Фото: Пресслужба MÉLOVIN
Я завжди соромився, але завжди мріяв десь зачитати реп
Пісня "Тормоз чи на газ" — це продовження історії "Твоя вина"?
Не знаю. Коли я пишу, слухачі потім знаходять так багато метафор, якихось паралельних художніх ліній, що я про це навіть не думаю. А потім, коли дивлюся, воно так переплітається цікаво. І все дуже щире, правдиве. Я просто інколи як спостерігач цих історій.
Пісня починається дуже романтично, а потім ми розуміємо, що це танцювальна історія. Як ти її писав?
У мене було дві різні теми про цю пісню. І виявилося, що основна, яку я дотримувався при написанні, ідеально це все описує. Гальмо або на газ — пригальмувати і бути незграбою, який не може відповідати за своє якісне життя, за свою ментальність. Не треба відповідати за ментальність інших людей, але можна ж бути трохи екологічнішим і більше надихати людей, аніж просто спотворювати їхні душі всередині. Воно про сьогодення — ти або зупиняєшся, або продовжуєш жити. Тобто ти обираєш — деградацію або своє зростання.
Тобто ти обирав якийсь серйозний меседж, аніж просто танцювальна композиція?
Нічого не обирав. Я меседжі наділяю після написання пісні.
А як народилася ця фраза "Тормоз чи на газ"?
Як "Знову на старт, і знову на фініш" — тільки в тому випадку це хоча б писала авторка, а цього разу пісню писав повністю я. Це ж ніби тебе підключають кудись до Всесвіту, і народжується текст. Це у мене так. Я ніколи не знаю, що я пишу. Я в написанні відчуваю себе більш провідником, а не творцем. Творець я вже потім — коли вигадую кліп та образи. А під час написання я — частина творця — його руки, щоб це написати, щоб передати його меседж.
У цій пісні ти вперше читав реп. Як з'явилася ця ідея?
Я сидів на студії з Ігорем Кириленком і кажу: тут така частина класна, було б круто, якби залетіла зараз alyona alyona — був би фіт, і вона б начитала реп. Але alyona alyona буде попереду. І в цей момент я подумав: "А що, якщо самому таке зробити?". Я завжди соромився, але завжди мріяв десь зачитати реп. Я думав, що це буде якось кринжово. Але тоді кажу: "Ігоре, вийди, будь ласка, на пару хвилин, увімкни мені інструментал. Я посиджу, текст накатаю". Я написав його дуже швидко, за п'ять хвилин, і кажу: "Давай записувати".
Розкажи докладніше про свою команду.
Ігор Кириленко — це саундпродюсер моїх останніх пісень "Твоя вина" і "Тормоз чи на газ". Ми поки попрацювали над двома композиціями. І ці колаборації вийшли вдалими, тому я зараз планую третю пісню також писати з ним.
Відразу розпочався й танцювальний тренд у тіктоці. Чи ти планував це?
Ні, "Танці з зірками" я не планував, але вирішив створити їх у тіктоці. Це завірусилося, і я знову розтанцювався. Поїхав на танцювальну студію записувати з хлопцями і дівчатами хореографію. Ми поставили її разом з моєю піарницею Настею. І так народилася хореографія до "Тормоз чи на газ", яка зараз віруситься Україною, а також популярна в Австрії. Зараз там записують ролики біля архітектури — я не знаю чому там, але це віруситься, і мені приємно.
Інколи ми можемо просто дружити, а інколи можемо просто поцілуватися, тому що нам стало боляче
Разом з піснею вийшов кліп з естетикою 70-х. Кому належить ця ідея?
Хотілося змішати естетику 70-х, 80-х і 90-х. Коли приїхав до Кириленка, я запропонував зробити пісню, яку вже написав і сказав, що хочу, щоб вона звучала просто і зрозуміло, мені хотілося, щоб публіка танцювала. Бо забагато драми — MÉLOVIN і без того ліричний персонаж, він багато пише серйозної лірики зі смисловим навантаженням. Я подумав, що треба трошки розваги дати людям. І вона доречна, вона завжди на часі. Україна переживає стільки горя, тому людям треба якась розрада. Я вирішив зробити легку, просту пісню, але вона вийшла найскладнішою в плані написання. Ми працювали над нею найдовше. Ігор якось сказав: "Знаєш, коли робиш легку пісню з класним сенсом, намагаєшся зробити, щоб це було легко — це завжди пишеться складно". Драматична й складна лірика пишеться легше. А тут ти думаєш: "А чи не буде це зашкварно? А це не стане якоюсь шароварщиною?". Тому що гумористичний музичний жанр — складніший.
