Ілюстративне фото: facebook/SZRUkraine
"Найвірогідніше, що прайс-кеп буде знижено до 50 доларів"
20 червня ЄС може винести на голосування черговий пакет санкцій проти Росії, але є один нюанс – якщо Сполучені Штати погодяться на скоординований підхід, повідомляє Politico. Що може бути в цьому 18-му пакеті і наскільки ймовірно, що за нього проголосують?
Звичайно, більше за все, мабуть, точаться дискусії про зниження прайс-кепу (граничної ціни на російську нафту - ред.). Чи буде воно чи не буде? Тобто з одного боку ми чуємо сигнали з Брюсселя, що навряд чи можна цього зниження прейс-кепу очікувати, але з іншого боку бачимо, що дійсно зниження прайс-кепу буде на столі переговорів в Канаді під час зустрічі Великої Сімки. А це означає, що, в принципі, воно достатньо реалістичне. Звичайно, ми хотіли б, щоб це було, наприклад, 30 доларів, дехто говорить про 45, а найбільш вірогідно, якщо все ж таки таке рішення буде ухвалено, що прайс-кеп буде знижено до 50 доларів із 60 сьогоднішніх. Тут, відповідно, буде стояти питання забезпечення його виконання. Ви, мабуть, багато говорили в етері про законопроєкт республіканця Ліндсі Грема. І якраз багато буде залежати від того, чи все-таки буде бажання, політична воля Білого дому, щоб цей законопроєкт був ухвалений чи ні. Тому що зниження прайс-кепу є сенс робити якраз у поєднанні з ухваленням цього законопроєкту Ліндсі Грема, який має забезпечити його виконання шляхом застосування тарифів до тих країн, які будуть купувати російську нафту в порушення цього прайс-кепу.
"Стандартний набір персональних санкцій"
Звичайно, ми там можемо побачити стандартний набір персональних санкцій. Це юридичні і фізичні особи. Я сподіваюся, що як і в 17-му пакеті там буде багато компаній і фізичних осіб з інших юрисдикцій. Тобто тих, які залучені до обходу санкцій, перш за все, з Китайської Народної Республіки, яка є безспірним лідером у допомозі Росії обходу санкції, особливо російському ВПК. Чи побачили ми там щось, наприклад, що стосується "Росатома" в якості персональних санкцій? Можливо. В якості, наприклад, заборон секторальних – навряд чи. Більш того, ми вже чули коментарі від європейських чиновників про те, що з "Росатомом" і тим, що стосується збагаченого урану, вони планують працювати тарифами, а не санкціями. Так само як з міндобривами і сільгосппродукцією з Росією. Ми, звичайно, побачимо там багато фінансових установ, багато російських банків, які будуть відключені від SWIFT. Заборону на скраплений природний газ (СПГ) – навряд чи ми там побачимо. Це, скоріш за все, буде в рамках вже енергетичної політики Євросоюзу. Це проєкт Power Europe. І ми чекаємо, звичайно, які рішення будуть ухвалені тут в частині полісів, в частині диверсифікації, в частині відмови від викопного палива і від російського безпосередньо.
"Російська металургійна продукція завдає шкоду європейським виробникам"
Ми хотіли б дуже там побачити скасування або зменшення перехідного періоду щодо металургійної продукції і застосування секторальних обмежень до тієї російської металургії, яка ще під ними не перебуває. Не зважаючи на те, що це начебто нішова історія, але це значні доходи Росії. Тобто в цілому вони можуть досягати більше 5 млрд євро на рік. Це те, що платять Росії європейські країни за певні поставки металургійної продукції. І тут якраз немає жодної об'єктивної причини, чому б це не зробити, тому що російська продукція (чавун, чушки й інші сляби) не тільки не є дефіцитом в Євросоюзі і мають замінники, а й на додаток до цього Росія демпінгує, чим завдає шкоду європейським виробникам. Тобто європейські виробники на європейському ринку не можуть витримувати такі ціни, які ставить Росія. А це негативно впливає і на робочі місця, і на сплату податків тощо. І через лобі окремих російських олігархів і їх бізнесів, на жаль, ці заборони досі не були запроваджені.
