Ілюстративне фото з відкритих джерел
"На сьогодні ринкова ситуація показує, що ми не можемо відмовитися від Телеграм"
За різними оцінками соціологів, від 62 до 74% українців щодня користуються Телеграм для отримання новин. Чи варто заборонити Телеграм, як свого часу заборонили інші деякі соціальні мережі? Чи є докази взаємозв’язку ФСБ і Телеграм, як про це зазначає видання "Важливі історії"?
"Важливі історії" та їхній головний редактор Роман Анін – дійсно поважна організація. Вони далеко не вперше видають таке ексклюзивне розслідування. Проте вони не розкрили нічого нового, про що б ми не знали. Усі ці видання, які є у Росії іноагентами, звідкись беруть інформацію, яку незалежно підтвердити майже неможливо. Анін та автори дослідження говорили, що здійснювали незалежний експеримент заміряння трафіку між різними девайсами, який йде через сервери Телеграм. Вони виявили, що всередині стоять сервери, обслуговування яких здійснюється юридичною особою, яка контролюється людьми, котрі безпосередньо співпрацювали із ФСБ. Єдина вразливість, на якій вони ще раз наголосили, полягає в тому, що будь-яка людина, котра має доступ до серверів, може мати інформацію, яка показує кожного користувача. Тобто, коли Петров пише Іванову, то майор ФСБ знатиме, коли і звідки він це написав. Це має назву lawful interception – законне перехоплення. Тобто, це частина інформації про користувачів, яка знаходиться поза межами законодавства про персональні дані.
На сьогодні ринкова ситуація показує, що ми не можемо відмовитися від цієї платформи. Телеграм – це не комерція. Це не бізнес, це не компанія, яка заробляє кошти. Всередині немає такої кількісті приємних примочок, які є всередині Телеграм. Наприклад, це здатність не стискати відео і фотографії. Телеграм дає можливість пересилати через свої сервери нестиснуті файли у вихідному вигляді. Кожен додатковий мегабайт інформації у файлі відео – це додаткові гроші і додатковий серверний простір. У цьому аспекті WhatsApp – це бізнес, оскільки знижує свої видатки, тому що не може утримувати безкінечний серверний простір. Телеграм може. Він залучає додаткові кошти для зручності не своїх користувачів, а інвесторів. А яка цікавість може бути в інвесторів? Дивитися на трафік і мати можливість витягнути будь-яку переписку. Тому ці спроможності Телеграм доводять, що це не бізнес. А якщо це не бізнес, це корупційна штука, яка дає можливість товаришу майору використовувати це в своїх інтересах.
"Просто повернути рубильник і видалити додаток зі смартфонів політично неможливо"
Чи безпечно бути пасивним споживачем Телеграм? Читати і нічого не писати.
Оскільки платформа Телеграм має безпосередні зв’язки з російськими спецслужбами, ми не знаємо, яким чином вона влаштована всередині. Коли ти реєструєшся в Телеграм, ти одразу маєш поділитися своєю книгою контактів. Якщо ти пересилаєш фото чи відео, ти маєш надати доступ до всієї своєї галереї. Немає можливості підтвердити або спростувати факт, що все це може передаватися третім особам. Ми нічого не можемо зробити з ринком, який сформувався. Якщо один із трьох українців звик отримувати щодня новини із Телеграм, то просто повернути рубильник і видалити додаток зі смартфонів політично неможливо.
До 2018 року Вконтактє і Однокласнікі входили до сімки топових платформ, якими користувалися українці. Через 6-7 місяців ми побачили, що обидві платформи не входили навіть у двадцятку. Ними не перестали користуватися, але вже не в такому масштабі. Українці з тих платформ поступово пішли. Також ми бачили дуже інтенсивний розвиток Телеграм як методу донесення інформації. При цьому Телеграм і Вконтактє мають різну парадигму користування. Вконтактє – це соцмережа, у той час, як Телеграм був месенджером, який дозволяв робити канали і транслювати свою позицію. Тобто замість Вконтактє було отримано більш технологічну платформу.
"Якщо обмежити Телеграм, на його місце прийде інша платформа"
Питання не в забороні Телеграм як такого. Питання в тому, що поки ж буде вплив на українців з боку Росії, він має бути десь використаний. Раніше він реалізовувався через Однокласнікі та Вконтактє, після закриття яких з’явився Телеграм. Якщо завтра технічно обмежать використання Телеграм в Україні, то цей бюджет нікуди не зникне, а перетече в іншу платформу. Що це може бути?