У пісні ти розповідаєш нібито про минуле: "Моє минуле, як поле, повне ран". Тобі вдалося залікувати це повне ран минуле чи ще болить?
Якщо я умовно чомусь всередині ненавиджу пісню "Твоя вина", якщо вона зараз викликає у мене несприйняття, якщо мені не хочеться її слухати, це означає, що вона вилікувала мене максимально, я все залишив там. Є глобальний сенс пісні, а є її історія. Вони продовжують одна одну. Для мене пісня — це коли зустрічаються двоє людей з травматичним негативним досвідом. Вони зустрічаються, розповідають це все одне одному, і їм стає дуже тепло всередині. Вони розуміють, що були такі не одні. І вони лікують одне одного, але не буквально. Мене дуже надихнула на цю історію Катя SWOIIA, тому що наша така "не буквальна любов" була про це. Ми зустрілися з відірваними крилами, з негативними історіями в минулому. І ми одне одного "лікували": обіймами, якимось поцілунком. Ніхто не каже, що це має бути буквально, і я маю з нею бути разом тощо. Ми з нею друзі.
Коли я слухала цю пісню, у мене склалося враження, що ти чогось не договорюєш…
Ні, це не про це. Це якраз про те, що не має все бути буквально. Інколи ми можемо просто дружити, а інколи можемо просто поцілуватися, тому що нам стало боляче. Але це не означає, що ми маємо стрибати одразу в ліжко. Це може бути просто якоюсь інтимною розмовою.
Чи було у твоєму житті таке, що ти "плутав педалі"?
Так, буває, але це все одно приводить до правильних дій. Я не вірю в неправильні рішення.
Твоя прем'єра так чи інакше спричинила скандал. Ми навіть не говоримо про те, що пісня вийшла у День жалоби 25 квітня (музиканти знають, що вихід пісні на стримінгових платформах планується за два тижні, і це неможливо скасувати). Але тебе захейтили за те, що ти в цей день виклав кліп. Насправді цією прем'єрою ти оголосив збір. І це є в кліпі, тобто це було відзнято заздалегідь. Розкажи про це.
Мені дуже подобається ця хвиля хейту. Я одразу хочу подякувати всім, хто в цій історії не на моєму боці. Я вам дуже дякую, тому що я класно вами скористався. Ваш хейт породив більшість репостів, і ми на цей момент менше ніж за добу зібрали вже 300 469 гривень. Я продовжив збір і замахнувся на пів мільйона для Олександра Поліщука — військового, який втратив під час київських обстрілів дружину і залишився один з дитиною (ред: на момент створення цього матеріалу було зібрано 963 400 грн). Він втратив одне око. Він втратив свій будинок — тепер це все руїни. Олександр був військовим з 2014 року, коли для багатьох це ще не було війною, а він уже тоді був на захисті нас.
Як ви плануєте витратити ці кошти? Що саме допоможете фінансувати?
По-перше, я хочу з ним зустрітися, щоб зрозуміти, куди саме ми можемо спрямувати ці кошти. Або ми зберемо більше і знайдемо місце, яке він називатиме своїм другим домом, або це буде якась інша допомога для нього. Головне — не бути байдужим у цій ситуації.
Зранку ми сиділи і розуміли, що напевно не на часі випускати кліп, але нам стукали з цією історією, щоб якось допомогти фінансово, і я подумав: чому це не об'єднати? Якщо викличу зараз хейт під час Дня жалоби, а я ще той піар-стратег, я розумію, що зараз можу зібрати більше, ніж у будь-який день. Якщо я зараз викличу на себе хвилю якогось хейту — окей, зате ми допоможемо людині.
Я хочу бачити посмішки в людях, вони й без того дуже багато плачуть
На твою думку, де знайти ту межу, аби не зробити боляче іншим?
