Військові Польщі оглядають будинок, пошкоджений уламками дронів, збитих у польському повітряному просторі. Вирики, Люблінське воєводство, 10 вересня 2025 року. REUTERS/Kacper Pempel
Це була спланована провокація з боку Росії
Під час масованої ракетно-дронової атаки в ніч на 10 вересня частина БПЛА, запущених з російської території, залетіла у повітряний простір Польщі.
Це не перший випадок, коли російські безпілотники опиняються у повітряному просторі Польщі. Ті безпілотники, які становили загрозу, було збито: піднімалася авіація як польського підпорядкування, так і НАТО. На офіційному рівні польські керівники визнають, що це російські безпілотники. Це була спланована провокація з боку Росії. Вчора Дональд Туск заявив, що Польща закриває кордон із Білоруссю, де 12 числа стартують навчання "Захід-2025". В такий спосіб Росія показала свою безкарність. Але показала не тільки Польщі, але й іншим країнам НАТО, які відреагували стримано-передбачувано. Подібна ситуація не дивує. На Заході дуже мало політиків, які готові до конфронтації із Росією. Найвища їхня концентрація серед колишніх генералів, які вже не можуть віддавати безпосередні накази своїм підлеглим, проте мають достатньо інформації про те, що відбувається і відповідним чином можуть реагувати.
Яка лінія визначається з боку Російської Федерації, країн НАТО і Польщі окремо? Яка лінія має бути перетнута, щоб відповідь була рішучою?
Польща сама по собі не відреагує без інших країн НАТО. Вона може реагувати на тому рівні, де ми можемо вибудовувати формат польсько-української співпраці. Оскільки Польща є членом Північноатлантичного альянсу, який об'єднує понад мільярд людей, то сама вона діяти не може. І орієнтується не лише на Брюссель, як штаб-квартиру НАТО, але і на Сполучені Штати. Очікувати, що польська політична кавалерія кинеться в атаку на Смоленськ – трошки наївно. Ми припускаємось великої помилки, коли намагаємось поставити знак рівняння між собою. Ми 11 років в стані війни, протистоянні з Росією, і понад 3,5 роки в стані широкомасштабного вторгнення з регулярними повітряними атаками у порівнянні з країною, у якій не просто все добре, а є економічне зростання, є багато різних можливостей, які дарує мирне життя. Тому тут ми маємо знайти формат взаємодії.
Чому небезпечно збивати дрони без оголошення повітряної тривоги? Бо уламки можуть впасти на землю і вбити або травмувати людей. Якщо це відбувається формально в мирній країні, де навіть не оголошено надзвичайний стан, то уряд цієї країни чи профільного міністра опозиційні депутати будуть тягати в парламенті. Україна ж має величезний досвід. І переносити його на рівні місцевого самоврядування, організувавши щось на кшталт семінару для керівників воєводств, де б виступили мери Харкова, Києва, Дніпра, Кривого Рогу, де б розповіли про власний досвід протистояння російській агресії, було б корисно. І показало, що ми дійсно є партнерами.
Так, ми можемо запропонувати цей досвід. І нам необхідно пропонувати цей досвід, бо Польща не просто країна, де проживає зараз понад мільйон наших громадян. Польща – наш стратегічний тил, через який здійснюються необхідні нам військові і не лише поставки. І той, хто зараз зневажливо відгукується про Польщу і польських громадян їхньою реакцією, опосередковано підважує позиції нашого союзника. В умовах війни з державою, яка є не просто агресором, але має величезну армію і ядерний потенціал – це, щонайменше, недалекоглядно. Природа сучасної війни є такою, що емоції роздмухуються дуже легко. І Росія в цьому досягла величезних успіхів. Росія готувала польський інформаційний простір до подібного розвитку подій. І нагнітання антиукраїнської істерії там, яке вже і соціологічно знайшло відображення – це те ж поєднання польських настроїв і зусилля російських дезінформаторів.
Що відбувається в польському суспільстві?
