Ольга Решетилова. Фото: Суспільне
10 днів на реагування і вжиття заходів
Чим посада Уповноваженої Президента України з питань захисту військовослужбовців відрізняється від посади військового омбудсмана?
У нас є закон про військового омбудсмана, де визначено всі функції і повноваження, права і обов’язки військового омбудсмана та його офісу. Це значно розширені повноваження на відміну від тих, які я мала як Уповноважена Президента з питань захисту військовослужбовців. Уповноважена Президента – це більше координуюча роль. Я могла збирати нарада, писати якісь рекомендації, але це не повноваження, які дозволяють щось вимагати або усувати. Я писала листи з проханням сприяти, допомогти, звернути увагу тощо. На сьогодні у військового омбудсмана є конкретно визначені повноваження зокрема проведення перевірок у військових частинах, органах військового управління, право невідкладного прийому посадовими особами всіх рівнів, доступу до військових об’єктів. Тепер вже я, як військовий обмудсман, можу не тільки просити виправити якусь ситуацію, а можу наполягати на якихось змінах. Після проведення перевірки я можу написати у своїх висновках рекомендації, що має зробити командир того чи іншого рівня. У них буде на реагування і вжиття заходів 10 днів. У разі, якщо не будуть виконані законні вимоги військового омбудсмана, в подальшому ми плануємо, що військовий омбудсман матиме право накласти адміністративну відповідальність на командирів, які не виконують вимоги. У нас щодо цього ще один проєкт закону знаходиться у Верховній Раді і він цього тижня стоїть у порядку денному. Я сподіваюся, що його приймуть і це розширить повноваження військового омбудсмана, що дозволить йому звертатися до адміністративного суду.
"Гранична чисельність офісу до 150 людей"
Якою буде ваша команда?
Гранична чисельність офісу військового омбудсмана – це 150 людей. На сьогодні ми не наберемо стільки людей, оскільки в нас немає такого бюджету і це тривалий процес, щоб набрати найкращих професіоналів. Я сподіваюся, що до нового року ми будемо мати штат до 50 людей. Наступного року ми продовжимо набір. Переді мною стоїть задача максимально збалансувати технократів, людей, які знають, як працює державна система і людей з пасіонарним баченням з армії, з громадянського суспільства, які можуть просувати зміни і мислити нестандартно і креативно.
"Більшість проблем впирається в недостатню кількість особового складу"
Які скарги є системними?
Будь-які питання, з якими ми починаємо розбиратися зрештою приводять нас до необхідності системних змін. Військовий омбудсман усе вирішити не може. Тут виникають питання державної політики, що повинен робити уряд, виникають питання кадрової політики, Міноборони, Генштабу чи Нацгвардії. Дуже важливе питання військового лідерства. Ми зі свого боку точно працюватимемо над напрацюванням рекомендацій пропозицій, запускати різні проєкти, щоб показати, як це має працювати. Питань є дуже багато. Це і питання відновлення військовослужбовців після виходу з позицій. Не лише декомпресії, на яку виділяється три дні, а повноцінного медико-психологічного відновлення для того, щоб після тривалого перебування на позиціях військовослужбовець міг туди піти ще раз, а не втратити фізичне і ментальне здоров’я. для нас військовослужбовці – це не одноразова людина. Більшість проблем впирається в недостатню кількість особового складу. Дуже мало людей і командири не можуть собі дозволити провести повноцінну ротацію, відправити людину на лікування чи відновлення. Командиру потрібно кимось тримати певну ділянку фронту. Він не може дозволити такий хаотичний рух. Проте це не єдина проблема. Є проблема з іноземними громадянами, які сьогодні воюють за Україну. У нас на сьогодні, на жаль, не створена інфраструктура захисту їхніх прав. Це все відбувається дуже хаотично. Вони мають велику кількість проблем через культурний і мовний бар’єри. Тому нам потрібно над цим працювати і створювати служби супроводу для іноземців, пояснювати їм їхні права і готувати підрозділи, в які направляються іноземці до прийняття іноземців. Ми дуже потребуємо легіонерів.
"Шлях пораненого військовослужбовця має бути максимально спрощений"
Дуже багато скарг також на проблеми поранених військовослужбовців не лише з медичним забезпеченням, а й з бюрократією, яку їм доводиться проходити. Шлях пораненого військовослужбовця має бути максимально спрощений. Він не повинен бігати по довідки, щоб довести що він отримав бойове поранення. Ми повинні максимально спростити цей шлях до пораненого військовослужбовця і подумати, як бюрократія має прийти до нього, а не навпаки.
Розвиток медіації і антикризової комунікації
Який досвід би ви хотіли запозичити в омбудсманів інших країн?
Багато цікавих практик у наших колег за кордоном. Зокрема, в Нідерландах існує служба військової медіації і мені здається, що це було би дуже помічним Україні. У нас є план розвивати військову медіацію в Україні під егідою військового омбудсмана. Це досудове вирішення спорів за посередництва медіаторів, щоб не доводити справу до суду. Також частиною військової медіації є антикризова комунікація. Я би хотіла, аби ми були такою екстреною службою, коли в командирів немає можливості розв’язати конфлікт всередині підрозділу. Це великою мірою має знизити конфліктний фон в середині армії і допомогти командирам в нестандартних ситуаціях.