Я думаю, все дуже просто. Ми ж не вийшли зараз на площу, не почали якийсь концерт з блискітками, зі стразами тощо. Ми всі маємо розум. Ютуб чи цифрові майданчики — це платформи, які ти сам можеш обирати. Наприклад, як я проживаю біль: я можу поплакати, а потім увімкнути веселу пісню, щоб себе трошки мобілізувати в нормальний адекватний стан, аби не "звалитися" в жертву. Комусь треба взагалі мовчати, а хтось слухає дуже ліричні пісні, щоб плакати, добивати себе. Ми дуже різні люди, сприймаємо емоції по-різному, і це нормально, головне — їх проживати. Там, коли ти на вулицю вийдеш зараз співати концерт, люди не обирають тебе бачити. Вони тебе просто бачать. Ти — егоїстична мразота, яка йде напролом і робить людям боляче. Коли ми кажемо про такі речі, як дистрибуція і цифрові майданчики, людина сама вирішує, як їй проживати цей біль: піти в ютуб, дивитися серіал або йти поплакати й проживати цей момент таким чином. Але мене дуже турбує, що люди не розуміють, що моя діяльність, так само як і діяльність тих, хто читає погоду на радіостанціях, хто читає новини, — це наша робота. Ми всі платимо податки, ми маємо працювати. І в День жалоби ми не сидимо вдома, у нас немає відгулів, ми йдемо працювати. І музика — це така сама робота. Ми не блазні.
Свого часу ти теж пережив втрату — після ракетного вибуху загинула твоя сестра...
Але я не бажав іншим сидіти вдома і нічого не робити. І для мене музика інших — це робота. І я це приймаю.
А як ти рятувався?
Мене рятували сльози, близькі люди поруч, обійми, а потім пісні Вєрки Сердючки в навушниках.
Наскільки музика може підтримати?
Музика може воскресити, може втопити — вона може робити все.
Повертаючись до композиції "Тормоз чи на газ". Яку емоцію ти хочеш викликати нею?
Точно не емоції хейту. Я хочу викликати емоції повернення до життя, бажання жити. Якщо боляче — танцюйте. Якщо хочеться плакати — плачте. Якщо хочете слухати лірику — слухайте лірику. Годі ображати одне одного, годі "їсти" одне одного. Кожен живе по-різному. Не порушуйте закони, не порушуйте Конституцію України, залишайтеся людьми. Але при цьому проживайте життя як подобається вам.
Чи є в цій пісні щось таке, що ти хотів сказати комусь конкретному, але замаскував під творчість?
Ні, немає. Ця пісня для всіх, для кожного. Просто живіть. Коли мене атакували за мої заклики жити (я писав у телеграм-каналі MÉLOVIN про те, що життя на часі, це дуже важливо: відчувати, жити), на мене налетіли з претензією, що в День жалоби я змушую людей жити. Ви навіжені, якщо вважаєте інакше й закликаєте інших людей страждати.
Які будуть наступні композиції після цієї?
Я ще в роздумах, але мені сподобалася тема 70-80-х. І мені подобається, коли люди посміхаються. Наступна пісня не буде ліричною, вона буде в такому ж дусі. Це створюється не на зло, а всупереч тому, що відбувається. Я хочу бачити посмішки в людях, вони й без того дуже багато плачуть. У наших руках зробити щось дійсно прекрасне.
Що для тебе головне — саунд чи меседж, який ти вкладаєш у пісню?
Усе одночасно — і саунд, і меседж. Якщо лірика дуже проста, у мене таке є тільки в пісні "Ти" (я взагалі не знаю сенс цієї пісні, я її так нашкрябав — і вона стала хітом. А взагалі, коли простий текст — я роблю ставку на саунд. Він має бути складним і супермузичним, щоб я не ображав університет Глієра, в якому навчався і залишився музикантом. Якщо у мене дуже ліричний текст — роблю ставку на текст і зменшую напругу в музиці для того, щоб балансувати, щоб вона була більш зрозумілою.
Чи вирішив ти для себе остаточно, коли тобі треба газувати, коли пригальмувати, вповільнитися?
Уповільнитися треба тоді, поки ти ще не вигорів.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
