"Стартова ціна – 1 млрд 158 млн грн". Фонд держмайна про приватизацію "Сумихімпрому", а також "Укрбуду"

"Стартова ціна – 1 млрд 158 млн грн". Фонд держмайна про приватизацію "Сумихімпрому", а також "Укрбуду"

Для бюджету воюючої країни дорога кожна гривня, тому державі вигідно поповнити свою скарбницю і водночас залучити приватних інвесторів, які в перспективі кількох років дадуть підприємствам нове дихання. Таким чином в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо заступник голови Фонду держмайна Ігор Тимошенко обґрунтував приватизацію саме зараз підприємств "Сумихімпром" та "Укрбуд". Відповідаючи на запитання, навіщо приватизувати "нетиловий" "Сумихімпром", Тимошенко також відповів: якщо цього не робити нині, то підприємство дедалі більше отримуватиме збитків, боргів і в подальшому продаж буде менш вигідним. Стартова ціна приватизації "Сумихімпрому" – 1 млрд 158 млн грн. "Що в "Укрбуді", що в "Сумихімпромі" стартова ціна – це балансова вартість активів на сьогодні", – зазначив Тимошенко. 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

ПАТ "Сумихімпром". Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom

Навіщо зараз приватизувати "нетиловий" "Сумихімпром"?

Велика приватизація. Кабінет Міністрів затвердив стартові ціни та умови приватизації АТ "Будівельна компанія "Укрбуд" та ПАТ "Сумихімпром". Невже у час війни хтось хоче щось приватизувати, претендувати на якусь нерухомість, тим паче, на Сумщині, яка зараз постійно під російськими обстрілами? Наскільки логічним виглядає продовження великої приватизації стосовно зазначених підприємств? 

Коли ми говоримо про приватизацію, то це ж не тільки про продаж як продаж. Це, окрім того, і можливість для підприємства отримати якісь нові інвестиції, нові ринки і нові можливості. Якщо говорити про державні підприємства, візьмемо навіть "Сумихімпром", то це велике державне підприємство, яке на сьогоднішній день потребує колосальних інвестицій, якихось нових управлінських рішень для того, щоби воно розвивалось саме як велике підприємство. Так як воно колись і працювало. Тому приватизація має на меті, звичайно, в першу чергу, отримати кошти до державного бюджету. І це головне завдання Фонду державного майна України (ФДМУ). А друге – це дати можливість для даного підприємства, як і для багатьох інших отримати приватного інвестора. Тому що лише приватний інвестор зможе гнучко реагувати на вимоги ринку, шукати якісь нові можливості, нове інвестування й усі інші речі. 

Звичайно, безпекова складова тут надзвичайно важлива. І "Сумихімпром" – це не той об'єкт, який розташований глибоко в тилу і немає загроз. Але водночас ми дивимось завжди на цю проблему таким чином – якщо цього не робити зараз, то підприємство дедалі більше буде отримувати фінансових збитків, боргів і в подальшому продавати для держави буде все менш і менш вигідно. Сьогодні якраз той момент, коли держава може вигідно отримати ресурс для наповнення державного бюджету і отримати приватного інвестора, який з перспективою кількох років бачитиме, що він може отримати це підприємство, розвивати його і давати нове для нього дихання.

"Стартова ціна є значною – 1 млрд 158 млн грн"

Але ж приватизація "Сумихімпрому" в час повномасштабної війни може значною мірою знизити його ціну, чи ні?  

Так чи інакше, стартова ціна є значною – це 1 млрд 158 млн грн. Окрім того, на покупця покладається обов'язок погасити борги, які є на підприємстві. Це бюджетні борги передусім. Тобто покупець не тільки купує актив, а й гасить борги. І, звичайно, ми, як завжди, розраховуємо на аукціон. Прийдуть учасники, значить, можливо, буде вища ціна. 

"Для бюджету воюючої країни дорога кожна гривня"

А якщо ми виручимо на аукціоні навіть стартову ціну, то це вже буде добре? 

Звичайно. На сьогоднішній день для державного бюджету воюючої країни дорога кожна гривня. Тому треба користуватися. Тому що саме зараз вона, можливо, ще важливіша, ніж за 5 чи 10 років. 

"Це доволі якісний бізнес-актив"

У разі негативного сценарію потенційний покупець "Сумихімпрому" може розраховувати, що принаймні він купує землю під цим підприємством?

