Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Сьогодні 75% дітей проводять в онлайні більше трьох годин"
Особисто ви користуєтеся соцмережами?
Моя робота зобов’язує мене бути в соцмережах. Але я присутня не в усіх, наприклад, у TikTok мене немає, але у Facebook у нас багато колег з урядового сектора, у LinkedIn наші колеги з міжнародних організацій, а в Instagram багато приватних шкіл, з якими ми працюємо. Тобто у трьох згаданих соцмережах я маю бути задля робочої мети.
А якби не робота, ви б користувалися соцмережами?
Думаю, я б користувалася максимум Instagram, тому що там завжди багато анонсів культурних подій.
Які негативні явища можуть чекати на людину в соцмережах, зокрема на дитину?
Ми з командою здійснили всеукраїнське дослідження і бачимо, що на сьогодні 75% дітей проводять в онлайні більше трьох годин щодня. Це навіть більше, ніж у ковідні часи. Адже у метро чи бомбосховищі дитина постійно перебуває із ґаджетом, бо діти намагаються уникнути офлайн-реальності. Кожна п’ята дитина щодня бачить воєнний контент, на жаль, це руйнування, страта військовополонених, захоплені території тощо. Тому перший ризик для українських дітей ― те, що вони в онлайні оточені таким контентом насильства. І виходить, з одного боку, небезпечне середовище офлайн, і водночас цей важкий контент переслідує дітей онлайн. Особливо багато такого контенту у дні після гучних обстрілів. Цей воєнний контент впливає на психічне здоров’я дітей, на сон, апетит, можливість налагоджувати стосунки.
"Воєнний контент впливає на ментальне здоров’я"
А як він впливає? Робить дітей маленькими "овочами" чи навпаки ― викликає агресію?
Він впливає на ментальне здоров’я так, що викликає тривожність і роздратування. І в цілому формат подачі контенту у вигляді коротких відео по 15 секунд дуже заважає сприйняттю більш довгої інформації, широкого метра, так би мовити. Отже, як сам контент, так і формат його подачі впливає на дитину негативно. Мене найбільше засмучує те, що в наших школах не заборонені ґаджети і вчитель має конкурувати із соціальними мережами. Це дуже негативно впливає на рівень освіти, ми маємо величезні освітні втрати ― через ковід, повномасштабну війну, недоспані ночі під обстрілами. Але коли ми дозволяємо користуватися ґаджетами під час освітнього процесу, це дуже сильно впливає на увагу дітей та сприйняття інформації. Навіть під час сімейних зустрічей найчастіше люди перебувають у соцмережах на своїх пристроях, а не спілкуються одне з одним. Бо головне завдання контенту ― якнайбільше затягнути увагу користувачів різними методами, відтак люди проводять в онлайні більше часу, а відповідно ― буде продано більше реклами. Отже, ми говоримо про різні ризики ― від контенту різноманітного формату, в тому числі воєнного, до того, як сама по собі технологія впливає на офлайн-життя дитини.
"Освітній процес і ґаджети ― це мають бути дві різні історії"
Чи вдасться нам якось змінити ситуацію у школах? Адже у привілейованих навчальних закладах Європи та Сполучених Штатів діти при вході до класу здають свої ґаджети.
Абсолютна більшість українських приватних шкіл працюють саме таким чином. Ґаджети здають навіть одразу при вході до школи. Я, звісно, за те, щоб технології були інтегровані в освітній процес, але це мають бути дуже різні пристрої ― ті, що ми використовуємо у приватному житті, та ті, що використовуємо в освітньому процесі. Вочевидь, станом на сьогодні, ми не можемо всі державні школи забезпечити ґаджетами для освітнього процесу, до того ж багато батьків хочуть тримати контакт із дітьми навіть у бомбосховищах, а тому ― велике питання, наскільки ми зможемо це зробити саме зараз. Проте, загалом, це має бути зроблено, я абсолютно переконана. Освітній процес і ґаджети ― це мають бути дві різні історії.
Сьогодні ми запустили спільну акцію з компанією "Фокстрот", спрямовану на захист психічного здоров’я дітей під час користування інтернетом. Тому що ґаджети заважають і освітньому процесу, і побудові стосунків у школі, адже кожна дитина продовжує зависати у соцмережах замість того, щоб спілкуватися з дітьми.
"Дітям розповідають про штраф, а насправді це 10-15 років тюрми"
А в цей час наших дітей російські спецслужби вербують у соцмережах на злочинні дії проти української армії, загалом проти суспільства. Чи можемо ми цьому протидіяти? Можливо, придумати якусь програму або влаштовувати патріотичні табори, щоб діти не ловилися на гачок злочинних людей?