"Після Трампа ця взаємодія суттєво сповільнена і ослаблена"
Попередні санкційні пакети так само були скоординовані зі США? І чи є зараз внутрішня єдність в самому ЄС щодо ухвалення тих чи інших санкцій?
Тут я б розділила перше питання на дві частини – до Трампа і після Трампа. Тобто, якщо ми говоримо за період до Трампа, то більша частина санкційної політики узгоджувалася. Звичайно, не узгоджувалися якісь конкретні списки індивідуальних санкцій щодо фізичних і юридичних осіб, але всі важливі питання узгоджувалися. Чому? Тому що була мета запровадити такі санкції, які максимальна кількість країн, перш за все, всі країни санкційної коаліції будуть виконувати. Після Трампа, на жаль, ми розуміємо, що ця співпраця і взаємодія суттєво сповільнена і ослаблена. На сьогодні дуже низький рівень координації і взаємодії саме зі Сполученими Штатами через те, що на вищому політичному рівні ми бачимо певне охолодження до цієї санкційної політики. Але при цьому є високорівневі питання, є певні люди в команді Дональда Трампа, завдяки яким якийсь рівень координації відбувся. Це, наприклад, той самий законопроєкт Ліндсі Грема. Ми бачимо, як Ліндсі Грем разом з сенатором демократом Річардом Блюменталем приїжджали і в Київ, і в Брюсселі, вони розмовляли з Макроном, з Урсулою фон дер Ляєн. Тобто вони провели перемовини з ключовими європейськими особами, які відповідають за санкційний процес, погодили з ними можливість зниження прайс-кепу, цей законопроєкт, що може бути у 18-му пакеті і повернулися в Сполучені Штати для того, щоб продовжити там адвокатувати. Тут це зберігається. Але на постійній основі, на жаль, ні.
"Сподіваємося, що позиція Словаччини буде більш-менш стриманою"
Якщо говорити про єдність Євросоюзу, то дійсно ми маємо дві країни – Словаччина, Угорщина. Зі Словаччини ми чули коментар Роберта Фіцо. Я очікувала відверто, що він буде гірший, але Фіцо сказав, що Словаччина не буде підтримувати ті санкції, які шкодять інтересам Словаччини. Хоча перед цим ми знаємо, що парламент дуже малим складом, якщо не помиляюсь 50 голосами, але проголосував за резолюцію проти санкцій. Словаччина до цього не блокувала санкції. Вони погрожували щоразу блокувати, але такого не було, як це робила Угорщина. Тому ми сподіваємося, що позиція Словаччини буде більш-менш стриманою.
"Якби не блокування Угорщини, кожен наступний пакет був би сильнішим"
Угорщина. Так, ми вже знаємо, що таке Орбан, можна очікувати від нього що завгодно. З одного боку, це блокування Угорщиною зменшує завжди планку кожного чергового пакету до того, про що можна буде домовитися з Орбаном. Тобто, якби не блокування Угорщини, кожен наступний пакет був би сильнішим, я в цьому впевнена. А друге – це також провина певна Євросоюзу, що вони досі не вирішили це питання. Тобто вони могли б знайти низку механізмів, які можна було б використати для того, щоб піти від цієї можливості Угорщини блокування пакету. І третє, звичайно, це кожного разу звернення до Вашингтону, який може певним чином вплинути на позицію Словаччини і Угорщини, сказавши їм припинити блокувати, що ми вже бачили і, можливо, побачимо ще раз, якщо в Вашингтоні буде така політична воля.
Агія Загребельська. Фото: uacrisis.org
"Головна проблема в тому, що Євросоюз – 27 країн-членів"
Що з Європою відбувається, що в них так туго з запровадженням санкцій? Це тільки в позиції Словаччини і Угорщини проблема чи в тому, що в самого Євросоюзу все ще занадто економічних зв'язків з Росією? Де корінь зла?
