Міжнародні навчання серії "Сі Бриз". Фото Дмитра Плетенчука
"Українським морпіхам є чим здивувати колег з інших країн"
Чим особливі цьогорічні навчання "Сі Бриз 2025"?
Перша частина була сухопутною компонентою, а друга присвячена діям у морі. Під час першої частини працювала наша морська піхота в умовах, максимально наближених до бойових, адже українським морпіхам є чим здивувати колег з інших країн. Тому що той бойовий досвід, який мають наші морські піхотинці, для країн Північноатлантичного альянсу є унікальним і навіть недосяжним. Реальні бойові дії з регулярною армією противника веде лише Україна. І враховуючи можливості нашого ворога, звісно, у нас є чого повчитися. Партнери це розуміють і намагаються максимально перейняти цей досвід. Щодо морської компоненти, так само є велика зацікавленість у нашому досвіді, тому що на морі він також є унікальним. Це стосується різних сфер застосування сил і засобів, зокрема розмінування, яке відбувається у бойових умовах. Фактично під час бойових дій. Окрім того, задіяно українські протимінні кораблі ― чотири одиниці. Це вперше у такому складі ми беремо участь у навчаннях.
"Одна з основних тематик ― застосування дронів у взаємодії з піхотою"
На чому було зроблено акцент у наземній частині навчань? Який досвід морських піхотинців 30-го корпусу найбільше цікавив наших партнерів?
Це тактика застосування сил у сучасній війні, адже такого досвіду, як у нас, сьогодні ніхто з цивілізованих країн не має. Однією з основних тематик було застосування дронів у взаємодії з піхотою, і звісно, нам було чим здивувати наших сусідів та партнерів.
Чи можемо ми сказати, що українська морська піхота зараз чи не найбільш боєздатна у світі та має найбільший досвід?
Так, звісно. Але в будь-якому разі багато чого залежить від особливостей театру бойових дій та умов застосування сил і засобів. Є повітряне десантування, висадка десанту та інші способи, тому і нам є чого повчитися. Ми прив’язані до тих бойових дій, які зараз у нас відбуваються. І той тип війни, який ми маємо ― фактично це польовий тип ― є вирішальним у підборі тактики, за що заплачено не одним життям наших морпіхів, для того щоб навчитися протидіяти ворогу.
"Українська морська піхота була задіяна практично на всіх напрямках бойових дій"
Про які операції, де брали участь наші морські піхотинці, ви можете розповісти? Які завдання зараз першочергово стоять перед морською піхотою на театрі бойових дій в Україні?
Українська морська піхота була задіяна практично на всіх напрямках бойових дій. І продовжує виконувати завдання на багатьох ділянках фронту. Навіть у таких умовах підрозділи проходять підготовку. Це підготовка поповнення та підготовка діючого складу. Бійці постійно мають опановувати нові зразки техніки та озброєння. Йдеться про механізовану техніку та системи озброєння.
Міжнародні навчання серії "Сі Бриз". Фото Дмитра Плетенчука
"Вмотивованій команді не страшно довірити новий корабель"
Наші протимінні кораблі вийшли в море у межах "Сі Бриз 2025" ― це "Маріуполь" та "Мелітополь". Розкажіть про ваші враження.
У першу чергу вражає мотивація. Екіпажі складаються фактично з людей, які вчора були цивільними. Тут можна побачити і професійних моряків з великим досвідом, які могли й далі ходити у безпеці на цивільних суднах і заробляти гроші, але вони зробили інший вибір. Деякі з них навіть просто повернулися до корабельної служби. На одному із бортів у складі екіпажу перебувають три фахівчині, які безпосередньо володіють навичками роботи з доволі складним обладнанням. Ці дівчата обрали таку професію і пройшли відповідне навчання. Отже, ми рухаємося у кільватері сучасних ґендерних тенденцій. Наш командувач ВМС, віцеадмірал Олексій Неїжпапа неодноразово наголошував на тому, що ми обов’язково маємо бачити жінку-командира корабля. Тому що у Військово-Морських Силах усі мають можливість себе реалізувати і показати, у нас немає обмежень щодо набору до навчальних закладів. У нашій системі освіти є ліцей для шкільного віку, є професійний коледж, який готує спеціалістів різних корабельних професій, котрі стосуються експлуатації устаткування, а також є Інститут ВМС, який готує офіцерів. Наші випускники дуже вмотивовані, у них є запал. Особливо мене вразив молодий фахівець, який прийшов у ТЦК і каже, що мені треба на війну. Людина має професію, володіє англійською, і дякувати Богу ― працівники ТЦК одразу його відправили на флот. Така буває молодь. Такій команді не страшно довірити новий корабель.
