"Усе як працювало, так і працюватиме". Харченко про електронапругу 230 вольт

"Усе як працювало, так і працюватиме". Харченко про електронапругу 230 вольт

З 1 липня в Україні змінюється стандарт напруги в електромережі ― замість 220 вольт буде 230. Що варто знати споживачам з цього приводу ― пояснив в ефірі Українського Радіо директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. "Для споживачів ― це просто непомітна історія", ― запевняє він. Усе як працювало, так і працюватиме. І перехід не вплине на ціни у платіжках. 

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay

 

"Для споживачів ― це просто непомітна історія"

Що означає цей перехід із 220 на 230 вольт і чому він запроваджується саме зараз?

Є невеличкі технічні розбіжності в частині розподільчих мереж між європейською енергосистемою та українською. Там є ще інші моменти, які так само потроху будуть усуватися, це досить довгий процес. Але для споживачів ― це просто якась непомітна історія. З точки зору мого щоденного буденного життя жодних змін не відбудеться. Все як працювало, так і працюватиме. Нічого не треба буде замінювати, це абсолютно непомітний перехід.

"Щоб прилади могли працювати, але при цьому людину не вбивало електрикою"

А чому склалися такі стандарти, що в Україні 220 вольт, а в країнах Євросоюзу ― 230 вольт?

Я вам більше скажу ― в Америці 110 вольт. Коли створювалась електроенергетика на початку ХХ століття, було дуже багато дискусій, а який же має бути струм, а як він має доходити до споживача? І кожна країна, а спочатку кожен континент, визначалися щодо безпечного стандарту. Американці вирішили, що це 110 Вольт. Напруга в розетці визначалася дуже просто ― щоб прилади могли працювати, але при цьому людину не вбивало електрикою. Були шалені дискусії, чи можна взагалі запроваджувати електрику в широкі маси, бо це ж небезпечно, люди будуть постійно гинути, адже постійно хапатимуть проводи і вставлятимуть пальці в розетки. У результаті кожна країна визначила прийнятний і безпечний для себе рівень напруги. Європейські країни зупинилися на рівні 220-230 вольт і протягом десятиліть цей стандарт закріпився.

"Вбити умовно здорову людину 220 вольт не можуть"

Ви кажете про безпеку, але хіба 220 вольт не вбивають?

Не вбивають. Звісно, я не буду радити натурні експерименти. Але вбити умовно здорову людину 220 вольт не можуть. Якщо ж у вас стоїть кардіостимулятор або якісь інші електронні прилади підтримують вашу життєдіяльність і ви спробуєте сконтактуватись із 220-230 вольт, то це загрожуватиме вашому життю, ясна річ. Для умовно здорової людини максимум, що може відбутися від такого вольтажу, це певний шок. Якщо взяти промисловий стандарт ― 380 вольт і вище, то це вже інша розмова.

А чому цей перехід на 230 вольт не відбувся тоді, коли було об’єднано енергомережі Україна та ЄС?

Енергомережа діє за принципом "230 вольт ― це винятково для споживачів". І коли ми інтегрувалися 2022 року з європейською енергосистемою, то всі ключові індустріальні стандарти було інтегровано майже одразу (а це відбувалося протягом 5 років із 2017-го). Проте залишилося зробити певні остаточні узгодження, приміром щодо 230 вольт. Є ще певні розбіжності, які будуть прибиратися, але для кінцевого споживача, а також із точки зору взаємодії енергосистем вони не помітні. Процес інтеграції відбувається поступово, крок за кроком.

"Перехід не вплине на ціни у платіжках. Ваші прилади не помітять різниці"

Чи здорожчає через цей перехід електроенергія?

Ніяким чином. Це ніяк не впливає на кількість споживання електроенергії, а отже, на ціни у платіжках також не впливає жодним чином.

А щодо роботи побутових електроприладів? Як вони працюватимуть?

Ваші прилади не помітять різниці. Якщо ви купували якісь електроприлади протягом останніх 10-15 років, то бачили позначку, що вони працюють у діапазоні 210-240 вольт. Більшість сучасних пристроїв виготовляються так, щоб працювати у цьому діапазоні, тому що виробники уніфікують продукцію під стандарти різних країн, а до того ж напруга в мережі не завжди є абсолютно стабільною. Особливо, якщо мережа постраждала від ударів, як в Україні, або в мережах приєднано багато сонячних електростанцій, як у деяких європейських країнах. Напруга в мережах постійно змінюється, трохи "дихає".

