Фото з інстаграм-сторінки artemloik
"В мене такий план — всіх об'єднувати"
Привіт.
Бажаю здоров’я.
Також бажаємо здоров'я і дякуємо за службу. Ти вже рік у Нацгвардії. Розкажи про зміни, які, можливо, відбулись у тебе як у творчості, так і в свідомості за цей рік?
Таких основних змін немає, хіба що організаційні. Я став більш зібраний, більш мілітарний, можна так сказати. Все ті ж задачі стоять переді мною, перед нами всіма. Більше знайшов друзів, побратимів, які допомагають, однодумців. А так — зміни незначні. Просто, можна сказати, я зробив собі сильніший апгрейд.
Попри службу ти продовжуєш займатись творчістю. Лише від початку року випустив сім треків. Можеш розповісти, як тобі це вдається?
Я просто пишу, як дихаю, це все моє. Я не можу не писати, це така моя потреба. Плюс, я все ж психолог. І хлопці самі мені розповідають історії, які хотіли б почути в пісні або в вірші. Це як такий елемент терапії. Тому майже всі історії — це справжні історії, реальні історії наших бійців. А коли є вільний час, я навіть можу написати рапорт і поїхати на благодійний концерт зібрати кошти. Я допомагаю і ЗСУ, і НГУ. В мене такий план — всіх об'єднувати. Тут, у війську, і так всі об'єднані. В тилу не так, як тут, але все одно.
Як саме Артем Лоік пише свої пісні? Ти виділяєш для цього окремий час?
Вночі, або коли є час. Зі мною блокнот, зі мною телефон. Я можу писати будь-де: за столом або на колінах, мені все одно. Коли хочеться і є вільний час, — я пишу. Є вільний час, — я читаю. Не реп, хоча реп теж, але читаю книги. Навіть коли проходив БЗВП, зі мною була ціла бібліотека. Я просто така людина.
А що останнє прочитав?
Я читаю багато книжок одночасно. Такий у мене спосіб, я його теж рекомендую багатьом. Я читаю підряд по десять книг. Беру книгу почитати, до якої серце лежить. З останнього — я весь в історії Холодного Яру. Тому що мене запросили на тридцяте вшанування холодноярців, і це була неймовірна зустріч. Там були і військові, і культурні діячі, і я читав вірш, який присвятив Холодному Яру. Здебільшого, — це історія зараз. "Чорні запорожці" Петра Дяченка, "Петро Болбочан" Романа Коваля, всім раджу почитати. "Холодний Яр" Горліс-Горського, його інші книги і спогади. Коли мені хочеться читати щось літературне, більш таке мистецьке, то в мене відкритий роман Вінграновського "Северин Наливайко", вже половину прочитав, дуже крутий, раджу, щоб підняти настрій. Також читаю історію Тімоті Снайдера, ось останні книги вийшли, теж дуже класні. Паралельно читаю поезію. Максим Кривцов дуже сильно зайшов, на жаль, загинув, наш військовий. Якщо це зарубіжна література, то люблю почитати Стейнбека. Про психологію раджу почитати Юнга про архетипи.
"Меншість завжди вирішувала історію і хід історії. Тому вірте в себе і я вірю в цю одиницю, я хочу такою одиницею бути, а не нулем"
Зараз ми будемо презентувати пісню "Літературний хоррор", тож хочеться більше дізнатись про неї. Я зацитую шматок із твоєї пісні: "Є ще одиниці, спроможні на великі важливі дурниці". Чи вважаєш ти себе такою одиницею?
Так, вважаю. Страва в тому, що я зараз знаходжусь серед таких людей і я такими людьми надихаюсь. Більшість, можливо, може розчаруватись, сказати, що в тилу багато хто опустив руки, вже змінює свої наративи. Це не так. А якщо це навіть і так, я вірю в ту меншість, яка більша за ту пустопорожню більшість, яка завжди буде. Меншість завжди вирішувала історію і хід історії. Тому вірте в себе і я вірю в цю одиницю, я хочу такою одиницею бути, а не нулем.
В мене ще наостанок запитання: трек називається "Літературний хоррор", чому саме хоррор?
Спочатку в мене був "Кривавий тан", де я розказав про те, що необхідно вірити в нашу потужну силу. Бо коли є військова могутність, військовий потенціал, тоді можна говорити про демократію і про свободу. Але спочатку — це сильне військо. Потім я випустив пісню "Літературний тан". Це вже наступний крок, коли за військом повинна йти культура, а ми повинні самі досліджувати власну історію, тому що якщо ми не будемо досліджувати, нам її розкажуть. Краще самим дізнатись. Тим більше, у нас є всі ресурси, всі матеріали з усіх сторін, треба просто читати й аналізувати. Потім був "Кривавий тан 2", а потім "Літературний хоррор". Це вже, можна сказати, суміш, коли література стає зброєю. Це хоррор, звісно, для наших загарбників, а не для нас. І це те, що повинен нести справжній реп сьогодні. І те, що роблю я. Він повинен бути літературним і потужним з позиції сили, а не слабкості. Такий у мене зараз стан і я його передаю.
Дякуємо тобі за цікаву розмову й занурення в творчість.
Слухати пісню "Літературний хоррор" Артема Лоіка, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
