Zlata Ognevich: У мене вийшло бути чесною — і отримувати у відповідь на це зраду

Zlata Ognevich: У мене вийшло бути чесною — і отримувати у відповідь на це зраду

Zlata Ognevich випустила пісню "Мам" — ліричну прем’єру, у якій співачка ділиться особистими переживаннями і водночас говорить про те, що близьке багатьом. Це пісня про стосунки з мамою, про тепло дому, яке згадується в дорослому віці, і про любов, яка не зникає з часом і відстанню.

У тексті — прості, але важливі речі: спогади про дитинство, роздуми про дорослість і вдячність тим, хто був завжди поруч.

 "«Мам» — це не просто лірична балада. Це сповідь дорослої доньки, що крізь шум великого світу згадує тепло маминої кухні, шепіт осіннього листя і безумовну любов, яка завжди поруч — навіть крізь відстань, мовчання і час. У приспіві звучить щемливий заклик — повернутися в дитинство, хоча б подумки, щоб знову відчути мамині долоні. Ця пісня — як лист додому. Вона про дорослість, в якій потрібно "здавати екзамени на чесність", про жіноче серце, яке вміє кохати і пам’ятати, і про любов, яку не потрібно доводити — бо вона завжди була", — йдеться в ютубі виконавиці.

Як звучить ностальгія за домом, вміщена в кілька рядків, написаних за 10 хвилин? Чому дорослі жінки досі говорять мамі: "Я втомилася"? І як пісня, записана на диктофон у дорозі, перетворилася на ніжний гімн усіх, хто досі зберігає в собі внутрішню дитину? У шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь Zlata Ognevich розповіла ведучій Марії Бурмаці.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Фейсбук-сторінка Zlata Ognevich 

Важко бути чесною, щирою, відкриватися людям, тому що потім у відповідь ти можеш отримати зраду, несприйняття

У який момент ти вирішила написати цю пісню?

Усе дуже просто. Я поверталася з гастролей додому — і пісня сама по собі прийшла в голову. У мене була така ностальгія за домом, за кримським дитинством своїм. Рядки й мелодія склалися за 10 хвилин. Я записала демку на телефон, текст — у нотатки, а вже коли приїхала, вдома, з фортепіано, допрацювала пісню.

Твоє дитинство минуло в Криму, ти сама про це згадуєш. Чи є якісь яскраві спогади про маму, теплі моменти, які досі тебе гріють?

Є такі спогади з дитинства. Коли нам у Криму вимикали світло — був такий період, коли це робили щовечора. І уроки доводилось робити при свічках. Я пам'ятаю, у нас удома було холодно, це була глибока осінь. І ми запалювали на кухні свічки, зачиняли кухоньку, щоб не виходило тепло. Мама готувала млинці, там же ми робили уроки, а вона ці уроки перевіряла — і ми їли млинці. Казки, історії — такий у мене дуже яскравий спогад з дитинства. Також походи в гори, неймовірно мальовнича природа, кримські гори. Я ніколи цього не забуду, тому жодну свою відпустку або час, коли треба прийти до тями, надихнутися, я не уявляю без гір. Вони обов'язково мають бути у моєму житті. 

Ця пісня — вона про безумовну любов мами до тебе й тебе до мами? Чи про здатність залишатися дитиною навіть зараз?

Це про таку дорослу вже жінку, всередині якої збереглася внутрішня дитина, маленька дівчинка. Вона сумує за дитинством, дуже любить маму і ще не втрачає віри в те, що життя прекрасне. Про дорослу жінку, всередині якої досі живе маленька дівчинка. 

У пісні є рядки: "Мам, тут екзамени здають на чесність. Я обіцяла бути обережною". Що ти маєш на увазі?

Ну це якраз і про дорослість також. Дитина виросла, а тут вже все серйозно: люди хочуть від тебе чесності, щирості. А це важко — бути чесною, щирою, відкриватися людям, тому що потім у відповідь ти можеш отримати зраду, несприйняття.

