Акція протесту проти обмеження повноважень НАБУ та САП. Київ, 24 липня 2025 року. Фото: Суспільне Новини/Олександр Магула
Політична логіка подій минулого тижня
Президент швидко відреагував на закон, який збурив частину громадськості. Яка, на Вашу думку, політична логіка була в подіях минулого тижня – спочатку ухвалення закону, а невдовзі – подання протилежного за змістом законопроєкту?
Розрахунок команди Президента полягав в тому, щоб швидко цей закон підписати. І голова Верховної Ради швидко його підписав. Усе це робилося для того, щоб якомога швидше ухвалити цей законопроєкт. До цього дебати не велися і ці зміни не обговорювалися. Очевидно, не було впевненості, що будуть голоси в залі. Було б багато критики і багато дискусій. Голосування могло б бути збитим до його початку. Хоча, до речі, самі зміни вже старі. Фактично, це калька, яку робив Петро Порошенко. Логіка була в тому, щоб якомога швидше ухвалити. І підписати. Але такий яскравий спротив і тиск наших західних партнерів, які виділяють кошти Україні, змусив Президента своє рішення відкотити назад.
Втілено "якщо не оптимальний, то найменш шкідливий сценарій протестів"
Наскільки громадськості вдалося знайти оптимальний варіант, щоб організувати протести в час воєнного стану?
Це насправді складне питання, тому що будь-які масові протести під час військового стану так чи інакше певною мірою негативно впливають на обороноздатність, створюючи негативну картинку насамперед для західних держав. Також це дає інструмент нашим ворогам показувати, які в Україні суперечки. А ви, мовляв, "вливаєте в них кошти". В будь-якому випадку будь-який протест матиме певний негатив. Але якщо ми говоримо про серйозну загрозу антикорупційному законодавству і те, як ці протести відбувалися, то можемо констатувати якщо не оптимальний, то найменш шкідливий сценарій цих протестів. Військових там не було взагалі, було мінімум внутрішньополітичних питань, а були винятково питання антикорупційних органів. Відсотків на 80-90. Але, в принципі, це створило досить негативне тло і дало можливість Росії спекулювати на тому, що робиться в Україні. Але радіти цим протестам і тому, як ухвалювався цей закон, приводу немає.
"Більшість людей вийшла не на захист НАБУ і САП"
А чи думали ті, хто ухвалював цей законопроєкт, що під час воєнного стану протестів не буде?
На таку масовість явно не розраховували. Тут варто розуміти, що на протести могла вийти більша кількість людей, але вони могли бути не такі концентровані. А тут вони відбулися доволі концентровано, тому що стосувалися конкретних органів, а не ширшого кола питань. В цьому напевно був прорахунок. Адже соціологія показує високий рівень недовіри в тому числі і до НАБУ та САП. Тому спрогнозувати, що начебто на їхній захист вийде така кількість людей, було не так то й просто. Але більшість людей очевидно вийшла не на захист НАБУ і САП. Можливо, дехто навіть і не знав, як розшифровуються назви цих органів, не в образу сказано цим людям. Тут виступ був проти самої спроби ухвалення тих змін і яким чином вони відбувалися. І от відчуття, що щось тут не так, що підписувався закон вночі, викликало багато запитань і збурило людей. Це свідчило про те, що в суспільстві є невдоволення і негативні настрої. І гратися з цим не можна. Вони акумулювалися в не найгірший протест, бо могло все бути набагато гірше. Могло дійти і до сутичок і, не дай Бог, провокацій. Я говорю про акції в минулому, тому що вони йдуть на спад. Сподіваюся, закон проголосують, протест закінчиться, і будуть інші форми тиску.
Реакція західних партнерів була очевидною
Ви зауважили, що інтенсивність протестів падає. Президент Володимир Зеленський, як він сам вважає, показав, що він вміє дослухатися до громадської думки. Чи означає це, що суспільство його почуло?
Однозначно. Лідери груп, які виходили на протести, прямо говорять, що вони стоятимуть максимум до четверга. Якщо законопроєкт ухвалюється, всі розходяться. Частина блогерів, котрі закликали вийти на вулиці, також дотримується такої думки. Є невелика частина людей, які хочуть продовжувати ці протести. Переважно це ті, хто представляє ті чи інші політичні сили і партії. Вони більше займаються тим, що накручують ситуацію. А ті, хто вийшов безпосередньо за ці зміни, погоджуються на компроміс.
Щодо того, чи Президент дослухався – так, він дослухався однозначно. Адже вже наступного дня він змінив свою думку. Найбільше не подобається в цій ситуації те, що вперше за три роки команда Президента показала, що не просто слухає суспільство вже після вчиненого, а те, що не здатна прорахувати певні кроки наперед. Адже йдеться не лише про спротив нашого суспільства. А й, повторюся, про реакцію наших західних партнерів. Якщо спротив було важче спрогнозувати, бо в цілому протестні настрої були недооцінені, то реакцію західних партнерів якраз можна було передбачити. Реакція західних партнерів була очевидною. Напевно у них був розрахунок, що ситуація під контролем. Мовляв, в країні війна, і Захід м'якше до цього підійде. І тема заговориться. Але оскільки відбувся спротив, і Євросоюзу, і Сполученим Штатам Америки стало зрозуміло, що проблема серйозна.
.jpg)
Ярослав Макітра. Автор фото: Олександр Гончаров
Частина фінансування прив'язана до антикорупційних реформ
Через ці протести наші західні партнери заговорили про припинення фінансування деяких програм. На скільки це можливо?
