Ілюстративне фото: facebook/kyivteploenergo
"ДІАМ стала першим щаблем цієї реформи"
На якій стадії зараз реформа містобудування і від чого залежить її завершення?
Насамперед, реформа розпочалася в 20-му році, коли була схвалена ініціатива щодо ліквідації старої Держархбудінспекції, сумнозвісної ДАБІ, і Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) стала першим щаблем цієї реформи. І, власне, за рахунок оновлення кадрового складу нам вдалося вже суттєвих змін досягти тільки шляхом однієї цієї зміни. Але ми цим не обмежились. Ми запровадили нову електронну систему ЄДЕССБ – Єдина державна електронна система у сфері будівництва, яка, по суті, оцифровувала всю галузь, весь процес подання документів і усунула повністю контакт чиновника і заявника, який подає документи. Таким чином ми змогли уникнути суттєвих корупційних ризиків, які реально існували, коли треба було стоси паперів на візках привозити в офіс ДАБІ для того, щоб вони прийняли. І ми знаємо, чим це все закінчилось, яка була якість. Цифровізація – це була друга частина реформи. І третя частина – це оновлення законодавства. Це дуже тривалий процес. На сьогодні ми реалізуємо певні ініціативи через Кабмін, оскільки ми координуємось з міністерством. Сьогодні це Мінрозвитку. Вони реалізують певні пілотні проєкти, якими нам вдається створювати нові послуги.
"Ми електронізували всю систему погоджень з Мінкультом"
А пілотні проєкти чого?
Пілотні проєкти щодо зміни правил реєстрації документів, видачі дозволів, прийняття в експлуатацію. Наприклад, ми електронізували всю систему погоджень з Мінкультом. Ми перетворили це в електронний процес, де електронна заявка 30 днів перебуває на розгляді органу охорони культурної спадщини і якщо орган не встигає обробити, то система надає "мовчазну згоду" автоматично.
Але ж це відкриває певний шлях недобросовісним бізнесменам, які можуть руйнувати культурну спадщину. Не отримали відповіді, йдуть і ламають, приміром, садибу купців Зеленських у Києві.
По-перше, це пряма відповідальність органу, щоб він виконував. По-друге, якщо коментувати саме цей приклад, то там було інше питання. Цей об'єкт не був внесений до реєстру і не мав відповідного статусу. Тому на той момент, коли вони починали будівельні роботи, вони отримали в Києві дозвільний документ, а це окремий орган держархбудконтролю, який паралельно працює з ДІАМом. І тоді не було цього обмеження, за відсутності статусу пам'ятки. Це питання щодо того, чи належним чином у нас відбувається базова робота щодо внесення пам'яток у реєстр.
Тобто, якщо пам'ятка в реєстрі, то їй вже нічого не загрожує? Чи все-таки загрожує, якщо чиновники Мінкульту просто будуть 30 днів зволікати з відповіддю?
Це теоретичний ризик, але в реальності ми бачимо, що вони… Це був механізм дисципліни для них, щоб вони не розтягували процес, щоб це не був безкінечний розгляд цієї заявки. І ми не бачимо зловживань з точки зору Мінкульту, щоб вони спеціально чи за якоюсь там домовленістю могли би створювати умови для "мовчазної згоди". Як правило, вони відпрацьовують це у відведений законодавством строк.
"24% всіх повідомлень ЄДЕССБ реєструє автоматично за 15 хвилин з моменту подачі заяви"
Законопроєкт щодо реформування сфери містобудівної діяльності Верховна Рада ухвалила ще в грудні 2022 року, але він не набув чинності. Він не підписаний президентом, очевидно й тому, що було чимало критики цього проєкту з боку громадськості через низку суперечливих, небезпечних норм, які у ньому містяться. Яке ваше ставлення до нього?
Це не наша компетенція, це парламентарі запропонували. Ми в цьому законопроєкті підтримували завжди, в тому числі публічно, всі новели, пов'язані з автоматизацією і цифровізацією. Тобто з усуненням людського фактору. Але є сьогодні такий факт, політичний, що нема волі, щоб його підписати і реалізувати. Тому по цьому треку, який для нас пріоритетний, ми рухаємось окремими постановами. Ми створили, наприклад, перший такий прецедент – автоматичну реєстрацію повідомлень про початок будівельних робіт по всій Україні. Не тільки в ДІАМ, а й там, де делеговані повноваження – в Києві, в Одесі, в інших населених пунктах, де таке є. І сьогодні система в середньому 24% всіх повідомлень реєструє автоматично взагалі без чиновника за 15 хвилин з моменту подачі заяви.
Фізично контролювати кожну арку по всій країні не можливо
А хто перевіряє, чи це будівництво не розпочато в дворі житлового будинку чи, наприклад, як у Києві в одній з арок багатоповерхівки почали будувати ломбард?
