Навчання новобранців 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Фото: facebook/72.black.brigade
"Вони б'ються не до перемоги, а до останнього москаля"
72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців. Нагадайте, коли вона була створена і які основні віхи із пройдено бойового шляху можете відзначити?
72-га бригада має довгу історію. Вона була переформатована з мотострілецької дивізії, яка мала свою радянську і пострадянську історію. Це відбулося ще в 2000 році згідно з указом Президента. І вона стала 72-ю ОМБр. Їй було присвоєно почесне найменування. А вже в 2017 році також указом Президента було присвоєно найменування "Чорних Запорожців". Тоді якраз була хвиля таких перейменувань взагалі в Збройних Силах України. Першими – були 24-та бригада Данила Галицького і, власне, ми. Наша бригада була перейменована на честь кінного полку УНР часів визвольних змагань, який теж мав найменування "Чорних Запорожців" і місце дислокації приблизно те ж саме, що й ми – місто Біла Церква. Тоді про цих хлопців казали, що "вони б'ються не до перемоги, а до останнього москаля". Тобто, це були дуже завзяті хлопці щодо ворога.
Оборона Київщини і Бахмутський напрямок
Ваша бригада бере активну участь у боях з початку повномасштабного вторгнення. Із того, що можна розповісти, розкажіть, чим займалася бригада останні 3,5 роки?
Бригада повномасштабне вторгнення зустріла на Київщині. Тоді вже за пару днів займалися рубежі, бо було зрозуміло, що насувається ця навала. І бригада, власне, стояла на обороні Києва. Звісно, бригада була не сама, але по своїй структурі, по масі своїй вона була основою оборони Київщини. Тут можна відзначити сильні бої за Мощун, де відбулися ключові бойові дії і де, власне, стримувався цей натиск ворога. Також ми були на Броварському напрямку. А після цього, в червні 2022-го року бригада вирушила на Бахмутський напрямок. Варто ще зазначити, що наша БТГр (батальйонна тактична група – ред.) у квітні почала рейд на Сумщину, Харківщину. Це був сформований окремий такий підрозділ, який був на Сумщині, Харківщині, потім на Луганщині й згодом приєднався до нас уже на Бахмутському напрямку в червні 22-го року. На Бахмутському напрямку ми пробули 2 місяці. Там теж були дуже важкі бої. Це не був той Бахмут, який став дуже "голосним" у соцмережах і в медіа. Але це було передмістя Бахмуту.
"Це була дуже складна сторінка боротьби, втрат, перемог і спротиву"
Після цього в нашої бригади почалася сторінка під назвою "Вугледар", де ми пішли на тоді більш спокійний напрямок, аби відновити сили, перепочити і знову вступити в бій. Вугледарський напрямок – це починаючи з серпня 2022-го року і завершуючи вереснем 2024-го року. 25 місяців! Ніхто не думав, що буде саме так, що буде так довго, що на нас чекає. Це була дуже важка, непроста, складна сторінка боротьби, втрат, перемог і спротиву. Там дуже багато історій. Спочатку ми були за Павлівкою. Але це селище розташоване в низині, тому ми програвали противнику. І після кількох спроб штурмів противника було ухвалено рішення відступити до Вугледара, який є панівною висотою, свого роду фортецею. І там уже ми дуже вдало стримували ворога досить тривалий час. Після виходу з Вугледару ми перемістилися на Херсонщину, де ми теж провели певне відновлення і повернулися знову на Схід – на Покровський, Новопавлівський напрямок.
"Механізована бригада – зараз основне військове формування ЗСУ"
Ваша бригада механізована. На чому вона спеціалізується, яка техніка є на озброєнні і яке коло завдань здебільшого виконує?
Взагалі механізована бригада – це зараз основне військове формування Збройних Сил України. Тому що вона, в принципі, самодостатня і може виконувати широкий спектр завдань. Звісно, за підтримки засобів старшого начальника тощо. Але загалом вона досить самодостатня. У нас є і артилерія, і танки, і броньована техніка, і піхота. Звісно, зараз є ще БПЛА, інженери, РЕБ і так далі. Тобто, це дійсно окрема механізована бригада і вона самодостатня. Звісно, якщо порівняти початок повномасштабного вторгнення або навіть АТО/ООС, то це зовсім різне і озброєння, і призначення, і можливості. Бо, наприклад, на початку повномасштабного дрони не так були активними, як зараз. Зараз дрони – це 80% ураження озброєння і військової техніки взагалі противника. Воно переважає в повітрі. Зараз з'являються НРК (наземні роботизовані комплекси – ред.). Тобто солдат на позиції знає, що йому допомагають спостерігати, його прикривають, йому доставляють БК, його можуть евакуювати, доставити якусь мінімальну логістику, харчі тощо. Все це відбувається за допомогою дронів. І ми вже бачимо, що дрони – це дуже сильна і важлива складова в підрозділах ЗСУ і конкретно в нашій бригаді. Зараз неможливо уявити собі будь-яке завдання або побудову якогось порядку без наявності дронів.
Арсеній Приліпка. Фото: facebook/arseniy.prylipka
"Саме це може врятувати тобі життя"
Яка ситуація у вашій бригаді з поповненням особового складу? До яких ви вдаєтеся заходів, щоби люди до вас приходили?