Олександр Харченко у студії Українського Радіо

"Стрибки напруги будуть зберігатися. Потрібен стабілізатор"

А які коливання можуть бути зараз у нашій мережі?

Треба бути реалістами. Під час війни, під час ворожих ударів наші мережі значно постраждали. Вони ніколи не були спроєктовані з розрахунком, що їх будуть вимикати і вмикати, а це під час війни відбувається доволі часто. Пригадаймо безліч планових відключень через нестачу генерації. Це дуже погано впливає на мережі. І я не бачу перспектив, що ми зможемо все це швидко й кардинально полагодити. Нас чекає ще 3-4 роки після завершення війни, щоби повністю полагодити мережі, в тому числі розподільчі. А це означає, що стрибки напруги будуть зберігатися, на жаль. І тому чутлива або спеціальна апаратура абсолютно страждатиме від цього. Що можна тут порадити? Поставити стабілізатори. На вході у свою квартиру чи будинок поставити стабілізатор, і тоді це вирішує проблему небезпеки для побутових електроприладів.

Кажуть, що нові стандарти покращать якість енергопостачання для споживачів. Чи справді це так?

Зміна напруги сама по собі жодним чином на якість постачання не впливає. Впливають різні інші чинники.

"Якщо стара проводка і трансформатор 1960-х років ― очікувати на якісну електрику не варто"

А як відбувається контроль якості живлення? Хто його здійснює?

Для цього є спеціальні державні структури, наприклад, Держенергонагляд та НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ― ред.). Вони мають наглядати за стандартами постачання електроенергії, за тим, щоб не було стрибків напруги, не було задовгих відключень, бо є нормативи до 6 годин. Ці структури можуть наглядати, але не можуть помахом чарівної палички прибрати проблему. Якщо у вашому кварталі стоїть дуже старий трансформатор, встановлений у 1960-х роках, і проводка у вашому будинку не замінювалась останні 30 років, то очікувати на якісну електрику не варто, як би її не контролювали.

Під час російських обстрілів підвищена напруга може потрапити в мережу вашої квартири

Наша слухачка пише, що одного разу напруга була 288 вольт.

Таке може бути. Особливо під час удару з боку Росії. Скажімо, "шахед" поцілив у трансформатор ― і пішла хвиля підвищеної напруги по району. Це може статися, на жаль, у будь-який момент під час атаки. Тобто, підвищена напруга може потрапити в мережу вашої квартири. Саме тому я кажу про стабілізатор. Він не коштує якихось фантастичних грошей, це простий, надійний і доступний прилад, який значно покращує якість життя ваших електроприладів.

 

Останні новини
"Енергосистема суттєво розбалансована". Експерт назвав цілі ворога і коли можливий тривалий блекаут
"Енергосистема суттєво розбалансована". Експерт назвав цілі ворога і коли можливий тривалий блекаут
"Досягнуто компромісу щодо зарплат освітян", — економістка про бюджет-2026
"Досягнуто компромісу щодо зарплат освітян", — економістка про бюджет-2026
Підтримувати мирні зусилля Трампа не в інтересах Китаю ― Бутирська
Підтримувати мирні зусилля Трампа не в інтересах Китаю ― Бутирська
Як українці попри війну та вимушену міграцію займаються адвокацією інтересів України
Як українці попри війну та вимушену міграцію займаються адвокацією інтересів України
Більшість українців обирають найпростіший спосіб ― оплатити комунальні послуги. Несходовський про "Зимову підтримку 2025"
Більшість українців обирають найпростіший спосіб ― оплатити комунальні послуги. Несходовський про "Зимову підтримку 2025"
Новини по темі
Підтримувати мирні зусилля Трампа не в інтересах Китаю ― Бутирська
Більшість українців обирають найпростіший спосіб ― оплатити комунальні послуги. Несходовський про "Зимову підтримку 2025"
Штурмових дій багато, групи лізуть ― аналітик DeepState Роман Погорілий про ситуацію на фронті
"У таких питаннях диявол криється в деталях". Магда про переговори в Маямі
"Раніше ми полювали на їжу, тепер їжа полює на нас". Лікар про харчування взимку