Ілюстративне фото: pixabay.com
Хтось сторонній хоче бачити ваші банківські операції? Ні!
Національний банк затвердив Положення про відкритий банкінг в Україні. Рішення погоджено постановою Правління НБУ і набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Це безпечний та структурований обмін даними між надавачами платіжних послуг через спеціалізовані інтерфейси, які передаються виключно за згодою користувача, йдеться у повідомленні. Що це таке і навіщо?
На перший погляд може здатися, що хтось сторонній хоче бачити ваші банківські операції. Але це зовсім не так. Дані з рахунку надаються лише за вашою згодою. Тобто, тут треба зафіксувати і зрозуміти, що тільки ви даєте доступ, захочете його зробити. А я думаю, що захочете, тому що відкритий банкінг насамперед зроблений для покращення якості послуг саме для споживачів, клієнтів. Ви знаєте, ми часто стикаємося з тим, що якщо щось нове, то ми на нього дивимося насторожено. Але давайте припустимо, що розрахунків телефоном, карткою, в інтернеті у нас немає і ми знову повертаємося до того, як було колись – піти максимум у банкомат, засунути карточку, щоб зняти готівку. Правда, ми вже такого навіть собі уявити не можемо? А коли говорили про безготівкові розрахунки, про інтернет-платежі, то здавалося, Боже, що там буде відбуватися? Тому тут насправді ще раз потрібно зафіксувати, що відкритий банкінг робиться саме для того, щоб споживачам було комфортніше. Тобто, сторонні сервіси, FinTech не будуть бачити повний доступ до рахунку, а лише те, звертаю увагу, що ви дозволите. Наприклад, баланс карточки, історію витрат, які ви проводите, IBAN для ініціації платежу. Це для фізичних осіб. В юридичних осіб теж може бути застосунок, який аналізує витрати з різних банків і дає фінансові поради. Тобто, все це зроблено для комфорту.
Яку саме користь це дає безпосередньо фізичній особі?
Ви, насамперед, зможете бачити і аналізувати свої витрати з різних банків. Ви можете бачити допоміжні сервіси з бюджетування. Будуть звертатися і пропонувати вигідні кредити чи кешбеки, аналізуючи вже більшість ваших операцій. Тобто, на сьогоднішній момент банки можуть бачити тільки те, що ви робите в своєму банку. А потім, якщо ви дасте ці доступи, то вони будуть бачити більшу картину і ви зможете більш на повну скористатися фінансовими сервісами.
Я все-таки повернуся до початку нашої розмови. Якщо все працювало і без цього, то навіщо?
Воно працювало, але… Давайте скажемо простіше. Скільки карток має кожен із нас? Якщо, наприклад, ми маємо більше 2 карток, то те, що у вас відбувається в одному банку не знає інший банк. І, наприклад, коли вам встановлюють кредитний ліміт або ви хочете здійснити платіж, а на одній картці у вас не вистачає коштів на рахунку, але на іншій є, і вам уже треба переходити. А в даному сервісі ви фактично будете мати і згруповану інформацію про все, і зможете користуватися більш ширшими послугами, і відповідно якісніше здійснювати платежі. Наприклад, в одних банках є на певні групи товарів або види розрахунків певні кешбеки, а в інших немає. І розраховуючись через цей сервіс або певні такі інструменти ви зможете отримувати якісніші послуги і більші бонуси, якщо ми говоримо про фізичних осіб.
"Через відкритий банкінг буде видна повніша картина всіх платежів"
Які переваги відкритий банкінг дає юридичним особам?
Насамперед можемо сказати навіть про ФОПів (фізичні-особи підприємці – ред.) Коли ви маєте в різних банках рахунки, здійснюєте платежі, вам потрібно потім подавати в податкову фінансову звітність. А якщо ви будете через Open Banking це робити, то фактично це будуть сервіси, які можуть автоматизовувати і без вас це робити. І це полегшить навіть для бухгалтерів і безпосередньо користувачів ФОПів такі розрахунки. Тому я вважаю, що це буде мати однозначно позитив. І якщо ще раз вернутися до кредитування, то через такі сервіси і відкритий банкінг буде видна більш повна картина всіх ваших платежів. Це дозволить групувати і розуміти, що можливо, наприклад, вам можна збільшити кредитний ліміт, тому що буде видно, що проходить більше платежів. Тобто буде конкуренція між банками, фінансовими сервісами для задоволення потреб споживача. Тобто клієнт в цьому виграє.
"Те, що вам пропонують – вас не зобов'язує"
Наскільки я розумію, це відкриває просто шлюз для нових можливостей фінтеху компаніям запропонувати нові додатки, де можна буде зібрати всі картки різних банків під однією обкладинкою і потім вільно цим розпоряджатися. Я правильно міркую?
