Фото: Пресслужба співачки Схожа
Я рік жила з відчуттям, що не хочу робити таку музику, як робила раніше
Пісня "Друг" звучить як щось дуже особисте. Як народилася ця історія?
Вона написана про друга, звичайно, але не про якусь конкретну людину, а про дружбу, мабуть, про те, що таке справжня близькість. Бо для мене вона про щось дуже-дуже глибоке, інтимне і зовсім нетілесне.
Це пісня про зв’язок, який не переходить у кохання, а залишається саме дружбою. І тоді виникає питання: що втримує цю межу? Чому її не хочеться або не можна перейти?
Мені здається, що це — вибір обох. Тобто, коли люди розуміють, що є щось, що дуже тягне, — ось цей зв'язок, який дуже важко назвати. Коли ми робили кліп, я довго намагалася описати режисеру, про яке відчуття ця пісня. І вийшло ось таке придумати: що у фільмах, коли є парочка, і коли фільм тільки починається, ви дивитесь — там є Петро, є там Аня — і розумієте ще з самого початку, що між ними точно щось буде. І ось це відчуття, яке супроводжується впродовж всього фільму: там немає жодних чітких дій, що ви розумієте, що вони будуть разом, але ви відчуваєте це. Тобто між ними є якийсь ось цей невидимий, неназваний зв'язок. І ця пісня — вона про ось це відчуття такої дуже нетілесної, душевної близькості. Чому не переходять межу? Тому що, я думаю, це вибір обох, це така певна домовленість — залишатися одне для одного друзями. Мені здається, що любов буває дуже різна, і вона не завжди така однозначна, як кохання: що, якщо люди люблять одне одного, вони мають бути разом як пара. Я думаю, що любов дуже багатогранна, і вона може жити в різних формах: і у формі чуттєвої дружби, такої душевної близькості — однозначно може, однозначно повинна. Тому я думаю, що це — така певна домовленість, певний контракт між двома людьми.
Те, що ти розповіла, називають платонічним коханням. А ти взагалі віриш у дружбу між чоловіком і жінкою?
Я вірю. У мене є друг, і не один. І є найкращий друг Ваня — я не знаю людини, яка зрозуміє мене так, як він. Тобто це саме дружба.
Чи має ця пісня адресата? Вона про когось конкретного?
Ні, ця пісня про дружбу. Я виросла в оточенні хлопців: у мене є старші брати і молодший братик, і якось так вийшло, що я росла в "пацанській" тусовці. Тому я знаю, що таке дружба і якою вона буває різною — і те, що вона буває тимчасова, і те, що вона однозначно існує між чоловіком і жінкою — це точно. І це пісня для всіх, вона про дружбу.
Ця пісня не схожа на все, що ти робила до того, саме своїм звучанням. Хто стоїть за саундом?
Дуже цікава історія. Насправді ця пісня з іншим аранжуванням лежала рік у столі. Ми планували реліз, і аранжування на цю пісню ще за два тижні до релізу було абсолютно іншим. Просто в один момент ми з командою вирішили спробувати дати цій композиції новий звук, освіжити її. І до цього долучився Павло Врочинський — дуже молодий саундпродюсер, з яким мене познайомив директор лейблу PLAN Діма Юрченко, мій друг. Це дуже молодий хлопець, йому, здається, 18. Він суперталановитий, я просто в шоці, яке покоління зростає, тому що те, що він робить — це дуже суперкласно. І от він, чесно кажучи, за дві години зробив це аранжування. Я йому скинула стару пісню — ну, цю пісню, але зі старим звуком. Кажу: "Слухай, ну дуже вона мені звучить несвіжо. Спробуй, може, в тебе вийде щось класне зробити". Я ні на що не розраховувала взагалі. За дві години людина кидає мені абсолютно іншу пісню вже: "Я тут трошки посидів, це не фінал, але ти послухай". Я така слухаю: "Вау!" І ми майже нічого не змінювали. Там був мастеринг якийсь базовий і все. Ось так і залишили все.
Я так розумію, що ти сказала оце "вау" — це було те внутрішнє клацання, коли ти зрозуміла, що оце воно?
Це воно. Я дуже хотіла новий звук. Як ви сказали — от ні на що не схоже. Я рік жила з відчуттям, що не хочу робити таку музику, як робила раніше. Не тому, що вона погана, просто тому, що я хочу щось нове. І от людина за дві години показала мені, що може бути нове.
І що з цією піснею ти відкрила нове в собі як в артистці?
Для мене ця пісня — про рішучість. Якщо конкретно відповісти на ваше запитання, я відкрила в собі рішучість, бо я ніколи не вважала себе боязкою людиною, але й суперсміливою також не вважала. Особливо, що стосується, скажімо, таких особистих рішень. І з цією піснею я побачила, що мені може дійсно бути все одно, що про мене подумають інші.