По-перше, там запроваджений автоматичний механізм моніторингу за цими автоматичними реєстраціями на рівні кожного органу архбудконтролю, в полі компетенції якого реєструється така заявка. І система автоматично видає кожну п'яту заявку для того, щоб її перевірили. Ми, як ДІАМ, 100% всіх реєстрацій моніторимо. І не тільки за себе, а й за інші місця. Це документальні перевірки. Я нагадаю, що СС-1 – це малогабаритне, переважно індивідуальне житлове будівництво. Тобто це приватна забудова, присадибні, господарські споруди і згідно з законом, вони реєструються за декларативним принципом. Тому, якщо брати суто норму закону, то взагалі мало б бути 100% реєстрацій автоматично. Але якщо взяти в сукупність практику, ризики і все законодавство, то ми повертаємо на доопрацювання найменший відсоток таких заяв для того, щоб уникнути тих самих зловживань. Це те, що можна виявити на етапі документальної перевірки. А те, що ви говорите, ми не здатні контролювати онлайн. Фізично неможливо по всій Україні контролювати кожну арку чи приватну садибу. Працює заявний принцип оскарження. Тобто нам надсилають звернення громадян з обґрунтованими скаргами, які виносяться на відповідну комісію, яка ухвалює рішення щодо доцільності проведення відповідної перевірки.
Олександр Новицький. Фото: facebook/DIAM.Ukraine
"Ми не здатні виправити всі помилки, які були зроблені до нас"
Не секрет, що в нас чимало міст живуть взагалі без генеральних планів. Як в такому разі ви дієте? Як відбувається перевірка, наприклад, чи дотримується поверховість в якомусь історичному районі, чи ні?
Трошки вас поправлю. Наша відповідальність перевірити вже поданий пакет документів. Тобто процес на нас закінчується, але ми не є єдиним стейкхолдером всього процесу отримання дозволу на початок будівельних робіт. Процес починається із того, що місцева рада затверджує генплан і всі інші документи, які визначають, що і де може будуватись. Далі місцевий орган самоврядування, відділ архітектури видає містобудівні умови та обмеження, в яких якраз мають бути зазначені всі параметри: поверховість, щільність, відсоток забудови тощо. Ми перевіряємо вже наданий проєкт, чи він відповідає вихідним даним. Тобто наданим містобудівним умовам і обмеженням. Ми не здатні виправити всі помилки, які були зроблені до нас (відсутній генплан, містобудівні умови і обмеження). Ми хоч і контролюємо органи, які видають, але в рамках видачі дозволу за 10 днів неможливо провести перевірку повною мірою.
Тобто в рамках вашої процедури ви можете тільки подивитися, що наразі є, які документи і орієнтуєтеся на пакет існуючих нормативних актів?
Так, це власне входить в коло наших повноважень. Ми не можемо визнати містобудівні умови та обмеження нечинними на етапі розгляду документів. Ми приймаємо в них проєкт, експертизу як чинні юридичні документи на які ми спираємось. У нас дуже обмежена компетенція, щоб говорити, що це не правильно і це не можна враховувати.
"Більшість проблем ми успадкували"
Чи ведеться через Єдину державну електронну систему в сфері будівництва контроль за тим, щоби реальне будівництво відповідало тому, що ви схвалили? Як ця система може спинити зловживання і чи взагалі може?
По-перше, я поділяю той біль щодо архітектурно неестетичного вигляду наших міст. У нас дійсно була амбіція, вона є і значною мірою ми її реалізовуємо, я би сказав, щодо впливу на систему. Але маємо чесно сказати – у нас, на жаль, немає машини часу, тому що більшість цих проблем ми успадкували. Ми не можемо просто взяти і знести половину Києва, зробити ревізію будівництва за останні, нехай 30 років незалежної України і почати все спочатку. Тому що це право власності, це суди і це абсолютно неможливо ні в юридичному сенсі, ні в практичному. Тому ми ухвалили рішення, що ми підводимо риску і те, що було до нас – це було до нас. Це була інша інспекція, яка була повністю ліквідована. Ми повну відповідальність несемо тільки за те, на що ми даємо дозвіл, як нова інспекція. І з часу заснування ДІАМ, коли ми почали виконувати повноваження 16 вересня 21-го року, ця ситуація кардинально змінилася. На жаль, ми будемо змушені далі жити з цією негативною спадщиною, яка "завдяки" корупції, різним "договорнякам" фактично спотворила вже ландшафти, місцевість. І нам в якомусь сенсі доведе доведеться змиритися з цим. Єдине, на що ми можемо вплинути – це на сьогоднішнє і на майбутнє, щоб не погіршувати ситуацію, а контролювати її належним чином.
"Єдині правила гри для всіх"
А ця електронна система ЄДЕССБ взагалі в змозі контролювати те, щоб принаймні затверджені проєкти не порушувалися хоча би в питанні поверховості?
Так, звичайно. Ми дуже жорстко контролюємо цей момент там, де є наша компетенція. Ще раз нагадаю, що сьогодні є 100 населених пунктів, яким делеговано повноваження, переважно СС-1, СС-2. Це такі як Київ, всі великі обласні міста. Вони там працюють паралельно. Вони самі видають дозволи, самі вводять в експлуатацію. Ми, скажу відверто, номінально сьогодні виступаємо органом нагляду за ними. Дієвих важелів впливу на них сьогодні відверто немає. Тому що ми не можемо ухвалити замість них якесь інше рішення. Ми не можемо змусити їх ухвалити інше рішення. Ми можемо хіба що виписати штраф і на цьому все закінчується. Але вони будуть продовжувати робити те, що вони роблять, поки ми не запровадимо єдині правила гри для всіх. Що ми зробили на сьогодні? По-перше, ми знищили всю корупцію там, де є ДІАМ. Ми зробили процес проєктування відповідальним. Тому що, якщо ми видали на щось дозвіл, то саме в таких рамках воно буде побудовано, бо інакше воно ніколи не буде прийнято в експлуатацію. І ми побачили, як це вже вплинуло.