В демократичному суспільстві наша з вами розмова може викликати як захват, так і ненависть. На те воно і демократичне суспільство. Бо ми з вами обмінюємось фаховими думками, висловлюємо власну позицію. Але якщо наша позиція буде спиратися на державні інтереси, на інтереси добросусідства, то ми знайдемо порозуміння більше. В Польщі є достатньо багато політиків, які сповідують антиукраїнські погляди і їхня підтримка достатньо суттєва. Це шоста частина польських виборців. Але є політичні сили, які набагато більш прагматичні у питанні відносин з Україною. І їх підтримує набагато більше громадян. Ми маємо орієнтуватися не тільки на наших недругів, а і на друзів. В момент, коли поляки та українці діють разом, вони завжди перемагають Росію.
Євген Магда. Фото: facebook.com/yevhen.mahda
Польща може діяти лише в межах необхідної оборони
4 стаття НАТО передбачає, що будь-яка держава-член НАТО може ініціювати консультації з іншими членами альянсу, якщо вважає, що її територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. І п'ята, коли колективно НАТО захищає свого члена. В яких ситуаціях можуть запрацювати ці статті?
Ні 4, ні 5 стаття Вашингтонського договору не будуть зараз реально задіяні з тієї простої причини, що без Сполучених Штатів, які є першими серед рівних всередині альянсу, ніхто не буде це втілювати в життя. Це треба максимально чітко для себе розуміти, усвідомлювати і відповідним чином діяти. Чим більше ми будемо створювати для себе ілюзій, тим буде гірше для нас всіх. Це має бути максимально всім зрозумілим та очевидним. Польща, будучи членом альянсу, може діяти лише в межах необхідної оборони. В цьому випадку Дональд Трамп геополітично спить. І він спить не тому, що агент російських спецслужб, а тому що не знає, що з цим робити.
Що Трамп може реально на це відповісти?
Тиждень тому Кароль Навроцький (президент Польщі – ред.) зустрічався з Дональдом Трампом в Білому домі. То мовчання Трампа несе більше загрози для Навроцького, що йому його політичні опоненти будуть закидати, що зустріч з Трампом була, а тут ми не отримали ніякого реального реагування. Позиція Трампа – зменшення американської безпекової участі в Європі. І я не бачу підстав, щоб вона змінилася. Навіть попри зацікавленість, яка була продемонстрована тиждень тому в тому, щоб Польща залишалась провідною країною в плані забезпечення східного флангу НАТО. Але в будь-якому випадку ми не повинні тут собі створювати і мати якихось зайвих ілюзій.
Глава МЗС України Андрій Сибіга закликав Захід ухвалити рішення про застосування засобів ППО сусідніх країн для збиття цілей ще над Україною заради колективної безпеки. Наскільки таку пропозицію можуть сприйняти?
Минулого тижня Володимир Путін на Далекому Сході заявив, що військовослужбовці НАТО, якщо опиняться на території України, стануть законною ціллю. Найбільше, на що ми можемо розраховувати – посилення протиповітряної оборони наших сусідів. Але розраховувати, що вони будуть збивати своїми ракетами повітряні цілі в українському повітряному просторі – навряд чи можливо, тому що тоді їх буде критикувати їхня опозиція, що вони використовують дорогоцінний ресурс своїх ракет, щоб захищати Україну.
Які цілі зараз ставила перед собою Росія? Розхитати, промацати чи щось інше?
Росія буде рухатись рівно до того часу, доки вона не отримає по пиці максимально переконливо, максимально болісно і так, щоб її роз'юшений ніс бачив весь світ, бачили в Пекіні, Нью-Делі, Пхеньяні. І ця логіка абсолютно зрозуміла. Росія промацує межі, які вона може перейти, а які перейти не може. Якраз після сьогоднішньої ночі дезінформаційна кампанія в Польщі і інших країнах буде йти достатньо сильно. Причому будуть говорити не тільки про шахеди, а про те, що через українських біженців не можна записатися до лікаря, не можна відправити дитину в дитячий садок, з'їдають всю допомогу по безробіттю. Росіяни вправно вміють працювати з сенсами, створюють порядок денний. Нам треба знайти варіанти, за яких ми доносимо свою інформацію. І якщо ми говоримо про Польщу, то ті меседжі, які ми хочемо донести, треба доносити спільними польсько-українськими зусиллями. Лише українські виконавці найправильніших ідей не знайдуть підтримку всередині Польщі, тому що польське суспільство, як українське, по природі своїй консервативне.