Кожен біль — це красиво, це про життя і якусь дорослість
На цю пісню вже відзнято відеокліп. Розкажи про нього.
Він дуже красивий, я всіх запрошую подивитись. Кліп, де я літаю на канаті, танцюю нарешті. Я обожнюю танцювати, я завжди мріяла танцювати в кліпах. І тепер боюсь, що кожен мій кліп, буде танцювальний. Тому вибачте мені за це попередньо.
По-перше, хочу подякувати режисеру Олександру Гірченку. Ми придумали це все за тиждень. У нас була якась базова ідея, я прийшла до нього й кажу: "Слухай, реліз дуже скоро, треба щось робити". Ну, в мене так завжди, на жаль чи на щастя. І от він дуже швидко придумав цю ідею. Сашко дуже класний, бо він спочатку одне придумав, потім дзвонить мені вночі по відео, а він такий ще актор — сидить у кадрі з сигаретою і мені розповідає цю ідею. Каже: "Ти будеш на канаті". Перша моя думка була: вау, це класно. Але мені було трохи страшно. Кліп вийшов класний: там і канат, там і поле. У нас було два знімальних дні, ми не могли ніяк зняти в полі, тому що починалась гроза, був град, ми тікали й повертались. Зйомки були дуже веселі і я дуже сподіваюся, що це відчується в результаті.
Уявімо, що у пісні "Друг" з'явилося продовження, друга частина. Якою б вона була? Більш відвертою, більш сумною, більш стриманою?
Я, мабуть, би зробила її ще більш драматичною в кінці, бо я люблю драму. "Друг" — ця пісня фактично про вибір не йти далі, не поглиблювати ці стосунки, а залишатися такими паралельними лініями. Але стриманість теж має свою ціну. Чи не боляче не йти туди, куди тобі йти хочеться?
Я думаю, що на це можна також подивитися під іншим кутом, тобто що ми відмовляємося від чогось заради чогось. І якщо в чомусь ми ставимо крапку — то це початок чогось іншого. Я думаю, що боляче, але кожен біль — це красиво, це про життя, про якусь дорослість, розуміння того, що я відчуваю цей біль для того, щоб, умовно, ми залишились друзями, щоб я зберегла цю близькість, адже у всього є причинно-наслідковий зв'язок.
Ти співаєш про прийняття без володіння. Що для тебе сьогодні справжня близькість?
Для мене справжня близькість — це коли ти дивишся в очі людині й відчуваєш, що в них не те що немає осуду, а в них є прийняття тебе таким, яким ти є. І це коли ти можеш бути такою, як ти є, поруч з тією людиною. Це про повагу, про особисті кордони й про таке спілкування, коли не обов'язково про них заявляти. Бо зараз в інфопросторі всюди ж це літає — "особисті кордони, обов’язково вмійте себе відстоювати". Постійно про якусь боротьбу. Для мене справжня близькість — це коли не треба боротися, виборювати, щоб тебе любили та поважали — і взагалі виборювати щось.
Я б дуже хотіла, щоб на нашій планеті панувала тільки любов
Твоя пісня — про невидимий, дуже міцний зв’язок. А що ще, на твою думку, в нашому житті дуже важливе, хоч і невидиме?
Так багато всього. Любов, звичайно, — різна, багатогранна.. А ще хочеться сказати: ось це невидиме — насправді патріотизм. Це дуже щось таке, що вже має форму, має певний ярлик і певні слова після коми, але для мене це насправді невидиме — те, чому, наприклад, ми досі тут. Це щось теж про любов, це якась із форм цієї любові. Також зв'язок між сім'єю: з батьками, з братом, сестрою. Також зв'язок, коли ти зустрічаєш взагалі незнайомих людей, перетинаєшся з ними очима, ви ніколи більше не побачитеся, але ти відчуваєш щось, що неможливо описати й побачити, ти відчуваєш зв'язок. Я взагалі така дуже людина "польотна", вважаю, що ми всі насправді одне ціле. Де б людина не перебувала і в якому куточку цієї планети не жила — ми одне ціле. І ми не незнайомці, ми всі знайомі, ми всі одна величезна сім'я. І я б дуже хотіла, щоб на нашій планеті панувала тільки любов.
Ця пісня вже в ефірі, вона вже на всіх платформах. Що далі?
Далі — нові релізи, далі — нові пісні. Я дуже хочу ЕР восени. Найближчим часом чекайте від мене ліричну історію, яка дуже дотична до цієї теми, яку ми з вами щойно проговорили: про людей, про ось цей невидимий зв'язок. Вона якраз про це, і я дуже сподіваюся, що вже менше ніж за місяць ви її почуєте.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
