемо у наступні тижні. Я думаю, що як мінімум у найближчі два-три дні точно не варто очікувати зміни.
У перемовинах Україну посилить одностайна позиція Європи
Чи є варіанти посилення української позиції в перемовинах зі Штатами?
Найбільш імовірним позитивним сценарієм для України виходу з цієї ситуації — чи меншими втратами, чи більш-менш прийнятним переговорним процесом — є все-таки одностайна спільна позиція Європи, що може зі Сполученими Штатами укласти угоду, знайти спільні точки дотику і пояснити, що у випадку, коли будуть такі контраверсійні рішення щодо України, Європа не зможе співпрацювати зі Сполученими Штатами, тому що такий розвиток подій загрожує самій Європі. Але у випадку, що цього не станеться, ми готові на А, Б, В, Г, Д... Якщо ж такі речі будуть, якщо Європа буде одностайна і не вдасться її розколювати, це дуже сильно посилюватиме українську сторону і наш процес. І другий фактор — це безпосередньо військові чи економічні дії. Але якщо перший пункт може запрацювати за декілька тижнів, то щодо ситуації з економікою чи перелому на фронті не прослідковується, що це відбудеться за тиждень-два, але в середньостроковій перспективі це можливо. І це могло б змінити переговорні позиції не стільки Сполучених Штатів, а Росії безпосередньо, і це б вплинуло, звичайно, на позицію Сполучених Штатів. Ще можна говорити про інші варіанти. Це безпосередньо позиція американських еліт, оточення Трампа, республіканців. Там теж можуть бути варіанти й тиски безпосередньо на Трампа.
КОНТЕКСТ
Президент США Дональд Трамп написав 23 квітня у соцмережі Truth Social, що заява Володимира Зеленського про те, що Україна юридично не визнає окупацію Криму, "дуже шкідлива для мирних переговорів із Росією, оскільки Крим був втрачений багато років тому під егідою президента Барака Обами і навіть не є предметом обговорення". "Ніхто не просить Зеленського визнати Крим російською територією, але якщо він хоче Крим, то чому вони не боролися за нього одинадцять років тому, коли він був переданий Росії без жодного пострілу?" – стверджував Трамп. І при цьому він зазначив, що Україна і Росія зараз "дуже близькі до угоди", і саме Зеленський (Трамп назвав його людиною, в якої "немає карт для гри"), повинен погодитись на угоду.
Зі свого боку, президент України Володимир Зеленський прокоментував переговори України, Великої Британії, Франції, США та Німеччини 23 квітня у Лондоні, де представники пʼятьох країн обговорювали мир в Україні. На платформі Х Зеленський констатував: "Добре, що п'ять країн зустрілися, щоб наблизити мир... Сторони висловили свої погляди та з повагою сприйняли позиції одна одної". Президент України зазначив, що важливо, аби кожна сторона "не просто була присутньою, але й працювала змістовно". Зеленський висловив сподівання, що саме така спільна робота приведе до тривалого миру.
"Ми вдячні партнерам. Україна завжди діятиме відповідно до своєї Конституції, і ми абсолютно впевнені, що наші партнери, зокрема США, діятимуть згідно зі своїми сильними рішеннями", — додав Зеленський. Водночас президент України до свого посту на Х прикріпив скриншот Кримської декларації – заяви від 2018 року тодішнього державного секретаря США Майка Помпео.
"Держави світу, включаючи Росію, погодилися з цим принципом у Статуті Організації Об'єднаних Націй, зобов'язавшись утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави", – йдеться у Кримській декларації. Помпео був держсекретарем США під час першого терміну президентства Дональда Трампа.
.png)
За даними західної преси, адміністрація Трампа передала Україні минулого тижня в Парижі документ щодо мирного врегулювання. Зокрема, США нібито готові визнати контроль Росії над українським Кримом. Офіційно наразі ці дані преси Вашингтон не підтверджував і не спростовував.
