Фото: Dreamstime
Цього року вперше НМТ проводили у 33 країнах світу
За попередніми даними Міністерства освіти і науки вже всі учасники основних сесій НМТ отримали свої результати. Що змінилося цього року?
Принципових відмінностей між минулорічним і цьогорічним тестуванням немає. А от із класичним зовнішнім незалежним оцінюванням національний мультипредметний тест має купу відмінностей. Оцінювання проводиться в комп'ютерному форматі. Раніше ми працювали з зошитами, а вступники з зошитами та бланками, заповнюючи їх. На кожний тест відводився окремий день і вступники дві-три години працювали над оцінюванням, відповідали на запитання тестів, розв'язували задачі. Тепер ми маємо чотири предмети в один день, тривалість кожного іспиту орієнтовно година. Загалом блок у дві години, перерва і ще дві години блок. Раніше ми ніколи не проводили оцінювання за кордоном. Тепер ми проводимо тестування у 33 країнах світу.
20 000 вступників за кордоном
Що в нас з тими, хто за кордоном складав, які особливості?
Там ми мали понад 20 000 вступників, які висловили бажання проходити оцінювання за кордоном. Проводимо тестування в переважній більшості країн Європи, в Сполучених Штатах Америки, Канаді, в Азербайджані. Оцінювання не відрізняється від того, яке проходять вступники в Україні. Це комп'ютерні екзаменаційні центри, виконання завдань, обов'язково україномовні інструктори, вчителі, які працюють там або тимчасово перемістилися. Єдиною відмінністю є безпекова ситуація. Вона там значно краща, бо не доводиться перерватися на повітряні тривоги, не доводиться ходити в укриття.
А що результати показали?
Це діти, які навчалися ще й в українських школах, тому ми бачимо, що результати дуже порівнювані з тими, як проходять оцінювання в областях. Ми не бачимо, що там якісь надзвичайно високі результати. Абсолютно цього немає. По-різному діти складають, по-різному проходять пороги.
Понад 317 000 вступників
Що можна сказати про попередні дані або ті результати, які є?
У нас ще триває додаткова сесія тестування, тому остаточні дані ще недоступні. Говорячи про орієнтовні дані за результатами основної сесії, ми бачимо, що вони майже ідентичні до минулорічних. І це доволі цікавий показник стійкості підлітків. Це ще плюс рік навчання у дуже складному форматі і це ще мінус рік адекватного навчання. Але результати ті самі. Частки вступників, які одночасно набирають високі результати з української, історії України такі самі, як минулого року. І математика, історія України такі самі, як минулого року. Так само вражає насправді кількість тих, хто реєструється для тестування. Ми маємо минулого року понад 312 000 вступників. Цього року понад 317 000 вступників, які зареєструвалися для проходження оцінювання.
12% не склали математику
А що вирізняється цього року?
Ми маємо дещо меншу частку тих, хто не склав математику. Минулого року це було понад 14%. Цього року за основною сесією ми маємо до 12% тих, хто не склав. Як і була, ситуація не дуже хороша із природничими предметами. Ці предмети не є популярними. Мова про фізику і хімію. Надзвичайно маленька частка вступників обирають ці предмети. Є високі показники тих, хто не склав їх. Це предмет за вибором. Тривожить те, що вступник обирає те, що він ніби має знати найкраще, але не проходить порогові бали з цього предмета.
А щодо так званих непопулярних предметів, це ознака чого? Нам бракує досвідчених вчителів? Вони складно даються і тому діти обирають те, що легше? І що можна тут змінити?
І ці проблеми є. І є величезна соціальна проблема відсутності поціновування цих професій і уявлення того, що я можу мати класну роботу у цій сфері. Хімія – це шлях до фармації. Без хімії неможливий агросектор. В роботі профорієнтаційній ми часто забуваємо говорити про ці професії. Дуже складно такі предмети вчити у дистанційному або онлайн-форматі, тому що і фізика, і хімія – предмети, які потребують лабораторних робіт, лабораторного обладнання і демонстрації краси вивчення цього предмету. Ми боїмося визнати, що якісь теми є складними і часто рухаємося лінійно в цих предметах. І якщо в учнів з'являються питання, проблеми і десь якась прогалина, то надолужити їх виявляється складним або майже неможливим. І в якийсь момент стереотип зароджується, що це дуже складні предмети, що ніхто їх вивчити не може. І що немає жодного шансу в цьому досягти успіху. І плюс надзвичайно сильних вступників приваблюють ті предмети, які є популярними, зокрема право, міжнародна економіка, IT-сфера. Ті, хто був би дуже успішний і в цій сфері також, шукають себе в інших, більш поширених сферах.