Я б тут був більш оптимістичним, звичайно. Насправді, це доволі якісний бізнес-актив. Ми ж всі розуміємо, що Україна – це аграрна держава. І попиту на добрива, на основну продукцію цього підприємства, воно ніколи не позбудеться. Воно так чи інакше було і буде одним із флагманів, який може постачати для наших агровиробників.

"Держава прогадає, якщо цей об'єкт не буде проданий"

Тобто, для інвестора це хороший бізнес актив на перспективу і держава не прогадає в цій ситуації? 

Держава прогадає, якщо цей об'єкт не буде проданий. Чому? Тому що це збитки, це відсутність роботи для великої кількості працівників, які можуть працювати на цьому підприємстві. Тобто, в нас єдиний вірний вихід із усіх позицій – це виставляти на приватизацію.

Ігор Тимошенко. Фото: facebook/spfu.gov.ua

"Укрбуд" може бути якісним бізнесом з точки зору застосування його кваліфікацій"

"Укрбуд". Наскільки це підприємство зараз буде конкурентноздатним і взагалі користуватись попитом? 

Цікаве підприємство. Воно цікаве тим, що тут одразу кілька аспектів. Це і бізнес, оскільки "Укрбуд" у попередні роки – це велика проєктна організація. Вона мала і має навчально-курсові комбінати, має проєктні організації, які розташовані по всій країні і має колосальний досвід саме у будівельній сфері. І, звичайно, що з урахуванням післявоєнного відновлення України, "Укрбуд" може бути якісним бізнесом з точки зору застосування цих його кваліфікацій –  проєктного і навчально-курсового напрямків. Другий важливий напрямок цього підприємства – це велика кількість нерухомості по всій Україні – від Заходу до Сходу. У великих обласних центрах, практично в більшості є той чи інший підрозділ даної компанії. Тільки в нашій столиці є дві великі адміністративні будівлі, які можуть бути цікаві для ріелторів, для розвитку якихось напрямків, створення якихось, можливо, бізнес-центрів тощо. І, як правило, вони розташовані якраз у непоганих локаціях – це центральна частина міста і на лівому березі велике адміністративне приміщення. Так само по великих обласних центрах є привабливі приміщення. Тобто, тут два значних компоненти – сама нерухомість і бізнес як бізнес.

Чи пропонує держава якісь гарантії новим власникам цих підприємств на випадок тих же обстрілів? 

Якихось прямих державних страхувань не передбачено, так як і всюди. Звичайно, є практика приватного страхування об'єктів. Але безпосередньо держава, на жаль, таких умов не може запропонувати. Натомість, держава ставить певні умови при аукціонному продажу, що об'єкт продається – це одна складова. А друга складова – все-таки переможець має сплатити борги із зарплати бюджету, це ключові речі, зберегти основні види діяльності підприємства, і для виробництва це якраз в першу чергу важливо. Але якихось окремих бонусів, на жаль, не передбачається. 

   Будівля АТ "Будівельна компанія "Укрбуд" у Києві. Ілюстративне фото: privatization.gov.ua

Основний вид діяльності має обов'язково зберігатися 5 років

Чи має право новий власник змінювати профіль діяльності підприємства і коли? 

Основний вид діяльності має обов'язково зберігатися 5 років. Якщо говорити про "Сумихімпром" як виробничий об'єкт, то складно собі уявити, що там можна зробити щось інше, тому що всі комунікації, розташування, інфраструктура налаштовані саме на те виробництво, яке на сьогоднішній день є. 

Мінімальний обсяг інвестицій в розвиток "Сумихімпрому"  – 150 млн грн

Чи може власник модернізувати, оновлювати підприємство на свій розсуд?

Напрямки інвестування новий власник визначає самостійно. Ми передбачаємо в умовах мінімальний обсяг інвестицій в розвиток підприємства. Для "Сумихімпрому" це 150 млн грн. Розуміємо, що це незначний обсяг. Але з іншого боку, якщо ми ставимо великий обсяг інвестицій, то можемо обмежити кількість учасників. Для нас це не є прийнятним в даних умовах. Тому взяли мінімально необхідний обсяг за певними розрахунками спеціалістів, в тому числі самого підприємства, який би був потрібен для підприємства. 

Чи може новий власник скорочувати персонал, це обумовлюється?

