Фото Анастасії Мантач
"Після деокупації Бучі ми поїхали грати там невеличкий акустичний концерт. І це був останній концерт, на якому я співав свої старі російськомовні пісні, тому що на концерт прийшли люди, які пережили окупацію в Бучі, і вони пережили просто жах, пекло. І коли вони чули російську мову, вони отак от сиділи і просто закривали собі вуха. І це стало для мене відправною точкою. Тоді я собі пообіцяв, що більше ніколи не буду співати свої старі російськомовні пісні"
Рома, привіт!
Привіт, друзі.
Дякуємо, що завітав до нас, що розділив з нами свято. Перш ніж ми поговоримо, коротка візитка про тебе:
Отже, народився Роман Бахарєв на Уралі, а в 5-річному віці разом із родиною переїхав у місто Чистякове Донецької області. Почав виступати з гуртом під час навчання в Донецькому політеху. Втім, його Роман так і не закінчив, натомість у 2004-му вступив до Київського національного університету культури і мистецтв, де згодом отримав диплом вокаліста й викладача вокалу. В 2009 народився гурт BAH.ROMA (на той момент він називався Bahroma). Наразі це інді-рок гурт із 16-річною історією з трьома повноформатними альбомами і кількома EP. Творчість гурту була російськомовною, але в 2022-му його історія, можна сказати, почалась із чистого аркуша. В ефірі Променя Роман Бахарєв розповідав, що після повномасштабного вторгнення змінилась і його музика, і він сам. Мовляв, він і досі залишається романтиком, але в іншій обгортці. Співак, зокрема, перейшов на українську. І зараз Роман і його гурт часто виступають перед військовими та на деокупованих територіях.
У 2022 році гурт зіграв декілька благодійних концертів у Лондоні, Польші, Словаччині, Грузії і Португалії. Також Роман постійно організовує збори для потреб українських військових. Щоб зібрати 1 мільйон гривень на підтримку полку "Азов", він навіть переклав свій хіт "На глибині" українською, хоча раніше обіцяв не повертатись до своєї російськомовної творчості. Ця пісня — саундтрек популярного в 2015 році молодіжного серіалу "Київ вдень та вночі". Крім того восени 2024-го Роман створив інший саундтрек до фільму "Буча" про події березня 2022-го року. Тут важливо згадати, що рідне місто Бахарєва — Чистякове — з 2014 року знаходиться під окупацією. З початку війни Роман там не був, але мріє там виступити. А вже 9 травня відбудеться концерт гурту в Києві.
Рома, все правильно?
Чесно кажучи, я в шоці, коли ви сказали про 16-річний досвід, подумав "вау", це ж скільки вже років пройшло!
Наш спеціальний марафон-ефір — він у тому числі про такі ось флешбеки, про спогади. Ти, до речі, пам'ятаєш, коли вперше почув радіо Промінь у своєму житті?
Напевно, це було в десятих роках. І напевно, що це були перші ефіри, на які я потрапив саме на радіо Промінь. Я дізнався взагалі про цю радіостанцію, а потім, що це, я так розумію, перша музична радіостанція. І сьогодні їй виповнюється 60 років! В це теж дуже складно повірити, але радіостанція існує 60 років! Мені б хотілося, щоб у радіостанції збільшувалась аудиторія, і щоб до вас приєднувалась молодь. І щоб на Промені лунало багато нової, сучасної української музики, якомога більше, і щоб вона була дійсно класною.
"Раніше я не сприймав радикалізм і думав, що це люди, з якими неможливо домовитися, тобто вони мають тільки одну точку зору. Але зараз я і сам став радикалом, тому що для мене мова важлива"
У тебе дуже цікава історія в сенсі російськомовної творчості. Що б ти зараз сказав тим виконавцям, які досі творять російською мовою? Чи, можливо, це не так важливо? Що за цим має стояти?
Раніше я не сприймав радикалізм і думав, що це люди, з якими неможливо домовитися, тобто вони мають тільки одну точку зору. Але зараз я і сам став радикалом, тому що для мене мова важлива. В якийсь момент я зрозумів, що не можу перебудувати всіх або змусити. І я вирішив бути просто сам прикладом. Після деокупації Бучі ми поїхали грати там невеличкий акустичний концерт. І це був останній концерт, на якому я співав свої старі російськомовні пісні, тому що на концерт прийшли люди, дівчата, які пережили окупацію в Бучі, і вони пережили просто жах, пекло. І коли вони чули російську мову, вони отак от сиділи і просто закривали собі вуха. І це стало для мене відправною точкою. Тоді я собі пообіцяв, що більше ніколи не буду співати свої старі російськомовні пісні. Почав писати українською й не хотів перекладати пісні, але поступово-поступово переходив у побуті і починав говорити українською. Мені також було складно перебудуватись, але це відбулось доволі швидко, і зараз мене, відверто кажучи, дратує російська мова десь у закладі або навіть на вулицях. Мені б хотілося, щоб люди все ж таки зрозуміли, яка ціна за цим всім стоїть, і що ми маємо все ж таки свою гарну мову. І я думаю, що пісня — це один з інструментів, який може закохати в мову. Думаю, що саме завдяки українській пісні ми можемо перебудувати мислення молоді, щоб молодь поступово переходила.
