Ілюстративне фото з відкритих джерел
Законопроєкт не звужує повноважень чинного омбудсмена
Це перше таке співавторство на рівні депутатів оборонного комітету і представників Міністерства оборони чи така співпраця стає вже регулярною?
Представники Міністерства оборони різних департаментів завжди беруть участь у засіданнях оборонного комітету.
Уповноважена Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Кобилинська зазначила, що ще в Плані внутрішньої стійкості, який Президент України анонсував раніше, передбачалося створення інституції військового омбудсмена.
Відповідно до законопроєкту, інститут військового омбудсмена створюється на підставі статті 106 Конституції України як допоміжний орган Президента для реалізації його функцій у сфері демократичного цивільного контролю, визначеного законом "Про національну безпеку України".
Проте виникла парадоксальна ситуація: спочатку створюється допоміжний орган на основі конституційної норми, а вже згодом, під час обговорення в парламенті, деякі депутати заявляють, що це нібито суперечить Конституції — адже згідно з чинною нормою, в Україні існує лише один омбудсмен — Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Жодним чином зазначений законопроєкт не може і не буде зменшувати, чи звужувати повноваження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Ці повноваження визначені Конституцією, профільним законом і загальний нагляд за правами та свободами людини буде здійснювати Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Це також буде стосуватись і військовослужбовців. Якщо аналізувати законопроєкт, то можуть виникати певні запитання: навіщо дублювання, були вислови, що в нас є з понад десяток органів, куди може звернутись військовослужбовець для поновлення порушених прав… Але в нас є єдина посадова особа в країні – президент, як Верховний головнокомандувач, який володіє повноцінною дисциплінарною владою до кожного військовослужбовця. Іншої посадової особи з такими повноваженнями в країні немає. Тому саме у вертикалі президента для реалізації існуючих функцій створюється ця структура, цей новий інститут захисту прав військовослужбовців. І я не бачу ніякого конфлікту з нинішнім законодавством, з існуючими приписами Конституції. Військовий омбудсмен буде частиною закону “Про національну безпеку”, буде продовженням і реалізацією президентом своїх функцій у частині демократично-цивільного контролю.
Керівник центрального управління захисту прав військовослужбовців Міноборони, військовий прокурор Руслан Циганков. Скрин Суспільне
Монополія на захист прав — абсурдна ідея
Які найпроблемніші місця депутати залишили на друге читання?
Я думаю, що потрібно буде пояснювати депутатам, чому саме вертикаль президента. По-іншому, на даний момент, побудувати цю інституцію, щоб вона була дійсно ефективною, неможливо. В нас не існує іншої посадової особи, яка була б наділена повнотою дисциплінарної влади. Тому це 100%, я вважаю, повинен бути президент. Зміни до Конституції, щоб безпосередньо прописати цю посадову особу – військового омбудсмена, на даний момент внести ми не можемо з об'єктивних причин. Я думаю, що буде критика щодо підпорядкування, чия вертикаль, дублювання функцій. Хоча дублювання функцій… Я не зовсім розумію, про що мова, бо звучить, наче в нас повинна бути монополія захисту прав. Мені здається, що ні, не повинна бути монополія захисту прав. Питання невідповідності Конституції – те, що я чув з трибуни Верховної Ради… Я, як юрист, вважаю, що даний законопроєкт відповідає Конституції. Звісно, крапку в цьому зможе поставити виключно Конституційний суд. Я чув також питання щодо невідповідності рекомендаціям Венеціанської комісії. Я б хотів зазначити, що це не зовсім так, тому що напряму у висновках Венеціанської комісії особисто я ніколи не бачив, щоб згадували про військового омбудсмена. Жодна країна Європи не була в тій ситуації, в якій перебуваємо ми. Особисто при спілкуванні з іноземними партнерами, коли вони приїжджають в Україну, я відчуваю, що більшість з них намагаються у нас вчитися. Не ми в них вчимось, а вони в нас. Тому що вони розуміють, що вони не знають, як буде сприймати виклики їхня країна, їхні державні інституції такої величезної війни з таким серйозним супротивником. Я вважаю, що історію пишемо ми. І ми повинні враховувати тенденції світу, висновки Венеціанської комісії. Але ми повинні формувати своє законодавство, виходячи з тих викликів, які ми зараз отримали. Наша держава вже стільки роки бореться за своє існування досить ефективно. Тому ми повинні формувати повістку дня і бути зразком для інших держав.
Умови для омбудсмена: цивільна особа, не обов'язково з бойовим досвідом
Чому законопроєкт про військового омбудсмена ухвалюється саме зараз? Сергій Соболєв з "Батьківщини" говорить про те, що у вимогах до військового омбудсмена має бути обов'язково прописано, що це учасник бойових дій. Людина, наділена практичним досвідом.
Кадрових призначень ніяких ще не було, тому що відсутня посада військового омбудсмена. Щодо наявності бойового досвіду? Це повинна бути цивільна особа, виключно цивільна, тому що це частина демократично-цивільного контролю. Щодо наявності бойового досвіду… Я не зовсім розумію, як це буде стосуватись безпосередньо фахових якостей людини у даному випадку. Якщо при призначенні особи будуть враховуватись те, що людина є учасником бойових дій, можливо має державні нагороди – звісно, це речі, які характеризують людину з позитивної точки зору. І, звісно, вони повинні враховуватись. Казати про те, що це повинна бути імперативна норма – думаю, що ні. Це якось не дуже коректно, тому що головна вимога – фаховість у сфері захисту прав.
Мета — не руйнування, а доповнення
Також ніхто нічого не руйнує. Ми доповнюємо можливість реалізувати повноваження президента. Не може голова Верховної Ради, не може Уповноважений Верховної Ради з прав людини, не може навіть міністр оборони вплинути на всі кадрові рішення щодо військовослужбовців. Це може зробити єдина людина, яка несе відповідальність і яка наділена повноваженнями, визначеними Конституцією – це президент, як Верховний головнокомандувач. Якщо ми хочемо реальну швидку оперативну реакцію на проблему, то ця інституція потрібна в такому вигляді, як вона прописана в законопроєкті.
Що інститут військового омбудсмена може дати військовим службовцям з практичної точки зору?
На даний момент це розгляд тисяч звернень, їх реальне опрацювання з наслідками у вигляді поновлення прав. Це системні зміни в армії, які ми можемо на даний час бачити, коли вище військове керівництво країни пише рапорти на звільнення з посад, посилаючись на саме людські і гуманні принципи, які повинні бути в армії. Це все те, що повинен змінити інститут військового омбудсмена - повернути ту довіру, яка вже існує, пересічного громадянина до Збройних сил. І я думаю, що через декілька років, коли цей законопроєкт буде ухвалений, ми проаналізуємо його ефективність і в нас не буде сумнівів, що наша країна вчинила правильний вибір.