"Кораблі мають відповідні дрони на борту, які можуть заходити, знищувати, знешкоджувати міни"
Розкажіть про самі кораблі "Маріуполь" та "Мелітополь". Як вони опинилися у нас?
Це сучасні протимінні кораблі. Незважаючи на те, що вони вже послужили у флотах НАТО і ніби потребують наступної ітерації, але у росіян таких кораблів на озброєнні немає. Це сучасні кораблі, які підготували до передачі, вони пройшли всі необхідні процедури, їх було дообладнано, переобладнано та осучаснено. Протимінні кораблі цікаві тим, що мають пластиковий корпус, тому що вони не повинні бути магнітними. Відповідно, ці кораблі не надто залежні від ерозії. І коли там оновлюють внутрішнє устаткування, це фактично новий корабель. Опанування таких одиниць доволі тривале у часі, адже кожен із 50 людей екіпажу має опанувати насамперед свою професію, а потім вони повинні пройти колективну підготовку. Екіпажі все це пройшли, вони готувалися приймати ці кораблі тривалий період часу, а тепер відбуватиметься процес злагодження, бо команда має працювати як єдине ціле. Тому що корабель ― складний механізм, це найскладніша система озброєння у будь-якій армії світу. Це не танк, у якому 3-5 фахівців екіпажу, а тут 50-100 людей, які є одним екіпажем. Вони мають опанувати корабель настільки, щоб в умовах бойового стресу або боротьби зі стихією у морі могли виконувати свої завдання. До речі, на крейсері "Москва" відбулася ситуація зворотна. Коли було влучено у пункт БЗЖ (боротьби за живучість), то екіпаж залишився фактично без офіцерів, які мали керувати цією боротьбою за живучість. А тому екіпаж не виконав усе, що мав виконати. Це стало одним із чинників, який знищив крейсер. Бо команда має бути зіграна. А коли екіпаж складається просто зі строковиків, які приходять і йдуть, то таким буде і результат.
У Туреччині зараз будують наш другий корвет. Але навіть команда турецьких моряків, для яких він є звичним серійним кораблем, цілий рік на ньому просто служить. Тому що вони повинні стати справді командою. Отже, у нас попереду такий самий етап. Кораблі сучасні, мають устаткування, мають відповідні дрони на борту, які можуть заходити, знищувати, знешкоджувати міни, це морські дрони. Йдеться вже не про мінні тральники, як їх раніше називали. Нічого ніхто вже не тралить. Зараз є різноманітне обладнання, для того щоб виявити мінну небезпеку, розпізнати її, а потім знешкодити. Тобто це високотехнологічний корабель з екіпажем відповідного фаху.
Дмитро Плетенчук. Фото: facebook
"У складі протимінного дивізіону буде мінімум п’ять кораблів"
Варто наголосити, що в море вийшли чотири українські протимінні кораблі, але ми згадали лише про два. Проте кораблі залишатимуться за кордоном, і процеси навчання та злагодження відбуватимуться не в Чорному морі, на жаль, тому що з об’єктивних причин захід у Чорне море нашим кораблям, які перебувають зараз за кордоном, неможливий.
У нашої країни немає вибору в тому сенсі, що ми маємо підготувати ці екіпажі, адже мінна загроза для нас залишається доволі серйозною. До речі, буде ще п’ятий корабель ― класу Alkmaar, а попередні ― класу Sandown. Усі вони входять у протимінний дивізіон. Операція з розмінування розроблена, вона попереду, ми готуємося, штаб створений. Але поки триває війна, нам не дозволять завести ці кораблі. Ми маємо розуміти, що кораблі тримають за кордоном не просто так, бо зараз саме час на підготовку. А коли настане момент, що можна буде зайти в Чорне море, кораблі вже будуть повністю готові до виконання завдань. Міни ― велика небезпека, і треба бути максимально готовими до зустрічі з цією небезпекою. Загалом, у складі протимінного дивізіону буде мінімум п’ять кораблів.
КОНТЕКСТ
До "Сі Бриз 2025-2" долучилися представники 22 країн, серед яких держави-члени НАТО та країни-партнери. Навчання мають на меті підготовку підрозділів у середовищі, наближеному до реального.
