Уламки ракети, якою росіяни обстріляли будівлю Кабінету міністрів України. Фото: Facebook/kmathernova
Росія має стратегічний план: або Україна – це частина Росії, або України не існує взагалі
В ніч проти 7 серпня Росія масовано атакувала українські міста дронами і крилатими ракетами. Багато світових ЗМІ написали про цей обстріл. Washington Post зазначає, що з початку 2025 року кількість російських ударів по Україні збільшилася більше, ніж у 5 разів. У червні та липні РФ запустила рекордну кількість безпілотників, комбінуючи їх з ракетами. Сумарно за два місяці агресори запустили 11 тисяч 730 дронів та понад 400 крилатих та балістичних ракет. Чи не стане така шалена кількість запущених цілей для нас звичною? Чи дозволять російські темпи виробництва і накопичення запускати ще більше дронів та ракет?
Росія має стратегічний план: або Україна – це частина Росії, якийсь умовний федеральний округ чи щось подібне, або України не існує взагалі. Тобто якщо вони не можуть ні захопити, ні підкорити Україну, то вони прагнуть зробити цю територію непридатною до життя. Кількість продукування ракет у росіян справді зростає, але це – не критичний параметр. Скільки б вони не виготовили ракет, як би їх не модернізували, це принципово картину не змінює. А от з безпілотниками ситуація, на жаль, інша. Їхня кількість збільшується, і більша частина руйнувань – це результат атаки саме безпілотників, які дошкуляють всій країні. Немає такої точки країни, куди б вони не долітали, і яка була б від них захищена. Зараз, на жаль, ні Україна, ні наші союзники-партнери не мають чіткої відповіді на запитання, а як же протидіяти таким шахедам.
Проблема шахедів в тому, що вони технологічні, їх можна збирати достатньо багато, вони несуть достатньо потужну вибухівку, вони прилітають достатньо точно, і вони дешеві. Всі інші засоби, ракетні комплекси тощо, значно дорожчі. А Росія здатна нарощувати виробництво зброї за умови, що вона буде продовжувати отримувати гроші на війну від Китаю, Індії та частково від ЄС. Допоки у неї є гроші, вона буде виробляти все більше, більше і більше. І це стає найбільшою загрозою, щодо якої відповіді немає ні у нас, ні у наших партнерів. В цьому і є проблема.
Це диво, що під час влучання в Кабмін ця ракета не вибухнула
Чи не вперше росіяни влучили в урядовий квартал в будівлю уряду. Вони часто погрожували це зробити, і це відбулося. Посолка Євросоюзу Катаріна Матернова показала уламки ракети, якою ворог атакував будівлю Кабміну. В МВС кажуть, що експертиза триває. Але з огляду на характер руйнувань, ця ракета не вибухнула, і це очевидно були наслідки займання частини з пальним. Які могли бути потенційно руйнування, якби був приліт з повною детонацією? Наскільки точними стали їхні "Іскандери"?
"Іскандери" і були плюс-мінус високоточною зброєю. Все, що в світі називається високоточною зброєю, має радіус ураження плюс-мінус 10 метрів.
Тобто ціллю був Кабмін?
Безумовно! Я хочу зауважити, що це не перша спроба вразити, як вони кажуть, центр ухвалення рішення. Поблизу Офісу президента падали ракети, падав уламок і на площі прямо перед Верховною Радою. Але безпосередньо воронка від вибуху ракети була десь на метрів 300 від Верховної Ради. Це диво, що під час влучання в Кабмін ця ракета не вибухнула. Вона влетіла на 7 робочих поверхів і 2 технічних. 8-мий – це технічний поверх, і пожежа була на 9-му. Якщо б вона таки вибухнула, була б зруйнована чверть Кабміну, і були б зруйновані 6 і 7 поверхи, де безпосередньо знаходиться кабінет прем'єр-міністра, його першого зама і кабінети достатньо важливих служб, які обслуговують діяльність прем'єр-міністра і першого віце-прем'єра.
Це був би досить серйозний удар і з точки зору престижу, з точки зору піару, і з точки зору функціонування. В перший рік війни все наше керівництво працювало в бункерах. Зараз певним чином чиновники розслабилися. Хоча і під Кабміном, і під офісом президента дуже надійне бомбосховище. Вони будувалися ще за радянських часів для найвищого керівного складу тоді ще радянської України. Там все надійно. Росія демонстративно переходить на новий рівень ескалації. Насамперед вона демонструє Дональду Трампу, що Путін плювати хотів на домовленості з ним і на всі намагання президента США. Тобто він на нього абсолютно не зважає.