Умовами передбачається 6 місяців обов'язкового збереження персоналу. Після цього вже на розсуд власника. Мені здається, що 6 місяців достатньо новому власнику для того, щоб зрозуміти, скільки йому людей потрібно для забезпечення виробничих завдань і які саме фахівці. Ця умова, до речі, є свого роду маркерною для об'єктів великої приватизації. Хоча на таких великих об'єктах, як правило, існують потужні профспілкові організації і є практика укладання колективних договорів. Колективний договір передбачає соціальні гарантії для працівників і ми в умовах конкурсу цю умову зберігаємо, що колективний договір повинен далі діяти. А там якраз і закладаються певні гарантії для людей. 

"Що в "Укрбуді", що в "Сумихімпромі" стартова ціна – балансова вартість активів"

Яким чином визначається стартова ціна таких об'єктів? 

Є два підходи до формування стартової ціни на період воєнного стану. В цей період не проводиться експертна оцінка, як у мирний час, тому є два способи. Перший – якщо ми маємо пакети акцій, а тут саме пакет акцій, то, як правило, є статутний капітал, тобто вартість всіх акцій, які продаються. Другий – це балансова вартість. Тобто це те, що є вже напрацьовано в процесі виробничої діяльності підприємством – нерухомість, основні засоби, всі інші активи. Вони зосереджені якраз у балансовій вартості. Якщо балансова вартість вища, ніж статутний капітал, то ми обираємо якраз вищу стартову ціну. Що в "Укрбуді", що в "Сумихімпромі" стартова ціна – це саме балансова вартість активів на сьогодні.

 "Ані росіян, ані білорусів ми не вітаємо. І в умовах аукціону це чітко прописуємо"

Чи є ризик того, що хтось з росіян через якісь підставні фірми приватизує ці підприємства? 

Ані росіян, ані білорусів ми не вітаємо. І в умовах аукціону це чітко прописуємо. По-перше, це законом не дозволяється, оскільки санкційна політика не передбачає участі представників цих країн. Натомість, участь будь-якого іншого іноземного інвестора, який не підпадає під санкційні наші параметри, буде лише вітатися. 

"Ми мусимо зробити все, щоб інвестор хотів придбати ці об'єкти"

Тобто, ви є оптимістом, ви передбачаєте, що будуть претенденти, принаймні на ці два підприємства? 

Ми мусимо бути оптимістами. Ми мусимо зробити все, щоб інвестор знав, хотів придбати ці об'єкти і налаштовані на те, що інвестор прийде покупцем на наші аукціони.

Після "Сумихімпрому" та "Укрбуду" "Вінницяпобутхім"

У подальшому будуть ще якісь підприємства виставлятись на продаж в рамках великої приватизація? 

Звісно. Перший об'єкт, який напевно піде вже наступним за цими – це об'єкт великої приватизації "Вінницяпобутхім". Це велике підприємство з виробництва миючих засобів. До речі, це підсанкційний актив, яким колись володіли підсанкційні росіяни. Держава рішенням суду цей об'єкт націоналізувала, сьогодні він у державній власності й виставляється на приватизацію. Це хороший розвинений бізнес і тут ми розраховуємо теж на достатньо активну участь інвесторів.  

Останні новини
Великих підтоплень не було, електропостачання у Сумах відновлено – Біцак про ситуацію на Сумщині
Великих підтоплень не було, електропостачання у Сумах відновлено – Біцак про ситуацію на Сумщині
"Перетворення смерті на життя": як створювалась ікона для Папи Римського Лева XIV
"Перетворення смерті на життя": як створювалась ікона для Папи Римського Лева XIV
"Рибний ринок України на 90-95% зараз складається з імпорту " – Загуменний
"Рибний ринок України на 90-95% зараз складається з імпорту " – Загуменний
Результат другого туру продемонстрував поточний історичний максимум для правих сил — Рохов про вибори в Румунії
Результат другого туру продемонстрував поточний історичний максимум для правих сил — Рохов про вибори в Румунії
"Перемога на землі кується в повітрі" – Храпчинський про українські безпілотники
"Перемога на землі кується в повітрі" – Храпчинський про українські безпілотники
Новини по темі
"Рибний ринок України на 90-95% зараз складається з імпорту " – Загуменний
"Перемога на землі кується в повітрі" – Храпчинський про українські безпілотники
Пісні війни, служби, втрат, незламності: Олександр Положинський видав альбом "ЗСУВ"
"Отримуємо від зовнішніх партнерів більше коштів, ніж планувалося" — Крамаренко про Україну та МВФ
За Європу чи Росію, або — або. Герасимчук про дилему парламентських виборів у Молдові