Англійська і німецька мови на досить високому рівні...
Англійська – визначена пріоритетом в державі, це часто предмет, який є основним для дуже багатьох спеціальностей. Якщо ти вчився за хорошими підручниками з хорошим вчителем, то гарантовано набереш той бал, який тобі потрібний для вступу, він є універсальним, ти зможеш вступити на дуже багато різних спеціальностей.
Додаткова сесія триває
Щодо додаткової сесії. Що відомо про неї, коли і як можна долучитися, якщо є така можливість, що показують результати? Вона почалася з 14 липня.
Сесія триває. Тривають оцінювання і ми в процесі проведення цих оцінювань. Долучитися вже неможливо, але брати участь у цій сесії могли ті, хто реєструвалися під час додаткового періоду реєстрації, або ті, хто з поважних причин не змогли завершити оцінювання чи пропустили оцінювання в межах основної сесії.
Тетяна Вакуленко. Фото: "Освіторія Медіа"
НМТ для підлітків з особливими освітніми потребами
Як можна впоратися із чотирма предметами в один день дитині, у якої встановлені медичні діагнози?
Якщо в дитини є визначений медичний діагноз, і таких, на жаль, дуже багато, то під час реєстрації вступник позначає особливі освітні потреби, які має і які умови йому потрібно створити для проходження оцінювання. Це можуть бути такі умови, які ми створити не можемо. Наприклад, асистент для дитини з дитячим церебральним паралічем чи з іншими складними захворюваннями, то ми відмовляємо дитині в реєстрації і вона має змогу вступати до закладу вищої освіти за результатами співбесіди. Вже університет, розуміючи, що у них буде такий вступник, має змогу створити навчальне, освітнє середовище для такого абітурієнта, для такого студента, розуміє, в який спосіб провести співбесіду так, щоб дитині було максимально комфортно і щоб вона могла показати те, що здатна навчатися в цьому університеті, а університет здатний забезпечити цей процес.
А якщо діагноз не встановлений, а проблема є?
Тут є питання, і це, звичайно, дуже складна модель. На жаль, такі великі стандартизовані оцінювання мало як можуть врахувати якісь умови, які в дитини є, і які не фіксуються. Або, наприклад, у нас є певні визначені показники, які закордоном уже вважаються стандартною практикою для врахування, наприклад дислексія, дисграфія. Ми, на жаль, в полі нашого медичного і соціального середовища, ще не маємо способів фіксування цього. І, на жаль, ми врахувати цього не можемо. І дитині буде дуже складно. Це той діалог, який обов'язково потрібно вести з медиками і має бути спосіб, має бути зафіксовано такі стани, які може визначити колегія фахівців, встановити і ми маємо зрозуміти, що повинні врахувати і як проводити оцінювання для таких дітей.
На коротших за обсягом, за кількістю завдань тестах простіше набрати максимальний результат
Чи знизилися вимоги? Чи ви свідомо трошки знижували планку з поправкою на війну?
Я б не сказала, що зниження вимог – це ускладнення умов проходження тестування і пошук адекватних способів, щоб в цих умовах щось проводити. Очевидно, що на коротших за обсягом, за кількістю завдань тестах, простіше набрати максимальний результат. Коли в тебе тестування триває три години і в межах оцінювання з української мови є власне висловлення, де потрібно написати доволі великий текст, зрозуміло, що в цьому тексті ти можеш припуститися декількох помилок, навіть якщо маєш найвищий рівень компетенцій з української мови, якщо ти прекрасно опанував мову, мовлення, все одно якась тавтологія, щось може там в цей текст потрапити і один-два бали ти можеш з цього приводу втратити. На коротшому тесті це менш ймовірно. Більш ймовірно, що ти отримаєш високий результат. Я би не зменшувала значення цих високих результатів, тому що, уявімо собі, що в нас в Україні цьогоріч є три дитини, які отримали максимальний результат з усіх чотирьох предметів. І ці діти, які вчаться в Україні, які навчаються в наших українських школах. І в цій надскладній моделі в тривогах і постійних обстрілах вони змогли підготуватися до чотиригодинного тестування. А ще впродовж цих чотирьох годин жодного разу не схибити, навіть не поставити десь галочку не в тому місці, що може трапитись з будь-ким з нас. Це означає, що дитина дуже сфокусована, дуже сконцентрована і дуже підготовлена.