Ми всі народжуємося хорошими, як чистий лист — створені для любові та щастя

Ти кажеш: "Я обіцяла бути обережною". У тебе вийшло?

Ти знаєш, у мене все вийшло. У мене вийшло бути чесною — і отримувати у відповідь на це зраду. Але я все одно продовжу вірити в людей і в те, що їх все-таки більше хороших, аніж не дуже. Взагалі ми всі народжуємося хорошими, як чистий лист — створені для любові та щастя. А вже потім оточення, життя та обставини нас шліфують, і хтось перестає бути світлим, хтось перестає робити добрі вчинки. Якось так стається: хтось десь ламається на якомусь етапі свого життєвого шляху. Тому, я думаю, цей рядок також і про те, що я обіцяла бути обережною, але це не завжди виходить, адже ніхто не ідеальний. 

А ще ти співаєш: "Мам, я втомилася". Це дуже знайоме відчуття, коли втомлюєшся, але не можеш дозволити собі на публіці бути слабкою. Дуже мало є людей, які можуть тебе підтримати. І мама — це перша людина. Часто мама підтримує тебе? 

Мама мене підтримує завжди. Вона каже: "Аби ти була щаслива, аби ти була здорова". І все, їй більше нічого не треба. Вона так радіє завжди моїм успіхам і так засмучується, коли хтось не оцінив по заслугах. Я кажу: "Мамочко, не звертай уваги, це все суб'єктивно, і це життя, не бери близько до серця".

Мама вже почула цю пісню? Якою була її реакція? 

Мама плакала, звичайно, і дуже дякувала за те, що я присвятила їй цю пісню. Реакція така, що вона, напевно, її вже прослухала разів 100 по колу і продовжує це робити. Вона ж мій найвідданіший фанат. 

Ти завантажила пісню в інтернет ще до офіційного релізу. Я бачила багато відео в тіктоці. Прихильники тебе підтримали. Що вони тобі писали?

Частина мого фан-клубу навіть узяла участь у зйомках. Дівчата приїхали з різних міст України, хтось здалечку, зі Львова. Їм дуже сподобалась пісня, і вона відгукується тим, що вона проста, і тим, що вона про маму. Я думаю, що ця тема завжди близька серцю і тим, у кого є мама, і тим, у кого, на жаль, мама вже пішла у засвіти, — ця пісня також відгукується.

Моя мрія — випустити акустичний альбом моїх пісень — і нових, і тих, які знають

Хто разом із тобою працював над цим треком? 

Ми працювали в студії разом з гітаристом Matt Monakov — є такий талановитий хлопець, і Ігорем Рабиновичем — він став саундпродюсером треку. І, власне, і я. Ми грали, підбирали свої партії в студії, я записала всі вокали, як я це чую у своїй голові. Бо ти спочатку чуєш це все в голові, а потім втілюєш в реальності в студії. Тому я чула, що має бути саме така партія, саме такий грув, саме такі "пачки" беквокалів. І все це ми створили на студії дуже швидко. Було приємно працювати. Я взагалі скажу, що моя мрія — випустити акустичний альбом, саме акустичні версії моїх пісень — і нових, і тих, які знають. Наприклад, "Солодка Кара" дуже класно лягає в соул-RnB. Я б хотіла її так переробити й випустити.

Чого ще від тебе чекати найближчим часом?

Найближчим часом ми готуємо осінній тур містами України. Це буде нова програма. Нова в тому сенсі, що ми з бендом перероблюємо мої аранжування. Це будуть нові пісні, релізи яких зараз відбудуться, а також і відомі вам пісні, але в новому звучанні. Можливо, зі мною на сцені ще будуть не тільки музиканти. Я готую сюрприз. Тож ми з командою вже розпочали підготовку осіннього туру, який розпочнеться в жовтні.

 

Редакторка текстової версії — Олена Кірста.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.