Як і всі. Це активний рекрутинг через різні платформи, соціальні мережі, сайти, взаємодію із рекрутинговими центрами. Все, що може привести до нас солдата, сержанта, офіцера – все працює. Тут важливо пояснити і розповісти людині, що її очікує – які етапи вона буде проходити, де вона буде проходити підготовку, хто буде її інструкторами, як це все відбуватиметься. Тобто максимально прозоро і зрозуміло розповісти усе, щоб людина могла ухвалили виважене рішення. Тут, звісно, впливає ім'я бригади, що є тяглість цього досвіду боротьби із ворогом. Не можу сказати нічого в бік новостворених бригад, але в нас є певний досвід, кістяк, який тримається і передає цей досвід. Він дуже важливий. Саме це може врятувати тобі життя, якщо будеш уважним, будеш слухати і розуміти, для чого це потрібно. І коли потенційні рекрути приходять до нас, то в нас є можливість, я вважаю це перевагою, на власному полігоні проводити з ними базову загальну військову підготовку (БЗВП).
"У нас є інструктори, які мають бойовий досвід"
Тобто ви самі проводите навчання і готуєте фахівця, який вам потрібен?
Це не завжди, але здебільшого. Чому це перевага? Тому що у нас є інструктори, які мають бойовий досвід. Бойовий досвід вони пройшли в нашій бригаді. Вони знають структуру, як це працює, розуміють механізми і цей бойовий досвід вони передають молодому поповненню. І вони вже знають, що їм буде потрібно, а що зайве. На чому ставити акценти, а на чому ні.
"На всіх етапах їх супроводжують психологи"
Як саме проходить підготовка бійців, які приходять до ваших лав?
Хлопці, дівчата прибувають на полігон. Звісно, їм видають форму, забезпечення. А далі з ними працюють інструктори, сержанти, офіцери. Із ними проводиться психологічна підготовка. Тобто, на всіх етапах їх супроводжують психологи. Тому що треба зрозуміти, що в людини змінюється оточення і взагалі світ. Їй треба пояснювати, можливо, елементарні речі або підтримувати на етапі цих змін. Це дуже важливо. А далі починається тактична підготовка, фізична підготовка, медична підготовка, мінно-вибухова підготовка. Тобто, все, що потрібно для стрільця – все дається у нас на полігоні. Передають це люди, які мають бойовий досвід. Які розуміють, що ось це тобі буде допомагати, а це ні. І вони з ними працюють кожен день з ранку до вечора, з підйому до відбою 45 днів. Люди з цим багажем знань уже розуміють, що таке зброя, стрій, форма, як це все працює, як стріляти зі зброї і як з нею поводитись. Такмед. Все це їм дається, а потім, залежно від побажань і вмінь, вони йдуть на фахову підготовку вже в навчальні центри. Наприклад, механік-водій БМП, оператор-навідник, гранатометник, снайпер, стрілець-снайпер тощо. Після цього вони повертаються вже в наші підрозділи в зоні бойових дій, де проходять адаптацію. І це теж дуже важливо, що після того, як вони отримали цей багаж знань, вони ще 2 тижні проходять адаптацію зі своїми побратимами і посестрами в зоні бойових дій. Вони теж зранку до ночі з ними. Якщо це, наприклад, розрахунок гранатометників, то вони разом живуть, харчуються, спілкуються, відпрацьовують, тренуються. Вони разом, тому що це розрахунок, вони один одного доповнюють. Вони проходять адаптацію і далі починають виконувати бойові завдання за своїм напрямком залежно від свого фаху.
Вогнева підготовка новобранців 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. Фото: facebook/72.black.brigade
"Комунікація є важливою частиною рекрутингу"
У нас часто можна почути про те, що з державними комунікаціями, зі стратегічними комунікаціями не завжди все гаразд. На рівні певних підрозділів, можливо, теж не все "Ок". Який ваш досвід як комунікаційника? Які підходи, меседжі ви намацали, які справді можуть бути ефективними?
Я в бригаді трохи більше 3 років і ці 3 роки можу порівняти з дронами. Вони 3 роки тому мали одне значення, а зараз мають зовсім інше. Так само і комунікація. Вона дуже змінилася. Комунікація є важливою частиною рекрутингу. На це теж треба зважати. А ще комунікація є частиною…, ну, не виховного процесу, але коли військовослужбовці слідкують за сторінками бригади, бачать там свої світлини або відео про них, історії і рідні їхні бачать, то це теж впливає на їхній морально-психологічний стан. І основний меседж… За всі ці 3 роки я зрозумів, що найголовніше – це розповідати історії. Бо коли ми чуємо історію військовослужбовця або військовослужбовиці з перших вуст, то це завжди щиро, це завжди правда, це завжди досвід і це завжди відповіді на запитання цивільного населення. Ці відповіді не завжди будуть. Але там ховається щось важливе, чого не знають. Якісь інсайди, які дають розуміння, що відбувається на фронті, в зоні бойових дій, чим живе військо, як воно бореться, як воно проживає ці важкі часи. Тому розповідання історій через фотографію, відео, за допомогою звітів, дизайну тощо – це важливо, щоби фіксувати історію тут і зараз, і комунікувати з суспільством.