ШІ забагато робить помилок
Якщо говорити про національний мультипредметний тест, чи залучаєте ШІ?
Так, інколи ми перевіряємо тестові завдання на ньому, але це не завдання національного мультипредметного тесту, а завдання інших оцінювань, зокрема для вступу до магістратури: як би ти відповів на те чи інше завдання, яке передбачає аналіз тексту. Ще ми не залучаємо цієї форми, цього інструменту роботи, щоб розробляти тестові завдання, тому що дивимося на колег – наших міжнародних партнерів з Асоціації оцінювань, які займаються тим самим, що і ми в своїх країнах, і бачимо, що це ще на дуже-дуже початковому етапі. Штучний інтелект робить забагато помилок. І перевіряти за штучним інтелектом, що він напридумував, буде довше і складніше, ніж гарантувати якість тестового завдання, написаного людиною, яка реально читала підручник, і не один. І в своєму житті займається тим, що працює з цими підручниками і з дітьми, а не вигадує щось з інтернету та компелюючи якісь думки різних інтернет-джерел. Зараз це дуже обмежена історія, на що ми дивимося з осторогою, але цікавістю. Коли ми повернемо завдання з відкритою формою відповіді, то очевидно, що матимемо двох екзаменаторів, які перевірятимуть відповіді учнів. Але хотіли би ще спробувати застосовувати штучний інтелект, щоби подивитися, як він здатний перевіряти роботи і чи не може він колись стати, наприклад, другим екзаменатором. Бо це економія і коштів, і швидкість перевірки, і навіть десь якість, якщо добре натренована модель, то, можливо, вона буде якіснішою. І ще тут ми дуже пильно на це дивимося і прямо вважаємо, що це буде дуже хорошим варіантом у впровадженні державних підсумкових атестацій, тобто інструменти оцінювання для четвертокласників, дев'ятикласників, розробити інструменти для зворотнього зв'язку. Зараз вступник чи вступниця не отримують нічого, крім бала. Але не можуть отримати детальної інформації про те, а що могли б покращити. Якщо наступного року складає ДПА, над якою темою потрібно попрацювати більше, а який саме нюанс і чого припустився тієї чи іншої помилки, якої природи ця помилка? І тут штучний інтелект має величезний потенціал, тому що аналіз даних інтерпретацій за умови тренування моделі штучного інтелекту був би дуже і дуже доречними.
Обов'язковою державна підсумкова атестація не може стати, поки в країні триває повномасштабна війна
Про процес трансформації державної підсумкової атестації, що відбувається, що на учнів чекає в майбутньому найближчому?
Щодо найближчого майбутнього – сказати складно. Обов'язковою державна підсумкова атестація не може стати, поки в країні триває повномасштабна війна. Ідея державної підсумкової атестації в тому, що держава має інструмент оцінити всіх, хто здобуває освіту в Україні. Маючи тимчасово окуповані території, території активних бойових дій, закордоння, де не всюди навіть НМТ проводиться, країн дуже багато і ситуації, в яких опинилися підлітки, є різними. Але загалом ми працюємо над тим, щоби розробити оцінювання для четвертокласників. І це оцінювання не матиме ніяких наслідків для самої дитини, окрім як зворотнього зв'язку, і до формування якого ми хочемо залучити штучний інтелект. Це про те, щоби вже в четвертому класі дати дитині інформацію, які прогалини вже є, з чим вона заходить в базову школу, як її підтримати, щоби потім проблеми не посилювалися, а вирішувалися. За результатами НМТ ми бачимо, як деякі випускники не знають таблицю множення. Ця проблема, очевидно, з початкової школи комом накотилася і навіть дуже спроможна дитина просто не змогла її побороти вчасно, бо вона не знала, що в неї є ця проблема, ніхто їй про це не повідомив. Це буде оцінювання з мовно-літературної галузі і математичної, ключових галузей, на яких ґрунтується далі вся програма базової школи. Це будуть оцінювання, які проводитимуть вчителі у школах, але за нашим інструментом. Ніякого додаткового стресу у вигляді стандартизації чужих людей в класі не буде. Плюс самі тести, самі матеріали для оцінювання – це не зовсім класичні тести, а хороші тести, цікаві для дитини, які потрібно проаналізувати. Ці маленькі відповіді на питання, які потрібно надати на те, що є. Ми хочемо це проводити за аналогією до нашого моніторингу. Діти отримують задоволення, коли проходять наші моніторинги, тому що вони бачать, що це дуже цікава історія.