.jpg)
"Нещодавно я зібрав ще мільйон для Головного управління розвідки і переклав пісню, яка називалась раніше "Пока-пора", вона мала найбільшу кількість прослуховувань на платформах. 2 травня вона має вийти в світ уже українською"
Ти свідомо проти перезапису своїх пісень українською, чи є якась інша причина?
Я просто хотів створювати нове. Просто коли розпочалась повномасштабна війна, багато поп-артистів почали перекладати пісні. І, звісно, у мене був великий запит в інтернеті. Моя аудиторія хотіла, щоб я переклав свої пісні українською. Але я казав, що мені б хотілось створювати щось нове, рухатись вперед і відчувати, що за цим стоїть майбутнє. Але потім я почав збирати гроші для війська, став волонтером, і ставало дедалі складніше збирати гроші. Треба було щось вигадувати для того, щоб просто заохотити аудиторію донатити. І я вирішив перекласти першу пісню за донати. Я запропонував аудиторії допомогти мені закрити збір на мільйон гривень для "Азову". Ми зібрали цю суму, і я переклав пісню, випустив її минулого року. І нещодавно я так само зібрав ще мільйон для Головного управління розвідки і переклав пісню, яка називалась раніше "Пока-пора", вона мала найбільшу кількість прослуховувань на платформах. 2 травня вона має вийти в світ уже українською.
А перша пісня була з "Київ вдень та вночі"?
Так, "На глибині" називалась.
"Я пишу зараз багато абсолютно різного матеріалу. Я дуже хочу випустити згодом хіп-хоп альбом. Я зараз роблю такий маскулінний, тестостероновий альбом. Я називаю це нацреп, мається на увазі національний"
Власне про твою творчість. У нас сьогодні в ефірі був лідер гурту "Фіолет" Сергій Мартинюк, який казав, що йому під час війни, несучи службу, не хочеться співати про пережиті важкі сторінки, він більше про романтику, про близькість. Саша Чемеров сказав, що навпаки збирається випустити альбом, який буде про пригнічену агресію, яку він збирається випустити через нову творчість. Для тебе зараз творчість більше про що? Вона допомагає переключитись на позитив чи прожити якісь важкі емоції? Чи, можливо, знову ж таки, чіпляючись за твої попередні цитати про те, що музика — це твій стан, який би ти не хотів змішувати з політикою, і чи змінилась твоя думка?
Я можу з певністю сказати, що раніше помилявся в багатьох речах. І я не можу перекладати цю відповідальність на будь-кого, це тільки моя відповідальність. Але, звісно, все змінилось. Зараз моя творчість різна, я не можу сказати, що я обираю певний вектор, вона дійсно різна. Під час війни ми випустили пісню з Мариною Круть, яка є присвятою воїнам. І коли я написав цю пісню, думав, що вона навряд чи колись вийде, тому що вона мені здавалась занадто сумною. Але згодом я переслуховував демки, думаю, вау, яка гарна пісня. Запропонував це зробити Марині, щоб додати туди ще енергії і її голосу. Тож творчість різна. Але мене точно зараз, як ви правильно сказати, пре, напевно, і я пишу зараз багато абсолютно різного матеріалу. Я дуже хочу випустити згодом хіп-хоп альбом. Я зараз роблю такий маскулінний, тестостероновий альбом. Я називаю це нацреп, мається на увазі національний. Тобто музика абсолютно різна.
Хочу в тебе розпитати про концерт у Києві 9 травня, бо ми "підвісили" інтригу в презентації й хочемо знати більше.
Можу сказати, що це для мене величезна подія, тому що зараз сольні концерти саме для мене, як для артиста, — це рідкість. Востаннє я грав сольний концерт у 23-му році. І от наважився це зробити знов. Звісно, тут є благодійна складова. Мені хочеться зібрати якомога більше грошей на цьому концерті.
Розкажи, будь ласка, що за збір і де шукати?
Зборів буде декілька. Одразу будемо збирати для 12-ї бригади спецпризначення "Азов", будемо збирати для Головного управління розвідки і будемо збирати для 3-ї окремої штурмової бригади. Тож буде одразу декілька зборів, різні лоти й дуже цікаві аукціони. І це буде концерт з розширеним складом музикантів, з дуже класними музикантами, зі струнними, зі мною ще буде грати квінтет, тож буде дійсно класно. Це буде в клубі Origin Stage. Тож 9 травня ввечері приходьте обов'язково послухати музику.
"Хочеться, щоб якомога більше молоді ставало свідомими, щоб вони перестали слухати російськомовний контент, тому що в Україні зараз так багато класної музики"
І наостанок просимо поділитись з нашими слухачами побажаннями, тим, що у тебе зараз на серці, на душі і яким світлом ти хочеш нас залити?
Мені, звісно, багато хочеться сказати… Тільки-но був Великдень, була свята неділя, і мені б дуже хотілось, щоб наступного року всі доньки, брати, сестри, всі рідні зібрались за одним столом, щоб всі повернулись додому. Мені б дуже хотілось, щоб молодь була більш свідомою, цього мені б дуже сильно хотілося. І я намагаюсь робити все можливе, щоб через музику давати людям змогу полюбити українську культуру, закохатися в мову через пісню. І хочеться, щоб якомога більше молоді ставало свідомими, щоб вони перестали слухати російськомовний контент, тому що в Україні зараз так багато класної музики. Тож слухайте, друзі, класну українську музику, слухайте радіо Промінь. Донатьте, тому що від кожного з нас залежить наше майбутнє.