Частково правильно. Але хочу зазначити, що скористатися кредитом чи кредитним лімітом – це є виключно ваше право. І те, що вам пропонують – вас не зобов'язує. У мене також є картки різних банків і мені теж приходять пропозиції на збільшення кредитного ліміту. А я ним не користуюся, наприклад. Але він у мене є. Банк час від часу збільшує його, інколи навіть зменшує. Тобто це функція банку, але ваше право користуватися ним чи ні. Тому це на кожного споживача буде орієнтовано.
Віталій Романчукевич. Фото: facebook/auborgua
"Це потрібно для нас і для нашої майбутньої євроінтеграції"
Тобто, це ключ до появи на ринку нових продуктів, нових додатків, нових сервісів, так?
Насамперед потрібно сказати, що це сегмент нашого підходу до євроінтеграції. Тому що, якщо ми говоримо про закордонний досвід, то в Європі він уже активно використовується. І не тільки в Європі, а й в світі. Ми маємо вектор до євроінтеграції, тому одним із акцентів розвитку фінансового ринку йде саме Open Banking (відкритий банкінг). Тому це не стільки комусь потрібно, це потрібно для нас, для держави, для споживачів і для нашої майбутньої євроінтеграції.
"Відкритий банкінг – технічна основа для входу до SEPA"
Упровадження відкритого банкінгу забезпечує виконання наших вимог щодо приєднання до Євросоюзу і SEPA. Що це за організація?
Відкритий банкінг – це технічна основа для входу до SEPA (єдина зона платежів у євро – ред.). SEPA – це реальна інтеграція до економічного простору ЄС. Тому Євросоюз прямо зацікавлений в тому, щоб фінансова система України відповідала його стандартам. Я вам хочу сказати, що навіть в майбутньому, після нашої перемоги, коли будуть зняті валютні обмеження, велика кількість українців потребуватиме вільного розрахунку переказів в євро в тому числі. На сьогоднішній момент, коли ми робимо це через так званий SWIFT (міжнародна міжбанківська система передачі інформації та здійснення платежів – ред.) і це значно дорожче. А коли ми будемо інтегровані з SEPA, з європейським економічним простором – це буде значно дешевше і вигідніше для українців, які будуть здійснювати перекази в євро і розрахунки також.
Наскільки це буде дешевше, вигідніше?
Дуже вигідно. Якщо середній SWIFT-переказ відбуваються, я думаю, не менш ніж за 20-30 євро, то при SEPA це буде, можливо, навіть безплатно або матиме незначну комісію в декілька євро. Тобто це значно дешевше буде здійснити переказ за кордон чи в Україну за допомогою SEPA. Дуже дешевше.
"Здорова конкуренція на розвиток змушує ринок бути в тренді"
Наскільки зацікавлені в такій системі самі банки і які додаткові можливості в них з'являються?
Банки також зацікавлені, тому що здорова конкуренція і саме конкуренція на розвиток змушує ринок не пасти задніх, а бути в тренді. Тобто ті банки, які більш активні в напрямку діджиталізації, будуть це продовжувати. А несильно активні будуть звертати на це увагу і також розвиватися в цьому напрямку, щоби забезпечити потреби своїх клієнтів. Тому я вважаю, що збільшення конкуренції завжди має позитивний бік для всіх сторін. Для банків, тому що вони не будуть спати, будуть активніше конкурувати, розвивати IT і свої послуги. Для споживачів – це однозначно плюс, тому що це швидше, дешевше, якісніше, простіше. Тому тут однозначно виграють всі. Зокрема, й регулятор. Національний банк України є флагманом в обслуговуванні і настроюванні цього ринкового процесу. І завдяки цьому це буде однією з виконаних умов модернізації нашої банківської фінансової системи, яка дозволить нам швидше інтегруватися в європейський фінансовий простір.
Наскільки українські споживачі готові прийняти цю новацію, чи багато охочих ділитися даними і підключатися до такої системи, що діє, зокрема, в Євросоюзі?
Побачимо. Про тренди зараз складно мені сказати, наскільки це буде активно. Це буде залежати і від того, наскільки банки будуть швидко давати доступи до своїх підключень (API). Тобто як швидко будуть з'являтися ці нові сервіси і яка буде їхня маркетингова політика щодо залучення клієнтів. Але за моїми оцінками, це моє бачення, активний запуск цього ринку – це приблизно квітень-червень 26-го року. І можна сказати, що до кінця 26-го року вже буде більше таких сервісів, провайдерів. Зараз це буде початковий етап, який буде більше тестувати, вивчати і навчати фінансової грамотності населення для того, щоб воно пробувало користуватися цією послугою.