Люди здебільшого очікують, що це буде TikTok. Це цілком легітимні очікування. Яка різниця між Телеграм і TikTok? Телеграм – це платформа, яка пропонує користувачам обмінюватися переважно текстами. Тексти ми можемо викачати і дуже оперативно в режимі реального часу шукати якісь загрози чи ключові слова. Тобто, ми можемо оцінювати яким чином здійснюється сенсовий вплив на українців, тобто, через які семантичні ядра. Тобто, в чому семантика цього впливу, якими словами вони хочуть з нами говорити. У TikTok немає тексту. Це коротенькі відео, де немає навіть людини-спікера. Це означає, що машинно-читаний формат цього контенту неможливий. У нас немає ще таких можливостей штучного інтелекту, щоб реформувати відеосенси в такий формат, який ми можемо аналізувати. Тому якщо товариш майор перенесе свій мільйон доларів із Телеграм на TikTok, у нас відкриється величезна прірва проблем. Ми не знаємо, як це аналізувати, ми не знаємо, як розуміти, що воно поширюється, у нас немає контакту з китайською адміністрацією TikTok. Ми не знаємо, чи платить TikTok податки, так само як і Телеграм. Цю інформацію Державна податкова служба України не розкриває.
.jpg)
Дмитро Золотухін і Вадим Карп’як у студії Радіо Культура
Телеграм – це засіб і питання в тому, як ми цим засобом користуємося
Чи спроможні українці на рівні держави займатися соціальним інжинірингом, спрямованим на роздроблення росіян?
Найвищим рівнем війни є онтологічна війна, тобто між тим, як різні спільноти вирізняють добро і зло. Очевидно, що ця онтологічна війна сьогодні входить в серйозну фазу. Лише в РФ за останні чотири місяці було видано 4 документи, які мають дуже серйозний масштаб, де розповідається, хто такі росіяни і чого вони прагнуть. Вони цим займаються дуже серйозно. Левову частину всіх ресурсів вони витрачають, щоб описати, хто такий хороший будівельник путінізму. Це і є онтологічна війна. Рано чи пізно усі ці протидії дезінформації, намагання зупинити брехливий контент – це все вторинна діяльність. Вона не пов’язана з тим, як ми для себе пояснюємо реальність і як ми її програмуємо і для себе, і для наших партнерів, і для ворогів. Вони займаються програмуванням цієї реальності. А програмування реальності неможливе без донесення контенту. Тому цілком слушно Телеграм використовується як засіб донесення контенту абсолютно усіма з усіх боків. Цілком можливо, що українські спецслужби так само мають певну пов’язаність з адміністрацією Телеграм або компаніями, які навколо Телеграм заробляють кошти. Телеграм продає рекламу в Україні. Якісь компанії отримують за це гроші. Українські спецслужби знають, які це гроші й куди вони йдуть. Відтак частина цих грошей може використовуватися на службу українським інтересам. Телеграм – це засіб і питання в тому, як ми цим засобом користуємося. Якщо цей засіб просто вибити з рук ворога, той знайде інший. Якщо ми знайдемо, яким чином його використовувати на свою користь, це вже складніша конструкція мислення. Якщо ми не будемо ускладнювати наше мислення, то ми просто зникнемо. А зараз мова не йде про перемогу. Мова йде про виживання.
"Якщо штучний інтелект не вмітиме думати українською, це означатиме, що ми зникнемо в певний момент"
Проблема сучасного світу – це штучність, яка руйнує довіру між людьми. Зараз за 30 секунд можна підробити чий завгодно голос або зображення. Проблема повсюдного використання штучного інтелекту накладається на вчорашню новину щодо розробки українського штучного інтелекту. Навіщо нам власна мовна модель штучного інтелекту, якщо є безліч західних технологічних гігантів у вільному доступі? Чому держава повинна мати власний штучний інтелект?
Питання переходу в еру штучного інтелекту, автоматизації і використання штучного інтелекту зокрема для формування і донесення контенту, як це вже відбувається в соціальних мережах для маніпуляцій аудиторії не уникне. Це відбудеться з нашої волі чи без неї. Це відбудеться, тому що це еволюційний процес. Це перехід від постмодерну до метамодерну. Усвідомлюючи той факт, що цей світ все одно настане, наявність власної мовної моделі (конструкції, яка вбирає в себе логіку, як ми через українську мову бачимо реальність) є запорукою нашого виживання. Штучний інтелект – це не інтелект. Він не думає, а цитує те, що в нього заклали. Великі англомовні моделі становлять більше 90% всіх мовних моделей, які використовуються. Саудівська Аравія виділяє 5 млрд доларів на формування аравійських мовних моделей. Те ж сам зараз активно розвиває РФ із російською мовою. Це означає, що в певний момент усі українські школярі й студенти будуть споживати відповіді про реальність не з Google чи соціальних мереж, а базуючись на штучному інтелекті. Здебільшого увесь штучний інтелект побудований на англомовних текстах. Якщо туди інвестуватимуть росіяни, він буде побудований 70% на 30%. Якщо там не буде української мови, це означатиме, що ми поволі з нашої реальності в метамодерністському світі зникнемо. Велика мовна модель і штучний інтелект – це не питання технологій для України. Це питання філософсько-етичного продовження існування. Рано чи пізно всі наші уявлення про реальність конвертуються в штучний інтелект. Якщо штучний інтелект не вмітиме думати українською мовою, це означатиме, що ми як субстанція зникнемо в певний момент.