Я би, мабуть, сказала, що головна проблема в тому, що Євросоюз – це 27 країн-членів, які мають разом почати рухатися максимально швидко. Це дуже складно в такій конструкції і займає певний час. І насправді, якщо ми перейдемо до більш точкових складових цієї історії, то побачимо, що вони різні. Якщо, наприклад, ми говоримо про СПГ, то з одного боку в нас Бельгія одна з країн, яка виступає проти повноцінної заборони на російський скраплений природний газ. З різних причин. Та ж сама Франція чуємо. Ми не бачимо там активної позиції Німеччини з цього приводу. Італія. Це великі країни ЄС, це не Угорщина і Словаччина. Але з іншого боку, ми розуміємо, що другий варіант отримання СПГ для Європи – це в тому числі зі Сполучених Штатів. Невпевненість зі США і тарифна війна, яку розв'язав пан Трамп, звичайно, впливає також на настрої в ЄС і на можливість покладатися на Сполучені Штати. Якщо ми говоримо про металургію, то там ми можемо побачити навіть такі країни як Чехія. І основна причина, чому вони виступають проти або гальмують якимось чином цей процес – це вплив саме окремих бізнесменів всередині країни, який досі залишається і превалює в певних питаннях. І так можна по кожному пройтися.
Звичайно, якщо ми порівняємо ЄС 21-го року або навіть 22-го року і ЄС сьогодні, то це просто квантовий стрибок. І не тільки в санкціях, а й в тому, що стосується оборони, виробництва зброї, мобілізації і багатьох інших аспектів. Так, це набагато повільніше, ніж би ми хотіли. Але з іншого боку, ми можемо подивитися на самих себе. Ми починали з цього. Давайте згадаємо наш 2014-15 рік і наскільки сильно це вплинуло на те, як ми рухалися. Чи прибрало це, наприклад, депутата Держдуми РФ Олександра Бабакова з власності наших обленерго. Ні. В 16-му, 17-му, 18-му і так далі роках, після окупації частини наших територій і котлів, він залишався власником критичної інфраструктури України. І я можу перелічувати далі різні присутності Росії в нашій економіці, в нашому житті. Тому, мені здається, головна відповідь – це звичайна людська природа, що до нас, на жаль, дуже довго доходить. І боляче те, що стримування – це не тільки про те, що ми говоримо про це багато, пишемо про це в законах і розповідаємо про це в телеефірах, а й про нашу економічну безпеку перш за все.
"Ліндсі Грем створив для Трампа простір для ухвалення рішень"
Ініціатива сенатора Ліндсі Грема йде паралельно з загальною політикою Дональда Трампа чи це своєрідний майданчик для нього потім, коли він захоче раптом запровадити санкції, як важіль впливу або покарання РФ? Яка доля взагалі цієї ініціативи, вона може бути втілена?
Потенційно вона може бути втілена, але все залежить від того, чи вирішить Дональд Трамп її втілювати. Ми вже не раз з вами чули від різних високопосадовців у команді Трампа про те, що їх задача створювати для Трампа простір для ухвалення рішень. А рішення вже ухвалює Трамп. Тому Ліндсі Грем створив для Трампа простір для ухвалення рішень. Мовляв, ось є така палиця, яку ви можете використати проти Росії. Але використати чи ні – вирішувати Дональду Трампу. Нажаль, я не дуже оптимістична щодо цього, хоча, можливо, це моя суб'єктивна думка і я помиляюся. Але я бачу чітко в найнаближеніших до Трампа людей і в самому Трампі, що вони прийшли до влади з глибоким хибним, на мою думку, переконанням про те, що в інтересах Сполучених Штатів відновити активні торговельні економічні відносини з Росією. І, звичайно, законопроєкт Ліндсі Грема – не про це, це рух у протилежному напрямку. Але якщо Росія буде продовжувати таку позицію, ми не побачимо якихось змін, якщо не буде досягнуто припинення вогню для якихось більш-менш серйозних переговорів, то цілком ймовірно, що Трамп все ж таки може дати добро на голосування цього законопроєкту і його ухвалення. Але з певними змінами, які дозволять Трампу його застосовувати або не застосовувати, коли він захоче.