Реально. Тому що частина фінансування прив'язана до антикорупційних реформ. Зараз стоїть питання призначення керівника БЕБ; закон про АРМА, якщо я не помиляюся, був підписаний буквально на днях. І насправді ця історія з НАБУ і САП так би мовити "оголила нерви", і тепер ціла низка законопроєктів, які довго обговорювалися або завалялися на підписі, будуть ухвалені. Західним партнерам тепер легше буде впливати на українську владу.
Тому що досі був залізний аргумент, що в країні війна, і влада, мовляв, контролює ситуацію. А зараз питань дуже багато. Ми бачили міжнародну пресу, яка вийшла. Багато хто в Європі шокований, так би мовити, зміною картинки. Кілька днів тому їм показували вбитих дітей, а через два-три дні показують протести в Україні. Це важко осягнути і зрозуміти, що це: протест проти війни, протест проти влади чи це протест проти конкретного аспекту. Це нам все зрозуміло, бо ми тут варимося. А у світі це все ще й запаковується нашими ворогами. І ця обгортка зовсім інша.
Голосів має вистачити
Чи вдасться зараз зібрати депутатів для голосування? Деякі депутати говорять про те, що вони вдруге не дадуть себе обкрутити навколо пальця.
Частина депутатів може насправді й не проголосувати, але я думаю, що зрештою голосів мало б вистачити. Проголосує значна частина з тих, хто голосував "за" і тих, хто не голосував тоді. А зараз вони проголосують. Ті, що були проти, очевидно, що проголосують "за". Голоси мали б назбиратися. І частина депутатів, яка зараз висловлює своє невдоволення, приїде і проголосує. А якщо цього не відбудеться, не варто виключати навіть нового спалаху протестів.
Слабкість чи сила Зеленського?
Опоненти Зеленського зараз будуть говорити про те, що це нібито прояв слабкості, коли одразу робиться крок назад, і скасовується рішення, яке так швидко було ухвалене. А чи можна пошук компромісу навпаки вважати проявом зрілої політики людини, яка шукає балансу?
В класичній ситуації, якби ми не перебували в стані війни і не мали б тих загроз, які у нас є, я б погодився з тезою, що це є певна політична слабкість. Тому що йде політична конкуренція, політична боротьба, і вплив на ті чи інші інституції є в усіх країнах. Навіть з якимись можливими репутаційними втратами для країни. Така основа політики. Якби не війна, можна було б говорити, що здалися дуже зарано. Що це слабкість, і можна далі продовжувати тиснути. Але враховуючи ті загрози, які є в країні – війна, краще так швидко реагувати і гасити протести та прояви суспільної непокори навіть всупереч тій же політичній логіці. Для однієї простої мети: є вищі задачі. Зберегти країну. Якщо ми, не дай Боже, опинимося під Росією, не матиме значення, хто очолить корупцію, або хто її здолає. Всі опиняться в одному концтаборі, незалежно від того, по яку сторону політичних барикад були до. Можна наступити собі на горло і порушити певні політичні принципи, але зберегти спокій.
Це тільки один із пазлів великої картини
Як усі ці події можуть позначитися на процесі мирних переговорів?
Наші вороги росіяни і частина західної еліти, яка хоче закінчити війну на будь-яких умовах, можуть сприймати цю ситуацію як слабкість української влади і пробувати тиснути на неї. З метою укладення тих чи інших договорів. Але це тільки один із пазлів великої картини, оскільки нюансів дуже багато. Пазл значно ширший. І хочеться сподіватися, що Україна збереже підтримку з боку Заходу.
Як мають працювати далі НАБУ і САП?
Було б помилкою, якби керівники цих органів сприйняли ті протести, які були, як свою підтримку, як певну індульгенцію. Ні. Для багатьох це був лише привід для протесту. НАБУ і САП точно не потрібно перетягувати це на себе. Їм потрібно менше коментарів та інтерв'ю, а більше конкретних справ, доведених до суду.
КОНТЕКСТ
22 липня 2025 року Верховна Рада проголосувала, а Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який суттєво повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої прокуратури (САП), зазначає Суспільне. Відповідно до ухваленого закону, Генеральний прокурор України отримував прямий контроль над працівниками САП і міг передавати справи НАБУ іншим правоохоронним органам.
Національне антикорупційне бюро України – це правоохоронний орган, створений 2015 року після перемоги Євромайдану. Його створення було умовою фінансової підтримки України Міжнародним валютним фондом, підтримував ініціативу і Євросоюз. За чинним законодавством, якщо корупційний злочин вчинено високопосадовцем, щодо високопосадовця або якщо завдана шкода перевищує 4 мільйони гривень – справу могли розслідувати лише детективи НАБУ.
Спеціальна антикорупційна прокуратура – це підрозділ прокуратури, який наглядає за тим, щоб НАБУ дотримувалась законодавства під час розслідування. Також прокурори САП представляють у судах справи, які розслідує НАБУ.
На тлі критики і протестів у низці міст України Президент Зеленський виніс власний законопроєкт, який повертає повноваження НАБУ та САП повною мірою. У ньому зазначається, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП. У НАБУ та САП підтримали президентський законопроєкт.
У Євросоюзі розглянули законопроєкт 13533 та заявили, що це "довгоочікуваний крок у напрямку відновлення незалежності антикорупційних органів. У Єврокомісії наголошують, що Україна має якнайшвидше ухвалити цей законопроєкт і утриматися від реалізації суперечливих положень.
Верховна Рада розглядатиме законопроєкт 13533 щодо посилення повноважень антикорупційних органів НАБУ та САП першим під час засідання 31 липня. До цього законопроєкту подали 4 альтернативних. Про це повідомляє нардеп Ярослав Железняк, інформує Суспільне.