Чи можлива наша симетрична відповідь
Чи можемо ми після ударів по Кабміну чи Верховній Раді таж завдати симетричну відповідь? Адже навряд чи вони, вдаривши вночі по Кабміну, мали на меті знищити безпосередньо урядовців. Вони просто вдарили по будівлі.
Не зовсім так. Кабмін, Верховна Рада, Офіс президента – це не просто адміністративні будівлі. Там зв'язок. Там налагоджені системи обміну інформацією тощо. Зруйнувати чи пошкодити такий будинок означає пригальмувати роботу нашого уряду на достатньо великий час. Метою було не знищити самих урядовців, а загальмувати їхню роботу, пошкодити інструмент їхньої роботи. Це закриті канали зв'язку, які так просто не відновити. Тобто це було б серйозне пошкодження.
А щодо наших ударів у відповідь, то нам для цього не завжди вистачає засобів. Я нагадаю, що удари по Кремлю вже відбувалися на початку війни. Тобто ми себе в цьому сенсі ніколи не обмежували. Є в російській столиці квартал Москва-сіті. Там є урядові споруди, до яких простіше дістатися, ніж до центру, бо він розташований на околицях Москви. І ми його вражали кілька разів. Тобто в цьому сенсі ми себе не обмежуємо. Нас обмежують тільки наші можливості.
Відсоток враження ворожих ракет у нас навіть кращий, ніж в Ізраїлі. Щодо шахедів, ситуація гірша
Наскільки ефективно нині працюють наші сили ППО на різних напрямках?
Відсоток враження ворожих ракет у нас навіть кращий, ніж в Ізраїлі. Принаймні, не гірший. Хоча вони до цього постійно готувалися, та й територія у них невеличка. Щодо протидії ракетам, у нас непогані результати. Вони навіть час від часу кращі, ніж результати, які досягаються на цих протиракетних комплексах в умовах полігонних випробувань виробників. Наші зенітники працюють навіть краще. Те, що в Кабмін прилетіла крилата ракета "Іскандер", це, як на мене, дивина. Такого давно не було, щоб до центру міста долітала не балістична, а саме крилата ракета. І дивно, що ні авіація, ні зенітні комплекси її не перехопили. Очевидно, що з нею не все було гаразд, можливо, закінчився термін придатності, і тому вона не вибухнула.
А щодо збиття шахедів, то ми знаємо кількість збитих, але не знаємо кількість витрачених безпілотників. Проблема полягає в тому, що час від часу на кожен шахед потрібно 5-10 безпілотників, які дорожчі, ніж шахеди. Для дронів-винищувачів потрібні дуже сучасні двигуни, дуже дорога система керування. І вони одноразові. А також лише одиниці здатні одразу з першої спроби перехоплювати шахед. Він повинен керуватися штучним інтелектом і має бути багаторазовим. Тут є куди ще прогресувати. В сенсі протидії ми певним чином відстаємо, але не тільки Україна не знає гідної, ефективної і відносно дешевої відповіді. В світі такої відповіді поки що не знайшли.
Якщо ми не все можемо збивати, чи можемо ми вразити місце їхнього виготовлення?
Тут ситуація краща. Ми над цим працюємо, і декілька вражень виробництва було. Але вони будують не одне виробництво. Всі чули про Алабугу. Вони там справді будують цехи, гуртожитки для найманих працівників. До речі, для збирання шахедів не потрібна висока кваліфікація, там можуть працювати і студенти, і неграмотні, і люди без будь-якої освіти. Але вони будують заводи і в інших містах. Їх треба вирахувати. І вони намагаються їх захищати. Вони модернізували РЗК Панцир, який захищає ту ж Алабугу. Він спеціалізований проти наших безпілотників і діє достатньо ефективно. Росіяни певні кроки щодо протидії нашим безпілотникам вже роблять. Всі наші проблеми – у масовому виробництві. Тільки-но масовість буде достатньою, ми зможемо знищувати їхнє воєнне виробництво.
А ракетою "Фламінго" хіба ми не можемо їх вразити?
Анонси нікого не вбивають. І нічого не руйнують. Анонси – це добре, але результату жодного. Поки що ракет з потужною боєголовкою в дії ми не бачили. Сподіваюся, побачимо.
