Ілюстративне фото: facebook/Генеральний штаб ЗСУ/General Staff of the Armed Forces of Ukraine
У квітні російські окупанти втратили більше солдатів "двохсотими", ніж у березні
Якщо оцінити динаміку того, що відбувалося на всіх напрямах бойових дій розв'язаної Росією війни за квітень місяць, про які тенденції можна сказати?
У квітні була боротьба за утримання українських позицій на території Росії. Були спроби Росії все-таки захопити Покровськ. Найбільша кількість бойових дій там відбувалася. Була своя специфіка в плані противника спробувати почати масований наступ на Лиманському напрямку. На рівні стратегічного планування російського командування розглядався потенційний наступ на Сумщину. Противник на тактичному рівні намагався різко збільшити кількість мотоциклетних підрозділів. Спроби Путіна провести ротації під так зване "великоднє перемир'я". На геополітичній арені постійне обговорення припинення вогню, яке не відбулося. Крім цього були знищені на території Росії ряд арсеналів та заводів, зокрема один відповідав за виготовлення пороху в країні окупанта. Якщо навіть порівнюємо з березнем, то ми бачимо тенденцію до зростання кількості саме загиблих ворожих солдатів. І тепер специфіка війни міняється із врахуванням того, що все більше і більше з'являється зеленого чи листяного покриття дерев. І це впливатиме на швидкість виявлення сил і засобів противника, але це буде двостороння ситуація.
Наступи-мотокроси окупантів
Оця мотоциклетна техніка. Хто постачає її? Де працює цей мотоциклетний завод? Це Китай чи російське якесь виробництво? Ми щось про це знаємо?
Це збірна солянка. Немає суто військової спеціалізації мотоциклів. На це ставка і не йде. Противник взагалі зараз в основній масі для штурмових підрозділів, особливо тих, кого визначають "наступом в одну сторону", застосовує все більше і більше цивільного транспорту. Ця сама ситуація і з мотоциклами. У них недостатня кількість бронетехніки. А цивільний транспорт з урахуванням поруйнованості територій, пристріляності полів, є дуже-дуже великим ризиком взагалі на переміщення. І окупанти, як правило, виявляються і одразу знищуються. Крім того, що складно пересуватися на такій відкритій зруйнованій місцевості, то вони роблять ставку на більш маневрені підрозділи, ті ж самі мотоциклетні: цивільні мотоцикли, звичайні, які можна будь-де, у будь-яких постачальників придбати чи навіть викупити в цивільного населення. Я думаю, що там, швидше, конфіскація. Ця тактика нова, певні партії закупівлі мотоциклів відбуваються як в Росії, так і в третіх країнах. Чому мотоцикли? Це швидкість переміщення. Противник зрозумів, що навіть якщо вони за рахунок піхотних підрозділів і досягають успіху тактичного на лінії фронту, з урахуванням фізичних властивостей людини просто не можуть швидко заходити в тили наших військ чи закріпляти свій успіх, переходячи з тактичного на оперативний рівень. Все одно це тактичні успіхи, все одно це тактичні бойові дії, які призводять до величезних втрат. Особливо в момент переміщення цієї піхоти вздовж нейтральної лінії чи смуги, яка прострілюється між двома арміями. Вони сподіваються, що за рахунок мотоциклів вони зможуть її швидше долати. Розрахунок, що будуть менші втрати через удари безпілотників. Плюс в такий спосіб їхні війська пробуватимуть групами заходити в тил ЗСУ, щоб там обходити якісь населені пункти і створювати диверсійні дії вже у глибині наших позицій. Це розрахунок, адаптація, поки що настільки масово пересадки піхоти немає на мотоцикли. Але ми розуміємо, що ця тактика є достатньо небезпечною, загрозливою. Тим паче, навіть ті короткі відео, які потрапляють з навчальних центрів Росії, де готуються такі мотоциклетні підрозділи, ми бачимо, що там вони не просто масою наступають, там в кожного бійця йде перерозподіл завдань. Кожен з них іде, як окрема одиниця, для заповнення загальної роботи підрозділу. Це вже рівень злагодження, це не просто маса рухається вперед.
Іван Тимочко. Фото: facebook
Рокадна траса Сухої Балки
Щодо ситуації на стику Покровсько-Торецького напрямку і Сухої Балки.