Ми багато працюємо з колегами у Генпрокуратурі та СБУ. І ключовий фактор залучення дітей до скоєння злочинів ― це навіть не підтримка ворога, а різні формати маніпуляцій дітьми. Маємо пам’ятати, що мозок дітей формується до 25 років, і наш ворог використовує дуже багато маніпулятивних підходів та дезінформації. Наприклад, агенти російських спецслужб дітям розповідають, що у них не буде ніякої відповідальності, або просто штраф, якщо діти скоять злочин. Але насправді відповідальність за такі злочини – 10-15 років тюрми. Адже під час воєнного стану всі такі дії кваліфікуються як теракт. Отже, ключову роль тут відіграє освіта. Батьки мають пояснювати, і школа також. Ми зараз все підкріплюємо методичками та інформаційними матеріалами, працюємо напряму з дітьми. Найближчим часом у нас виходить соціальна реклама саме щодо захисту дітей від вербування. Ми маємо обов’язково розвивати критичне мислення, наприклад, сьогодні у нас вийшов мультфільм про газлайтинг. Треба пояснювати дітям, що це таке та як йому протистояти. І ще важливим є економічний момент. Іноді батьки спонукають дітей знайти підробіток, але діти часто не розуміють, який підробіток є безпечним, а який ні. І ворог просто формує шлях від безпечних кроків до тієї ситуації, де дитину вже змушують скоювати протиправні дії.
"Реєстрація у соцмережах заборонена дітям до 13 років"
А в чому полягає обережність користування соцмережами?
Передусім, ми маємо пам’ятати, що реєстрація у соцмережах заборонена дітям до 13 років. Робіть максимум, щоб ваші діти не реєструвалися до цього віку. Часто самі батьки роблять помилки, коли викладають дуже багато інформації про своїх дітей, а тому цих дітей легко ідентифікувати, де вони вчаться і куди ходять. Базові правила ― знати, з ким дитина спілкується в онлайн-світі, яку інформацію про себе вона викладає, а також які приватні дані батьків.
Ми маємо розуміти, що зараз у світі величезний тиск на соцмережі, щоб вони ставали безпечнішими для дітей. Соцмережі роблять якісь базові кроки, але фактично не стають безпечними. Тому у цій боротьбі провідні країни світу вже здалися, мовляв, якщо ви не можете зробити соцмережі безпечними, то ми їх заборонимо. Наприклад, Австралія наприкінці минулого року взагалі заборонила соцмережі усім користувачам до 16 років. Зараз фіналізується процедура перевірки віку. Швеція також планує ввести заборону до 18 років, інші країни Європи також активно це обговорюють. Тут відповідальність не лише на стороні батьків або дітей, а й на стороні мереж і держави. Як держава має захищати своїх користувачів? Насправді з розвитком штучного інтелекту методи злочинців, як знайти вразливу дитину через соцмережі та написати їй таке повідомлення, на яке вона відповість, дуже вдосконалюються. Тому ШІ, з одного боку, дозволяє формувати неправдивий контент, яким дітей шантажують, з іншого боку, діти самі використовують технології, щоб шантажувати або булити інших дітей. І також ШІ дає можливість знайти у соцмережах вразливу дитину і підібрати для неї повідомлення, на яке вона точно відповість.
Фото: dignityonline.in.ua
"Якщо ви можете на певний час ваших дітей вберегти від соцмереж, зробіть це"
Як дитину можна захистити, є багато превентивних кроків. У нас на сайті dignityonline.in.ua батьки можуть знайти багато інформації, але ми маємо розуміти, що соцмережі ― це такий звір, проти якого злочинців та інструментів значно більше, ніж нас. І тому, якщо ви можете на певний час ваших дітей вберегти від соцмереж, зробіть це. Тут і питання безпечного контенту, який вони бачать, і контактів, з ким діти можуть там знайомитися. Хоча діти і самі можуть створювати неправдивий контент, ображати інших дітей у соціальних мережах, у світі багато прикладів кібербулінгу, коли дітей взагалі доводили до суїциду. Здається, що може статися в онлайні? Але все це дуже сильно впливає на здоров’я наших дітей.
"У різних соцмережах ― різні паролі та подвійна ідентифікація"
Багато шахрайства є щодо доступу до конфіденційних даних ― паролів, логінів. Як тут дітей навчити?
Це питання того, що на різних сайтах і мережах у нас мають бути різні паролі. Вони мають бути складними, записаними десь в іншому місці, ніж телефон. І також, якщо ви можете встановити подвійну ідентифікацію, то зробіть це, для того щоб вашу сторінку не могли зламати. І намагайтеся на ґаджетах зберігати мінімум інформації, до якої можна автоматично отримати доступ.
1545/3 ― цілодобова лінія щодо безпеки дітей в інтернеті
Щоб знайти наш сайт, треба ввести у пошуку "Гідність онлайн" (dignityonline.in.ua). Там ви можете знайти багато інформації, потрібної вам ― як батькам, вчителям та іншим спеціалістам, що працюють із дітьми. А також ви можете звернутися на нашу спільну з урядом цілодобову лінію 1545, далі обрати 3 ― і отримати консультацію щодо безпеки дітей. Наша організація надає також до семи безкоштовних психологічних сесій, якщо з дитиною вже щось сталося в інтернеті. Зареєструватися на таку консультацію ви можете на нашому сайті. Ми знаємо, що 70% дітей ніколи не скажуть дорослим певну інформацію. Тому, будь ласка, поділіться з вашою дитиною контактами допомоги, нашим чат-ботом у телеграмі та номером 1545/3. Щоб вона мала куди звернутися.
Анастасія Дьякова. Автор фото: Антон Філоненко