Суха Балка – там пролягає рокадна траса, розташована вздовж лінії фронту і веде в сторону Костянтинівки. Цей логістичний шлях противник намагається взяти під контроль. Це напрямок руху сил противника в сторону або Торецька, або в сторону водосховища, яке живить водою сам Торецьк. Навіть якщо спостерігати, як противник намагається просуватися в обхід самого Торецька, то ми бачимо, що якраз це паралельні напрямки в сторону водосховища. Противник в такий спосіб хоче використати вже апробовану ним практику створення ліній вздовж узбережжя водосховища, щоби мати водне прикриття. Плюс паралельно це дає їм можливість вивільняти частину військ на таких напрямках. Бо форсувати українським військам водні перешкоди достатньо складно, як і будь-якій армії. Противник також сподівається, що в такий спосіб, зумівши перекрити поставку води в Торецьк, зможе контролювати екологічний чи навіть військовий стан справ навколо лінії оборони чи району оборони Торецька.
У стратегічному плані, оперативному для серйозної наступальної операції на Дніпропетровську область сил у окупантів немає
Те, що вони, намагаючись обійти Покровськ із заходу, пробують вийти на кордон Дніпропетровської області, цей обхід ще має якийсь тактичний сенс? Чи вони просто вже рвуться до кордону Дніпропетровській області, щоб це подати, як політичне досягнення. Що там відбувається?
Військове і політичне завдання, яке стояло перед російськими військами і тими підрозділи, які були сконцентровані на Покровську – зайняти Покровськ, зайняти Мирноград, щоб створити плацдарм в сторону Краматорсько-Слов'янської агломерації. Але коли пішла інформаційна прив'язка (між іншим і з української сторони, і з російської), що російські війська знаходяться недалеко від Дніпропетровської області, то в нас чимало "експертів" почали малювати на картах, показувати і озвучувати, що росіяни нібито вже мають наступати на Дніпро. Ця тема обговорюється вже майже два місяці. Російська пропагандистська машина такий шанс прикутості уваги до адміністративних кордонів Дніпропетровської області не захотіла упустити. Тому і почало нагнітатися в інформаційному полі, і, зокрема, з російської сторони, що Росія начебто готує якийсь величезний, гігантський, масштабний наступ на Дніпропетровщину. Для підтвердження своїх політичних заявок, претензій, підтвердження своєї інформаційної кампанії на локальному рівні, противник потенційно почав готувати свої підрозділи в тому плані, що Путіну важливо, щоб російський солдат хоча би на декілька хвилин зайшов на адміністративну територію Дніпропетровської області. Війська російські на Дніпровському напрямку, я думаю, вони навіть не уявляють, де ця межа. Але мало кого це з них хвилює. Щоб перейти, подолати цей умовний бар'єр адміністративний Донецької і Дніпропетровської областей, противник хоче досягнути декілька цілей. Перше – демонстрація контролю за ситуацією на Покровському напрямку, оскільки успіхів немає, противник навіть не зміг підійти до міста. Там було кілька втрат позицій росіянами, які відбили українці. Якщо нога солдата російського ступить на Дніпропетровську область, він одразу в політичному плані почне заявляти про свою територіальну претензію на цілу область. Інформаційна кампанія буде супроводжувати весь період знаходження навіть на Дніпровському напрямку (не на території області) російських військ.
Провести якусь серйозну успішну оперативно-стратегічного рівня операцію навряд чи вони зможуть при тій кількості особового складу, який є зараз, бо вони не можуть там різко наростити війська навіть для того, щоб наступати на Покровськ і Мирноград. А там є біля Мирнограду населений пункт Московське. Тобто символічніше би було їм туди, напевно, рухатись, якщо ми говоримо про політичні виклики. Але на даному етапі ми бачимо, що противник дійсно має розрахунок на те, що він зможе відтіснити ЗСУ. Бо коли говорять, що за 4-6 км окупанти до адміністративних кордонів Дніпропетровської області, ми маємо розуміти, що противник ще має просунутися, ще має сконцентрувати сили, засоби, покласти сотні, а то й тисячі особового складу, щоб там можливо зайняти якийсь клаптик. Хоча їхній наступ на Покровськ теж триває місяці. І десятки чи сотні метрів щодня – не завжди є успішними такі локальні операції, не кажучи про кілометри.
Але інфополе навколо напрямку адміністративних кордонів в напрямку Дніпропетровської області буде однозначно накручуватись, нагнітатись. Тим паче, що противнику, якщо ми беремо від, скажімо, Покровського напрямку більш південніше, для них цікавий і Константинополь, і населений пункт Богатир на Курахівському напрямку. Це теж намагання просування в сторону Дніпропетровської області. Там набагато для них цікавіше, тим паче, там є і магістральна дорога. Політично противник може погодитись на проведення якихось локальних операцій в плані наступу на Дніпропетровську область. Але в стратегічному плані, оперативному, щоб просунутись на якісь серйозні лінії фронту, щоб провести серйозну наступальну операцію сил там у них точно таких немає.
Читайте також: Ресурс окупантів постійно поповнюється, але сточується "під нуль" — військовий експерт